Кафедра англійської мови
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
- ItemАктивне слухання як спосіб підвищення ефективності комунікації у процесі навчання англійської мови за професійним спрямуванням у ЗВО(2021) Нестеренко, ЛюдмилаУ статті активне слухання розглядається як один із ключових інструментів, спрямованих на вдосконалення комунікації у процесі викладання іноземної мови (на прикладі англійської мови) у системі вищої освіти; охарактеризовані основні психологічні особливості здійснення комунікації в процесі викладання іноземної мови за професійним спрямуванням та окреслені основні підходи щодо вдосконалення володіння англійською; проаналізовані різноманітні підходи до класифікації видів активного слухання. До основних видів активного слухання віднесені: емпатійне слухання, критичне слухання, пасивне слухання та активне слухання. На основі теоретичного аналізу видів активного слухання та вимог до викладання іноземної мови за професійним спрямуванням у ЗВО визначені та охарактеризовані основні вимоги до використання активного слухання у процесі викладання іноземної мови. Окреслені переваги дотримання соціально-психологічних (встановлення психологічного контакту; атрактивність; виявлення партнерської позиції; виявлення емпатійності; щирість у спілкуванні) та когнітивно-контекстуальних (поєднання теоретичних та емпіричних матеріалів у момент викладення власної позиції; використання раціональних та емоційних звернень до аудиторії; використання ефекту новизни; дотримання порядку подачі матеріалу; здійснення повторення найбільш важливого матеріалу) вимог у процесі викладання іноземної мови за професійним спрямуванням у ЗВО. Сформульовані практичні рекомендації щодо використання вербальних та невербальних способів активного слухання. Доведено, що активне слухання сприяє забезпеченню позитивної атмосфери на заняттях з іноземної мови, мінімізації ймовірності конфліктних ситуацій та формуванню поваги й довіри між учасниками освітнього процесу.
- ItemГ. К. Честертон як представник англійського католицького відродження і його ставлення до брехні(2021) Польщак, АнеліяПрисвячено питанню викриття брехні у творах Г. К. Честертона, передусім у його праці "Ортодоксія". Цей мислитель зосереджується на тому, щоб викрити найсуттєвіші помилки у міркуваннях своїх сучасників, котрі не лише заводять у глухий кут науковий поступ, а й містять у собі загрозу, пов’язану із руйнуванням засад здорового глузду, розуму й духу.
- ItemІдеологічно вмотивована асиметрія в перекладі як основний параметр ідеологічного впливу(2022) Рудницька, НаталіяУ статті обґрунтовано поняття ідеологічно вмотивованої асиметрії як основного параметру ідеологічного впливу на переклад. Визначено місце ідеологічно вмотивованої асиметрії в системі перекладацьких асиметрій, описано її види.
- ItemУмови вдосконалення психолого-педагогічної культури викладача ЗВО(2022) Нестеренко, Людмила; Мазін, Дмитро; Піроженко, ІринаВ статті доведено, що рівень психолого-педагогічної культури науково-педагогічного працівника є одним із важливих психологічних компонентів викладацької майстерності. На основі аналізу основних професійних характеристик викладача ЗВО та компонентів, що утворюють зміст психолого-педагогічної культури науково-педагогічного працівника, визначені та охарактеризовані основні умови вдосконалення психолого- педагогічної культури викладача ЗВО. До цих умов віднесені організаційно-технологічні умови (фізичні умови праці; гігієнічні умови; естетичні умови; матеріально-технічні умови; система заохочень; знання нормативно-правової бази, що регулює та регламентує викладацьку діяльність; знання технологічної та організаційно-управлінської специфіки науково-педагогічної діяльності; тощо) акмеологічні умови (рефлексивно-конструктивні умови, прогностичні умови, проекційні умови, комунікативні та інтеркомунікативні умови), особистісні умови (об’єктивні – вікові особливості; характерологічні, типологічні особливості особистості (риси характеру, схильності, інтереси, психофізіологічні особливості особистості, рівень загальноосвітньої та професійної підготовки); суспільний вплив на мотиви, що впливають на формування ціннісних орієнтацій, відносин, професійної мотивації та професійної самосвідомості та суб’єктивні – потенціал особистості, у тому числі високі професійно-особистісні стандарти; потреба у самоствердженні, досягненні, потреба у визнанні; робота над собою та самоосвіта (аналіз та перспективна побудова професійного життєвого плану діяльності, самоаналіз, саморозвиток, тощо); та соціокультурні умови (освіта, культурні цінності, моральні цінності, каузальні атрибуції, економічні умови, політична ситуація, етнічні особливості, вплив родини, фактори соціальної групи, соціальне середовище, культурне середовище, управлінське середовище, групова динаміка, сфера професійної діяльності, культурне оточення, тощо). В статті також обґрунтовано, що рівень сформованості психолого-педагогічної культури викладача ЗВО визначає здатність науково-педагогічного працівника мотивувати учасників освітніх взаємодій в системі вищої освіти рухатися до нової мети, спроможність проявляти толерантність та повагу до культурної різноманітності, навички діяти соціально відповідально та свідомо.
- ItemСпособи налагодження психологічного контакту у ході викладання професійно-орієнтованої іноземної мови (на прикладі англійської мови)(2022) Мазін, Дмитро; Нестеренко, ЛюдмилаСтаттю присвячено дослідженню способів встановлення психологічного контакту між викладачем та студентами під час викладання іноземної мови за професійним спрямуванням. В статті досліджені основні особливості спілкування між учасниками освітніх взаємодій у ході викладання професійно-орієнтованої іноземної мови та доведено, що у процесі спілкування викладача іноземної мови зі студентом крім засвоєння іноземної мови, також відбувається передача соціального досвіду, відбувається зміна структури і сутності суб'єктів, що взаємодіють, формуються типи особистостей та вся різноманітність людських індивідуальностей, соціалізуються особистості студентів та викладача. Відтак, спілкування викладача іноземної мови зі студентом виражає не лише суспільну, а й особисту необхідність індивідів один для одного в процесі суспільного відтворення самої людини в усьому багатстві її особистих здібностей, потреб, цінностей та інших характеристик, відбувається процес формування особистості, її свідомості та самосвідомості. У статті обґрунтовано, що в процесі спілкування викладача іноземної мови зі студентом учасники освітніх взаємодій не лише отримують раціональну інформацію, формують способи розумової діяльності, а й за допомогою наслідування і переймання, співпереживання та ідентифікації засвоюють людські емоції, почуття та форми поведінки. На основі аналізу основних сторін (міжособистісної, когнітивної, комунікативно-інформаційної, емотивної та конативної) та видів ((міжособистісне, міжперсональне, довірливе, конфліктне, особисте ділове, пряме (безпосереднє), опосередковане) спілкування, у статті охарактеризовані його основні функції (прагматична, функція формування і розвитку, функція підтвердження, функція об'єднання- роз'єднання, функція організації та підтримки міжособистісних відносин та внутрішньо-особистісна функція). Визначено, що використання емпатії та активного слухання є основними способами налагодження психологічного контакту між викладачем та студентом у процесі викладання іноземної мови за професійним спрямуванням. Оскільки використання емпатії та активного слухання у процесі викладання іноземної мови за професійним спрямуванням створює необхідні переумови для створення позитивної атмосфери на занятті, мінімізує ймовірність конфліктних ситуацій та сприяє формуванню поваги та довіри між учасниками освітнього процесу.