Кафедра кримінального та кримінального процесуального права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Проблеми законодавчого врегулювання використання штучного інтелекту під час досудового розслідування в умовах воєнного стану(2025) Шкелебей, Вікторія; Галаган, Володимир; Удовенко, ЖаннаУ статті досліджено можливості, переваги та ризики використання технологій штучного інтелекту (ШІ) на стадії досудового розслідування в умовах воєнного стану в Україні. Наголошено, що збройна агресія рф спричинила суттєве ускладнення кримінального провадження: зросла кількість кримінальних правопорушень, погіршилися можливості збирання традиційних доказів, знизилася ефективність роботи органів досудового розслідування через обмежені ресурси та значні інформаційні навантаження. Доведено, що використання ШІ слід розглядати як інноваційний інструмент, здатний забезпечити оперативність, точність й об’єктивність проведення слідчих (розшукових) дій та фіксацію їхніх результатів з метою подальшого використання в доказуванні. Розкрито функціональні можливості ШІ під час моніторингу мережі, аналізу цифрових доказів (відео, фото, метаданих, GPS, месенджерів), ідентифікації підозрюваних з використанням біометрії, виявлення шаблонів їхньої поведінки, побудови аналітичних зв’язків між ними, прогнозування злочинної активності тощо. Наведено приклади використання ШІ органами правопорядку та прокуратури, зокрема ЄРДР-аналітику, системи відеоаналітики, платформи OSINT, модулі на базі GPT, а також інструменти, що реалізуються в межах проєктів "Безпечне місто", "СМЕРЕКА", "Copilot". Проаналізовано практичні приклади впровадження ШІ в роботі Національної поліції України, прокуратури, зокрема в аналізі цифрових доказів, розпізнаванні осіб, виявленні шаблонів поведінки, прогнозуванні ризиків та моніторингу цифрового середовища. Окрему увагу приділено правовим і етичним викликам, зокрема – допустимості використання результатів ШІ як доказів, можливим зловживанням, у тому числі через юридичну невизначеність використання ШІ, відсутність прозорих алгоритмів, наявність технічних похибок, ризики порушення прав людини. З огляду на зазначене, висловлені пропозиції щодо нормативного регулювання в КПК України можливостей використання ШІ під час досудового розслідування для забезпечення належного процесуального статусу цифрових доказів з урахуванням стандартів ЄС та практик цифрової трансформації. Зроблено висновок про необхідність невідкладного нормативного врегулювання використання ШІ на досудовому розслідуванні, що охоплює запровадження процесуальних гарантій, прозорість алгоритмів і контроль за діяльністю інтелектуальних систем в інтересах прав людини та правосуддя.Item Використання штучного інтелекту в кримінальному провадженні під час дії воєнного стану(2025) Удовенко, Жанна; Галаган, Володимир; Шкелебей, ВікторіяУ статті досліджено можливості, ризики та нормативно-правові аспекти використання штучного інтелекту у кримінальному провадженні, з особливим акцентом на виклики, зумовлені умовами воєнного стану в Україні. З огляду на сучасні тенденції цифровізації та необхідність підвищення ефективності розслідувань проаналізовано приклади за-стосування штучного інтелекту у правоохоронній практичній діяльності, зокрема автоматизований аналіз великих обсягів даних, біометричну ідентифікацію, використання дронів для розвідки, прогнозну аналітику та інші технології. Особливу увагу приділено досвіду використання систем штучного інтелекту для розслідування воєнних злочинів, зокрема ідентифікації російських військовослужбовців, виявлення колаборантів, пошуку зниклих осіб і викрадених дітей. Проаналізовано перспективи застосування алгоритмів глибокого навчання, інструментів доповненого пошуку, тематичних баз даних, а також можливості автоматизації рутинних слідчих (розшукових) дій. Критично осмислено ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту: недостовірність і "галюцинації" алгоритмів, непрозорість моделей, ризики дискримінації, порушення приватності, проблеми верифікації цифрових доказів і технічну неспроможність наяв-них систем. Аргументовано необхідність запровадження нормативних гарантій якості, надійності та підзвітності результатів, отриманих за допомогою штучного інтелекту. Обґрунтовано потребу впровадження принципів прозорості, підзвітності, інформованості та нагляду за алгоритмічними інструментами у кримінальному процесі. Запропоновано напрями вдосконалення кримінального процесуального законодавства, зокрема зміни до статей 91 та 101 Кримінального процесуального кодексу України, спрямовані на регламентацію та визнання результатів роботи штучного інтелекту процесуальними джерелами доказів за умови їх належної фіксації, верифікації й експертної оцінки. Зміни передбачають чітку фіксацію застосування штучного інтелекту у процесуальних документах, запровадження відповідальної особи за використання технологій, а також механізми перевірки й оцінювання отриманих результатів. Такий підхід забезпечить баланс між технологічним прогресом та захистом прав людини, підвищуючи якість розслідувань і довіру до судової системи. Зроблено висновок про доцільність розроблення комплексної нормативної моделі правового регулювання штучного інтелекту в Україні з урахуванням положень Закону ЄС про штучний інтелект (EU AI Act), потреб воєнного часу та стандартів захисту прав людини. Наголошено на необхідності гнучкого та функціонального підходу до правового регулювання штучного інтелекту, що зосереджується не на його дефініції, а на оцінці реальних наслідків і можливостей.Item Дотримання прав громадян під час застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження(2025) Галаган, ВолодимирСтаття присвячена окремим питанням застосування заходів забезпечення кримінального провадження й дотриманню прав його учасників. Наголошено на невідповідності нормативного врегулювання затримання особи й тримання її під вартою за Конституцією України та КПК України. Проаналізовано зміст вказаних термінів, запропоновано внесення змін до Конституції України з метою однозначного розуміння затримання особи як тимчасового запобіжного заходу та його відмінності від тримання під вартою як запобіжного заходу. Звернено увагу на окремі аспекти арешту майна в кримінальному провадженні. Зокрема, визначено ряд проблем під час арешту майна, що перебуває на тимчасово окупованій території чи за кордоном України. Досліджені проблемні питання щодо процесуального статусу та допиту третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арештItem За проєктом КК України "воєнні злочини" можуть бути "випадковими": помилка на тлі офіційного перекладу міжнародного договору(2025) Музика, Анатолій; Багіров, СергійУ статті розглянуто один з аспектів міжгалузевих (з міжнародним кримінальним правом) і міжнаукових (з наукою філологією) зв’язків вітчизняного кримінального права. Автори акцентують на некоректності сприйняття певних термінів з юридичних актів філологами і юристами без звернення до їх правової сутності. Пропонується інший переклад відповідних норм, який узгоджується з принциповими положеннями вітчизняної теорії кримінального права. Висунуто ідею про необхідність перенесення акценту з суб’єктивних моментів на існування причинного зв’язку між нападом – як складовою воєнного злочину – і наслідками, що завдані "цивільним потерпілим" (цей термін авторами запропоновано до вжитку у правознавстві). Стверджується, що вказівка на випадковий характер заподіяння шкоди може стати на заваді притягнення винуватих до кримінальної відповідальності за воєнні злочини. Обстоюється позиція більш лаконічного законодавчого формулювання певних норм з уникненням зайвої деталізації, яка може створити додаткові ризики під час правозастосування.Item Забезпечення захисту персональних даних, які обробляються системами штучного інтелекту: окремі аспекти(2025) Галаган, Володимир; Удовенко, ЖаннаМатеріали доповiді учасників Міжнародної науково-практичної конференції "Теоретико-прикладні проблеми юридичної науки на сучасному етапі реформування кримінальної юстиції", що відбулася у м. Хмельницькому 30 травня 2025 року.Item Проблеми законодавчого врегулювання проведення окремих процесуальних дій під час дізнання та досудового слідства(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Галаган, ВолодимирМатеріали доповіді учасника круглого столу "Ефективність досудового розслідування: виклики та шляхи оптимізації", проведеного в межах Днів науки на факультеті правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" 26 лютого 2026 року.Item Спеціальна конфіскація: типові помилки при застосуванні(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Горох, ОлексійМатеріали доповіді учасника круглого столу "Ефективність досудового розслідування: виклики та шляхи оптимізації", проведеного в межах Днів науки на факультеті правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" 26 лютого 2026 року.Item Три виміри ефективності досудового розслідування: до питання інструментів оцінки(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Крапивін, ЄвгенМатеріали доповіді учасника круглого столу "Ефективність досудового розслідування: виклики та шляхи оптимізації", проведеного в межах Днів науки на факультеті правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" 26 лютого 2026 року.Item Ефективність досудового розслідування: процесуальний та криміналістичний аспект(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Неділько, ЯрославМатеріали доповіді учасника круглого столу "Ефективність досудового розслідування: виклики та шляхи оптимізації", проведеного в межах Днів науки на факультеті правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" 26 лютого 2026 року.Item Що слід розуміти під ефективністю досудового розслідування?(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Удовенко, ЖаннаМатеріали доповіді учасника круглого столу "Ефективність досудового розслідування: виклики та шляхи оптимізації", проведеного в межах Днів науки на факультеті правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" 26 лютого 2026 року.Item Ефективність досудового розслідування: як її визначити(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Хавронюк, МиколаМатеріали доповіді учасника круглого столу "Ефективність досудового розслідування: виклики та шляхи оптимізації", проведеного в межах Днів науки на факультеті правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" 26 лютого 2026 року.Item Законодавча модель загальних засад звільнення від покарання(2025) Горох, Олексій; Коломієць, СергійУ статті розглянуто правовий феномен загальних засад звільнення від покарання. На підставі проведеного дослідження сформульовано правила загальних засад звільнення від покарання. Перше правило містить стрижневе положення про врахування мети звільнення від покарання (висловлено бачення такої мети). Друге правило спрямоване на недопущення звільнення від покарання засуджених з підстав, не передбачених Кримінальним кодексом України. Третє правило надає суду повну відповідь на питання про те, до кого із засуджених не можна застосовувати окремі види звільнення від покарання. Четверте правило орієнтує суди на дотримання передумов, підстав та характеру відповідного виду звільнення від покарання. П’яте правило скеровує всіх правозастосовних суб’єктів (суд, парламент, Президента) на врахування положень Загальної частини Кримінального кодексу України при вирішенні питання про звільнення від покарання. Сформовано законодавчу модель загальних засад звільнення від покарання, запропоновано закріпити її в кримінальному законодавстві.Item General and special norms concerning careless crimes in the aspect of legal certainty as a component of the rule of law(2025) Bahirov, SerhiiThe article examines collision between the requirements of legal certainty of the description of unlawful behavior and the desire of specialists for a rational construction of criminal legislation. The direction of criminal law policy is criticized, according to which the legislator tries to cover with special norms all possible forms of manifestation of careless behavior and thus achieve legal certainty. Specific practical examples prove that such a direction of criminal law policy leads to a decrease in the ability of law enforcement officers to abstract legal thinking and the loss of theoretical substantiation skills of the grounds for criminal liability. It is empirically proven that the above problems concern not only law enforcement agencies of Ukraine but also judges of the ECHR. The point of view that improving general norms on criminal liability for careless crimes is a more rational direction of criminal law policy is supported.Item Практика призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, у контексті класифікації злочинів за ступенем тяжкості(2014) Азаров, ДенисМатеріали доповiді учасника Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 250-річчю трактату Чезаре Беккаріа "Про злочини та покарання: еволюція кримінально-правової доктрини", м. Одеса, 13 червня 2014 року.Item Дисциплінарна відповідальність судді за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією(2025) Бойко, АндрійСтаття присвячена правовому аналізу дисциплінарної відповідальності суддів за вчинення корупційного правопорушення та правопорушення, пов’язаного з корупцією. Актуальність цього дослідження пояснюється тим, що у науковій літературі, оглядах дисциплінарної практики стосовно суддів і сама дисциплінарна практика у справах стосовно суддів сформували різні підходи щодо застосування такої підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності як: "Визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом" (п. 15 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно, у статті здійснюється аналіз особливостей застосування цієї підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, виходячи з конструкції цієї правової норми, яка не містить ознак дисциплінарного проступку судді, а зобов’язує дисциплінарний орган брати до уваги ті обставини, встановлені належними органами у межах інших проваджень і підтверджують винуватість судді у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення пов’язаного з корупцією. У статті також висвітлюються проблемні питання національної дисциплінарної практики щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності якщо суддя визнаний винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом. Зокрема, зазначається, що обставини, що підтверджують винуватість судді у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, які встановлені належним органом у рішенні, що набрало законної сили є преюдиційними обставинами для дисциплінарного органу, який розглядає дисциплінарну справу стосовно судді. У п. 15 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" безпосередньо визначені межі преюдиційності, які окреслені тими обставини, які підтверджують винуватість судді у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією як за ознаками об’єктивної сторони, так і ознаками суб’єктивної сторони відповідних складів, які передбачені Кримінальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення. Саме тому, дисциплінарний орган, який розглядає дисциплінарну справу стосовно судді, не може піддавати сумніву встановлені належним органом обставини щодо визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.Item Окремі аспекти перевірки та оцінки доказів у дисциплінарному провадженні стосовно суддів(2025) Бойко, АндрійСтаття присвячена висвітленню окремих аспектів доказів та доказування у дисциплінарному провадженні стосовно суддів. Проаналізовано зміст деяких положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя", які регламентують процес доказування та особливості застосування доказів у дисциплінарному провадженні. Інститут доказів та доказування є важливою складовою дисциплінарного провадження стосовно суддів, оскільки першочергово пов’язаний з встановленням наявності або відсутності обставин (фактів), які мають значення для притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. Зазначено, що закони, які регламентують застосування інституту дисциплінарної відповідальності суддів не визначають у належній мірі правового механізму доказування, який би забезпечував ефективність доказової діяльності, визначеність щодо засобів доказування, вимог щодо належності, допустимості та достовірності доказів тощо. Використовуючи підходи до доказів та доказування, що визначені у відповідних процесуальних законах, запропоновано під доказами у дисциплінарному провадженні стосовно суддів вважати будь-які фактичні дані, які отриманні у спосіб не заборонений законом, на підставі яких дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя або дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя (Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя або пленарний склад Вищої ради правосуддя) встановлює наявність або відсутність фактичних обставин, що мають значення для дисциплінарного провадження та підлягають доказуванню. Також визначено, що ознаками доказів є: 1) фактичні дані, тобто це не самі факти, а відомості про них; 2) не будь-які фактичні дані, а лише ті, які необхідно встановити у дисциплінарному провадженні стосовно суддів; 3) фактичні дані, що втілюються в певній формі (засобах доказування). Також запропоновано під доказуванням у дисциплінарних провадженнях стосовно суддів розуміти послідовний процес, який має чітко визначені етапи і повинен здійснюватися у встановленому законом порядку та з дотриманням передбачених вимог, спрямований на встановлення наявності або відсутності фактичних обставин, що мають значення для дисциплінарного провадження та підлягають доказуванню. Обґрунтовано, що встановлення обставин (фактів), які пов’язані з прийняттям окремих процедурних рішень, що визначають рух дисциплінарного провадження (у переважній більшості вони встановлюються на стадії попередньої перевірки дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи) повинні встановлюватись доказами, перевірка та оцінка яких може здійснюватися за стандартом "мінімально достатнього рівня доказів" (стандарт "substantial evidence" у США), що є достатнім для ухвалення обґрунтованого рішення дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя чи Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.Item Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів і чинних нормативно-правових актів : курс : магістерська програма "Антикорупційні студії"(2024) Хавронюк, Микола"Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів і чинних нормативно-правових актів" є нормативним курсом магістерської програми "Антикорупційні міждисциплінарні студії". Мета дисципліни – надати студентам необхідні знання і навички проведення антикорупційної експертизи.Item Факультет правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія"(Право, 2017) Азаров, Денис; Сущенко, ВолодимирУ статті, яка розміщена у Великій українській юридичній енциклопедії : у двадцяти томах, йдеться про факультет правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" – структурний підрозділ універсмтету, що здійснює підготовку студентів, аспірантів і докторантів за спеціальністю "Право" на бакалаврському, магістерському освітньо-науковому і науковому рівнях вищої освіти. На факультеті також діє магістерська програма за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування".Item Використання штучного інтелекту у розслідуванні злочинів під час дії воєнного стану(Шпак В. Б., 2025) Шкелебей, ВікторіяЗбройна агресія проти України істотно змінила умови функціонування правоохоронної системи, актуалізувавши потребу в запровадженні сучасних інструментів розслідування злочинів. Одним із таких інструментів є технології штучного інтелекту, які дозволяють пришвидшити обробку великих обсягів інформації, підвищити якість аналітичної роботи та автоматизувати рутинні процеси в діяльності органів досудового розслідування.Item Причинний зв'язок, ускладнений втручанням привхідних сил (на прикладі транспортних злочинів)(2004) Багіров, СергійМетою цієї статті є здійснення теоретичних узагальнень щодо ознак і особливостей ускладненого причинного зв’язку, які ґрунтувалися б на емпіричних даних і були б логічним висновком із наукових здобутків попередників.