033 Філософія
Permanent URI for this collection
Освітня програма: "Філософія"
Browse
Recent Submissions
Item Переклад як проблема розуміння у творах Поля Рікера та Дональда Девідсона(2022) Ільницька, Віра; Циба, В’ячеславМетою кваліфікаційної роботи є дослідження ймовірності досягнення розуміння при зовнішньому й внутрішньому перекладах.Item Концепція надлюдини в антропології Фрідріха Ніцше(2022) Колюбаєв, Богдан; Лютий, ТарасМета роботи — проаналізувати поняття надлюдини в межах філософської антропології Фрідріха Ніцше, розглянути основні антропологічні тези мислителя. Виокремити причини та витоки концепту "надлюдини", їхнє місце в межах антропології, на основі існуючої критики. В результаті отримати та сформулювати логічно обґрунтовані висновки дослідження.Item Екзистенційний міф Альбера Камю: теоретичні та естетичні репрезентації(2022) Музика, Ольга; Юринець, ЯринаМета роботи: проаналізувати суть екзистенційного міфу Альбера Камю крізь призму виявлення його теоретичних та естетичних репрезентаційItem Модель суспільства у постмодерністичному дискурсі Жана Бодріяра(2022) Родіонов, Олексій; Козловський, ВікторМета дослідження – дослідити різноманітні моделі суспільства Бодріяра задля виявлення концептуального потенціалу цих моделей, можливість їхнього застосування в сучасних дослідження суспільства.Item Поняття часу в політичній філософії Карла Маркса(2022) Рибалко, Богдан; Пастушенко, ЛюдмилаМета полягає в інтерпретації основних політичних та економічних ідей Маркса та їхній перегляд згідно з нашим методом.Item Внесок Луї Альтюсера до епістемології суспільних наук(2022) Шевчук, Кароліна; Джулай, ЮрійМета дослідження полягає в обґрунтуванні значущості ключових положень, ідей та принципів праць Л. Альтюсера у царині епістемології суспільних наук .Item Засади політичного консерватизму Роджера Вернона Скрутона(2022) Слюсаревський, Данило; Лютий, ТарасМетою цієї роботи є визначення засад політичного консерватизму Роджера Вернона Скрутона.Item Філософське осмислення свідомості сучасної людини у спадщині Віктора Петрова(2022) Старченко, Анна; Пастушенко, ЛюдмилаМетою дослідження є висвітлення розуміння В. Петровим питання свідомості сучасної людини.Item Образ світу і образ людини у трактаті Арістотеля "Риторика"(2022) Сидоренко, Вікторія; Сватко, ЮрійМета дослідження – здійснити цілісний структурний аналіз вагомого фрагменту риторичної спадщини Арістотеля, відтворивши актуальні для філософського та історико-філософського знання античний образу світу та античний образ людини на підставі трактату Арістотеля "Риторика", тим самим актуалізувати цей текст для власне філософського вжитку.Item Опозиція "індивідуального" та "стадного" у соціально-філософських поглядах Фрідріха Ніцше(2022) Яроцька, Юліана; Лютий, ТарасМетою роботи є реконструкція даних понять та їх змісту, дослідження їх витоків та інтерпретацій у інших дослідників, зображення цілісної картини щодо їх взаємодії через аналіз окремих висловлювань Ніцше в різні періоди його творчості та їх синтез.Item Розрізнення між "культурою" і "цивілізацією" у працях Освальда Шпенґлера(2022) Жижко, Андрій; Лютий, ТарасМетою роботи є аналіз концептів "культури" та "цивілізації" у працях Освальда Шпенґлера, для того щоб як результат встановити принципові відмінності та розрізнення між цими поняттями, та мати змогу проаналізувати вплив філософського здобутку автора на суспільно-культурні та політичні процеси в Європі першої половини XX століття, а також встановити передумови та історичний контекст написання основних праць філософа.Item Метафізичні аспекти образу диявола в західнохристиянській середньовічній філософії(2021) Яворська, Єлизавета; Сарапін, ОлександрУ цій науковій роботі я провела дослідження стосовно того, як середньовічна філософія вплинула на формування метафізики образу диявола. Перший розділ був присвячений загальному огляду формування образу диявола, виокремленню залишків язичницьких уявлень про зло, а також аналіз впливових теологів та філософів раннього християнства, що спричинять подальшу полеміку щодо об’єкту метафізики диявола, таких як Аврелій Августин. У другому розділі я звернулась безпосередньо до текстів філософів-схоластів та виокремила основні трактування ролі диявола та його характеристики. Я також проаналізувало подальший вплив схоластики вже на пізнє Середньовіччя, виокремивши основні тенденції, що були присутні у філософській традиції. У третьому розділі я розглянула такий аспект як процеси над відьмами та бісоодержимими та проаналізувала вплив теології та схоластики на початок процесів, зокрема на книгу "Молот відьом".Item Політичні системи Томаса Гоббса і Джона Локка: порівняльний аналіз(2021) Шевченко, Юлія; Гусєв, ВалентинУ цій дипломній роботі розглядаються політичні теорії Т. Гоббса і Дж. Локка та проводиться порівняльний аналіз. У Розділі І досліджується політичне вчення Гоббса як одного із перших теоретиків суспільного договору, відзначається роль сюзерена в реалізації і забезпеченні дотримання розумних законів природного права. У Розділі ІІ досліджується політичне вчення Локка як одного із перших ідеологів лібералізму, відзначається увага до питання про обмеження державної влади. У Розділі ІІІ проводиться порівняння подібних рис у вченні Гоббса і Локка, таких як понятійний апарат, роль держави у забезпеченні миру та раціональна теорія держави, і неподібних рис, таких як відмінності у трактуванні головних понять і розуміння мотивів до державного об’єднання людей. Робляться висновки, що теорії Гоббса і Локка переважно подібні, а розбіжності визначають їхній характер. Обидва філософи вважають державу раціональною і штучною організацією, необхідною для забезпечення суспільних співпраці і співжиття.Item Критика поняття "друга природа" у праці Джона Макдавела "Ум і світ"(2021) Чорна, Вікторія; Циба, В’ячеславУ цій роботі я висвітлюю теоретичну злиденність засадничого для трансцендентального натуралізму Джона Макдавела поняття "друга природа" з огляду на 1) його суперечливий стосунок до радикально концептуалістської теорії досвіду в "Умі і світі", 2) брак супровідної конструктивної теорії нормативності і 3) неможливість узгодити формулювання Макдавела із перспективою вичерпного наукового пояснення людської інтенційності. Урешті-решт, я доходжу висновку, що постулювання медіаційних понять на кшталт другої природи і відповідне підкреслення розриву між людиною як раціональною істотою і рештою природного світу не може зарадити натуралізації питомо людських раціональних здатностей. Спроби задужкувати в такий спосіб суперечність між науковим поясненням світу і уявленням людини про саму себе унеможливлюють як інтеґрацію людського ума (і передусім чуттєвої свідомості) до природного порядку, так і збереження особливого статусу нашого інтенційного світостосунку.Item Ернст Кассірер про символічну природу людини(2021) Хасапетова, Марія; Козловський, ВікторУ роботі розкривається філософсько-антропологічна доктрина Ернста Кассірера, його аналіз людини, її сутності. У центрі уваги фундаментальна праця німецького неокантіанця "Філософія символічних форм", а також інші його дослідження. Показано, що функціональний підхід до вивчення як пізнання, так і культури, уможливив розуміння символу як центрального елементу буття людини, оскільки саме символ, на переконання Е. Кассірера, увиразнює відмінність людини від тварини. Саме тому дослідження "символічних форм" таких, як Мова, Міф, Релігія, Наука і Мистецтво, водночас є дослідженням природи людини, її особливостей. Культура постає як основний предмет філософського дослідження, адже саме символічна реальність визначає людину як особливу істоту – Animal symbolicum.Item Філософсько-антропологічні ідеї у творчості Василя Зеньковського(2021) Ткаченко, Владислава; Пастушенко, ЛюдмилаКороткий зміст праці: антропологічні дослідження В.В. Зеньковського - це результат його наукової діяльності та особистих духовних інтуїцій, в основі яких є християнська апологетика, глибокий антропоцентричний аналіз богословського матеріалу, багатий практичний досвід виховання. Його філософські думки про людину - це антропологічна теорія формування особистості, яка розглядає віруючу людину як предмет дослідження, метою соціального виховання такої людини є формування цілісної особистості з урахуванням релігійного компонента. Оригінальність філософсько-релігійної концепції В. В.Зеньковського полягає в переплетенні всіх його багаточисельних філософських, психологічних, педагогічних ідей. Він досліджував різні напрями: психології, педагогіки, християнської філософії, історії філософії, апологетики, літератури і культури. При цьому центральним був інтерес до проблем особистості. У побудові християнсько-православної антропології В. В.Зеньковський спирається на біблійну антропологію, особливості православної свідомості і традиції, глибоку власну релігійність та пізнання у філософській антропології і психології. Проблеми виховання людини Зеньковський розглядає через призму християнської антропології. В. В. Зеньковський хотів, щоб релігійне виховання стало найважливішою частиною педагогічної науки. Він був переконаний в досяжності такої мети і в тому, що це не призведе до знецінення наукового і виключно філософського досвіду чи до обмеження свободи педагогічної думки. Зеньковський вивчав природу духовної складової особистості, в якій присутні і образ Божий, і початкова гріховність, яка долається за допомогою виховання людини. Таким чином, у своїй антропології В. В. Зеньковський виходив з постулату глибокої цінності особистості, розглядаючи людину як істоту, що має можливість вдосконалення, здатну трансформуватися в особистість.Item Проблема приватної мови у "Філософських дослідженнях" Людвіґа Вітґенштайна: аналіз реконструкцій(2021) Стеценко, Ольга; Циба, В’ячеславУ кваліфікаційній роботі розглянута тема інтерпретації проблеми приватної мови Людвіґа Вітґенштайна у його праці "Філософські дослідження". Висвітлюється історія виникнення цієї проблеми в контексті сучасної аналітичної філософії та акцентується увага на варіативності її подальшого розвитку. Привертається увага до найвідоміших реконструкцій таких дослідників як С. Кріпке, Г. Бейкера та П. Гекера, досліджується подібність та відмінність їх основних концепцій. У процесі дослідження розкривається низка концептів як "аргумент приватної мови", "скептичний парадокс", "точка зору спільноти" та "проблема дотримання правила". Також у роботі розглядаються питання стосовно проблеми існування приватної мови як соціальної практики.Item Фрагменти діалектики інтелігенції у трактатах першого "восьмикнижжя" Олексія Лосєва(2021) Селезньов, Іван; Сватко, ЮрійДипломне дослідження має на меті дослідити феномен інтелігенції, його відтворення і розуміння у філософській спадщині видатного руського філософа О. Ф. Лосєвав рамках першого "восьмикнижжя".Під час дослідження було окреслено лосєвське розуміння діалектики як універсального методу філософії та сутність його використання в рамках аналізу категорії інтелігенції, а також образ діалектики інтелігенції (свідомості, в широкому сенсі – розуму). Дослідження складається зі Змісту, Вступу та двох розділів, у складі наступних найменувань: "Проблематика інтелігенції в трактатах першого "восьмикнижжя" О. Ф. Лосєва", "Діалектика інтелігенції як "вертикальна" складова загальної діалектики ейдосу в творчості О. Ф. Лосєва епохи першого "восьмикнижжя", Висновків та Списку літератури.Item Нігілізм у Фрідріха Ніцше та його сучасні експлікації(2021) Савченко, Олександра; Лютий, ТарасВ цій роботі було розглянуто проблему нігілізму ХІХ та ХХ століття. А саме, предметом дослідження є нігілізм у Фрідріха Ніцше та його сучасні експлікації. В роботі здійснений аналіз основних праць Фрідріха Ніцше з нігілізму, а також деякої критичної літератури. Також здійснено аналіз феномену людської деструктивності у психоаналізі, як вияву європейського нігілізму, спираючись на теорії З.Фрейда та Е. Фромма.Item Феномен "Єдиного" у філософії Макса Штірнера(2021) Реріх, Ірма; Лютий, ТарасУ цій роботі ми висвітлюємо центральні положення праці Макса Штірнера "Єдиний і його власність" у контексті 1) німецької класичної філософії, яка посутньо зумовила проблематику і вплинула на концептуальні розробки автора, а також 2) маґістральних течій критики німецького ідеалізму, передусім на прикладах Карла Маркса і Фридриха Ніцше. Ми маємо на меті увиразнити амбівалентне місце Штірнера в традиції, адже той протиставляв свою думку як будь-яким попереднім метафізичним системам (яскравий приклад становить ідеалізм Геґеля), так і спробам реінтерпретації цих систем у колі "младогеґельянців" (передусім на прикладі Фоєрбаха). Особливу увагу приділено тлумаченню центральних понять "Єдиний" і "власність" у контексті теоретичної (теорії пізнання як дослідження можливості мислення гранично конкретного) і практичної (етичних і політичних конотацій) філософії Штірнера. Окрім того, ми також досліджуємо можливі впливи філософа на подальшу традицію критики метафізики, політичну теорію анархізму і теоретичні засади аванґардних мистецьких рухів.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »