Тестамент як джерело для дослідження міщанської писемності на Волині XVII ст.
Loading...
Date
2020
Authors
Білоус, Наталія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Функціонування канцелярій волинських міст та міщанська писемність
досі в історіографії цілеспрямовано не розглядалися. Мета даної статті—
дослідити деякі аспекти цих проблем на підставі тестаментів, зокрема
висвітлити роль міських писарів у процедурах тестаментування та рівень
писемності городян у містах Волині XVIІ ст.
Аналіз записів у міських книгах вказує на те, що укладання посмертних інвентарів, актів поділу майна і особливо тестаментів впливало на праґматичну міщанську писемність. Серед досліджуваної групи
тестаторів було кілька осіб, які склали свої тестаменти самі, тож міським
урядникам залишалося тільки прийняти готові документи для фіксації
в книгах, що свідчить про певний рівень писемної культури. Утім, переважна більшість заповідачів були неписьменними, тож для засвідчення
акту останньої волі вони ставили хрестик, а для укладання самого акту
вдавалися до фахової допомоги працівників міської канцелярії.
Нормою було оформлення тестаментів при свідках у домівці особи, що
помирала, у присутності міських урядників, які надавали заповітові відповідної форми та правової чинності, або в ратуші перед міським судом.
Важлива роль у цій процедурі належала міським писарям, чий професійний рівень, однак, був не завжди високим.
Утім, у волинських містах, як і в більшості тогочасних міст Центрально-Східної Європи, чимало актів останньої волі зводилося до усних розпоряджень, а відтак не потрапляло до урядових книг, що пояснює, чому їх
дійшло до нас небагато порівняно з містами Західної Європи. До того ж їх
не виділяли, як у більших коронних містах, в окремі книги, а записували
на прохання жителів до поточних міських книг.
Ukrainian historiography has not properly determined the problems of Volynian cities’ secretariats and development of burghers’ literacy in particular. The goal of the article is to research some aspects of these problems by the means of testaments; specifically, to highlight the role of city secretaries in the process of writing down citizens’ testaments and facts that testify about development of urban literacy in cities of Volynia of the 17th century. The municipal registry record analysis implies that executing posthumous inventories, settlement deeds, and especially testaments influenced the development of pragmatic urban literacy. Among the analyzed group of testators, several people wrote down their testaments by themselves. Then city clerks had no option but to accept prepared documents post factum for saving records in town council registers, which in some extent is evidence of the literacy culture development in the Volynian cities in the early modern times. However, the predominant majority of testators were illiterate and in order to approve their act of last will, they signed it with a criss-cross (“X”); the conclusion of the act required specialized assistance from municipal clerks. At those times, testaments were normally written down in the house of a dying person in the presence of municipal officers who provided the document according to an appropriate form and legal validity, and eye-witnesses; or it could be written down at the city hall before the court. City secretaries had a significant role in this procedure, but their level of proficiency was not always appropriate. As in the majority of Central-East European cities of that time, in Volynian cities substantial amounts of acts of last will were given by verbal directions and were not recorded in municipal registers. This fact explains such a small amount of saved documents in comparison with Western European cities. They were not set aside into a separate register series as in bigger crown cities, but the acts were recorded into the current municipal registers in response to citizens’ demand.
Ukrainian historiography has not properly determined the problems of Volynian cities’ secretariats and development of burghers’ literacy in particular. The goal of the article is to research some aspects of these problems by the means of testaments; specifically, to highlight the role of city secretaries in the process of writing down citizens’ testaments and facts that testify about development of urban literacy in cities of Volynia of the 17th century. The municipal registry record analysis implies that executing posthumous inventories, settlement deeds, and especially testaments influenced the development of pragmatic urban literacy. Among the analyzed group of testators, several people wrote down their testaments by themselves. Then city clerks had no option but to accept prepared documents post factum for saving records in town council registers, which in some extent is evidence of the literacy culture development in the Volynian cities in the early modern times. However, the predominant majority of testators were illiterate and in order to approve their act of last will, they signed it with a criss-cross (“X”); the conclusion of the act required specialized assistance from municipal clerks. At those times, testaments were normally written down in the house of a dying person in the presence of municipal officers who provided the document according to an appropriate form and legal validity, and eye-witnesses; or it could be written down at the city hall before the court. City secretaries had a significant role in this procedure, but their level of proficiency was not always appropriate. As in the majority of Central-East European cities of that time, in Volynian cities substantial amounts of acts of last will were given by verbal directions and were not recorded in municipal registers. This fact explains such a small amount of saved documents in comparison with Western European cities. They were not set aside into a separate register series as in bigger crown cities, but the acts were recorded into the current municipal registers in response to citizens’ demand.
Description
Keywords
тестамент, писемність, міщани, міська канцелярія, міські писарі, Волинь, XVIІ ст., стаття, testament, literacy, burghers, city secretariat, city secretary, Volynia, 17th Century
Citation
Білоус Н. О. Тестамент як джерело для дослідження міщанської писемності на Волині XVII ст. / Наталія Білоус // Київська Академія. - 2020. - Вип. 17. - С. 39-67.