051 Економіка
Permanent URI for this collection
Освітньо-професійна програма / Освітньо-наукова програма: Економіка
Browse
Recent Submissions
Item Індивідуалізація інновацій через об'єкти права інтелектуальної власності : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2024) Палієнко, Тетяна; Бажал, ЮрійДисертаційну роботу присвячено поглибленню економічних теоретико- методологічних засад дослідження процесу індивідуалізації інновацій через об’єкти права інтелектуальної власності, розкриттю механізмів комерціалізації таких інновацій та надання науково-практичних рекомендацій щодо впливу індивідуалізації інновацій на економічний розвиток України. Обґрунтовано, що інновації та об’єкти права інтелектуальної власності є взаємопов’язаними категоріями, які підсилюють один одного, стимулюючи технологічний прогрес і економічне зростання. Запропоновано удосконалену класифікацію інновацій, яка враховує їхню індивідуалізацію через об’єкти права інтелектуальної власності. Інноваційна діяльність вимагає співпраці між державою, університетами та промисловістю, де право інтелектуальної власності сприяє інноваційній діяльності при створенні, виконанні конструкторських розробок та комерціалізації нових технологій, продуктів та послуг і забезпечує трансфер технологій. Визначено, що статистично це підтверджується збільшенням кількості наукових досліджень у наукометричних базах та високою патентною активністю від університетів, які через процес комерціалізації наукових розробок зміцнюють зв’язки з реальним сектором економіки. Виявлено, що система охорони права інтелектуальної власності повинна адаптуватися до потреб інноваційного процесу, забезпечуючи баланс між охороною права інноваторів і можливістю доступу до нових знань та технологій для суспільства. Такий підхід сприяє створенню креативного середовища для інновацій, де право інтелектуальної власності служить інструментом підтримки і розвитку інноваційного потенціалу національної економіки. У межах дослідження було виявлено, що індивідуалізація інновацій – це процес, який використовує засоби індивідуалізації об’єктів інтелектуальної власності для комерційної ідентифікації та відмінності інноваційних технологій, продуктів чи послуг на ринку, забезпечуючи охорону права інтелектуальної власності на конструкторські інноваційні рішення, їхню ідентифікацію та відмінність, а також стимулюючи інноваційну діяльність. З практичної точки зору, індивідуалізація інновацій створює унікальні пропозиції для споживачів, зберігає конкурентоспроможність, привабливість для інвесторів, сприяє технологічному трансферу та захищає від фальсифікації і копіювання. Дослідження показало, що традиційні (торговельні марки, географічні зазначення походження товарів, комерційні найменування) та нетрадиційні інструменти індивідуалізації, такі як власні торговельні марки чи доменні імена, забезпечують не тільки унікальне позиціонування товарів та послуг на ринку та розпізнавання бренду, але й слугують юридичною охороною від неправомірного використання, тим самим стимулюючи розвиток інноваційної активності та її ефективну комерціалізацію. Показано, що функціонування системи індивідуалізації інновацій потребує ефективного інституціонального забезпечення, де значну роль відіграє держава, яка створює інституційні умови та специфічні інструменти для охорони та використання права на об’єкти інтелектуальної власності, зокрема законодавство, судові та адміністративні процедури, здійснення контролю за використанням засобів індивідуалізації інновацій. Обґрунтовано, що вирішення таких проблем, як плагіат, відсутність уніфікованої термінології, регулювання діяльності у цифровому середовищі, можливе завдяки міжнародній співпраці, яка сприяє створенню надійної інституційної бази та гармонізації внутрішнього законодавства відповідно до міжнародних угод, актів та конвенцій. Конкретизовано, що комерціалізація інновацій як один із важливих етапів інноваційного процесу, здійснюється у міжнародній практиці через різноманітні механізми, такі як застосування у власному виробництві, внесення до статутного капіталу підприємства, ліцензування, передача прав інтелектуальної власності, лізинг та франчайзинг, технічна допомога та інжиніринг, кожен з яких має свої переваги та недоліки застосування. Ефективне впровадження інновацій у комерційну площину стає можливим, коли забезпечуються сприятливі безпосередні та опосередковані фактори, зокрема нормативно-правове регулювання, фінансові заходи заохочення, боротьба з корупцією та сприятливе політичне та економічне середовище, та обрана правильна стратегія комерціалізації, яка залежить від специфіки інновації, ринкових умов, наявних ресурсів та цілей компанії. Аргументовано, що такий підхід не тільки сприяє підвищенню доходів від інновацій, але й вносить значний внесок у розвиток наукової та технічної діяльності, тим самим підсилюючи конкурентоспроможність національної економіки. У дисертаційному дослідженні акцентується увага, що ключовим ресурсом для генерування та отримання доходів від комерціалізації інновацій є людський капітал, який включає знання, навички, досвід та творчі, креативні здібності працівників. Така виняткова і специфічна роль інтелектуального людського капіталу обумовлена тим, що висококваліфіковані та креативні фахівці є економічними суб’єктами для створення нових ідей і розробки інноваційних продуктів, що актуалізує необхідність інвестування в освіту і професійне навчання. Виявлено прямий зв’язок між рівнем розвитку економіки і кількістю генерованих інновацій, визначений на базі даних Глобального індексу інновацій, де Україна демонструє значний невикористаний потенціал, особливо в освітній сфері. Аналіз Індексу людського розвитку показав його стабільний стан для нашої країни, що вказує на проблеми з інвестиціями в освіту та охорону здоров’я, незважаючи на зростання фінансування освіти до моменту повномасштабної військової агресії, а виконаний регресійний аналіз засвідчив негативний вплив корупції на людський розвиток в Україні. В роботі акцентується увага на то, що пріоритетним напрямком для держави є інвестування в розвиток інтелектуального людського капіталу та боротьба з корупцією. Це сприятиме підвищенню міжнародної конкурентоспроможності країни та розвитку інноваційних галузей. Дослідження міжнародного досвіду використання засобів індивідуалізації інновацій виявило інтенсивне зростання активності у сфері реєстрації патентів, торговельних марок та географічних зазначень, особливо в країнах з розвиненою економікою та високим рівнем інвестицій у дослідження і розробки, зокрема в Китаї, Сполучених Штатах, Японії, Канаді та європейських державах, які в сукупності формують понад 70% усіх заявок на реєстрацію даних об’єктів. Проведений в роботі аналіз показав, за кількістю зареєстрованих торговельних марок, лідируючими є такі класи: реклама та управління бізнесом, технологічні інновації, освіта і розваги, та сектор моди. Зазначено, що таке активне використання торговельних марок як інструменту охорони права інтелектуальної власності інновацій підкреслює їх важливість для привертання уваги споживачів, забезпечення унікальності продуктів і послуг, а також для брендування і зміцнення позицій компаній на ринку. Виконане в дисертації економетричне моделювання підтвердило гіпотезу про стратегічне значення та вплив засобів індивідуалізації та ідентифікації інноваційних товарів та послуг на позитивний економічний розвиток країни. Здійснений статистичний аналіз динаміки кількості засобів індивідуалізації зареєстрованих суб’єктів господарювання в Україні демонструє їх зменшення протягом останніх років, на що значно вплинули військові дії, проте позитивна динаміка заявок та реєстрацій засобів індивідуалізації підтверджує зростаючу активність українських компаній у сфері інновацій та їх усвідомлення важливості охорони права на інтелектуальні активи. Обґрунтовано, що інтенсифікація реєстрацій торговельних марок з боку іноземних інвесторів у сферах реклами, бізнес-менеджменту, освіти та наукових досліджень, свідчить про значний інтерес до українського ринку, що стимулює процеси глобалізації серед місцевих підприємств та сприяє залученню міжнародного капіталу. Також зафіксовано збільшення реєстрацій українських географічних зазначень, права на які охороняються відповідно до вимог Європейського союзу. Показано, що попри позитивні зрушення, Україна з 2022 року зіткнулася з серйозними викликами, обумовленими військовими діями: пошкодження виробничих потужностей, дестабілізація економічної ситуації та відтік інвестицій, що ускладнює подальший розвиток індивідуалізації інновацій в країні. Здійснено аналіз нетрадиційних форм індивідуалізації інновацій, зокрема доменних імен та власних торговельних марок, які значно розширили сферу свого впливу на інноваційну діяльність в часи розвитку електронної комерції та пандемії COVID-19. З’ясовано, що для споживачів власні торговельні марки відіграють роль доступних якісних товарів без залежності від знижок, а доменні імена служать основним інструментом ідентифікації бізнесу в Інтернеті, що забезпечує приваблення клієнтів і рекламу продуктів. Доведено, що під час війни в Україні торговельні марки набувають важливості як економічний інструмент для ізоляції агресора, а вихід світових брендів з російського ринку демонструє їхню стратегічну позицію на підтримку українського суверенітету і міжнародних норм права, що є також виявом міжнародної солідарності і підтримки демократичних цінностей. Проведений в дисертації PESTLE-аналіз показав, що індивідуалізація інновацій України має значний потенціал для реалізації через процес комерціалізації, однак він обмежується рядом викликів від зовнішнього і внутрішнього середовищ. Ці виклики включають обмежене фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, складнощі у доступі до зовнішнього фінансування, високі витрати на охорону права і комерціалізацію інтелектуальної власності, а також недосконалість законодавчого регулювання та інституційної підтримки. Проведений в роботі економетричний аналіз підтвердив висунуту гіпотезу, що інвестиції у розвиток інновацій, збільшення кількості інноваційно активних підприємств, а також їхня індивідуалізація через об’єкти права інтелектуальної власності мають безпосередній та позитивний вплив на економічне зростання України. Визначено, що реформування сфери індивідуалізації інновацій, включаючи залучення додаткового інвестування в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, покращення законодавчої бази та розвитку інноваційної інфраструктури, зміцнення зв’язків між наукою та практичним застосуванням, активізацію міжнародної співпраці та розширення фінансових механізмів підтримки інноваційних проєктів, сприятиме збільшенню продуктивності та інноваційної активності, що стане вагомим внеском у підвищення конкурентоспроможності та стимулювання довгострокового економічного зростання країни. Отримані наукові результати дослідження можуть бути використані в роботі органів державної влади в сфері охорони права інтелектуальної власності при індивідуалізації інновацій, розробки стратегій і підготовки кадрів. Їх також застосовано в навчальному процесі на економічному факультеті Національного університету "Києво-Могилянська академія", зокрема у викладанні дисципліни: "Економічна теорія підприємництва" (довідка № 12/432 від 29.04.2024 р.). Теоретичні та практичні рекомендації дисертаційного дослідження використано в навчальному процесі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка №04/700 від 18.04.2024 р.). Практичне впровадження результатів дослідження індивідуалізації інновацій здійснено на підприємствах: ТОВ «Лебединські ковбаси» (довідка №4 від 08.04.2024 р.), ПрАТ "Рембудкомлект" (довідка №165 від 04.04.2024 р.).Item Міжнародна конкурентоспроможність українських промислових МСП: стан та перспективи : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2023) Волошин, Андрій; Бураковський, ІгорДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 05 "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю 051 "Економіка". – Національний університет "Києво – Могилянська Академія", Київ, 2023. Дисертаційна робота присвячена дослідженню конкурентоспроможності українських промислових малих і середніх підприємств та розробці комплексу відповідної діагностики та оцінювання. Вибір теми зумовлений тим, що малі та середні підприємства (МСП) виступають основною рушійною силою розвитку економік багатьох розвинутих країн, та країн, що розвиваються. На основі аналізу наявних досліджень проблем конкурентоспроможності охарактеризовано історичну еволюцію категорії конкурентоспроможності, а також її взаємозв’язки з іншими економічними аспектами функціонування економічних агентів на різних рівнях. Проведено аналіз сучасних концепцій та моделей інтернаціоналізації в залежності від зовнішніх та внутрішніх умов діяльності підприємства. Уточнено категоріальний апарат аналізу розвитку конкуренції, її функції в економіці та особливості еволюції конкурентоспроможності в класичний і сучасних економічних теоріях. Описано функціональні рівні та джерела конкурентоспроможності, на основі чого побудована авторська схема-бачення джерел конкурентоспроможності, які розподілені на відповідні категорії - людські, технологічні, фінансові ресурси, бренд та репутація, доступ до ринку, інновації та дослідження. З метою формування цілісного уявлення про процес забезпечення конкурентоспроможності та інтернаціоналізації малих та середніх підприємств побудовано і пояснено схему взаємодії конкурентоспроможності, конкурентного потенціалу та конкурентного процесу і як це кінець - кінцем впливає на економічного агента; розроблено схему взаємозв'язку процесів конкурентоспроможності та інтернаціоналізації в контексті основних видів (блоків) діяльності підприємства, запропонована авторська типологія чинних стратегій інтернаціоналізацій підприємств. Удосконалено інструментарій аналізу конкурентоспроможності та інтернаціоналізації малих та середніх підприємств, який на відміну від чинних підходів базується на поєднанні аналізу різних рівнів економічної системи та використовує зокрема кількісні показники, які генерують міжнародні організації, та інструменти маркетингового аналізу, що дозволило виявити чинні тенденції та визначити можливі варіанти майбутнього розвитку подій в даному секторі. Автор пропонує оригінальну класифікацію економічних агентів, що дало можливість краще зрозуміти логіку процесу інтернаціоналізації та канали, через які інтернаціоналізація впливає на підприємство. Розроблений інструментарій було використано для аналізу стану та динаміки процесів конкурентоспроможності та інтернаціоналізації українських промислових МСП, порівняльного аналізу відповідних процесів в Україні та країнах ЄС, аналізу чинних державних програм стимулювання інтернаціоналізації МСП в залежності від мотивів їх виходу на зовнішній ринок в різних країнах та Україні. За результатами багатоетапного дослідження виявлено ключові проблеми розвитку МСП, зокрема значні структурні диспропорції МСП України на користь сектору торгівлі (більше 50%) та порівняно невелику частку промислових малих і середніх підприємств (~8%). На основі аналізу було виявлено, що ключовими змінними, які впливають на загальну конкурентоспроможність промислових МСП, є кількість найманих працівників та їх заробітна плата. Удосконалено методичні рекомендації економетричного біваріаційного аналізу в частині побудови коваріаційних таблиць на основі проведених статистичних досліджень діяльності українських промислових МСП, на основі чого розроблені рекомендації щодо розробки стратегій забезпечення конкурентоспроможності. Практична цінність отриманих результатів висновків та рекомендацій полягає в тому, що теоретико-методичні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств: ДП "СМІТ ЮКРЕЙН" (довідка №510/12 від 20.12.2023 р.), ТОВ "Сервіс ТЕХНОЛОДЖІ" ( довідка №2012/1 від 20.12.2023 р.) ТОВ "СПРІНГ АП" (довідка №85 від 19.12.2023 р.), ТОВ "ЕСКО Україна" (довідка №224/01 від 03.10.2023 р.), ТОВ "Поларіс – С", ТОВ "Порт – Стеллар", ПАТ "МТБ – Банк" (довідка №000706) та у діяльність Національного університету "Києво – Могилянська Академія" (лекційні і семінарські заняття у навчально-педагогічному процесі кафедри маркетингу і управління бізнесом з дисципліни "Конкурентоспроможність підприємства" для бакалаврів спеціальності 073 Менеджмент).