Сутнісно оспорювані концепти як інструмент політологічних розвідок: визначення і характеристики

Loading...
Thumbnail Image
Date
2020
Authors
Яковлєв, Максим
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Стаття присвячена впровадженому в науковий обіг ще в середині 1950-их рр. британським філософом В. Б. Ґоллі поняття "сутнісно оспорювані концепти", яке все ще залишається маловідомим і недостатньо дослідженим в український політичній науці. У статті дається першопочаткове визначення сутнісно оспорюваних концептів, запропоноване самим Ґоллі, а також виокремлюють та пояснюються запропоновані ним ознаки таких концептів. У статті показано, що в назві криється мовний нюанс, який вказує на те, що концепт є не просто спірним, у тому значенні, що він є неоднозначним чи не є чітко визначеним, а те, що за самою своєю природою (тобто "суттю", що відображено у першому слові назви) конкретний концепт стає об’єктом нескінченних дискусій про його значення та смисл і відтак він є не "спірним", а саме "оспорюваним". У статті наводяться і мовно-термінологічні нюанси, що криються в критеріях визначення концептів: критерій "appraisiveness" та "diverse describability", яким підібрані українські мовні еквіваленти. У статті також виокремлені основні характеристики та ознаки сутнісно оспорюваних концептів, зокрема їхня ціннісна складова, внутрішня складність, різноманітна описуваність, відкритість, взаємне визначення оспорюваності концептів з позицій тих сторін, що беруться ці концепти оспорювати, зразок чи взірець, в якому коріниться «концептуальне значення» та прогресуюче протистояння щодо правильного визначення концепту та його коректного застосування. Разом з цими критеріями у статті виокремлені й уточнення до дискурсивних практик довкола таких концептів. Позаяк у своїй доповіді Ґоллі не розглядає семантичних нюансів запропонованого терміну, у статті доводиться, що пошуки першопочаткового значення якогось концепту як лексеми може заводити дослідника в глухий кут. За допомогою двох ілюстративних прикладів сутнісно оспорюваних концептів – популізму в інтерпретації двох німецьких науковців, Я.-В. Мюллера та Б. Штеґемана, та авторського концепту нідерландського соціального психолога Ф. Схапера – вірус популізму – у статті виокремлюється важливість ідеологічного виміру в підходах до політичних концептів, оспорюваність яких може бути обумовлена радикальною ідеологічною позицією. У статті показано, що у випадку авторських концептів оспорюваними можуть бути конотація, запропонована підібраним автором терміном, а також його методологічний підхід. Серед перспективних для подальших досліджень виокремлені дослідження типологій дискурсу, в яких неоднозначні концепти оспорюються.
A notion of "essentially contested concepts", introduced by a prominent British philosopher W. B. Gallie in 1956, still remains practically unknown or at least not sufficiently well researched in the Ukrainian political science. In order for this notion to be applied as a tool in empirical studies either using data on political processes in Ukraine or studying external processes from a Ukrainian perspective, it has to be defined and discussed. This article provides an original definition of essentially contested concepts as it was introduced by Gallie, and his seven original criteria for defining a given concept an essentially contested are presented and commented. As a great master of his mother tongue – the English language – W. B. Gallie used a plethora of opportunities provided to him by the richness of his language to put forward and advocate for his idea of essential contestability of some concepts. Consequently, a number of criteria for defining essentially contested concepts possess some unique qualities that may be lost once translated into another language – which is also the case with Ukrainian translation. This article points to a number of such instances, of which Ukrainian scholars should be aware, namely: the original component "contested" provided for a whole stream of discussion regarding the "contestedness" of some concepts as a genuine quality of phenomena that will inevitably become objects of constant disputes and contestations. Secondly, the criteria of "appraisiveness" and "diverse describability" are not easily translated and need to be taken care of when applying them as practical characteristics of concepts under study. This article lists the original criteria for the essentially contested concepts: appraisive character of such concepts, their internal complexity, diverse describability, openness, recognition of their contested essence by the contending parties, existence of an exemplar that anchors conceptual meaning of such a concept, and progressive contestation by means of which a better coherence of concept’s usage can be achieved. Moreover this article also pays attention to a number of additional nuances articulated by Gallie that are of great importance when dealing with essentially contested concepts: the lack of any quantitative scheme or general rule for deciding on the best concept in any contestation regarding the correct use of such a concept and the fact that the uses of essentially contested concepts are discussed and debated "aggressively and defensively" by the contesting parties. Despite the fact that Gallie didn’t pay any attention to the linguistic side of concept’s studies, this article shows that a search for an original meaning of any concept can be misleading – or even illusory. Using two examples of contested concepts – "populism" in the works of two German scholars J.W. Müller and B. Stegemann and the “virus of dictatorship” by the Dutch social psychologist F. Schaper, this article demonstrates that the essence of such concepts can be contested based on the ideological stances taken by the contesting parties, as well as because of the choice of terms and methodologies embodied into the discussion of the correct uses of such concepts. Finally, this article calls for further enquiries into the studies of the nature of modern discourses in which different concepts are debated and contested.
Статья посвящена введенному в научный оборот еще в середине 1950-х гг. британским философом В. Б. Голли понятию "существенно оспариваемые концепты", которое все еще остается малоизвестным и недостаточно исследованным в украинской политической науке. В статье дается первоначальное определение существенно оспариваемых концептов, предложенное самим Голли, а также выделяются и объясняются предложенные им признаки таких концептов. В статье показано, что в названии кроется языковой нюанс, что указывает на то, что концепт не просто является спорным в том смысле, что он – неоднозначный и не имеет четкого определения, а то, что по самой своей природе (то есть "сути", что отражено в первом слове названия) конкретный концепт становится объектом бесконечных дискуссий о его значении и смысле и поэтому он является не "спорным", а именно "оспариваемым". В статье рассмотрены и культурно-терминологические нюансы, которые кроются в условиях определения концептов: критерий "appraisiveness" и "diverse describability", которым подобраны украинские языковые эквиваленты. В статье также выделены основные характеристики и признаки существенно оспариваемых концептов, в частности их ценностная составляющая, внутренняя сложность, разнообразная описательность, открытость, взаимное определение оспариваемости концептов с позиций тех сторон, которые берутся эти концепты оспаривать, образец или пример, в котором коренится "концептуальное значение" и прогрессирующее противостояние вокруг правильного определения концепта и его корректного применения. Вместе с этими критериями в статье выделены и уточнены особенности дискурсивных практик вокруг таких концептов. Так как в своем докладе Голли не рассматривает семантические нюансы предложенного им термина, в статье доказывается, что поиски первоначального значения какого-то концепта как лексемы может заводить исследователя в тупик. При помощи двух иллюстративных примеров существенно оспариваемых концептов – популизма в интерпретации двух немецких ученых, Я.-В. Мюллера и Б. Штегемана, и авторского концепта нидерландского социального психолога Ф. Схапера – вирус популизма – в статье выделяется важность идеологического измерения в подходах к политическим концептам, оспариваемость которых может быть обусловлена радикальной идеологической позицией. В статье показано, что в случае авторских концептов оспариваемым могут быть коннотация, предложенная подобранным автором термином, а также его методологический подход. Среди перспективных для дальнейших научных изысканий выделены исследования типологий дискурса, в которых неоднозначные концепты непосредственно оспариваются.
Description
Keywords
ментальне поле суспільства, правова культура, нормативно-правовий архетип, правова міфологія, землеробний спосіб життя, нормативно-правова інтровертивність, демократизм, стаття, political science concepts, concepts’ sphere of political science, interdisciplinary linguistic-political studies, political theory, social science research methodology, terminology science, comparative studies in politics, концептосфера политической науки, концептология, междисциплинарные лингвистически-политологические исследования, политическая теория, методология научных исследований, терминоведение, политическая компаративистика
Citation
Яковлєв М. В. Сутнісно оспорювані концепти як інструмент політологічних розвідок: визначення і характеристики / Максим Яковлєв // Грані. - 2020. - Т. 23, № 3. - С. 17-26. - https://doi.org/10.15421/172021