Том 1

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 13 of 13
  • Item
    Передмова
    (2018) Глибовець, Микола
    Передмова до першого тому журналу "Наукові записки НаУКМА. Комп'ютерні науки" (2018 р.).
  • Item
    Шляхами дистанційної освіти та електронного навчання
    (2018) Бублик, Володимир
    Стаття є розширеним викладом доповіді, яку автор прочитав на 4th International Conference on Engineering and Natural Sciences (ICENS 2018) у Києві 4 травня 2018 р. Запропоновано стислий історичний огляд питань дистанційної освіти та електронного навчання у їхньому взаємозв’язку. Узагальнено досвід автора у викладанні комп’ютерного програмування на основі сучасних засобів електронного навчання, наданих системою MOODLE. Виявлено проблемні ситуації, що потребують додаткових рішень: календарний план та режими зарахування студентів, формування академічних груп, командна робота, відстеження діяльності студентів, студентські рецензування, тестування та оцінювання робіт, виявлення академічної недоброчесності, формування залікових відомостей.
  • Item
    Багатовимірне впорядкування та його використання для вдосконалення інтерфейсу користувачів інформаційних систем
    (2018) Ющенко, Юрій
    Запропоновано багатовимірне впорядкування, яке узагальнює звичайне, лінійне, одновимірне сортування. Продемонстровано можливості поліпшення наочності та зручності інтерфейсу користувача інформаційних систем. Розглянуто методи збереження результатів багатовимірного впорядкування в початкових кодах програм.
  • Item
    Двоетапна транспортна задача та її AMPL-реалізація
    (2018) Стецюк, Петро; Ляшко, Володимир; Мазютинець, Габріела
    Наведено формулювання двоетапної транспортної задачі закритого типу та обґрунтовано умови, за яких система лінійних обмежень задачі є несумісною. Ці умови використано під час розробки AMPL-коду для розв’язання задачі за допомогою сучасного програмного забезпечення для задач лінійного програмування. Наведено демонстраційний приклад із результатами розрахунку за допомогою програми gurobi NEOS-сервера.
  • Item
    Алгоритми порівняння зображень для розв’язання задачі пошуку за вмістом
    (2018) Карпович, Артем; Глибовець, Андрій
    Здійснено аналіз методів пошуку зображень за вмістом, охарактеризовано їхні недоліки та переваги з огляду на вимоги до сучасних пошукових систем (швидкість пошуку, релевантність, ресурсні затрати, якість отриманих даних та гнучкість пошукових процесів). Акцентовано увагу на перцептивних хеш-алгоритмах (Block Mean Value Based Hash, DCT Based Hash, Radial Variance Based Hash, Marr-Hildreth Operator Based Hash). Наведено офіційні результати тестування швидкості роботи алгоритмів. Визначено найбільш оптимальний алгоритм на сьогодні.
  • Item
    Розподілені обчислення: ДАП-технологія розпаралелювання рекурсивних алгоритмів
    (2018) Малашонок, Геннадiй; Ciдько, Алла
    Описано нову технологію динамічного розпаралелювання рекурсивних алгоритмів з розподіленою пам’яттю. Головним поштовхом до її створення було відкриття великого класу матричних рекурсивних алгоритмів за останні десятиліття. Усі вони, включно з алгоритмами В. Штрассена, є розвитком ідей, закладених у відомих працях А. А. Карацуби про швидке множення чисел і поліномів. Основними об’єктами нової технології розпаралелювання є дроп, амін і пайн. Граф алгоритму розбивається на компактні підграфи (дропи), які можуть бути передані для обчислення на інші процесори. Для обчислення дропа проводиться розгортання його алгоритму і будується відповідна йому структура даних (амін). Для збереження всіх амінів і їх станів у кожному процесорі створюється список (пайн). Протягом обчислень, поки не завершено обрахунки конкретного аміна, цей амін зберігається в пайні. Після завершення обчислень уся пам’ять, відведена під амін, звільняється. Іншою особливістю ДАП-технології є механізм розподілу дроп-завдань між процесорами. Для управління процесом розподілу завдань ми використовуємо список доступних дроп-завдань, з глибиною вкладеності для кожного завдання. Ми також використовуємо список дочірніх процесорів з інформацією про всі відправлені завдання та список вільних процесорів. Список дочірніх процесорів оновлюється щоразу під час відправлення завдання і отримання результатів обчислень. Список вільних процесорів ділиться порівну між усіма процесорами, які отримують завдання з найменшою глибиною вкладеності. Для управління обчисленнями та операціями обміну даних створюються два потоки. Перший забезпечує обрахунок і відсилання результатів обчислень, а другий відповідає за управління і операції обміну даними. Диспетчерський потік є провідним, він контролює всі порти і стани, після чого засинає, щоб дати можливість іншому потоку виконувати обчислення. Крім того, передбачено механізм звільнення процесора. Якщо у процесора немає дроп-завдань, то він додає себе в список вільних та пересилає цей список першому батьківському процесору. Такий процесор може отримати нове дроп-завдання, а також він може отримати результат від дочірнього процесора і продовжити обчислення відповідно до завдань активного аміна. Для пояснення нової технології розпаралелювання наведено приклади побудови дроп-завдань для алгоритму обернення трикутної матриці і для алгоритму множення матриць.
  • Item
    Розробка HTTP-сервісу на функційній предметно-орієнтованій мові програмування на базі вільних монад
    (2018) Савенков, Олексій
    Розробка веб-сервісів чистим функційним способом є нетривіальною задачею через те, що там зазвичай наявні виклики бази даних на всіх етапах обробки запиту сервера, що ускладнює виокремлення функційного ядра коду, а це є основним принципом розробки функційної архітектури програми. Цю публікацію присвячено вирішенню цієї проблеми вільними монадами, за допомогою яких код, що працює зі змінними даними, можна розділити на функційне представлення імперативних операцій, що визначаються створеними на базі вільних монад предметно-орієнтованими мовами програмування (англ. Domain-Specific Language, DSL), та інтерпретатор, що власне виконує ці операції. У статті наведено основні принципи використання вільних монад та їхні переваги в контексті задачі розробки HTTP-сервісу.
  • Item
    Моделювання процесу ухвалення рішень у багатоагентному середовищі на основі марковського процесу зміни ймовірностей вибору
    (2018) Олецький, Олексій
    Розглянуто підхід до моделювання процесу ухвалення рішень колективом, що складається з багатьох агентів, якщо застосовується голосування агентів на основі правила простої більшості. Введено деякий набір станів, які пов’язуються з ймовірностями того, що агент проголосує за певний варіант, та розглянуто марковський ланцюг зміни цих імовірностей. Для випадку двох варіантів вибору наведено умови, за яких у стаціонарному режимі вибір варіантів здійснюється з однаковими ймовірностями (однорідність агентів, симетричність станів, симетричність матриці перехідних імовірностей). Задачу вибору варіантів проілюстровано на прикладі поведінки виборців, які можуть голосувати за ті чи ті політичні партії. Обговорено також обернену задачу: за заданим стаціонарним розподілом визначити перехідні ймовірності, які можуть призвести до такого розподілу.
  • Item
    Причинно-наслідкове впорядкування подій на вузлах територіально розподіленої системи
    (2018) Черкасов, Дмитро
    Для забезпечення високої масштабованості, відмовостійкості, а також для впровадження сервісів на великих географічних територіях інформаційні системи будуються як сукупність розподілених вузлів, розташованих таким чином, щоб оптимізувати інформаційні потоки та максимально наблизити точку надання сервісу до споживача. Однією з найважливіших задач, яка розв’язується під час побудови розподілених систем, є здійснення синхронізації між вузлами системи, тобто приведення їх у взаємоузгоджений стан та реплікація даних між ними. Задача синхронізації може розглядатися як обмін повідомленнями, внаслідок якого кожен із вузлів потрапляє в потрібний стан. Унаслідок затримок передачі повідомлень між вузлами, які рознесені на значну відстань, можлива втрата причинно-наслідкового порядку створення повідомлень. У той час як відтворення правильного хронологічного порядку може досягатися за допомогою часових відміток повідомлень, факти появи певних повідомлень як реакції на певні події можуть бути втрачені. Для збереження під час синхронізації вузлів розподіленої системи не лише хронологічного, а й логічного порядку подій потрібно застосовувати причинно-наслідкове їх упорядкування.
  • Item
    Електронні довірчі послуги – основа бізнес-довіри
    (2018) Гречко, Анастасія; Мелащенко, Андрій; Таран, Світлана
    Розглянуто підхід до технічної та технологічної імплементації електронних довірчих послуг, що враховує положення Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", законопроекту "Про електронні довірчі послуги" та Регламенту ЄС № 910/2014. Запропоновано шляхи реалізації цього підходу з використанням профінансованої ЄС бібліотеки з відкритим вихідним кодом Digital Signature Service (DSS).
  • Item
    Байєсівська мережа в ІоТ на прикладі побудови кмітливої кур’єрської служби
    (2018) Кліщенко, Ладислава; Кудрявцева, Юлія
    Розглянуто задачу побудови байєсівської мережі – орієнтованого ациклічного графа, з прорахуванням умовної та безумовної ймовірності змінних на прикладі оцінювання рейтингу водія за допомогою OBD-II давача.
  • Item
    Technical comparison aspects of leading blockchain-based platforms on key characteristics
    (2018) Ivanov, Alexander; Babichenko, Yevhenii; Kanunnikov, Hlib; Karpus, Paul; Foiu-Khatskevych, Leonid; Kravchenko, Roman; Gorokhovskyi, Kyrylo; Nevmerzhitskyi, Ievhen
    Blockchain as a technology is rapidly developing, finding more and more new entry points into everyday life. This is one of the elements of the technical Revolution 4.0, and it is used in the field of supply, maintenance of various types of registers, access to software products, combating DDOS attacks, distributed storage, fundraising for projects, IoT, etc. Nowadays, there are many blockchain-platforms in the world. They have one technological root but different applications. There are many prerequisites to the fact that in the future the number of new decentralized applications will increase. Therefore, it is important to develop a methodology for determining the optimal blockchain-based platform to solve a specific problem. As an example, consider the worldfamous platforms Ethereum, Nem, and Stellar. Each of them allows to develop decentralized applications, issue tokens, and execute transactions. At the same time, the key features of these blockchain-based platforms are not similar to one another. These very features will be considered in the article. Purpose. Identify the key parameters that characterize the blockchain-based platforms. This will provide an opportunity to present a complex blockchain technology in the form of a simple and understandable architecture. Based on these parameters and using the expertise of the article’s authors, we will be able to develop a methodology to be used to solve the problems of choosing the optimal blockchain-based platform for solving the problem of developing smart contracts and issuing tokens. Methods. Analysis of the complexity of using blockchain-based platforms. Implementation of token issuance, use of test and public networks, execution of transactions, analysis of the development team and the community, analysis of the user interface and the developer interface. Discussion. By developing a platform comparison methodology to determine optimal characteristics, we can take the development process to a new level. This will allow to quickly and effectively solve the tasks. Results. Creation of a methodology for comparison blockchain-based platforms.
  • Item
    Системи зберігання енергії: аспекти безпеки і оптимізації
    (2018) Заславський, Володимир; Пасічна, Майя
    Здійснено огляд систем зберігання енергії (СЗЕ) в контексті аспектів безпеки, захисту та оптимізації їхньої роботи. Оскільки однією з основних функцій СЗЕ є забезпечення надійності, безпеки та стійкості систем виробництва енергії, особливо в умовах розвитку відновлюваних джерел генерації енергії (ВДЕ), їх потрібно розглядати як важливий засіб оптимізації режимів роботи енергосистеми. Практичне використання СЗЕ є відносно новим процесом, потенціал розвитку систем залежить від докладного вивчення притаманних їм недоліків і ризиків. Наведено класифікацію СЗЕ, перелічено відомі ризики, що їм притаманні. Наприкінці статті наведено опис задачі оптимізації вибору, потужності і розташування модулів СЗЕ в енергетичній мережі. Це важливо для розробки оптимальних рішень планування завантаження/проектування енергостанцій.