Кафедра економічної теорії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Мейнстримінг демографічного старіння в соціально-демографічній політиці(Наукова думка, 2023) Крімер, Борис; Курило, ІринаРозділ 7.3. з колективної монографії "Населення України : нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності", у якому висвітлено питання мейнстримінгу демографічного старіння в соціально-демографічній політиці.Item Динаміка чисельності, демографічного складу та загальних параметрів відтворення населення України(Наукова думка, 2023) Курило, ІринаРозділ 1. з колективної монографії "Населення України : нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності", у якому висвітлено питання чисельності населення України у контексті демографічної кризи.Item Вступ(Наукова думка, 2023) Курило, ІринаВступ до колективної монографії "Населення України : нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності". Трансформаційні процеси, які розгорталися від самого початку відновлення незалежності України та тривають і дотепер, мають відчутний вплив на демографічну ситуацію. Соціально-економічні негаразди відіграли неабияку роль у розгортанні й поглибленні демографічної кризи в Україні у 1990-ті роки. Демографічна криза в країні виражається у сполученні депопуляції (тобто скорочення чисельності населення внаслідок перевищення числа смертей над числом народжень) із незадовільним станом здоров’я населення, низькою тривалістю життя та наднизькою народжуваністю. На межі XX й XXI сторіч наша країна вирізнялась найнижчим в Європі рівнем народжуваності та одним із найнижчих показників тривалості життя, а також найбільш високою інтенсивністю депопуляції, що поєднувалась на той час із від’ємним сальдо міграції.Item Населення України : нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності(Наукова думка, 2023) Курило, Ірина; Аксьонова, Світлана; Гаврилюк, О.; Гнатюк, Тетяна; Думанська, Віта; Корнійчук, О.; Крімер, Борис; Левчук, Наталія; Майданік, І.; Позняк, Оксана; Рингач, Н.; Слюсар, Людмила; Шевчук, ПавлоМонографія присвячена висвітленню процесів, що відображають глибоку соціально-демографічну трансформацію українського суспільства у перше тридцятиріччя відновлення її незалежності. Розглядаються зміни в демографічній поведінці, неоднозначні зрушення у перебігу основних демографічних процесів та в соціально-демографічних структурах, що є як віддзеркаленням довготривалих загальноєвропейських тенденцій, так і наслідком деформацій, спричинених складними умовами трансформаційного періоду. Демографічне відтворення в Україні, його чинники та новітні тенденції, структурні особливості населення досліджуються у взаємозв’язку з тими загальними процесами суспільно-економічної модернізації, які переживає наша країна. Книга містить також результати узагальнення вітчизняного досвіду з реалізації соціально-демографічної політики за цей період та рекомендації щодо її вдосконалення й розвитку. Для демографів, соціологів, економістів, фахівців із державного управління й усіх небайдужих до демографічної проблематики читачів.Item Оцінка інноваційного розвитку та структурні трансформації в економіці України : колективна монографія(ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", 2023) Єгоров, Ігор; Бажал, Юрій; Кіндзерський, Юрій; Сіденко, Світлана; Бойко, Олена; Шовкун, Інна; Грига, Віталій; Хаустов, Володимир; Черненко, С.; Дульська, Ірина; Рижкова, Ю.; Груздова, Т.Монографію підготовлено за результатами виконання однойменної науково-дослідної роботи за відомчою тематикою НАН України. У монографії визначено та проаналізовано процеси формування та імплементації інноваційної та науково-технічної політики у розвинених країнах, зміст та значення основних критеріїв виділення напрямів інноваційної діяльності та виміру структурних змін, ключових показників інноваційної діяльності, їх відповідність міжнародним стандартам, зокрема стандартам ЄС. Розроблено методичний інструментарій імплементації в Україні оновленої методології ОЕСР з оцінки рівня інноваційного розвитку та відповідно проведено поглиблений аналіз стану інноваційної сфери України. Окрему увагу приділено проблемам гармонізації інноваційної політики з іншими видами політики, зокрема соціальною та промисловою. Розглянуто можливості повоєнного відновлення науково-технічної та інноваційної сфер України у контексті стимулювання процесів економічного розвитку і забезпечення прогресивних структурних змін в економіці, у зв'язку з цим запропоновано напрями удосконалення підходів до оцінювання результативності інноваційної діяльності та обґрунтовано відповідні організаційні заходи із впровадження інновацій. Для науковців, працівників органів державної влади та управління, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.Item Виклики з боку попиту і пропозиції економіки України під час воєнних дій та оцінка їх впливу на макродинаміку(2023) Скрипниченко, Марія; Кузнєцова, ЛідіяПоказано, що подальший розвиток економічної ситуації в українській економіці складно прогнозувати, оскільки повномасштабна війна України з РФ, яка вже призвела до колосальних втрат усієї соціально-економічної системи країни, триває і господарська система країни щодня зазнає нових руйнувань. Оцінено виклики для попиту і пропозиції, з якими стикнеться економіка України у 2023 р. й у короткостроковій перспективі, досліджено їх вплив на основні макроекономічні показники.Item Засоби індивідуалізації як метод виокремлення на конкурентному ринку інновацій(2023) Палієнко, ТетянаСтаття присвячена комплексному дослідженню важливості засобів індивідуалізації в просуванні та розвитку інноваційних продуктів на конкурентному ринку. Встановлено, що до основних об’єктів засобів індивідуалізації відносяться комерційні найменування, торговельні марки та географічні зазначення. Автором досліджено, що комерційні найменування допомагають створити впізнаваність інноваційної компанії та підвищити рівень довіри споживачів до неї. Торговельні марки виступають як ефективний засіб виокремлення продукції від інших товарів на ринку та гарантують споживачам якісні продукти та послуги. Географічні зазначення, у свою чергу, сприяють просуванню продукції акцентуючи увагу на її унікальних властивостях та якості, що притаманні певній географічній місцевості. Під час виокремлення функцій засобів індивідуалізації для інноваційних підприємств, встановлено, що застосування даних об’єктів сприяє залученню уваги споживачів, створенню позитивного бренду інноваційної компанії та підвищенню його цінності на ринку. На практиці це відображується активним зростанням кількості зареєстрованих торговельних марок і географічних зазначень як у світі, так в Україні також.Item Розкриття інноваційного потенціалу торговельних марок у воєнний період(2023) Палієнко, ТетянаСтаття присвячена дослідженню поняття і значення інтелектуальної власності, зокрема торговельних марок, як інноваційного інструменту під час військових дій. У контексті зміни споживчих цінностей, зростання вимог до якості та інноваційності продукції, а також глобальні зміни у світовому устрої стимулюють виробників шукати нові шляхи просування та реалізації своїх продуктів і послуг, які задовольнятимуть потреби споживачів, та допомагатимуть у розвитку бізнесу та залученні інновацій. Метою дослідження є вивчення важливості торговельних марок для компаній та країн, їх вплив на економічну конкуренцію та споживачів, а також на формування іміджу країн і підприємств в умовах воєнного конфлікту. В рамках роботи використано методи наукового пізнання, такі як синтез і аналіз, а для дослідження наявної кількості зареєстрованих торговельних марок у країнах застосовано компаративний метод та графічний метод – для візуалізації отриманих даних. Результати дослідження демонструють, що торговельні марки дозволяють компаніям позиціонувати себе на ринку, вирізнятися від конкурентів, залучати споживачів та створювати нові ринкові можливості. Під час аналізу динаміки реєстрації торговельних марок автором виявлено значне зростання інтересу до інтелектуальної власності, що підкріплюється постійною тенденцією до збільшення кількості заявок на реєстрацію торговельних марок. На прикладі Азії та країн з високим рівнем доходу, які є лідерами за кількістю зареєстрованих торговельних марок, підкреслена важливість створення сприятливого середовища для інновацій і наукової діяльності. Встановлено, що Росія, як країна з наявною більшою кількістю економічних суб’єктів, має значніші економічні ресурси, компанії, виробників та інновації, що впливає на сукупність зареєстрованих торговельних марок у порівнянні з Україною. У військовий період, торговельні марки мають значимість не тільки в економічному аспекті, але і в контексті політичних та соціальних процесів. Досліджено, що використання торговельних марок може мати різні аспекти, включаючи бойкот товарів та послуг, використання патентних прав та як метод пропаганди. Відмова компаній від залишання ринку країни-агресора може бути пов’язана з різними факторами, включаючи прибутковість, втрату ринку збуту, збереження робочих місць та важливість виробництва основних товарів для життя. Автором підкреслена важливість розуміння інтелектуальної власності, зокрема торговельних марок, та використання їх як стратегічного інструменту в економічній конкуренції у воєнний час.Item Розбудова спеціальних форм організації інноваційної діяльності для забезпечення структурних перетворень(ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", 2023) Бойко, ОленаРозд. 4.1. з колективної монографії "Оцінка інноваційного розвитку та структурні трансформації в економіці України", у якому висвітлено питання розбудови спеціальних форм організації інноваційної діяльності для забезпечення структурних перетворень на основі пріоритетного розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності.Item Foreign economic strategic priorities of Ukraine(2023) Filipenko, Anton; Bazhenova, Olena; Polishchuk, Lina; Rylach, NataliyaThe paper is devoted to the analysis of modern foreign economic strategic priorities of Ukraine, features of their implementation in the context of the key purposes of economic development of the country. Emphasis is placed on the need to use modern tools to support domestic producers and limit import expansion in the context of the formation of a new export strategy of Ukraine. Ukraine is a small open economy that makes extensive use of external factors of economic development both in the context of markets for its products, especially the agricultural sector, and attracting important resources of critical imports, including oil and natural gas, electronic equipment and more. From this point of view, the analysis has revealed the role and importance of two key players in the world market – the United States and China – in ensuring Ukraine’s external economic balance. The paper empirically examines the dependence of certain macroeconomic indicators of Ukraine on similar indicators of the United States and China (the so-called ‘large’ and systemically important economies for Ukraine). Vector autoregression models were used as a research tool to explore the dynamic interdependencies between macroeconomic indicators in the case of explaining their present values by the previous ones. For this purpose, percentage changes in gross domestic product and consumer price index compared to the corresponding period of the previous year for the USA, China and Ukraine were selected. As a result of the research, impulse-response functions from ‘large’ economies showed the dependence of indicators that characterise economic development in Ukraine from them and their long-term absorption, both in the context of economic growth in these countries and inflation imports from abroad. Moreover, it should be noted that the influence of China is more significant than that of the United States, especially if we consider the impact of fluctuations in the consumer price index in China on economic growth and inflation in Ukraine. This necessitates further research on this issue in line with the formation of scientifically sound foreign economic strategy and policy of Ukraine. The impact of economic growth in the United States and China on Ukraine’s GDP fluctuations is positive and almost the same (peaking in the second quarter and gradual levelling over two years). In turn, the variance decomposition of forecast errors for Ukraine’s GDP shows that in the long run about 52% of its variability result from modelled external factors, which in our opinion is due to significant openness of Ukraine’s economy and, consequently, ‘large’ economies. Finally, paper emphasizes the need to assess their international economic policy to minimize risks in the implementation of the country’s foreign economic strategy.Item Драйвери економічного зростання: кейси повоєнного відновлення(2023) Баженова, ОленаВступ . Актуальність дослідження досвіду успішного повоєнного відновлення країн світу в контексті ідентифікації й аналізу драйверів їхнього економічного зростання для України на сьогодні безсумнівна, враховуючи необхідність розробки ефективної економічної політики та стратегій для сприяння відбудові економіки і виходу на траєкторію довгострокового економічного зростання. Метою дослідження є емпіричне визначення драйверів економічного зростання в країнах, які уособлюють приклади успішного повоєнного відновлення. Серед таких країн виокремлюють Японію, Республіку Корея та Ізраїль, що є унікальними прикладами поєднання глобальних, економічних, політичних та культурних чинників економічного зростання, що виступає об'єктом цього дослідження. Методи . Для визначення внеску факторів у забезпечення економічного зростання проведено декомпозицію темпу зростання ВВП відповідно до його чинників. Результати . Розраховано внески факторів виробництва у зростання ВВП в Японії, Республіці Корея та Ізраїлі протягом 1951–2019 рр., на основі чого здійснено аналіз вирішальних драйверів економічного зростання. Висновки . Аналіз драйверів економічного зростання в післявоєнний період країн, які є взірцями успішного відновлення економіки, засвідчив, що основним чинником повоєнного відновлення є загальна факторна продуктивність, яка охоплює і нові технології, інвестиції в наукові дослідження, сприяння інноваційній діяльності, а також сприятливе бізнес-середовище, політичну стабільність та інституції. На другому місці за впливовістю чинників у період повоєнного відновлення – накопичення фізичного капіталу. Щодо основних заходів економічної політики насамперед слід наголосити на лібералізації економік, наявності достатнього обсягу зовнішнього фінансування та експортній орієнтованості досліджуваних країн. Досвід повоєнного відновлення засвідчив, що наявність природних ресурсів не відіграє вирішальної ролі у сприянні економічному зростанню.Item Економічне зростання та формування інноваційних екосистем(ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", 2023) Бажал, ЮрійРозд. 1.2. з колективної монографії "Оцінка інноваційного розвитку та структурні трансформації в економіці України", у якому висвітлено питання економічного зростання та формування інноваційних екосистем.Item Трансформація системи соціальної безпеки людини на підприємстві в умовах військового часу та повоєнного відновлення(2023) Варналій, Захарій; Микитюк, Оксана; Баженова, Олена; Чеберяко, Оксана; Плєшакова, НаталіяДослідження присвячене висвітленню сучасних викликів соціальної безпеки людини, які набувають нових аспектів та актуальності. В контексті інновацій та технологічного прогресу, ця проблема отримує новий зміст, вимагаючи ефективних інструментів та систем підтримки громадян. Визначено, що через ряд суспільних криз, таких як коронавірусна епідемія та військова агресія з боку росії, соціальна безпека переживає трансформацію: безпекове середовище стає менше насиченим інноваціями, більше спрямованим на військовий захист. Традиційно соціальна безпека визначає рівень захищеності інтересів громадян, їхніх прав та свобод, а також створення психологічної підтримки. Особливої уваги приділено формуванні спеціальної системи соціальної безпеки у мікросередовищі підприємства, яка передбачає інструменти та заходи для захисту працівників, забезпечуючи благополуччя. В статті наголошено, що соціальна безпека людини в межах підприємства є сьогодні надзвичайно актуальною проблемою, та вимагає нових підходів у контексті впровадження інновацій та врахування кризових ситуацій зовнішнього середовища. Система соціальної безпеки на підприємствах в звичайних умовах є постійною робочою структурою, що неперервно вдосконалюється через впровадження нових інструментів та функцій. Визначено, що геостратегічні загрози, викликані геополітичними та стратегічними інтересами на міжнародній арені, представляють нові виклики для цієї системи. Забезпечення соціальної безпеки в умовах геостратегічних загроз вимагає аналізу та ефективних міжнародних зусиль для підтримання миру та стабільності. Авторами визначено необхідність врахування сильних та слабких сторін, викликів та загроз системи соціальної безпеки людини в межах підприємства в умовах війни та повоєнний час, що дозволить створити та впровадити ефективні інструменти для підтримання стійкості підприємства та дієвої системи соціальної безпеки людини. Результатом статті стало надання рекомендацій щодо формування ефективної політики та зміцнення соціальну інфраструктури для забезпечення стабільного розвитку та благополуччя.Item Демографічні та соціально-демографічні характеристики дітей(2020) Курило, ІринаРозділ 1.1. з щорічної державної доповіді про становище дітей в Україні (за підсумками 2019 року) "Захист прав дітей в умовах децентралізації влади в Україні". Діти – це майбутнє нашої країни, тому питання щодо їх чисельності, здоров’я, освіти є в центрі уваги держави і суспільства.Item Політика адаптації до умов старіння населення в Україні(2020) Курило, ІринаПідрозділ 7.1. з колективної монографії "Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002–2019 рр.", у якому висвітлено питання політики стосовно старіючого населення України.Item Динаміка чисельності та статево-вікового складу населення України. Демографічне старіння й проблеми депопуляції(2020) Курило, ІринаРозділ 1 з колективної монографії "Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002–2019 рр.", у якому висвітлено питання чисельності та статево-вікового складу населення України, демографічного старіння і проблем депопуляції.Item Elderly in Ukraine during the war: situation, needs, examples of resilience(2023) Kurylo, IrynaThe paper investigates the Ukrainian older adults' social, economic, and humanitarian circumstances in the context of the russian war against Ukraine. It mainly analyses the challenges and needs of the elderly residing in regions affected by active hostilities, those who have experienced occupation, and internally displaced older persons. The main problems for older people in the areas of active hostilities and those who have been in the occupied territories are loss and (or) damage of housing; difficulties in evacuating, especially lonely people and those who lost social (family) support; destruction of institutions for the elderly and disabled as well as medical infrastructure; increased poverty and limited access to basic food, hygiene, and medicine, poor health; vulnerability to war crimes by the occupiers. For internally displaced older persons, the following problems are determined: the shortage of housing in slightly safer regions; limited financial opportunities for rental housing and meeting other basic needs (food, medicine, etc.); significant deterioration of health conditions forced by the physical and psychological trauma experienced and displacement during the war; living in temporary shelters with an increased risk of being placed in institutions for the elderly. There are some of the most urgent needs of older people in Ukraine in the context of war: various medicines and hygiene products; food and its delivery to the affected regions; transporting older people, including transferring them to the bomb shelters; increased need for medical care, psychological and social rehabilitation; help with home care and household chores. The paper underlines the resilience of older adults to the hardships they face, their high level of self-organisation and mutual assistance during russia’s war against Ukraine.Item Вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на народжуваність у періоди невизначеності(2023) Курило, Ірина; Аксьонова, СвітланаУ статті розглядається комплекс об’єктивних та суб’єктивних факторів, що детермінують дітонародження на макро- та на мікрорівні, і специфіку їх взаємозв’язків у періоди невизначеності. Метою дослідження є ідентифікація об’єктивних та суб’єктивних факторів народжуваності, аналіз взаємозв’язків між ними та особливостей їх впливу в умовах суспільно-економічної та воєнно-політичної невизначеності в Україні. Для досягнення мети використано методи: систематизація й узагальнення, критична оцінка наукових здобутків із відповідної проблематики, методи категори зації, концептуального моделювання факторів демографічних процесів (репродуктивної поведінки та народжуваності), структурно-логічного, порівняльного аналізу та інші. Новизна роботи полягає у встановленні характеру впливу об’єктивних та суб’єктивних чинників, їх співвідношення та ролі у детермінації дітонародження на макро- й на мікрорівні в умовах невизначеності. Об’єктивні та суб’єктивні фактори взаємопов’язані й залежно від контексту й рівня детермінації народжуваності (макро- чи мікрорівень) характер впливу і значущість об’єктивного та суб’єктивного відрізняються. Специфіку зв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників дітонародження відображає "перехід" одних в інші на різних рівнях. Вплив об’єктивних чинників на дітонародження є здебільшого опосередкованим, здійснюється через суб’єктивне сприйняття індивідами тих чи інших об’єктивних факторів і обставин. Суб’єктивні оцінки на мікрорівні характеризуються варіативністю і можуть не співпадати як одна з одною, так і з характером змін об’єктивних факторів. В умовах невизначеності та соціальних потрясінь (як-от економічна криза, пандемія, війна тощо) розбіжності посилюються, за цих обставин вплив суб’єктивного в детермінації народжуваності зростає і набуває особливих рис. Одним із проявів цього є підвищення ролі очікувань щодо майбутнього (наративів майбутнього) при прийнятті репродуктивних рішень. Позитивні наративи щодо майбутнього, підкріплені впровадженням уже зараз заходів задля поліпшення якості життя населення у вільному демократичному просторі, можуть стати в Україні рушійною силою підвищення народжуваності, зокрема посилення компенсаційного ефекту в її динаміці в повоєнний період.Item Інструменти наджингу в формуванні державної політики оплати праці(2023) Кримова, МаріяУ статті досліджено основні напрями удосконалення сучасних моделей політик оплати праці на підприємстві за допомогою використання теорії підштовхування (наджингу). Сформовано актуальність використання саме цих підходів в управлінні політикою оплати праці. Визначено основні інструменти політики наджингу, які поділено на інструменти інформаційного типу, політичного типу, фінансово-економічного типу та соціально-психологічного типу. Визначено основну мету реалізації політики наджингу на рівні індивіда та роботодавця. На основні використання закордонного досвіду запропоновано сценарні варіанти інституційного забезпечення політики наджингу та прописано їх основні функціональні завдання. Підчас дослідження сформовано можливі очікувані результати від реалізації політики наджингу, які полягають у мінімізація ключових ризиків у сфері оплати праці та інших соціальних сферах.Item Соціальна безпека людини в умовах військової агресії: індикатори та оцінювання (на прикладі України)(2023) Баженова, Олена; Варналій, Захарій; Чеберяко, ОксанаСтаття присвячена проблемі оцінювання соціальної безпеки людини в Україні. У статті сформовано систему індикаторів соціальної безпеки людини, яка охоплює п’ять груп показників, що характеризують рівень забезпечення життєдіяльності, рівень добробуту, рівень соціального забезпечення, рівень захисту і самозбереження та рівень освіти і саморозвитку. Зазначено, що наведена індикативна система соціальної безпеки людини в значній мірі визначає і рівень економічного розвитку. Проведено аналіз індикаторів соціальної безпеки людини в Україні, який охоплював розрахунок таких числових характеристик, як середнє, медіана, мінімум, максимум, стандартне відхилення, перевірку чутливості до коливань (волатильності) та їх тривалість (стійкість). Для кожної з цих груп розраховано інтегральні показники та, як результат, обчислено узагальнюючий показник, що характеризує рівень соціальної безпеки людини, який показав, що, незважаючи на гібридну війну протягом 2014-2020рр., в Україні спостерігалося покращення соціальної безпеки людини. Це відбувалося в основному за рахунок підвищення рівня забезпечення життєдіяльності та рівня захисту і самозбереження.