Зиґмунд Фрейд і Карл Юнґ про міфи та архетипи колективного несвідомого: неусвідомлена схожість

Simple item page
dc.contributor.authorМенжулін, Вадим
dc.date.accessioned2021-11-26T02:20:23Z
dc.date.available2021-11-26T02:20:23Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractМіж психоаналізом Зиґмунда Фрейда та аналітичною психологією Карла Ґустава Юнґа існує чимало відмінностей, і деякі з них є надзвичайно важливими. Дуже поширеною є думка, згідно з якою одним із найнаочніших прикладів цього ідейного протистояння можуть слугувати Фрейдові та Юнґові погляди стосовно міфології. Прихильники цієї точки зору вважають, що К. Юнґ значно більше цікавився міфологічною проблематикою і його теорія міфу виявилася набагато глибшою і розвиненішою, ніж Фрейдова. Зокрема зазначають, що З. Фрейд був зосереджений виключно на розвитку психіки індивіда, тоді як К. Юнґ нібито дійшов справжніх витоків міфотворчості у колективному несвідомому, що є осадом величезного історичного досвіду людства. У статті показано, що такі твердження відображають не реальний стан справ, а точку зору, яку після свого розриву із З. Фрейдом поширював К. Юнґ. Насправді засновник психоаналізу теж мав стійкий і глибокий інтерес до міфології. Проявом цього стало формування психоаналітики міфу – специфічного напряму досліджень, до якого у перші роки існування психоаналітичного руху долучилася ціла низка його перших представників, зокрема Франц Риклін, Карл Абрагам, Ото Ранк, Ернест Джонс та власне К. Юнґ. Принципово, що З. Фрейд та К. Юнґ, як до, так і після розриву, що відбувся у 1913 р., були та назавжди залишилися прихильниками розгляду людини й культури крізь призму низки тогочасних біологічних концепцій. Ідеться про принцип успадкування набутих властивостей (ламаркізм) та ідею, що онтогенез є рекапітуляцією філогенезу ("біогенетичний закон"). Відповідно до ламаркістсько-біогенетичних припущень, як Фрейд, так і Юнґ знаходили витоки міфології у колективному історичному досвіді людства. У статті продемонстровано, що образ Едіпа і пов’язані з ним мотиви інцесту та батьковбивства відіграють у Фрейдовій (та фрейдистській) моделі міфотворчості майже таку саму роль, як і архетипи колективного несвідомого у концепції міфу К. Юнґа та його послідовників.uk_UA
dc.description.abstractSigmund Freud’s psychoanalysis and Carl Gustav Jung’s analytical psychology are different in many ways and some of their differences are extremely crucial. It is widely believed that one of the most obvious examples of this intellectual confrontation is the difference between Freud’s and Jung’s views on mythology. Proponents of this view believe that Jung was much more interested in mythological issues and his theory of myth became much deeper and more developed than Freud’s one. In particular, it is believed that Freud focused exclusively on the individual’s psyche, while Jung allegedly reached the true origins of mythmaking in the collective unconscious, which is the sediment of the vast historical experience of mankind. The article shows that such statements do not reflect the real situation but just the point of view, which Jung began to spread after his break-up with Freud. In fact, the founder of psychoanalysis had a steady and deep interest in mythology. The manifestation of this interest was the formation of "psycho-analytics" of myth – a specific area of research, which in the early years of the psychoanalytic movement was joined by several first psychoanalysts, including Franz Riklin, Karl Abraham, Otto Rank, Ernest Jones, and Jung himself. It is essential that both Freud and Jung, before and after the break-up in 1913, have been and remain the supporters of the consideration of a man and culture through the prism of certain biological concepts of that time. Those are the principle of inheritance of acquired properties (Lamarckism) and the idea that ontogenesis recapitulates phylogeny ("biogenetic law"). Based on Lamarckian-biogenetic assumptions, both Freud and Jung saw the origins of mythology in the collective historical experience of mankind. The article demonstrates that the image of Oedipus and the associated motives of incest and parricide play almost the same role in Freud’s (and Freudian) model of mythmaking as the archetypes of the collective unconscious in Jung’s (and Jungian) concept of myth.en
dc.identifier.citationМенжулін В. І. Зиґмунд Фрейд і Карл Юнґ про міфи та архетипи колективного несвідомого: неусвідомлена схожість / Менжулін В. І. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2021. - Т. 8. - С. 25-37.uk_UA
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.8.25-37
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/21682
dc.language.isoukuk_UA
dc.relation.sourceНаукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство.uk_UA
dc.statusfirst publisheduk_UA
dc.subjectЗиґмунд Фрейдuk_UA
dc.subjectКарл Ґустав Юнґuk_UA
dc.subjectламаркізмuk_UA
dc.subjectбіогенетичний законuk_UA
dc.subjectміфuk_UA
dc.subjectміфологіяuk_UA
dc.subjectнесвідомеuk_UA
dc.subjectархетипи колективного несвідомогоuk_UA
dc.subjectстаттяuk_UA
dc.subjectSigmund Freuden
dc.subjectCarl Gustav Jungen
dc.subjectLamarckismen
dc.subjectbiogenetic lawen
dc.subjectmythen
dc.subjectmythologyen
dc.subjectunconsciousen
dc.subjectarchetypes of the collective unconsciousen
dc.titleЗиґмунд Фрейд і Карл Юнґ про міфи та архетипи колективного несвідомого: неусвідомлена схожістьuk_UA
dc.title.alternativeSigmund Freud and Carl Jung on Myths and Archetypes of the Collective Unconscious: Unnoticed Similarityen
dc.typeArticleuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Menzhulin_Zygmund_Freid_i_Karl_Yung_pro_mify_ta_arkhetypy.pdf
Size:
326.24 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
7.54 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Том 08