Кафедра кримінального та кримінального процесуального права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Проєкт нового Кримінального кодексу України: передумови розробки, концептуальні засади, основні положення : монографія(ВАІТЕ, 2024) Андрушко, Петро; Бакумов, Олександр; Баулін, Юрій; Бурдін, Володимир; Вишневська, Інна; Горох, Олексій; Гуторова, Наталія; Марчук, Наталія; Навроцький, В'ячеслав; Пономаренко, Юрій; Стрельцов, Євген; Хавронюк, МиколаМонографію присвячено обґрунтуванню передумов розробки, визначенню концептуальних засад та опису основних положень проєкту нового Кримінального кодексу України. Авторами монографії є члени Робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи, утвореної Указом Президента України №584/2019 від 7 серпня 2019 року. Для народних депутатів України, суддів, прокурорів, адвокатів, слідчих і детективів, дізнавачів, науковців, викладачів, аспірантів, студентів юридичних вищих закладів освіти, всіх, хто цікавиться питаннями реформи кримінального права.Item Розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з обігом віртуальних активів(2023) Яцик, Тетяна; Шкелебей, ВікторіяВ статті проаналізовано хід розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом віртуальних активів, виділень особливості процесу розслідування даних правопорушень, визначено нормативне забезпечення, яким регулюється дана сфера, акцентовано увагу на використанні непроцесуальної форми спеціальних знань під час розслідування таких кримінальних правопорушень, що надає значні переваги в усуненні недоліків і виявленні підозрілих дій або фінансових порушень, що стосуються віртуальних активів, які можуть бути наслідком протиправних дій, акцентовано увагу на важливості взаємодії державних та правоохоронних органів під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із обігом віртуальних активів, представлено перелік правоохоронних і державних органів, які співпрацюють між собою під час розслідування кримінальних правопорушень даного виду, до яких належать: Державна служба фінансового моніторингу України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Державна податкова служба України, окреслено форми співпраці між правоохоронними органами та Державною службою фінансового моніторингу під час розслідування даного виду кримінальних правопорушень: 1) отримання узагальнених матеріалів; 2) інформування про підозрілі операції; 3) надання типологій підозрілих операцій, представлено перелік ознак неправомірності використання (обігу) віртуальних активів, розуміння та аналіз яких допомагають правоохоронним органам у боротьбі з кримінальними правопорушеннями, пов’язаними з цими активами: специфіка віртуальних активів; функціонування та обіг віртуальних активів; технічні та інформаційні характеристики кіберпростору, де здійснюється обмін віртуальними активами, у тому числі основні платформи обміну, популярні криптовалютні біржі, інформація про транзакції тощо, акцентовано увагу на необхідності систематичного розвитку технологій та програмного забезпечення для виявлення та розслідування підозрілої активності, пов’язаної з обігом віртуальних активів, доведено, що такі розробки можуть допомогти підвищити здатність правоохоронних органів швидко виявляти, розслідувати та протидіяти фінансовим правопорушенням, пов’язаним з обігом віртуальних активів, забезпечуючи ефективніший моніторинг та виявлення незаконних операцій з такими активами.Item Проблеми імплементації міжнародного гуманітарного права в перспективне кримінальне законодавство України(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Хавронюк, МиколаУ статті проаналізовано основні положення не підписаного Президентом України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права" від 20 травня 2021 року проєкту Закону № 7290 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України" від 15 квітня 2022 р. Вони порівнюються з положеннями Римського статуту Міжнародного кримінального суду та інших актів міжнародного гуманітарного права, з одного боку, та з відповідними положеннями проєкту нового Кримінального кодексу України. Доведено необхідність невідкладної ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду і відсутність альтернативи повної та точної імплементації його положень в національне законодавство України.Item Гарантії забезпечення прав осіб у кримінальному провадженні шляхом недопущення помилок адвокатами(2023) Удовенко, Жанна; Нашинець-Наумова, Анфіса; Обловацька, НаталіяУ статті автори уже не вперше ставить питання про помилки адвокатів, зокрема і в кримінальному провадженні, що має велике значення для забезпечення справедливості та ефективності правосуддя. Виявлення та усунення таких помилок можуть сприяти поліпшенню судочинства та забезпечити гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. На думку авторів актуальність дослідження цієї теми полягає в тому що помилки адвоката можуть вплинути на захист прав осіб, включаючи право на справедливий судовий процес та право на ефективного захисника. Це може призвести до неправосудних вироків та порушень прав людини. Виявлення та усунення помилок адвокатів можуть сприяти збільшенню швидкості та ефективності судочинства, що корисно для всіх сторін процесу. Коли громадяни мають впевненість, що їхні права належним чином захищені, що адвокати виконують свої професійні обов’язки, це сприяє підвищенню довіри до системи правосуддя. Виявлення та покарання помилок адвокатів може запобігти можливим випадкам зловживання або корупції в судовій системі. Якщо адвокати несуть відповідальність за свої дії, це може спонукати їх дотримуватися вищих стандартів професійної поведінки та компетентності. Отже, аналіз та вирішення питань, пов’язаних із помилками адвокатів у кримінальному провадженні, є важливим етапом у підвищенні якості судочинства та забезпеченні справедливості в правовій системі. Проблематика помилок адвоката була предметом наукового аналізу з таких галузевих юридичних наук як цивільне право, цивільний процес, господарський процес, адміністративне судочинство, кримінальне право, кримінальний процес, а також із теорії права. Слід вказати, що проблемами оптимізації діяльності адвоката у кримінальному провадженні займалися І.В. Басиста, Т.В. Варфоломеєва, В.І. Галаган, В.Т. Нор, О.Д. Назаров, Д.П. Письменний, С.М. Смоков, Л.Д. Удалова, С.С. Чернявський, С.А. Шейфер, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило, О.Г. Яновська та ін.Item Переваги та недоліки впровадження системи штучного інтелекту у правосуддя України(2023) Удовенко, Жанна; Руденко, НаталіяСтаття присвячена дослідженню потенційних переваг та недоліків впровадження системи штучного інтелекту в правосуддя України. Проведений аналіз досліджень українських та закордонних фахівців в галузі права, які присвятили увагу темі штучного інтелекту в правосудді. Стаття є актуальною в контексті стрімкого розвитку комп’ютерних технологій та їх використання в різних сферах життя, а інтеграція системи штучного інтелекту в правову сферу наразі є необхідністю. У зв’язку з недосконалістю сучасної правової системи та високим рівнем корупції в Україні, використання штучного інтелекту в правосудді є важливим напрямком для покращення роботи судової гілки влади.На основі наукових досліджень та закордонної практики впровадження та використання штучного інтелекту були висвітлені позитивні аспекти його використання в правосудді, такі як підвищення швидкості та ефективності судочинства, зменшення впливу людського фактору під час прийняття рішень, розвантаження суддів та покращення якості надання юридичних послуг. Водночас, з використанням штучного інтелекту в правосудді пов’язані певні виклики, невирішеність яких може гальмувати процес розвитку впровадження комп’ютерних технологій. Було проаналізовано і встановлено низку потенційних негативних наслідків застосування штучного інтелекту в правосудді України, зокрема, невизначеність питання правосуб’єктності штучного інтелекту, відсутність нормативного регулювання його місця під час здійснення судочинства та відповідальності за неправомірні рішення. Також було встановлено, що система штучного інтелекту може порушувати фундаментальні права людини, а сухе застосовування писаних норм штучним інтелектом й відсутність людського фактору (емпатії) під час розгляду справ можуть призвести до порушення справедливості.Item Міжнародні договори в розумінні ст. 438 Кримінального кодексу України(2023) Хавронюк, МиколаДосліджується проблема визначення поняття “міжнародний договір України” для потреб застосування ст. 438 Кримінального кодексу України (КК України), його ознаки та встановлюється перелік конкретних міжнародних договорів, до яких ця стаття відсилає. Визначається, що означають слова “згода на обов’язковість надана Верховною Радою України” у ст. 438 КК України, чи є чинними міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана не Верховною Радою України, а іншим органом, зокрема Президією Верховної Ради УРСР або Президією Верховної Ради СРСР, та як вирішуються питання правонаступництва держав стосовно дії відповідних міжнародних договорів, зокрема і тих, що були ратифіковані ще до утворення СРСР. Досліджуються питання, коли саме міжнародний договір вважається чинним для України та чи є чинним міжнародний договір, не доведений до відома населення України. На основі аналізу відповідності тих чи інших міжнародних договорів у сфері міжнародного гуманітарного права вимогам до міжнародних договорів, які містяться у ст. 438 КК України, створено перелік, що включає дев’ятнадцять таких договорів, які класифіковані за критерієм їх основного змісту. Це договори щодо: 1) захисту жертв збройних конфліктів; 2) захисту культурних цінностей; 3) захисту навколишнього середовища; 4) правил ведення війни та воєнних дій; 5) індивідуальної кримінальної відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права. Також наводяться аргументи на користь того, що одинадцять Гаазьких конвенцій 1907 р. не є чинними для України, а ще шість міжнародних договорів можуть стати чинними після їх опублікування українською мовою в офіційних друкованих виданнях України. Звернуто увагу на помилки, які виникають у зв’язку з неточністю перекладу міжнародних договорів, а також на співвідношення положень міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права, що демонструє необхідність уважного врахування положень останніх під час застосування ст. 438 КК України.Item Extradition: the European court of human rights and the Ukrainian experience(2023) Fomina,Tatiana; Galagan, Volodymyr; Udovenko, Zhanna; Ablamskyi, Serhii; Koniushenko, YanaThis article deals with the problematic aspects of sending back a person guilty of a crime outside the territory of Ukraine to the country where the crime was committed in accordance with the European Court of Human Rights (hereinafter – ECtHR) principles. The research was carried out within the framework of the domestic law of Ukraine and the court rulings of the ECtHR. The article states that the consideration of issues of detention outside the territory of Ukraine has a complex nature, being guided by the provisions of the national legislation of Ukraine and the European Court of Human Rights. The article determines the legal basis for the extradition of persons who have committed a crime outside the territory of Ukraine. It is emphasized that in this case the generally accepted norms and principles of international law conforming with national law of each State Party to the ECHR that has ratified relevant international treaty, are important. The specific features of the normative regulation of detention of a person who has committed a criminal offense outside the territory of Ukraine enshrined in the current criminal legislation, are analyzed. It is emphasized that during the law enforcement practice the problem is a clear definition of the grounds for arrest of a person wanted by the authority of another state. The problems related to the exercise of the suspect’s rights, such as the right to protection, were analyzed apart. The study results allowed to develop ways to amend the Criminal Procedure Code of Ukraine in order to improve the extradition procedure.Item Промова "Ріки крові" Еноха Павелла як тривкий фрейм(2024) Дем'янчук, Олександр; Слюсаревський, ДанилоУ роботі досліджено питання про можливість визначення конкретної політичної праці як такої, що задає тривкий фрейм світоглядно-політичного сприйняття дійсності та має свій вплив на акторів політичного процесу не лише у момент прийняття одного рішення, а й зумовлює низку наступних рішень, аж до вибудови сталого способу сприйняття, рефлексії та дії щодо конкретного політико-соціального феномену. Для відповіді на це питання розглянуто промову Еноха Павелла "Ріки крові". Промову проаналізовано через призму класичних праць з фрейм-аналізу Дж. Н. Дракмана, М. Рейна і Д. Шона, на матеріалі яких було запропоновано початкове визначення феномену тривкого фрейму. Свідчення про риторичну структуру промови отримано з праці А. Крайнса, Т. Хеппелла та М. Хілла, що дало змогу визначити семантичне ядро у змісті промови — потенційний тривкий фрейм. Дослідження І. Маклейна допомогли відслідкувати суспільну підтримку тез промови, віднайти попередні аргументи релевантності визначення промови як тривкого фрейму. Перспективи подальших історико-політичних актуалізацій тез Е. Павелла виявлено через аналіз кооптації його риторики представниками британської Консервативної партії впродовж 1968-1978 років та пізніших реакцій представників консервативної партії на актуалізацію павеллістських тез. Аналіз Маніфесту Британської консервативної партії (2019) дав змогу виявити в ньому антимігрантські тези Павелла. Дослідження маніфестів Партії незалежності Сполученого Королівства (2019 та 2022 рр.) як програмних документів конкуруючої консервативної сили дозволило виявити вплив тез Е. Павелла на авторів цих документів. Зображення історичних актуалізацій павеллістського фрейму розширено посиланням на періодичні видання, які описували ситуації актуалізації у сучасній британській політиці.Item Трансформаційні процеси спільної аграрної політики крізь призму історичного та соціологічного інституціоналізму(2024) Соя, ПлатонУ цій статті досліджується інституційна природа трансформаційних процесів Спільної аграрної політики (далі – САП) ЄС: від виникнення цієї політики у 1957 р. по нинішній час. Основна увага в роботі приділяється взаємозалежності історичного та соціологічного інституціоналізму у контексті дослідження САП. Запропоновано власну методологію для відображення багатосторонніх аспектів трансформації САП, що дозволяє пояснити наведену взаємозалежність. Для ретельнішого прояснення позиції описано теоретичні засновки, на яких ґрунтується подальший аналіз трансформаційних процесів. Спочатку окреслено теоретичні рамки обраного інструментарію історичного інституціоналізму та прояснено основні поняття, що використовувалися у праці. Також схарактеризовано теоретичне підґрунтя соціологічного інституціоналізму, на якому базується аналіз ціннісного виміру. Переходячи у практичну площину, було поетапно проаналізовано ключові події, що призвели до трансформації цієї політики та збільшили залежність між двома підходами. За допомогою історичного інституціоналізму доведено, що дана політика не мала далекоглядних цілей, а створювалася лише для вирішення короткострокових цілей. Оскільки євроінтеграційний процес займає довгий часовий проміжок, то першопочаткові недоліки САП почали проявлятися у довгостроковій перспективі. Своєю чергою, недосконале інституційне середовище та різні групи інтересів не дозволяли швидко та ефективно виправити наявні проблеми, через що відбувалося поступове "закам'яніння" САП. Через певний період почали викристалізовуватися європейські цінності, які мали безпосередній вплив на подальше формування САП. Використання соціологічного інституціоналізму дозволило продемонструвати суттєвий вплив ціннісного виміру на трансформацію САП. Впровадження ціннісних аспектів наділило додатковою легітимацією «закам'янілу» політику у новому політичному середовищі, при цьому залишаючи ядро САП незмінним. САП продовжує залишатися проблемним питанням у європейській політиці. Останні події на українсько-польському кордоні є свідченням недосконалості САП, яка потребує подальших змін для задоволення не лише економічних, але й соціальних інтересів громадян ЄС.Item Енергетична сек'юритизація ЄС: місце України в Європейській енергетичній системі(2024) Сингаєвська, Дарія; Дем'янчук, ОлександрСтаття присвячена дослідженню політики сек’юритизації Європейського Союзу в галузі енергетики, зокрема, забезпечення Союзу енергоносіями, що була розвинута у відповідь на ведення Росією енергетичних воєн 2006−2007 і 2008−2009 років проти України й непрямо — проти Європейського Союзу. Теорія сек'юритизації, сформульована С. Озканом, Б. Бузаном та іншими дослідниками, акцентує не стільки на ліквідації наслідків криз, скільки на створенні системи убезпечення відповідних галузей з підвищенням їхньої стресостійкості, диверсифікацією економічних і технологічних зв'язків з партнерами та посиленням соціальної спрямованості їх функціонування. Досліджено алгоритмізацію цієї політики та зміни, які привели до інституційної відповіді на російську агресію у галузі енергетики. Дослідження базуються на використанні підходу соціологічного (нео)інституціоналізму, який дозволяє пояснювати політичні процеси з погляду не лише економічних вигід, а й значення для розвитку інших сфер суспільного життя і міжнародної співпраці. Цей підхід базується на уявленні про те, що, по-перше, інституційне середовище, в якому діє окремий інститут, забезпечує його необхідними ресурсами, а також надає легітимності й унормовує його діяльність. Завдяки цьому соціологічний інституціоналізм підкреслює роль норм, правил і культури, впливаючи на самоідентифікацію акторів, пов'язаних із цим інститутом, а також визначаючи "своїх" і "чужих" у загальній інституційній структурі. Показано, що зміни в енергетичній політиці ЄС продиктовані не лише економічними чи технологічними міркуваннями, але й необхідністю задовольняти потреби населення та економіки країн-членів ЄС. Водночас долучення України до загальної системи сек'юритизації ЄС відповідає економічним, політичним і соціальним інтересам України, яка і відповідно до Угоди про асоціацію, і в разі вступу до ЄС матиме статус країни-акцептора. Розглянуто можливі варіанти дій з боку ЄС та України для утвердження України як східного сек’юритизатора ЄС і відповідні їх наслідки для обох сторін.Item Огляд тенденцій щодо штучного інтелекту та його перспективність для процесуальних рішень у перебігу кримінального провадження(2024) Басиста, Ірина; Удовенко, Жанна; Кулинич, М.-М.Дискусії щодо переваг та ризиків від штучного інтелекту (ШІ) у різних галузях є одними із найбільш актуальних на сьогодні. Звісно, що прихильники та противники його запровадження були, є і будуть, але очевидним є й той факт, що із кожним науково-технічним досягненням у людства є шанс змінити якість свого існування як на краще, так і на гірше. І тут важливим є вироблення правил для розробників та застосовувачів, котрі мають бути свідомі наявних загроз через використання певного інструменту наперекір чи всупереч цим обмеженням. Даний огляд має на меті з’ясувати як змінюються окремі сфери нашого буття, зокрема і правоохоронна та правнича сфери, з огляду поширення та все більшої доступності штучного інтелекту; у чому полягає роль держави, як регулятора та реалізації відповідної функції; яких правил мають дотримуватися розробники та користувачі; які аспекти використання ШІ вже доступні для правничої сфери та як може допомогти ШІ із прийняттям рішень (залишаючи, при цьому, саме за людиною провідну роль у їх постановленні та у виборі за наявних альтернатив) у перебігу кримінального провадження та які перспективи нас очікують, а також які міфи варто долати задля поступу. За допомогою аналізу та синтезу вдалося простежити, що ризики, як і загрози від шкідливого ШІ наявні, а особливо коли його беруть на озброєння не з соціально-корисною чи людиноцентричною метою тощо. Індукція та дедукція допомогли із безапеляційним переконанням у тому, що користь від ШІ превалює над пересторогами та ризиками. Констатовано, що нагальним є регулювання "всього життєвого шляху ШІ", починаючи з ідеї його створення, котра повинна відповідати етичним критеріям та слідувати із домінанти антропоцентричного підходу. При цьому, аргументовано, що "зарегульовувати" ШІ на шкоду його розвитку теж не слід. Відшукання стану цієї рівноваги є надважливим. Доведено, що у правничій та правоохоронній сферах від допомоги ШІ теж матимемо чимало користі, при цьому, його використання має слідувати із цілковитого усвідомлення аксіощеними ризиками». Тому й, перш, ніж вдатися до активного застосування, особливо у цій царині, важливо встановити чіткі межі і правила, а що не найостанніше – відповідальність за шкоду. Такі чутливі аспекти, як непорушність сфери людської приватності, дотримання прав людини тощо мають превалювати у цьому механізмі. матичності того, що "системи ШІ для правосуддя та правоохоронних органів вважаються "підвищеними ризиками». Тому й, перш, ніж вдатися до активного застосування, особливо у цій царині, важливо встановити чіткі межі і правила, а що не найостанніше – відповідальність за шкоду. Такі чутливі аспекти, як непорушність сфери людської приватності, дотримання прав людини тощо мають превалювати у цьому механізмі.Item Використання штучного інтелекту у кримінальному провадженні: ілюзія чи реальність(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2024) Удовенко, Жанна; Басиста, ІринаТези учасників Всеукраїнського круглого столу "Штучний інтелект у правовій практиці: межі та можливості", 15 березня 2024 року, Львів.Item Повноваження прокурора на проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні: окремі проблеми(2023) Басиста, Ірина; Галаган, Володимир; Удовенко, ЖаннаУ цій публікації поставлено за мету переконати опонентів в тому, що здійснюючи функцію процесуального керівництва, прокурор, серед іншого, вправі брати й особисту участь у розслідуванні, бо ж є відповідальним за його результати. І коли наявна ситуація можливої втрати доказів, знищення їх джерел тощо через зволікання у часі, то очевидною і логічною є ініціатива прокурора, котра має своїм результатом особисте провадження ним відповідних процесуальних дій у межах наданих йому повноважень. Для досягнення задекларованої мети та отримання належних результатів використано таку сукупність методів: формально-логічний, аналізу та синтезу, вибірку, порівняльно-правовий, прогнозування. Результатами такої діяльності є: 1) з’ясовано, що дати ґрунтовну відповідь на задекларовану у її назві дилему можливо лише за умови врахування тих законодавчих положень, судових позицій та тлумачень, а також авторських роздумів і концептуальних розумінь, які дозволяють сформулювати переконання у тому, що цілком закономірно та логічно, що прокурор, котрий є процесуальним керівником за КПК України, має широкі повноваження щодо проведення окремих процесуальних дій у кримінальному провадженні та всього розслідування в цілому; 2) констатовано, що внесення відомостей до ЄРДР дозволяє прокурору здійснювати свою процесуальну діяльність в межах першої стадії кримінального провадження –досудового розслідування; 3) доведено, що проводячи всі дії, передбачені частиною 2 статті 36 КПК України, та здійснюючи інші повноваження, визначені для нього КПК України, прокурор, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі, реалізуючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, апріорі не виходить за межі наданих йому повноважень. Висновки: зазначена процесуальна діяльність прокурора водночас служить виконанню завдань кримінального провадження і переслідує мету – створення передумов для встановлення істини. Проводячи певні процесуальні дії після внесення відомостей до ЄРДР, у випадках, коли для них прокурор є належним суб’єктом, вести мову про певні хиби у сформованій ним доказовій базі, лише за ознакою неналежного суб’єкта, не доводиться.Item Legal Empowerment and The Role of Digital Technologies in The Development of Legal Services in Ukraine(2024) Khatniuk, Nataliia; Chapliuk, Oksana; Udovenko, Zhanna; Nykolyna, Kateryna; Pobiianska, Nelli; Oblovatska, NataliiaPurpose: This research article aims to investigate the intersection of legal empowerment and the use of innovative tools to enhance the development of legal services in Ukraine, with a particular emphasis on the role of digital technologies in reshaping the legal landscape. Methods: The study employs a comprehensive approach, utilizing a combination of literature review, case studies, and empirical research to examine the current state of legal services in Ukraine and assess the impact of digital technologies on access to justice, legal service delivery, and legal innovation. Results and discussion: The findings highlight the potential benefits and challenges associated with the adoption and integration of digital tools in various facets of the legal profession in Ukraine, such as case management, legal research, client communication, and document automation. The discussion delves into the implications of these results for the future of legal services in the country. Implications of the research: The research offers insights that can guide policymakers, legal practitioners, and stakeholders in leveraging digital innovation to enhance the accessibility, efficiency, and effectiveness of legal services in Ukraine. It also underscores the importance of embracing technological advancements to address the evolving needs of legal service users. Originality/value: This article contributes to the existing literature by providing a nuanced exploration of the transformative potential of digital technologies in advancing legal services within the Ukrainian context. The research offers valuable perspectives on harnessing innovation to drive positive changes in the legal sector, ultimately benefiting both service providers and recipients.Item Інтеграція штучного інтелекту в кримінальне провадження(2024) Удовенко, ЖаннаТези виступу на Всеукраїнській науково-практичної конференції "Кримінальне судочинство: сучасний стан та перспективи розвитку". (Київ, 2 травня 2024 року).Item Тактика проведення процесуального інтерв'ю(2024) Шкелебей, ВікторіяТези виступу на Всеукраїнській науково-практичної конференції "Кримінальне судочинство: сучасний стан та перспективи розвитку". (Київ, 2 травня 2024 року).Item Ухилення від військової служби: складнощі правової кваліфікації(Національна академія внутрішніх справ, 2022) Хавронюк, МиколаМатеріали доповіді учасника науково-теоретичної конференції "Проблеми кваліфікації та розслідування кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану", м. Київ, 26 травня 2022 року.Item Щодо кримінальної відповідальності військовополонених, яких утримує Україна(Право, 2022) Хавронюк, МиколаМатеріали доповіді учасника міжнародної наукової конференції "Кримінально-правові відповіді на виклики воєнного стану в Україні", м. Харків, 5 травня 2022 року.Item Detention of a person suspected of committing a criminal offense during martial law in Ukraine(2023) Ablamskyi, Serhii; Galagan, Volodymyr; Basysta, Iryna; Udovenko, ZhаnnаThis article is a detailed exploration of the detention procedures in Ukraine’s criminal justice system under the Criminal Procedure Code of Ukraine, with a specific focus on the conditions of martial law. The primary objective of the study is to offer a scientific solution to both theoretical and applied issues surrounding the procedural regulation of detentions, especially in the context of suspects of criminal offenses under martial law. Employing a range of research methods, including comparative legal, systemic, structural, formal legal, and statistical analyses, the study thoroughly examines existing legislation, regulations, and practices of detention procedures in Ukraine. It relies on a strong theoretical foundation derived from scholarly works in criminal procedure and law, and is further supported by empirical data from Ukrainian legal institutions like the General Prosecutor’s Office and the Supreme Court. The article presents well-reasoned conclusions and recommendations for improving detention practices, while also acknowledging the limitations of the research. These limitations encompass both theoretical perspectives and practical applications, highlighting the study’s implications in the broader context of criminal law and human rights. The originality and value of this research lie in its comprehensive and nuanced analysis of the detention process within a specific and challenging legal framework, contributing significantly to the academic and practical understanding of criminal procedural law under extraordinary circumstances.Item Міжнародна співпраця під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом віртуальних активів(2023) Яцик, Тетяна; Шкелебей, ВікторіяУ статті досліджено інститут міжнародної співпраці під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із обігом віртуальних активів, розглянуто міжнародні стандарти та рекомендації щодо боротьби з проблемами в цій сфері, окреслено коло органів та міжнародних організацій, які сприяють розробці таких стандартів та рекомендацій, виділено ознаки кримінальних правопорушень у сфері використання віртуальних активів, визначено види міжнародної співпраці в сфері розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із обігом віртуальних активів.