Browse
Recent Submissions
Item The Attitude of Ukraine's Population to Russia and Russia's Population to Ukraine (2008–2020)(2020) Paniotto, VolodymyrThe paper accumulates the results of the joint project of Kyiv International Institute of Sociology (KIIS) and the Russian center for the study of public opinion "Yuri Levada Analytical Center" (Levada-Center). The project started in 2008. Every three months, KIIS inserts in its omnibus survey the questions about the attitude of Ukrainians towards Russia, and Levada-Center on the attitude of Russians towards Ukraine. In total, 34 surveys were conducted in each country, with samples of about 2,000 Ukrainians and about 1,600 Russians (about 68,000 of Ukrainians and 54,000 of Russians were surveyed during the entire period of the project). The data are representative of the population in each of the countries aged 18 years and above. In Ukraine, after 2014, surveys were conducted only in the territory controlled by the government of Ukraine. The attitude of Ukrainians towards Russia from 2008 to May 2014 can be called unrequited love. During this period, in different years, from 80 % to 90 % of Ukrainians treated Russia positively, and the proportion of Russians who favored Ukraine ranged from 30 % to 70 %. The collapse of the positive attitude of Ukrainians towards Russia began after the annexation of the Crimea and continued after the beginning of the war in the Donbass; by March 2015, only 30 % of Ukrainians had a positive attitude to Russia. However, after the end of the active hostilities, a positive attitude towards Russia was gradually restored, and by February 2020, more than 50 % of Ukrainians had a positive attitude towards Russia. At the same time, the attitude of Russians towards Ukraine after the annexation of the Crimea also worsened. During all the period of observation, Ukrainians treated Russia better than Russians treated Ukraine. Besides the question about the attitude towards Russia as a whole, we also asked separate questions about the attitude to the government of Russia and to the population of Russia.Item Український середній клас у контексті замкненого кола соціальної нерівності і корупції(2020) Солодько, ЮліяТема корупції є доволі популярною останнім часом, особливо в публіцистичному полі. Корупція також є предметом багатьох прикладних соціологічних досліджень та темою низки наукових публікацій. Настільки ж актуальною і такою, що постійно "на порядку денному", є тема нерівності – з її вражаючими цифрами щодо нерівності доходів та парадоксальним значенням індексу Джині для України. Проте поєднання цих тем у єдину концепцію причинно-наслідкових зв’язків з акцентом на чинники як матеріальні (доходи), так і нематеріальні (довіра, відчуття справедливості, цінності), наразі не набуло достатнього поширення як перспективний напрям науково-теоретичного та емпіричного дослідження в українській соціологічній науці. Ця стаття є спробою узагальнити основні теорії, які пояснюють взаємозв’язок між нерівністю та корупцією, виокремити в цьому контексті роль і місце середнього класу та пов’язати теорію з емпіричними даними, отриманими під час дослідження соціальної нерівності ISSP, яке відбулося в Україні у 2019 р.Item Аґентність : множинність визначення та операціоналізація в контексті шкільної освіти(2020) Гуменюк, ВікторіяРеформа шкільної освіти в Україні вимагає від науковців теоретичного та методологічного інструментарію забезпечення динамічної взаємодії особистісного та соціального вимірів учня в процесі шкільного навчання. І поняття аґентності, яке вже увійшло в міжнародний дискурс шкільного реформування, може стати основою для напрацювання такого інструментарію. Спроби концептуалізації аґентності в межах теорії життєвого шляху спираються на психологічний бік її розуміння, наголошуючи передовсім на суб’єктивній вірі учня в самоефективність. Соціологічне розуміння учнівської аґентності передбачає появу структурного – навчального – середовища, у взаємодії з яким і відбувається навчання.Item Досвід працевлаштування людей з інвалідністю в Україні (на прикладі ветеранів Антитерористичної операції)(2020) Дарієвська, Сніжана; Марценюк, ТамараУ статті опрацьовано теоретичні підходи до вивчення явища інвалідності, беручи до уваги поняття маскулінності; виокремлено дві стратегії взаємодії між маскулінністю та інвалідністю: "боротьба" з інвалідністю та прийняття інвалідності. Емпіричну частину дослідження проведено за допомогою напівструктурованих глибинних інтерв’ю. З’ясовано ставлення ветеранів Антитерористичної операції (АТО) до власної інвалідності, виявлено і типізовано бар’єри працевлаштування та шляхи пошуку роботи серед ветеранів АТО з інвалідністю.Item Сприйняття посттравматичного стресового розладу в Україні: аналіз диспозитивів сайту новин "Цензор.нет"(2020) Басій, РоманНезважаючи на існування ефективних методів лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), багато ветеранів АТО та ООС не звертаються по допомогу через стигму ПТСР, наявну в українському суспільстві. Метод критичного дискурс-аналізу було застосовано для з’ясування того, які дискурси про ПТСР наявні в українських медіа. Було виявлено, що дискурси, поширені серед різних учасників надання допомоги ветеранам, по-різному визначають те, чим прийнято вважати ПТСР у ветеранів АТО та ООС в Україні.