Функціональний успіх інтелектуальних автоматів
Loading...
Date
2020
Authors
Маєвський, Олександр
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Із позицій, що є близькими до філософського функціоналізму, автор статті розглядає історію
та сучасний стан наукових досліджень, присвячених штучному відтворенню окремих функцій раціонального мислення і набуттю актуальних знань про феноменально дану дійсність засобами створення штучних інтелектуальних автоматів. При цьому проаналізовано умови виникнення відповідної
фундаментальної онтології, а також місце логіки у процесі здійснення пізнання інтелектуальним
автоматом і людиною. Аналіз і порівняння виконано на засадах феноменалістичної логіко-онтологічної пресупозиції у теорії досвіду і пізнання, деталізованої автором у попередніх роботах. У рамках цієї пресупозиції дійсними вважають темпорально упорядковані (а отже, й онтологічно укорінені) факти, що мають значення, за яким вони упорядковуються логічно, взаємно визначаючись
у логічних зв’язках між собою в результаті феноменальних констатацій щодо їх ідентифікації
й ре-ідентифікації як таких (розпізнавання за значенням). Подано огляд основних логіко-онтологічних засад функціонування інтелектуальних автоматів типу "експертні системи" у їхньому співвідношенні з відповідною моделлю функціонально визначеної змістовної інтелектуальної діяльності
людини і обстояно спостереження про достатній функціональний паралелізм між ними на тлі
описаних особливостей. Переходом до конструювання інтелектуальних автоматів типу "системи
машинного навчання" на базі "коннекціонізму" пояснено можливості подолання дефіциту рефлексивної пластичності "штучного інтелекту" й феномен фундаментальної конвергенції між функціональним інтелектом людини й інтелектом "штучним" – на рівні самого природного механізму,
який його реалізує. Оскільки подібні інтелектуальні автомати у функціональному контексті демонструють значну успішність і мають споріднену з людиною (але вже практично непрозору) логіку
й, великою мірою, онтологію, поняття інтелекту зазнає істотної дегуманізації.
Based on the standpoint close to that of philosophical functionalism, the paper addresses the history and present state of scientific research on artificial reconstruction of some of the rational thinking functions, and acquisition of valid knowledge of phenomenally given (f)actuality, by way of engineering artificial intelligent automata. Thereby, the author examines the settings of emergence of an attendant basic ontology, and the place of logic in the process of knowing, by intelligent automata and humans, accordingly. Analysis and collations are made by proceeding from the phenomenalistic logic and ontology presupposition in the theory of experience and knowing, as previously detailed by the author. Under this presupposition, the (f)actual is considered temporally ordered (hence, ontologically rooted) facts with attached significance used to order them logically, in reciprocally defining them logical relations as a result of phenomenal statements on their identification and re-identification as such (recognition by significance). The paper offers an overview of primary logical and ontological foundations for operation of intelligent automata classed as "expert systems" in their collation with a correspondent model of functionally determined meaningful activity of humans, while making the case for the observation on a sufficient functional parallelism between them, against the background of their noted specifics. By moving on to engineering intelligent automata classed as "machine learning systems" grounded on "connectionism", prospects for overcoming the deficit of reflexive plasticity (impressionability) in "artificial intelligence", and the effect of fundamental convergence between the human functional intelligence and an "artificial" intelligence (at the level of the very natural mechanism implementing them both), are clarified. Admitting a demonstrated functional success of such intelligent automata in the functional context, along with their logic being affined to that of humans (yet virtually opaque), the notion of intelligence incurs significant de-humanization.
Based on the standpoint close to that of philosophical functionalism, the paper addresses the history and present state of scientific research on artificial reconstruction of some of the rational thinking functions, and acquisition of valid knowledge of phenomenally given (f)actuality, by way of engineering artificial intelligent automata. Thereby, the author examines the settings of emergence of an attendant basic ontology, and the place of logic in the process of knowing, by intelligent automata and humans, accordingly. Analysis and collations are made by proceeding from the phenomenalistic logic and ontology presupposition in the theory of experience and knowing, as previously detailed by the author. Under this presupposition, the (f)actual is considered temporally ordered (hence, ontologically rooted) facts with attached significance used to order them logically, in reciprocally defining them logical relations as a result of phenomenal statements on their identification and re-identification as such (recognition by significance). The paper offers an overview of primary logical and ontological foundations for operation of intelligent automata classed as "expert systems" in their collation with a correspondent model of functionally determined meaningful activity of humans, while making the case for the observation on a sufficient functional parallelism between them, against the background of their noted specifics. By moving on to engineering intelligent automata classed as "machine learning systems" grounded on "connectionism", prospects for overcoming the deficit of reflexive plasticity (impressionability) in "artificial intelligence", and the effect of fundamental convergence between the human functional intelligence and an "artificial" intelligence (at the level of the very natural mechanism implementing them both), are clarified. Admitting a demonstrated functional success of such intelligent automata in the functional context, along with their logic being affined to that of humans (yet virtually opaque), the notion of intelligence incurs significant de-humanization.
Description
Keywords
онтологія, логіка, теорія досвіду, феноменалізм, пізнання, фрагментарне знання, штучний інтелект, інтелектуальні автомати, машинне навчання, нейронні мережі, дегуманізація знання, стаття, ontology, logic, theory of experience, phenomenalism, knowing, fragmentary knowledge, artificial intelligence, intelligent automata, machine learning, neural networks, de-humanization of knowledge
Citation
Маєвський О. Л. Функціональний успіх інтелектуальних автоматів / Маєвський О. Л. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2020. - Т. 5. - С. 15-25.