Кафедра кримінального та кримінального процесуального права

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 522
  • Item
    Дисциплінарна відповідальність судді за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією
    (2025) Бойко, Андрій
    Стаття присвячена правовому аналізу дисциплінарної відповідальності суддів за вчинення корупційного правопорушення та правопорушення, пов’язаного з корупцією. Актуальність цього дослідження пояснюється тим, що у науковій літературі, оглядах дисциплінарної практики стосовно суддів і сама дисциплінарна практика у справах стосовно суддів сформували різні підходи щодо застосування такої підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності як: "Визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом" (п. 15 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно, у статті здійснюється аналіз особливостей застосування цієї підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, виходячи з конструкції цієї правової норми, яка не містить ознак дисциплінарного проступку судді, а зобов’язує дисциплінарний орган брати до уваги ті обставини, встановлені належними органами у межах інших проваджень і підтверджують винуватість судді у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення пов’язаного з корупцією. У статті також висвітлюються проблемні питання національної дисциплінарної практики щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності якщо суддя визнаний винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом. Зокрема, зазначається, що обставини, що підтверджують винуватість судді у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, які встановлені належним органом у рішенні, що набрало законної сили є преюдиційними обставинами для дисциплінарного органу, який розглядає дисциплінарну справу стосовно судді. У п. 15 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" безпосередньо визначені межі преюдиційності, які окреслені тими обставини, які підтверджують винуватість судді у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією як за ознаками об’єктивної сторони, так і ознаками суб’єктивної сторони відповідних складів, які передбачені Кримінальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення. Саме тому, дисциплінарний орган, який розглядає дисциплінарну справу стосовно судді, не може піддавати сумніву встановлені належним органом обставини щодо визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.
  • Item
    Окремі аспекти перевірки та оцінки доказів у дисциплінарному провадженні стосовно суддів
    (2025) Бойко, Андрій
    Стаття присвячена висвітленню окремих аспектів доказів та доказування у дисциплінарному провадженні стосовно суддів. Проаналізовано зміст деяких положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя", які регламентують процес доказування та особливості застосування доказів у дисциплінарному провадженні. Інститут доказів та доказування є важливою складовою дисциплінарного провадження стосовно суддів, оскільки першочергово пов’язаний з встановленням наявності або відсутності обставин (фактів), які мають значення для притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. Зазначено, що закони, які регламентують застосування інституту дисциплінарної відповідальності суддів не визначають у належній мірі правового механізму доказування, який би забезпечував ефективність доказової діяльності, визначеність щодо засобів доказування, вимог щодо належності, допустимості та достовірності доказів тощо. Використовуючи підходи до доказів та доказування, що визначені у відповідних процесуальних законах, запропоновано під доказами у дисциплінарному провадженні стосовно суддів вважати будь-які фактичні дані, які отриманні у спосіб не заборонений законом, на підставі яких дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя або дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя (Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя або пленарний склад Вищої ради правосуддя) встановлює наявність або відсутність фактичних обставин, що мають значення для дисциплінарного провадження та підлягають доказуванню. Також визначено, що ознаками доказів є: 1) фактичні дані, тобто це не самі факти, а відомості про них; 2) не будь-які фактичні дані, а лише ті, які необхідно встановити у дисциплінарному провадженні стосовно суддів; 3) фактичні дані, що втілюються в певній формі (засобах доказування). Також запропоновано під доказуванням у дисциплінарних провадженнях стосовно суддів розуміти послідовний процес, який має чітко визначені етапи і повинен здійснюватися у встановленому законом порядку та з дотриманням передбачених вимог, спрямований на встановлення наявності або відсутності фактичних обставин, що мають значення для дисциплінарного провадження та підлягають доказуванню. Обґрунтовано, що встановлення обставин (фактів), які пов’язані з прийняттям окремих процедурних рішень, що визначають рух дисциплінарного провадження (у переважній більшості вони встановлюються на стадії попередньої перевірки дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи) повинні встановлюватись доказами, перевірка та оцінка яких може здійснюватися за стандартом "мінімально достатнього рівня доказів" (стандарт "substantial evidence" у США), що є достатнім для ухвалення обґрунтованого рішення дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя чи Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.
  • Item
    Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів і чинних нормативно-правових актів : курс : магістерська програма "Антикорупційні студії"
    (2024) Хавронюк, Микола
    "Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів і чинних нормативно-правових актів" є нормативним курсом магістерської програми "Антикорупційні міждисциплінарні студії". Мета дисципліни – надати студентам необхідні знання і навички проведення антикорупційної експертизи.
  • Item
    Факультет правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія"
    (Право, 2017) Азаров, Денис; Сущенко, Володимир
    У статті, яка розміщена у Великій українській юридичній енциклопедії : у двадцяти томах, йдеться про факультет правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" – структурний підрозділ універсмтету, що здійснює підготовку студентів, аспірантів і докторантів за спеціальністю "Право" на бакалаврському, магістерському освітньо-науковому і науковому рівнях вищої освіти. На факультеті також діє магістерська програма за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування".
  • Item
    Використання штучного інтелекту у розслідуванні злочинів під час дії воєнного стану
    (Шпак В. Б., 2025) Шкелебей, Вікторія
    Збройна агресія проти України істотно змінила умови функціонування правоохоронної системи, актуалізувавши потребу в запровадженні сучасних інструментів розслідування злочинів. Одним із таких інструментів є технології штучного інтелекту, які дозволяють пришвидшити обробку великих обсягів інформації, підвищити якість аналітичної роботи та автоматизувати рутинні процеси в діяльності органів досудового розслідування.
  • Item
    Причинний зв'язок, ускладнений втручанням привхідних сил (на прикладі транспортних злочинів)
    (2004) Багіров, Сергій
    Метою цієї статті є здійснення теоретичних узагальнень щодо ознак і особливостей ускладненого причинного зв’язку, які ґрунтувалися б на емпіричних даних і були б логічним висновком із наукових здобутків попередників.
  • Item
    Причинний зв'язок у кримінальному праві: сучасні можливості застосування теорії нерівноцінності умов до злочинів, що вчиняються через необережність
    (2005) Багіров, Сергій
    Метою статті є привернення уваги науковців до потенційно корисного, на нашу думку, напряму дослідження причинного зв’язку, який дозволить оптимізувати теорію і судову практику.
  • Item
    Причинний зв'язок у кримінальному праві: сучасний стан проблеми
    (2009) Музика, Анатолій; Багіров, Сергій
    Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі вивчення наукових праць (передусім дисертацій), оприлюднених в Україні та Росії протягом останнього десятиріччя (1998 - 2007 pp.), узагальнити основні теоретичні положення, обґрунтувати висновок про сучасний стан наукових розробок та окреслити перспективні напрями досліджень з проблеми причинного зв’язку у кримінальному праві.
  • Item
    Характеристика інституту крайньої необхідності як обставини, що виключає злочинність діяння у сфері дорожнього руху
    (Національний авіаційний університет, 2015) Багіров, Сергій; Сіроченко, Т.
    На даному етапі розвитку нашої країни виникає необхідність дослідження інституту крайньої необхідності як обставини, що виключає злочинність діяння. Встановлення не злочинності діянь, що подібні за окремими ознаками до злочинів, але за своєю соціальною та правовою природою не є злочинами. Вони виникають за особливих обставин, що виключають їх злочинність, які можуть визнаватися допустимими, прийнятними чи навіть соціально корисними. Особливу увагу варто приділити крайній необхідності у сфері транспорту.
  • Item
    Тлумачення деяких положень Повітряного кодексу України у кримінально-правовому аспекті
    (2013) Багіров, Сергій
    У статті висвітлюються питання взаємозв’язку повітряного та кримінального права України. Акцентується увага на суперечливих моментах, коли законодавчі приписи Повітряного кодексу України не відповідають усталеним положенням теорії кримінального права. З позиції доктрини кримінального права здійснено критику деяких положень чинного Повітряного кодексу України.
  • Item
    Теорії солідарної та індивідуальної відповідальності як альтернативні парадигми розв'язання проблеми необережного співзаподіяння
    (Національна академія прокуратури України, 2016) Багіров, Сергій
    Вчинення одного необережного злочину кількома суб’єктами є реальним феноменом, що підтверджується багаторічними науковими спостереженнями. Відомі нам спроби створення теоретичного підґрунтя для ухвалення обґрунтованих практичних рішень у зазначених ситуаціях здійснюються наукою кримінального права з початку XIX ст. Вчення про збіг необережності (concursus incautus) до сьогодення не є завершеним у науці. Погляди вчених-юристів не лише різних країн, а й у межах однієї держави істотно відрізняються: одні науковці визнають можливість співучасті у необережних злочинах, інші виходять з принципової відмінності співучасті і збігу необережності в одному злочині.
  • Item
    Соціальна та автопойєтична зумовленість кримінально-правових конструкцій на прикладі необережного співзаподіяння
    (Право, 2016) Багіров, Сергій
    На прикладі ґенези необережного співзаподіяння сформульовано висновок, що детермінантами змін теорії та положень закону можуть поставати не стільки закономірності соціальних процесів, скільки закономірності та логіка розвитку самої науки кримінального права.
  • Item
    Проблеми кваліфікації підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів, за сукупністю зі службовим підробленням, що спричинило тяжкі наслідки
    (2015) Багіров, Сергій
    У статті висвітлюються проблеми кримінально-правової оцінки дій особи, яка шляхом підроблення документів завдає матеріальної шкоди потерпілим. Ставиться на обговорення питання про конкурентний характер норм, передбачених ст. ст. 223-1 та 366 КК України. На підставі дотримання принципу неприпустимості подвійного інкримінування однієї і тієї самої обставини, спростовується позиція, відповідно до якої вказані наслідки у вигляді матеріальної шкоди можуть одночасно охоплюватись ознаками кількох норм про підроблення.
  • Item
    Проблеми визначення законодавчої конструкції об'єктивної сторони складу залишення в небезпеці
    (Національний авіаційний університет, 2015) Багіров, Сергій
    Матеріали доповіді учасника V Міжнародної наукової конференції "Юридична наука і практика: виклики часу", (м. Київ, 12 березня 2015 року).
  • Item
    Проблеми визначення змісту об'єкта втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 КК України)
    (Іліон, 2015) Багіров, Сергій
    Серед злочинів проти правосуддя окрему групу утворюють посягання, що спрямовані проти нормальної діяльності захисника чи представника особи, пов’язаної з наданням правової допомоги.
  • Item
    Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів у сфері повітряного транспорту : науково-практичний коментар статті 277 КК України
    (2015) Багіров, Сергій
    У статті здійснюється поглиблений науково-практичний коментар складів злочинів, що містяться у статті 277 Кримінального кодексу України. Акцент зроблено на розкритті об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів виключно в аспекті повітряного транспорту.
  • Item
    Порушення правил безпеки руху або експлуатації повітряного транспорту (ст. 276 КК України) : науково-практичний коментар
    (2015) Багіров, Сергій
    У статті здійснюється поглиблений науково-практичний коментар складів злочинів, що містяться у статті 276 Кримінального кодексу України. Акцент зроблено на розкритті об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів виключно в аспекті повітряного транспорту.
  • Item
    Катування за обтяжуючих обставин: юридичний аналіз
    (2008) Багіров, Сергій
    У цій статті здійснено юридичний аналіз ознак складів злочинів, що містяться у ст. 127 КК України, яка передбачає відповідальність за катування. Особливу увагу приділено обтяжливим обставинам, передбаченим ч.ч. 3 та 4 ст. 127 КК. Здійснено критичне осмислення конститутивних ознак складу злочину, наводяться роздуми та зауваження щодо особливостей законодавчого опису ознак аналізованого злочину.
  • Item
    Вчення про concursus incautus у теорії кримінального права: минуле та сучасність
    (Іліон, 2016) Багіров, Сергій
    Питання про підстави, зміст, форми та межі кримінально-правового регулювання необережної поведінки залишаються предметом багаторічних дискусій у правничих науках. З одного боку, наукою в цілому доведено ефективність принципу мінімальної криміналізації, недотримання якого позбавляє кримінальне право його змістовного атрибуту – покарання лише реально небезпечних проявів людської активності [1, с. 225–256]. З іншого боку, технічний розвиток людства і пов’язане з ним зростання проявів необережної поведінки змушує реагувати на нього звичним для кримінальної політики способом, тобто збільшенням обсягу криміналізації.
  • Item
    В. В. Сташис – науковий консультант першої в Україні докторської дисертації з питань причинності у кримінальному праві
    (2015) Багіров, Сергій
    У статті здійснюється розгляд основних положень першої в Україні дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.