Індивідуалізація інновацій через об'єкти права інтелектуальної власності : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2024
Authors
Палієнко, Тетяна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертаційну роботу присвячено поглибленню економічних теоретико-
методологічних засад дослідження процесу індивідуалізації інновацій через об’єкти права інтелектуальної власності, розкриттю механізмів
комерціалізації таких інновацій та надання науково-практичних рекомендацій щодо впливу індивідуалізації інновацій на економічний розвиток України. Обґрунтовано, що інновації та об’єкти права інтелектуальної власності є взаємопов’язаними категоріями, які підсилюють один одного, стимулюючи технологічний прогрес і економічне зростання. Запропоновано удосконалену класифікацію інновацій, яка враховує їхню індивідуалізацію через об’єкти
права інтелектуальної власності. Інноваційна діяльність вимагає співпраці між державою, університетами та промисловістю, де право
інтелектуальної власності сприяє інноваційній діяльності при створенні, виконанні конструкторських розробок та комерціалізації нових технологій, продуктів та послуг і забезпечує трансфер технологій. Визначено, що статистично це підтверджується збільшенням кількості наукових досліджень у наукометричних базах та високою патентною активністю від університетів, які через процес комерціалізації наукових розробок зміцнюють зв’язки з реальним сектором економіки. Виявлено, що система охорони права інтелектуальної власності повинна адаптуватися до потреб інноваційного процесу, забезпечуючи баланс між охороною права інноваторів і можливістю доступу до нових знань та технологій для суспільства. Такий підхід сприяє створенню креативного середовища для інновацій, де право інтелектуальної власності служить інструментом підтримки і розвитку інноваційного потенціалу національної економіки. У межах дослідження було виявлено, що індивідуалізація інновацій – це процес, який використовує засоби індивідуалізації об’єктів інтелектуальної власності для комерційної ідентифікації та відмінності інноваційних технологій, продуктів чи послуг на ринку, забезпечуючи охорону права інтелектуальної власності на конструкторські інноваційні рішення, їхню ідентифікацію та відмінність, а також стимулюючи інноваційну діяльність. З практичної точки зору, індивідуалізація інновацій створює унікальні пропозиції для споживачів, зберігає конкурентоспроможність, привабливість для інвесторів, сприяє технологічному трансферу та захищає від фальсифікації і копіювання. Дослідження показало, що традиційні (торговельні марки, географічні зазначення походження товарів, комерційні найменування) та
нетрадиційні інструменти індивідуалізації, такі як власні торговельні марки чи доменні імена, забезпечують не тільки унікальне позиціонування товарів та послуг на ринку та розпізнавання бренду, але й слугують юридичною охороною від неправомірного використання, тим самим стимулюючи розвиток інноваційної активності та її ефективну комерціалізацію. Показано, що функціонування системи індивідуалізації інновацій потребує ефективного інституціонального забезпечення, де значну роль відіграє держава, яка створює інституційні умови та специфічні інструменти для охорони та використання права на об’єкти інтелектуальної власності, зокрема законодавство, судові та адміністративні процедури, здійснення контролю за використанням засобів індивідуалізації інновацій. Обґрунтовано, що вирішення таких проблем, як плагіат, відсутність уніфікованої термінології, регулювання діяльності у цифровому середовищі, можливе завдяки міжнародній співпраці, яка сприяє створенню надійної інституційної бази та гармонізації внутрішнього законодавства відповідно до міжнародних
угод, актів та конвенцій. Конкретизовано, що комерціалізація інновацій як один із важливих етапів інноваційного процесу, здійснюється у міжнародній практиці через різноманітні механізми, такі як застосування у власному виробництві, внесення до статутного капіталу підприємства, ліцензування, передача прав інтелектуальної власності, лізинг та франчайзинг, технічна допомога та інжиніринг, кожен з яких має свої переваги та недоліки застосування. Ефективне впровадження інновацій у комерційну площину стає можливим, коли забезпечуються сприятливі безпосередні та опосередковані фактори, зокрема нормативно-правове регулювання, фінансові заходи заохочення, боротьба з корупцією та сприятливе політичне та економічне середовище, та обрана правильна стратегія комерціалізації, яка залежить від специфіки інновації, ринкових умов, наявних ресурсів та цілей компанії. Аргументовано, що такий підхід не тільки сприяє підвищенню доходів від інновацій, але й вносить значний внесок у розвиток наукової та технічної діяльності, тим самим підсилюючи конкурентоспроможність національної економіки. У дисертаційному дослідженні акцентується увага, що ключовим ресурсом для генерування та отримання доходів від комерціалізації інновацій є людський капітал, який включає знання, навички, досвід та творчі, креативні здібності працівників. Така виняткова і специфічна роль інтелектуального людського капіталу обумовлена тим, що висококваліфіковані та креативні фахівці є економічними суб’єктами для створення нових ідей і розробки інноваційних продуктів, що актуалізує необхідність інвестування в освіту і професійне навчання. Виявлено прямий зв’язок між рівнем розвитку економіки і кількістю генерованих інновацій, визначений на базі даних Глобального індексу інновацій, де Україна демонструє значний невикористаний потенціал, особливо в освітній сфері. Аналіз Індексу людського розвитку показав його стабільний стан для нашої країни, що вказує на проблеми з інвестиціями в освіту та охорону здоров’я, незважаючи на зростання фінансування освіти до моменту повномасштабної військової агресії, а виконаний регресійний аналіз засвідчив негативний вплив корупції на людський розвиток в Україні. В роботі акцентується увага на то, що пріоритетним напрямком для держави є інвестування в розвиток інтелектуального людського капіталу та боротьба з корупцією. Це сприятиме
підвищенню міжнародної конкурентоспроможності країни та розвитку
інноваційних галузей. Дослідження міжнародного досвіду використання засобів індивідуалізації інновацій виявило інтенсивне зростання активності у сфері реєстрації патентів, торговельних марок та географічних зазначень, особливо в країнах з розвиненою економікою та високим рівнем інвестицій у дослідження і розробки, зокрема в Китаї, Сполучених Штатах, Японії, Канаді
та європейських державах, які в сукупності формують понад 70% усіх заявок на реєстрацію даних об’єктів. Проведений в роботі аналіз показав, за кількістю зареєстрованих торговельних марок, лідируючими є такі класи: реклама та управління бізнесом, технологічні інновації, освіта і розваги, та сектор моди. Зазначено, що таке активне використання торговельних марок як інструменту охорони права інтелектуальної власності інновацій підкреслює їх важливість для привертання уваги споживачів, забезпечення унікальності продуктів і послуг, а також для брендування і зміцнення позицій компаній на ринку. Виконане в дисертації економетричне моделювання підтвердило гіпотезу про
стратегічне значення та вплив засобів індивідуалізації та ідентифікації
інноваційних товарів та послуг на позитивний економічний розвиток країни.
Здійснений статистичний аналіз динаміки кількості засобів
індивідуалізації зареєстрованих суб’єктів господарювання в Україні
демонструє їх зменшення протягом останніх років, на що значно вплинули військові дії, проте позитивна динаміка заявок та реєстрацій засобів індивідуалізації підтверджує зростаючу активність українських компаній у сфері інновацій та їх усвідомлення важливості охорони права на інтелектуальні активи. Обґрунтовано, що інтенсифікація реєстрацій
торговельних марок з боку іноземних інвесторів у сферах реклами, бізнес-менеджменту, освіти та наукових досліджень, свідчить про значний інтерес до українського ринку, що стимулює процеси глобалізації серед місцевих підприємств та сприяє залученню міжнародного капіталу. Також зафіксовано збільшення реєстрацій українських географічних зазначень, права на які охороняються відповідно до вимог Європейського союзу. Показано, що попри позитивні зрушення, Україна з 2022 року зіткнулася з серйозними викликами, обумовленими військовими діями: пошкодження виробничих потужностей,
дестабілізація економічної ситуації та відтік інвестицій, що ускладнює
подальший розвиток індивідуалізації інновацій в країні. Здійснено аналіз нетрадиційних форм індивідуалізації інновацій, зокрема доменних імен та власних торговельних марок, які значно розширили сферу свого впливу на інноваційну діяльність в часи розвитку електронної комерції та пандемії COVID-19. З’ясовано, що для споживачів власні торговельні марки відіграють роль доступних якісних товарів без залежності
від знижок, а доменні імена служать основним інструментом ідентифікації
бізнесу в Інтернеті, що забезпечує приваблення клієнтів і рекламу продуктів. Доведено, що під час війни в Україні торговельні марки набувають важливості як економічний інструмент для ізоляції агресора, а вихід світових брендів з російського ринку демонструє їхню стратегічну позицію на підтримку українського суверенітету і міжнародних норм права, що є також виявом міжнародної солідарності і підтримки демократичних цінностей. Проведений в дисертації PESTLE-аналіз показав, що індивідуалізація інновацій України має значний потенціал для реалізації через процес комерціалізації, однак він обмежується рядом викликів від зовнішнього і внутрішнього середовищ. Ці виклики включають обмежене фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, складнощі у доступі до зовнішнього фінансування, високі витрати на охорону права і комерціалізацію інтелектуальної власності, а також недосконалість законодавчого регулювання та інституційної підтримки. Проведений в роботі економетричний аналіз підтвердив висунуту гіпотезу, що інвестиції у розвиток інновацій, збільшення кількості інноваційно активних підприємств, а також їхня індивідуалізація через об’єкти права
інтелектуальної власності мають безпосередній та позитивний вплив на
економічне зростання України. Визначено, що реформування сфери
індивідуалізації інновацій, включаючи залучення додаткового інвестування в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, покращення законодавчої бази та розвитку інноваційної інфраструктури, зміцнення зв’язків між наукою та практичним застосуванням, активізацію міжнародної співпраці та розширення фінансових механізмів підтримки інноваційних проєктів, сприятиме збільшенню продуктивності та інноваційної активності, що стане вагомим внеском у підвищення конкурентоспроможності та стимулювання довгострокового економічного зростання країни. Отримані наукові результати дослідження можуть бути використані в роботі органів державної влади в сфері охорони права інтелектуальної власності при індивідуалізації інновацій, розробки стратегій і підготовки кадрів. Їх також застосовано в навчальному процесі на економічному факультеті Національного університету "Києво-Могилянська академія", зокрема у викладанні дисципліни: "Економічна теорія підприємництва" (довідка № 12/432 від 29.04.2024 р.). Теоретичні та практичні рекомендації дисертаційного дослідження використано в навчальному процесі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка №04/700
від 18.04.2024 р.). Практичне впровадження результатів дослідження
індивідуалізації інновацій здійснено на підприємствах: ТОВ «Лебединські
ковбаси» (довідка №4 від 08.04.2024 р.), ПрАТ "Рембудкомлект" (довідка
№165 від 04.04.2024 р.).
Description
The dissertation focuses on enhancing the economic theoretical and methodological frameworks of the study of the process of individualization of
innovations through the objects of intellectual property right, and to the disclosure of the mechanisms of commercialization of such innovations and the provision of scientific and practical recommendations regarding the impact of the individualization of innovations on the economic growth of Ukraine.
It has been substantiated that innovations and intellectual property right are
interrelated categories that reinforce each other, stimulating technological progress and economic growth. An enhanced classification of innovations has been proposed, considering their individualization through objects of intellectual property rights. Innovative activity requires cooperation between the state, universities, and industry, where intellectual property facilitates the protection, development and commercialization of new technologies, products and services and ensures technology transfer. It has been established that statistically this is evidenced by the growth in scientific publications within abstract and citation databases, along with a notable rise in patent activities from universities, which, through the process of commercialization of scientific developments thereby bolstering their connections with the actual economic sector. The research uncovered the need for the intellectual property right system to adapt to the demands of the innovation process. It should
ensure a delicate balance between protecting innovators’ rights and facilitating society's access to new knowledge and technologies. This strategy promotes the establishment of a creative environment for innovation, positioning intellectual property right as a vital instrument to foster and enhance the innovative capabilities of the national economy. The research identified that individualization of innovations is a process that uses means of individualization of intellectual property objects to commercial identify and differentiate innovative technologies, products, or services on the market, ensuring the protection of intellectual property right and constructive
innovative solutions, their identification and distinction, as well as stimulating
innovative activity. From a practical point of view, individualization of innovations creates unique offers for consumers, maintains competitiveness, attractiveness for investors, promotes technological transfer and protects against counterfeiting and copying. The study showed that traditional (trademarks, geographical indications, trade names) and unconventional tools of individualization, such as own trademarks or domain names, provide not only unique positioning of products and services in the market and brand recognition, but also serve as legal protection from misuse, thereby stimulating the development of innovative activity and their effective
commercialization. The study highlights that the efficacy of the innovation individualization system hinges on robust institutional backing. Here, the state assumes a pivotal role, establishing conducive institutional frameworks and implementing specific mechanisms to safeguard and utilize intellectual property right. This encompasses legislative provisions, judicial and administrative procedures, as well as oversight mechanisms to monitor the use of means of individualization of innovations. It has been argued that addressing issues such as plagiarism, lack of unified terminology, regulation of activities in the digital environment, is possible thanks to international
cooperation, which contributes to establishing a robust institutional foundation and aligning domestic laws with international agreements, acts, and conventions. It has been specified that in international practice, the commercialization of innovations, as one of the essential stages of the innovation process, is achieved through various mechanisms, such as application in own production, contribution to the company’s registered capital, licensing, transfer of intellectual property rights, leasing and franchising, technical assistance, and engineering, has its own strengths
and weaknesses when applied. Effective introduction of innovations into the
commercial plane becomes possible when favorable direct and indirect factors are ensured, regulatory and legal regulation, financial incentives, the fight against corruption and a favorable political and economic environment, and the right commercialization strategy is chosen, which depends on the specifics of the innovation, market conditions, available resources, and goals of the company. This approach is posited to not just boost revenue from innovations but also to substantially foster the advancement of scientific and technical endeavors, ultimately enhancing the competitiveness of the country’s economy. The dissertation research highlights that human capital, comprising
knowledge, skills, experience, and the creative and innovative abilities of
employees, stands as the primary asset for generating and deriving income from the commercialization of innovations. The unique and specific role of intellectual human capital is explained by the fact that highly skilled and creative professionals serve as economic drivers for generating new ideas and developing innovative products, highlighting the necessity for investment in education and professional training. The research uncovered a clear connection between economic development and the quantity of innovations produced, determined on the database of the Global Innovation Index, where Ukraine demonstrates significant untapped potential, especially in the educational sphere. The analysis of the Human Development Index
indicated a stable condition for our country, revealing issues with investments in education and health care, despite the increase in education funding until the moment of full-scale military aggression, and the performed regression analysis testified to the negative impact of corruption on human development in Ukraine. The focus of the paper is on emphasizing that a priority direction for the state is investing in the development of intellectual human capital and combating corruption. This will contribute to enhancing the international competitiveness of the country and fostering the development of innovative sectors. Research on international experience of the use of means of individualization of innovations revealed an intensive growth of activity in the field of registration of patents, trademarks, and geographical indications, especially in countries with developed economies and significant investment in research and development, particularly in China, the United States, Japan, Canada, and European states, which together form more than 70% of all applications for registration of these objects. The analysis conducted in the study has shown that sectors such as advertising, business management, technological innovation, education, and entertainment, and even fashion stand out for the number of registrations of these objects. It is noted that such
active use of trademarks as a tool to protect innovations emphasizes their importance for attracting the attention of consumers, ensuring the uniqueness of products and services, as well as for branding and strengthening companies’ market positions. The econometric modeling carried out in the dissertation supported the hypothesis regarding the strategic significance and impact of individualization and identification tools for innovative goods and services on the country's positive economic development. The conducted statistical analysis reveals a decline in the number of registered businesses utilizing individualization tools in Ukraine in recent years, largely impacted by military conflicts. Nonetheless, the positive upward trend in applications and registrations of individualization tools indicates a growing engagement of Ukrainian enterprises in innovation and their recognition of the importance of safeguarding intellectual property assets. It is substantiated that the increasing registration of trademarks by foreign investors in sectors such as
advertising, business management, education, and scientific research reflects a notable interest in the Ukrainian market. This fosters globalization initiatives among local businesses and facilitates the influx of international capital. There has also been a rise in registrations of Ukrainian geographical indications protected in accordance with European Union regulations. Despite some positive shifts, Ukraine has encountered significant challenges since 2022 due to military actions, damage to production facilities, economic destabilization, and capital outflow, which complicates further development of innovation individualization in the country. The analysis of non-traditional forms of individualization of innovations, in particular domain names and own trademarks, which significantly expand the scope of their influence on innovative activity in the era of electronic commerce and the outbreak of COVID-19, was conducted. It revealed that for consumers, own brands
play the role of affordable quality products without dependence on discounts, and domain names serve as the main tool for business identification on the Internet, which ensures customer attraction and product promotion. It has been proven that during the war in Ukraine, trademarks become important as an economic tool for the economic isolation of the aggressor, and the exit of global brands from the Russian market demonstrates their strategic position in support of Ukrainian sovereignty and international legal norms, which is also a manifestation of international solidarity and support for democratic values.
The PESTLE analysis conducted in the dissertation revealed that innovation
individualization in Ukraine holds significant potential for realization through the commercialization process. However, it is constrained by several challenges from both external and internal environments. These challenges include limited funding for scientific research and development, difficulties in accessing external financing, high costs associated with the protection and commercialization of intellectual property right, as well as legislative and institutional support inadequacies. The econometric analysis conducted in the study confirmed the hypothesis that investment in innovation development, the increase in the number of innovation-active enterprises, and their individualization through intellectual property objects have a direct and positive impact on Ukraine’s economic growth. It was determined that reforming the sphere of individualization of innovations, including the attraction of additional investment in research and development,
improvement of the legislative framework and development of innovation
infrastructure, strengthening of connections between science and practical
application, activation of international cooperation, and expansion of financial mechanisms for supporting innovative projects, will contribute to increasing
productivity and innovation activity, which will be a significant contribution to
increasing competitiveness and stimulating long-term economic growth of the
country. The scientific findings from this research can be applied in governmental agencies concerning the safeguarding of intellectual property right related to innovation individualization, as well as in devising strategies and training personnel. They have also been implemented in the educational process at the Faculty of Economics of the National University «Kyiv-Mohyla Academy», particularly in teaching the course "Economic Theory of Entrepreneurship" (certificate № 12/432 dated 29.04.2024). The theoretical and practical recommendations of the dissertation research have been utilized in the educational process at Nizhyn Mykola Gogol State University (certificate № 04/700 dated 18.04.2024). The practical implementation the research results for individualization of innovations took place at the following
enterprises: LLC "Lebedynski kovbasy" (certificate №4 dated 08.04.2024), PrJSC "Rembudkomlect" (certificate №165 dated 04.04.2024).
Keywords
індивідуалізація інновацій, інтелектуальна власність, торговельна марка, комерційне найменування, географічне зазначення, патент, інноваційна діяльність, конкурентоспроможність, інтелектуальний людський капітал, комерціалізація, трансфер технологій, брендинг, креативна економіка, Інтернет індивідуалізація, підприємництво, дисертація, individualization of innovations, intellectual property, trademark, trade name, geographical indication, patent, innovation activity, competitiveness, intellectual human capital, commercialization, technology transfer, branding, creative economy, Internet individualization, entrepreneurship
Citation
Палієнко Т. П. Індивідуалізація інновацій через об'єкти права інтелектуальної власності : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Палієнко Тетяна Петрівна ; науковий керівник: Бажал Юрій Миколайович ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2024. - 231 с.