Кафедра кримінального та кримінального процесуального права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Порушення, проступки, злочини: зміна концептуальних підходів до реформування кримінального законодавства(Право, 2022) Азаров, ДенисМатеріали доповіді учасника міжнародної наукової конференції "Кримінальне право України перед викликами сучасності і майбуття: яким воно є і яким йому бути?", м. Харків, 21–22 жовтня 2022 року.Item Чи необхідна законодавча дефініція поняття причинного зв'язку? Науково-популярні застереження(Право, 2022) Музика, Анатолій; Багіров, СергійМатеріали доповіді учасників міжнародної наукової конференції "Кримінальне право України перед викликами сучасності і майбуття: яким воно є і яким йому бути?", м. Харків, 21–22 жовтня 2022 року.Item Щодо відмежування злочинів проти безпеки людства від інших злочинів(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022) Хавронюк, МиколаМатеріали доповіді VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Теоретико-прикладні проблеми правового регулювання в Україні", 09 грудня 2022 року.Item Кримінальне покарання: що змінилося за останні п'ять тисяч років?(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012) Хавронюк, МиколаТези доповіді учасника Міжнародного симпозіуму "Кримінальний кодекс 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення", 21–22 вересня 2012 року.Item Проблема бланкетних диспозицій в українській кримінально-правовій доктрині : (рецензія на працю Галини Зіновіївни Яремко "Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України: монографія)(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012) Музика, Анатолій; Азаров, ДенисРецензія на працю Галини Зіновіївни Яремко "Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України: монографія / За ред. В.О. Навроцького. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2011. – 432 с.").Item Класифікація злочинів за ступенем тяжкості в контексті криміналізації суспільно небезпечних діянь(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012) Азаров, ДенисТези доповіді учасника Міжнародного симпозіуму "Кримінальний кодекс 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення", 21–22 вересня 2012 року.Item Non bis in idem та види юридичної відповідальності(2024) Азаров, ДенисТези доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Принципи права: універсальне та національне в контексті сучасних глобалізаційних і євроінтеграційних процесів", Київ, 21–22 червня 2024 р.Item Принципи індивідуальної і солідарної відповідальності у багатосуб’єктних кримінальних правопорушеннях: чи можливе співіснування?(2024) Багіров, СергійТези доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Принципи права: універсальне та національне в контексті сучасних глобалізаційних і євроінтеграційних процесів", Київ, 21–22 червня 2024 р.Item Про принципи застосування кримінально-правових інститутів(2024) Горох, ОлексійТези доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Принципи права: універсальне та національне в контексті сучасних глобалізаційних і євроінтеграційних процесів", Київ, 21–22 червня 2024 р.Item Невтручання в приватне життя як галузева засада кримінального провадження України(2024) Удовенко, ЖаннаТези доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Принципи права: універсальне та національне в контексті сучасних глобалізаційних і євроінтеграційних процесів", Київ, 21–22 червня 2024 р.Item Щодо забезпечення відповідності положень Кримінального кодексу України та практики їх застосування його принципам(2024) Хавронюк, МиколаТези доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Принципи права: універсальне та національне в контексті сучасних глобалізаційних і євроінтеграційних процесів", Київ, 21–22 червня 2024 р.Item Проєкт нового Кримінального кодексу України: передумови розробки, концептуальні засади, основні положення : монографія(ВАІТЕ, 2024) Андрушко, Петро; Бакумов, Олександр; Баулін, Юрій; Бурдін, Володимир; Вишневська, Інна; Горох, Олексій; Гуторова, Наталія; Марчук, Наталія; Навроцький, В'ячеслав; Пономаренко, Юрій; Стрельцов, Євген; Хавронюк, МиколаМонографію присвячено обґрунтуванню передумов розробки, визначенню концептуальних засад та опису основних положень проєкту нового Кримінального кодексу України. Авторами монографії є члени Робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи, утвореної Указом Президента України №584/2019 від 7 серпня 2019 року. Для народних депутатів України, суддів, прокурорів, адвокатів, слідчих і детективів, дізнавачів, науковців, викладачів, аспірантів, студентів юридичних вищих закладів освіти, всіх, хто цікавиться питаннями реформи кримінального права.Item Розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з обігом віртуальних активів(2023) Яцик, Тетяна; Шкелебей, ВікторіяВ статті проаналізовано хід розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом віртуальних активів, виділень особливості процесу розслідування даних правопорушень, визначено нормативне забезпечення, яким регулюється дана сфера, акцентовано увагу на використанні непроцесуальної форми спеціальних знань під час розслідування таких кримінальних правопорушень, що надає значні переваги в усуненні недоліків і виявленні підозрілих дій або фінансових порушень, що стосуються віртуальних активів, які можуть бути наслідком протиправних дій, акцентовано увагу на важливості взаємодії державних та правоохоронних органів під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із обігом віртуальних активів, представлено перелік правоохоронних і державних органів, які співпрацюють між собою під час розслідування кримінальних правопорушень даного виду, до яких належать: Державна служба фінансового моніторингу України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Державна податкова служба України, окреслено форми співпраці між правоохоронними органами та Державною службою фінансового моніторингу під час розслідування даного виду кримінальних правопорушень: 1) отримання узагальнених матеріалів; 2) інформування про підозрілі операції; 3) надання типологій підозрілих операцій, представлено перелік ознак неправомірності використання (обігу) віртуальних активів, розуміння та аналіз яких допомагають правоохоронним органам у боротьбі з кримінальними правопорушеннями, пов’язаними з цими активами: специфіка віртуальних активів; функціонування та обіг віртуальних активів; технічні та інформаційні характеристики кіберпростору, де здійснюється обмін віртуальними активами, у тому числі основні платформи обміну, популярні криптовалютні біржі, інформація про транзакції тощо, акцентовано увагу на необхідності систематичного розвитку технологій та програмного забезпечення для виявлення та розслідування підозрілої активності, пов’язаної з обігом віртуальних активів, доведено, що такі розробки можуть допомогти підвищити здатність правоохоронних органів швидко виявляти, розслідувати та протидіяти фінансовим правопорушенням, пов’язаним з обігом віртуальних активів, забезпечуючи ефективніший моніторинг та виявлення незаконних операцій з такими активами.Item Проблеми імплементації міжнародного гуманітарного права в перспективне кримінальне законодавство України(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Хавронюк, МиколаУ статті проаналізовано основні положення не підписаного Президентом України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права" від 20 травня 2021 року проєкту Закону № 7290 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України" від 15 квітня 2022 р. Вони порівнюються з положеннями Римського статуту Міжнародного кримінального суду та інших актів міжнародного гуманітарного права, з одного боку, та з відповідними положеннями проєкту нового Кримінального кодексу України. Доведено необхідність невідкладної ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду і відсутність альтернативи повної та точної імплементації його положень в національне законодавство України.Item Гарантії забезпечення прав осіб у кримінальному провадженні шляхом недопущення помилок адвокатами(2023) Удовенко, Жанна; Нашинець-Наумова, Анфіса; Обловацька, НаталіяУ статті автори уже не вперше ставить питання про помилки адвокатів, зокрема і в кримінальному провадженні, що має велике значення для забезпечення справедливості та ефективності правосуддя. Виявлення та усунення таких помилок можуть сприяти поліпшенню судочинства та забезпечити гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. На думку авторів актуальність дослідження цієї теми полягає в тому що помилки адвоката можуть вплинути на захист прав осіб, включаючи право на справедливий судовий процес та право на ефективного захисника. Це може призвести до неправосудних вироків та порушень прав людини. Виявлення та усунення помилок адвокатів можуть сприяти збільшенню швидкості та ефективності судочинства, що корисно для всіх сторін процесу. Коли громадяни мають впевненість, що їхні права належним чином захищені, що адвокати виконують свої професійні обов’язки, це сприяє підвищенню довіри до системи правосуддя. Виявлення та покарання помилок адвокатів може запобігти можливим випадкам зловживання або корупції в судовій системі. Якщо адвокати несуть відповідальність за свої дії, це може спонукати їх дотримуватися вищих стандартів професійної поведінки та компетентності. Отже, аналіз та вирішення питань, пов’язаних із помилками адвокатів у кримінальному провадженні, є важливим етапом у підвищенні якості судочинства та забезпеченні справедливості в правовій системі. Проблематика помилок адвоката була предметом наукового аналізу з таких галузевих юридичних наук як цивільне право, цивільний процес, господарський процес, адміністративне судочинство, кримінальне право, кримінальний процес, а також із теорії права. Слід вказати, що проблемами оптимізації діяльності адвоката у кримінальному провадженні займалися І.В. Басиста, Т.В. Варфоломеєва, В.І. Галаган, В.Т. Нор, О.Д. Назаров, Д.П. Письменний, С.М. Смоков, Л.Д. Удалова, С.С. Чернявський, С.А. Шейфер, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило, О.Г. Яновська та ін.Item Переваги та недоліки впровадження системи штучного інтелекту у правосуддя України(2023) Удовенко, Жанна; Руденко, НаталіяСтаття присвячена дослідженню потенційних переваг та недоліків впровадження системи штучного інтелекту в правосуддя України. Проведений аналіз досліджень українських та закордонних фахівців в галузі права, які присвятили увагу темі штучного інтелекту в правосудді. Стаття є актуальною в контексті стрімкого розвитку комп’ютерних технологій та їх використання в різних сферах життя, а інтеграція системи штучного інтелекту в правову сферу наразі є необхідністю. У зв’язку з недосконалістю сучасної правової системи та високим рівнем корупції в Україні, використання штучного інтелекту в правосудді є важливим напрямком для покращення роботи судової гілки влади.На основі наукових досліджень та закордонної практики впровадження та використання штучного інтелекту були висвітлені позитивні аспекти його використання в правосудді, такі як підвищення швидкості та ефективності судочинства, зменшення впливу людського фактору під час прийняття рішень, розвантаження суддів та покращення якості надання юридичних послуг. Водночас, з використанням штучного інтелекту в правосудді пов’язані певні виклики, невирішеність яких може гальмувати процес розвитку впровадження комп’ютерних технологій. Було проаналізовано і встановлено низку потенційних негативних наслідків застосування штучного інтелекту в правосудді України, зокрема, невизначеність питання правосуб’єктності штучного інтелекту, відсутність нормативного регулювання його місця під час здійснення судочинства та відповідальності за неправомірні рішення. Також було встановлено, що система штучного інтелекту може порушувати фундаментальні права людини, а сухе застосовування писаних норм штучним інтелектом й відсутність людського фактору (емпатії) під час розгляду справ можуть призвести до порушення справедливості.Item Міжнародні договори в розумінні ст. 438 Кримінального кодексу України(2023) Хавронюк, МиколаДосліджується проблема визначення поняття “міжнародний договір України” для потреб застосування ст. 438 Кримінального кодексу України (КК України), його ознаки та встановлюється перелік конкретних міжнародних договорів, до яких ця стаття відсилає. Визначається, що означають слова “згода на обов’язковість надана Верховною Радою України” у ст. 438 КК України, чи є чинними міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана не Верховною Радою України, а іншим органом, зокрема Президією Верховної Ради УРСР або Президією Верховної Ради СРСР, та як вирішуються питання правонаступництва держав стосовно дії відповідних міжнародних договорів, зокрема і тих, що були ратифіковані ще до утворення СРСР. Досліджуються питання, коли саме міжнародний договір вважається чинним для України та чи є чинним міжнародний договір, не доведений до відома населення України. На основі аналізу відповідності тих чи інших міжнародних договорів у сфері міжнародного гуманітарного права вимогам до міжнародних договорів, які містяться у ст. 438 КК України, створено перелік, що включає дев’ятнадцять таких договорів, які класифіковані за критерієм їх основного змісту. Це договори щодо: 1) захисту жертв збройних конфліктів; 2) захисту культурних цінностей; 3) захисту навколишнього середовища; 4) правил ведення війни та воєнних дій; 5) індивідуальної кримінальної відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права. Також наводяться аргументи на користь того, що одинадцять Гаазьких конвенцій 1907 р. не є чинними для України, а ще шість міжнародних договорів можуть стати чинними після їх опублікування українською мовою в офіційних друкованих виданнях України. Звернуто увагу на помилки, які виникають у зв’язку з неточністю перекладу міжнародних договорів, а також на співвідношення положень міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права, що демонструє необхідність уважного врахування положень останніх під час застосування ст. 438 КК України.Item Extradition: the European court of human rights and the Ukrainian experience(2023) Fomina,Tatiana; Galagan, Volodymyr; Udovenko, Zhanna; Ablamskyi, Serhii; Koniushenko, YanaThis article deals with the problematic aspects of sending back a person guilty of a crime outside the territory of Ukraine to the country where the crime was committed in accordance with the European Court of Human Rights (hereinafter – ECtHR) principles. The research was carried out within the framework of the domestic law of Ukraine and the court rulings of the ECtHR. The article states that the consideration of issues of detention outside the territory of Ukraine has a complex nature, being guided by the provisions of the national legislation of Ukraine and the European Court of Human Rights. The article determines the legal basis for the extradition of persons who have committed a crime outside the territory of Ukraine. It is emphasized that in this case the generally accepted norms and principles of international law conforming with national law of each State Party to the ECHR that has ratified relevant international treaty, are important. The specific features of the normative regulation of detention of a person who has committed a criminal offense outside the territory of Ukraine enshrined in the current criminal legislation, are analyzed. It is emphasized that during the law enforcement practice the problem is a clear definition of the grounds for arrest of a person wanted by the authority of another state. The problems related to the exercise of the suspect’s rights, such as the right to protection, were analyzed apart. The study results allowed to develop ways to amend the Criminal Procedure Code of Ukraine in order to improve the extradition procedure.Item Промова "Ріки крові" Еноха Павелла як тривкий фрейм(2024) Дем'янчук, Олександр; Слюсаревський, ДанилоУ роботі досліджено питання про можливість визначення конкретної політичної праці як такої, що задає тривкий фрейм світоглядно-політичного сприйняття дійсності та має свій вплив на акторів політичного процесу не лише у момент прийняття одного рішення, а й зумовлює низку наступних рішень, аж до вибудови сталого способу сприйняття, рефлексії та дії щодо конкретного політико-соціального феномену. Для відповіді на це питання розглянуто промову Еноха Павелла "Ріки крові". Промову проаналізовано через призму класичних праць з фрейм-аналізу Дж. Н. Дракмана, М. Рейна і Д. Шона, на матеріалі яких було запропоновано початкове визначення феномену тривкого фрейму. Свідчення про риторичну структуру промови отримано з праці А. Крайнса, Т. Хеппелла та М. Хілла, що дало змогу визначити семантичне ядро у змісті промови — потенційний тривкий фрейм. Дослідження І. Маклейна допомогли відслідкувати суспільну підтримку тез промови, віднайти попередні аргументи релевантності визначення промови як тривкого фрейму. Перспективи подальших історико-політичних актуалізацій тез Е. Павелла виявлено через аналіз кооптації його риторики представниками британської Консервативної партії впродовж 1968-1978 років та пізніших реакцій представників консервативної партії на актуалізацію павеллістських тез. Аналіз Маніфесту Британської консервативної партії (2019) дав змогу виявити в ньому антимігрантські тези Павелла. Дослідження маніфестів Партії незалежності Сполученого Королівства (2019 та 2022 рр.) як програмних документів конкуруючої консервативної сили дозволило виявити вплив тез Е. Павелла на авторів цих документів. Зображення історичних актуалізацій павеллістського фрейму розширено посиланням на періодичні видання, які описували ситуації актуалізації у сучасній британській політиці.Item Трансформаційні процеси спільної аграрної політики крізь призму історичного та соціологічного інституціоналізму(2024) Соя, ПлатонУ цій статті досліджується інституційна природа трансформаційних процесів Спільної аграрної політики (далі – САП) ЄС: від виникнення цієї політики у 1957 р. по нинішній час. Основна увага в роботі приділяється взаємозалежності історичного та соціологічного інституціоналізму у контексті дослідження САП. Запропоновано власну методологію для відображення багатосторонніх аспектів трансформації САП, що дозволяє пояснити наведену взаємозалежність. Для ретельнішого прояснення позиції описано теоретичні засновки, на яких ґрунтується подальший аналіз трансформаційних процесів. Спочатку окреслено теоретичні рамки обраного інструментарію історичного інституціоналізму та прояснено основні поняття, що використовувалися у праці. Також схарактеризовано теоретичне підґрунтя соціологічного інституціоналізму, на якому базується аналіз ціннісного виміру. Переходячи у практичну площину, було поетапно проаналізовано ключові події, що призвели до трансформації цієї політики та збільшили залежність між двома підходами. За допомогою історичного інституціоналізму доведено, що дана політика не мала далекоглядних цілей, а створювалася лише для вирішення короткострокових цілей. Оскільки євроінтеграційний процес займає довгий часовий проміжок, то першопочаткові недоліки САП почали проявлятися у довгостроковій перспективі. Своєю чергою, недосконале інституційне середовище та різні групи інтересів не дозволяли швидко та ефективно виправити наявні проблеми, через що відбувалося поступове "закам'яніння" САП. Через певний період почали викристалізовуватися європейські цінності, які мали безпосередній вплив на подальше формування САП. Використання соціологічного інституціоналізму дозволило продемонструвати суттєвий вплив ціннісного виміру на трансформацію САП. Впровадження ціннісних аспектів наділило додатковою легітимацією «закам'янілу» політику у новому політичному середовищі, при цьому залишаючи ядро САП незмінним. САП продовжує залишатися проблемним питанням у європейській політиці. Останні події на українсько-польському кордоні є свідченням недосконалості САП, яка потребує подальших змін для задоволення не лише економічних, але й соціальних інтересів громадян ЄС.