Філософські інтерпретації самості в сатирі Франсуа Рабле, в трагедії Вільяма Шекспіра та в епічному романі Міґеля де Сервантеса
Loading...
Date
2023
Authors
Лютий, Тарас
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті здійснено спробу застосувати філософську категорію "самість" до аналізу персонажів деяких текстів художньої літератури. Твори Рабле, Шекспіра і Сервантеса вибрано з огляду на наявність у їхніх оповідях такого типу героїв, які прагнуть індивідуального самовизначення. Одне з головних завдань розвідки полягає в намаганні схопити визначальні риси індивіда, коли він робить перші кроки для досягнення самодостатності. Для реалізації поставленої мети з’ясовано передумови прояву індивідуальності в європейській традиції, що породила згадані літературні твори. Вивчаються контексти й генеалогія таких понять, як "самість", "суб’єкт", "персона" та інші. Центральним пунктом дослідження є положення, що становлення особистості здійснюється з урахуванням того, що літературний твір містить ідею подорожі. Проте вона не обов’язково відбувається в зовнішньому просторовому вимірі, а також усередині людини. Це виражається у зміні її станів: шлях сумнівів, рефлексій, переживань тощо. Низка таких трансформацій і спричиняє повернення людини до самої себе та знаменується здобуттям самості. Вислідом статті стає думка, що історія формування особистості нагадує її духовне самоперевершення, яке супроводжується низкою випробувань. Первинна інтуїція існування виходить із вітальних потреб людини, що спричинені надмірністю, нестримністю, захланністю, інстинктами, безсоромністю, розгнузданістю і радикалізмом учинків. Однак чинником, який зумовлює протистояння означеним проявам, є готовність до самопізнання. З’ясовано, що знання себе спирається на усвідомлену саморегуляцію. Її наслідком є визнання чеснот і регулятивів життя. Оскільки розвій особистості відбувається динамічно, в оповідній структурі художнього тексту він розкривається через подорож-пригоду персонажа, де розгортаються основні етапи становлення особистості: нерішучість, небезпека, криза, осмислення свого становища, усвідомлення трагічності існування, боротьба зі страхами та звабами, винахідливість, подолання власної обмеженості, самоконтроль і самооцінка, відкриття власного внутрішнього світу, розуміння своєї недосконалості, потреба подивитися на себе як на проєкт із самовдосконалення, вміння самовизначатися й докладати для цього зусилля тощо. Головними супутниками людини на цьому шляху є довіра до себе та самовладання, як мистецтво турботи, а не упокорення себе.
Description
The article examines a philosophical function of the category "self" in the fiction. The literary works of Rabelais, Shakespeare and Cervantes were chosen due to the presence of characters which strive for indi-vidual self-determination in these texts. One of the main tasks of the article is to capture the essential fea-tures of an individual who is making the very initial steps to complete self-reliance. For this purpose, the article surveys the frameworks and lineage of such concepts as "self", "subject", "person", etc. The crucial point of the study is the notion that a personality formation is fulfilled based on a plot that contains the idea of a trip that takes place not only in the external dimension, but also inside a person. This is expressed in the change of his or her states: the path of doubts, reflections, experiences, etc. A series of such modifica-tions causes character to return to his/herself and is marked by the possession of selfhood. The analysis is concluded with the idea that the history of personality construction resembles the practice of self-improve-ment, which is accompanied by a series of trials. The basic intuition of existence comes from the vital needs of a person, which are caused by excess, instincts, immorality, and radicalism of actions. But the factor that determines the opposition to these manifestations is eagerness for self-knowledge. It was found that self-knowledge is based on the self-conscious regulation. The consequence of this is the recognition of virtues and regulations of life. Since the development of personality occurs dynamically, in the narrative structure of the literary text it is exposed through a journey-adventure that happens with the character, in which the main stages of personality formation unfold: uncertainty, danger, crisis, understanding of the tragic exist-ence, struggle with fears and temptations, creativity, overcoming one’s limitations, self-control and self-es-teem, discovering one’s inner world, accepting one’s imperfection, the need to look at oneself as a project for self-improvement, the ability to self-determine and make efforts for this, etc. The main companions of a person on this way are self-confidence and self-control, as the art of caring, but not humiliating oneself.
Keywords
самість, індивід, персона, суб’єкт, персонаж, філософська антропологія, філософія і література, стаття, self, individual, person, subject, character, philosophical anthropology, philosophy and literature
Citation
Лютий Т. В. Філософські інтерпретації самості в сатирі Франсуа Рабле, в трагедії Вільяма Шекспіра та в епічному романі Міґеля де Сервантеса / Лютий Т. В. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2023. - Т. 11-12. - С. 54-67. - https://doi.org/10.18523/2617-1678.2023.11-12.54-67