Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 21
- ItemОбрази гріхів і спокус у богородичних оповіданнях Афанасія Кальнофойського, Іоаникія Галятовського і Димитрія Туптала(2018) Дубина, ОльгаУ статті висвітлено головні особливості змалювання образів гріхів і спокус у збірках богородичних оповідань "Тератургима" Афанасія Кальнофойського, "Небо новоє" і "Скарбниця потребная" Іоаникія Галятовського та "Руно орошенноє" Димитрія Туптала. Розглянуто релігійно-філософське потрактування зла бароковими книжниками в контексті канонічної церковної традиції та визначено основні групи образів, якими воно представлене в богородичних текстах. Особливу увагу приділено зображенню гріха як хвороби, знерухомлення, пригноблення, падіння, бруду і втрати цілісності людської природи.
- ItemТопос печери як модель множинного простору в середньовічній літературі (на основі Києво-Печерського патерика)(2018) Калитенко, ТетянаСередньовічний світогляд бачить всесвіт як двоїсту систему духовного та земного. Така структурна особливість реалізується у літературних текстах за допомогою різних видів топосів. Острів, пустеля, місто, а також печера – всі вони виконують у тексті роль множинних просторів. Києво-Печерський патерик не лише відобразив світоглядну парадигму XI–XVII ст., а й зберіг художні функції простору печери, що були успадковані від античності й трансформувались з огляду на запити середньовічної ідеології
- ItemСвіт символів Григорія Сковороди у збірці "Сад божественних пісень"(2018) Линник, МаріяУ статті проаналізовано символіку збірки Г. Сковороди "Сад божественних пісень". Сильною позицією книжки є символ саду, яку філософ розширив введенням метафоричного образу зерен як мудрості, що "проросли із Священного Писання". У такий спосіб Г. Сковорода розширює межі інтерпретації Біблії крізь призму власного бачення світу. У роботі також досліджено філософські настанови, які проповідував мислитель протягом усього життя. Через універсальність ідей та розлогу інтертекстуальність твори цього барокового автора завжди матимуть невичерпну цінність для літературознавця.
- ItemСотеріологічні мотиви "Науки в неділю перед Різдвом" Леонтія Карповича(2018) Максимчук, ОльгаУ статті проаналізовано відображення сотеріологічних (пов’язаних із церковним ученням про спасіння) мотивів у проповіді Леонтія Карповича "Наука в неділю перед Різдвом". Розглянуто характеристику образу Спасителя-Месії, простежено зв’язок індивідуальної та загальної сотеріології у тексті Карповича, приділено увагу практичним рекомендаціям, які автор дає своїй пастві для того, щоб належно підготуватися до зустрічі свята Різдва.
- ItemЖанрова та ідеологічна пам'ять ландшафтів в українських середньовічних ходіннях до раю(2018) Пелешенко, ОленаУ статті розглянуто феномени жанрової та ідеологічної пам’яті ландшафтів українських ходінь до раю та показано поліморфізм функцій просторових описів у середньовічній літературі. Теоретичний аспект дослідження передбачає осмислення способів протистояння авторської інстанції стихіям культурної та жанрової пам’яті, яка зберігає усі ціннісні, етичні й естетичні програми претекстів новопосталого твору. На позначення цього явища запроваджено термін "криптограматичність літературного дискурсу", сила опору якій прямо пропорційна до меж індивідуалізму письменницької свободи, установленої в рамках кожної культурно-історичної епохи. З цієї перспективи стверджено, що специфіка ходіння до раю як окремої таксономічної одиниці визначається сумою його претекстів та архітекстуальних взаємодій, оскільки для середньовічного скриптора схрещення й модифікація жанрових матриць подекуди ставали ключовою формою самовираження. Завдяки внутрішній жанровій інтеракції у наративній структурі апокрифів завжди наявні осередки інших типів раціональності та ідеологем, резервуарами яких у художньому тексті часто слугували шаблонізовані екфразиси. Історико-літературний ракурс розвідки сфокусований на механізмах рецепції античного греко-римського "індійського тексту" в середньовічній апокрифічній традиції.