До історії першого народного училища у Києві
Loading...
Date
2025
Authors
Шандра, Валентина
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Проаналізовано чинники заснування у 1789 р. Київського головного народного училища та з’ясовано обставини його закриття у 1809 р. Простежено ставлення державної адміністрації, місцевих органів влади та киян до цієї школи, встановлено чисельний і соціальний склад учителів та учнів. Зауважено, що у ньому безкоштовно надавалась початкова і середня освіта. Київське головне народне училище постало як один із засобів імперського центру забезпечити лояльність підданих через русифіковану освіту. Російська держава зважала на історичне значення Києва для імперського утвердження у краї, а тому запроваджувала російську школу. Етнічне походження місцевої людності — українців і поляків — до уваги не бралося попри те, що училище утримувалося на кошти річпосполитської Едукаційної комісії (Komisja Edukacji Narodowej) та міського бюджету Києва. Заснування училища було підтримане киянами, що свідчило про прагнення загалу до освіти й розуміння її соціальної значимості. У традиціях маґдебурзького права городяни виявили активність і придбали на кошти міста приміщення для училища. Вирішальну роль при забезпеченні школи професійними педагогами та налагодженні навчання зіграла Києво-Могилянська академія, вихованці якої почали тут викладати. За двадцять років існування школи в ній отримало знання близько 2 тисяч дітей, здебільшого на початковому рівні нижчих класів. Київське головне народне училище не витримало перевірки часом, припинивши своє існування в часи освітніх реформ Александра І, проте послужило солідною базою для відкриття у Києві нових навчальних закладів — гімназії вищих наук та повітових і парафіяльних шкіл з уточненими становими рівнями освіти.
Description
The article analyzes the factors of the foundation of the Kyiv Main Public School in 1789 and clarifies the circumstances of its closure in 1809. It traces the attitude of the state administration, local authorities and Kyiv residents to this school, established the numerical and social composition of teachers and students as well. It is noted that it provided primary and secondary education free of charge. It is stated that the Kyiv Main Public School became one of the opportunities for the imperial center to ensure the loyalty of subjects through russified education. The Russian state took into account the great historical significance of Kyiv for the imperial assertion in the region, but disregarded the ethnic origin of the local population — Ukrainians and Poles — introducing a Russian school, despite the fact that it used funds from the Polish Commission of National Education and the Kyiv city budget to maintain the school. Its establishment was supported by the Kyivans, which demonstrated their aspiration for education, their understanding of its social significance. In the best traditions of Magdeburg Law, the townspeople showed initiative and purchased premises for the school with their own funds, so that their children could receive the necessary education. The Kyiv Academy played a decisive role in providing the school with professional teachers and organizing its education, and its graduates associated their teaching and scientific activities with it. Over the twenty years of its existence, about 2000 children received education there. The overwhelming majority of pupils were limited to the basic level of education, which was provided in the primary classes. The Kyiv Main Public School did not stand the test of time and ceased to exist during the educational reforms of Alexander I, however, it served as a basis for opening other separate educational institutions in Kyiv — a gymnasium, district and parish schools — with clearly defined estate-based levels of education.
Keywords
Київське головне народне училище, навчання, кияни, Київ, Російська імперія, стаття, Kyiv Main Public School, education, Kyivans, Kyiv, Russian Empire
Citation
Шандра В. До історії першого народного училища у Києві / Валентина Шандра // Київська Академія. - 2025. - Вип. 22. - C. 288-312. - https://doi.org/10.18523/1995-025X.2025.22.288-310