Kant versus Hegel: two views on metaphysics
Loading...
Date
2025
Authors
Kozlovskyi, Viktor
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The article highlights the special features of metaphysics in Kant and Hegel. Kant’s attitude toward traditional metaphysics was defined by a critical stance that limited knowledge to the transcendental conditions of possible experience. Traditional metaphysics did not meet the transcendental criteria of cognition. Instead, Kant developed transcendental metaphysics, which was confined to the study of the a priori foundations of natural science, morality, and law, and did not encroach upon the transcendent world. For Hegel, metaphysics in its traditional sense also lost its conceptual appeal, as it was restricted by rational definitions of God, Soul, and Freedom, which did not correspond to Hegel’s intentions. Consequently, metaphysics and its problems were incorporated into the system of absolute idealism, based on speculative cognition. Hegel broke with Kant’s transcendentalism because he built his philosophical system on the principle of the identity of thought and being, which fundamentally contradicted the principles of transcendentalism. In Hegel’s philosophy, traditional metaphysical disciplines lost their former significance; his project of metaphysics was grounded in speculative knowledge of the Absolute – its conceptual understanding within speculative logic, the philosophy of nature, and the philosophy of spirit. This allows us to consider Hegel’s system in its internal connection with the Absolute. Thus, Hegel transforms metaphysics and its problems into speculative philosophy, which aligns with the aims of absolute idealism.
Description
У статті висвітлено особливості метафізики у Канта і Геґеля. Стосунок Канта до традиційної метафізики визначався критичною позицією, яка обмежувала знання трансцендентальними умовами можливого досвіду. Традиційна метафізика не відповідала трансцендентальним критеріям пізнання. Натомість Кант створює трансцендентальну метафізику, яка обмежується дослідженням апріорних основ природознавства, моралі та права і не зазіхає на трансцендентний світ. Для Геґеля метафізика в її традиційному розумінні також втратила свою концептуальну привабливість, оскільки була обмежена раціональними визначеннями Бога, Душі та Свободи, що не відповідало намірам Геґеля. Тому метафізика та її проблеми увійшли до системи абсолютного ідеалізму, основаного на спекулятивному пізнанні. Геґель розриває зв’язок із Кантовим трансценденталізмом, оскільки вибудовує свою філософську систему на принципі тотожності мислення та буття, що радикально суперечило принципам трансценденталізму. У Геґеля традиційні метафізичні дисципліни втратили своє значення, його проєкт метафізики базувався на спекулятивному пізнанні Абсолюту, його концептуальному осмисленні у спекулятивній логіці, філософії природи та філософії духу. Це дає змогу розглядати систему Геґеля у її внутрішніх зв’язках з Абсолютом. Таким чином, Геґель перетворює метафізику та її проблеми на спекулятивну філософію, яка відповідає цілям абсолютного ідеалізму.
Keywords
Kant, transcendentalism, science, metaphysics, Hegel, absolute idealism, speculative thinking and cognition, speculative metaphysics, absolute knowledge, methods of cognition, philosophical method, article, Кант, трансценденталізм, наука, метафізика, Геґель, абсолютний ідеалізм, спекулятивне мислення і пізнання, спекулятивна метафізика, абсолютне знання, методи пізнання, філософський метод
Citation
Kozlovskyi V. Kant versus Hegel: two views on metaphysics / Viktor Kozlovskyi // Kyiv-Mohyla Humanities Journal. - 2025. - No. 12. - Р. 30-53. - https://doi.org/10.18523/2313-4895.12.2025.30-53