033 Філософія

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19050

Освітня програма: "Філософія"

Browse

Now showing 1 - 20 of 54

Переклад як проблема розуміння у творах Поля Рікера та Дональда Девідсона
(2022) Ільницька, Віра; Циба, В’ячеслав
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження ймовірності досягнення розуміння при зовнішньому й внутрішньому перекладах.
Концепція надлюдини в антропології Фрідріха Ніцше
(2022) Колюбаєв, Богдан; Лютий, Тарас
Мета роботи — проаналізувати поняття надлюдини в межах філософської антропології Фрідріха Ніцше, розглянути основні антропологічні тези мислителя. Виокремити причини та витоки концепту "надлюдини", їхнє місце в межах антропології, на основі існуючої критики. В результаті отримати та сформулювати логічно обґрунтовані висновки дослідження.
Екзистенційний міф Альбера Камю: теоретичні та естетичні репрезентації
(2022) Музика, Ольга; Юринець, Ярина
Мета роботи: проаналізувати суть екзистенційного міфу Альбера Камю крізь призму виявлення його теоретичних та естетичних репрезентацій
Модель суспільства у постмодерністичному дискурсі Жана Бодріяра
(2022) Родіонов, Олексій; Козловський, Віктор
Мета дослідження – дослідити різноманітні моделі суспільства Бодріяра задля виявлення концептуального потенціалу цих моделей, можливість їхнього застосування в сучасних дослідження суспільства.
Поняття часу в політичній філософії Карла Маркса
(2022) Рибалко, Богдан; Пастушенко, Людмила
Мета полягає в інтерпретації основних політичних та економічних ідей Маркса та їхній перегляд згідно з нашим методом.
Внесок Луї Альтюсера до епістемології суспільних наук
(2022) Шевчук, Кароліна; Джулай, Юрій
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні значущості ключових положень, ідей та принципів праць Л. Альтюсера у царині епістемології суспільних наук .
Засади політичного консерватизму Роджера Вернона Скрутона
(2022) Слюсаревський, Данило; Лютий, Тарас
Метою цієї роботи є визначення засад політичного консерватизму Роджера Вернона Скрутона.
Філософське осмислення свідомості сучасної людини у спадщині Віктора Петрова
(2022) Старченко, Анна; Пастушенко, Людмила
Метою дослідження є висвітлення розуміння В. Петровим питання свідомості сучасної людини.
Образ світу і образ людини у трактаті Арістотеля "Риторика"
(2022) Сидоренко, Вікторія; Сватко, Юрій
Мета дослідження – здійснити цілісний структурний аналіз вагомого фрагменту риторичної спадщини Арістотеля, відтворивши актуальні для філософського та історико-філософського знання античний образу світу та античний образ людини на підставі трактату Арістотеля "Риторика", тим самим актуалізувати цей текст для власне філософського вжитку.
Опозиція "індивідуального" та "стадного" у соціально-філософських поглядах Фрідріха Ніцше
(2022) Яроцька, Юліана; Лютий, Тарас
Метою роботи є реконструкція даних понять та їх змісту, дослідження їх витоків та інтерпретацій у інших дослідників, зображення цілісної картини щодо їх взаємодії через аналіз окремих висловлювань Ніцше в різні періоди його творчості та їх синтез.
Розрізнення між "культурою" і "цивілізацією" у працях Освальда Шпенґлера
(2022) Жижко, Андрій; Лютий, Тарас
Метою роботи є аналіз концептів "культури" та "цивілізації" у працях Освальда Шпенґлера, для того щоб як результат встановити принципові відмінності та розрізнення між цими поняттями, та мати змогу проаналізувати вплив філософського здобутку автора на суспільно-культурні та політичні процеси в Європі першої половини XX століття, а також встановити передумови та історичний контекст написання основних праць філософа.
Метафізичні аспекти образу диявола в західнохристиянській середньовічній філософії
(2021) Яворська, Єлизавета; Сарапін, Олександр
У цій науковій роботі я провела дослідження стосовно того, як середньовічна філософія вплинула на формування метафізики образу диявола. Перший розділ був присвячений загальному огляду формування образу диявола, виокремленню залишків язичницьких уявлень про зло, а також аналіз впливових теологів та філософів раннього християнства, що спричинять подальшу полеміку щодо об’єкту метафізики диявола, таких як Аврелій Августин. У другому розділі я звернулась безпосередньо до текстів філософів-схоластів та виокремила основні трактування ролі диявола та його характеристики. Я також проаналізувало подальший вплив схоластики вже на пізнє Середньовіччя, виокремивши основні тенденції, що були присутні у філософській традиції. У третьому розділі я розглянула такий аспект як процеси над відьмами та бісоодержимими та проаналізувала вплив теології та схоластики на початок процесів, зокрема на книгу "Молот відьом".
Політичні системи Томаса Гоббса і Джона Локка: порівняльний аналіз
(2021) Шевченко, Юлія; Гусєв, Валентин
У цій дипломній роботі розглядаються політичні теорії Т. Гоббса і Дж. Локка та проводиться порівняльний аналіз. У Розділі І досліджується політичне вчення Гоббса як одного із перших теоретиків суспільного договору, відзначається роль сюзерена в реалізації і забезпеченні дотримання розумних законів природного права. У Розділі ІІ досліджується політичне вчення Локка як одного із перших ідеологів лібералізму, відзначається увага до питання про обмеження державної влади. У Розділі ІІІ проводиться порівняння подібних рис у вченні Гоббса і Локка, таких як понятійний апарат, роль держави у забезпеченні миру та раціональна теорія держави, і неподібних рис, таких як відмінності у трактуванні головних понять і розуміння мотивів до державного об’єднання людей. Робляться висновки, що теорії Гоббса і Локка переважно подібні, а розбіжності визначають їхній характер. Обидва філософи вважають державу раціональною і штучною організацією, необхідною для забезпечення суспільних співпраці і співжиття.
Критика поняття "друга природа" у праці Джона Макдавела "Ум і світ"
(2021) Чорна, Вікторія; Циба, В’ячеслав
У цій роботі я висвітлюю теоретичну злиденність засадничого для трансцендентального натуралізму Джона Макдавела поняття "друга природа" з огляду на 1) його суперечливий стосунок до радикально концептуалістської теорії досвіду в "Умі і світі", 2) брак супровідної конструктивної теорії нормативності і 3) неможливість узгодити формулювання Макдавела із перспективою вичерпного наукового пояснення людської інтенційності. Урешті-решт, я доходжу висновку, що постулювання медіаційних понять на кшталт другої природи і відповідне підкреслення розриву між людиною як раціональною істотою і рештою природного світу не може зарадити натуралізації питомо людських раціональних здатностей. Спроби задужкувати в такий спосіб суперечність між науковим поясненням світу і уявленням людини про саму себе унеможливлюють як інтеґрацію людського ума (і передусім чуттєвої свідомості) до природного порядку, так і збереження особливого статусу нашого інтенційного світостосунку.
Ернст Кассірер про символічну природу людини
(2021) Хасапетова, Марія; Козловський, Віктор
У роботі розкривається філософсько-антропологічна доктрина Ернста Кассірера, його аналіз людини, її сутності. У центрі уваги фундаментальна праця німецького неокантіанця "Філософія символічних форм", а також інші його дослідження. Показано, що функціональний підхід до вивчення як пізнання, так і культури, уможливив розуміння символу як центрального елементу буття людини, оскільки саме символ, на переконання Е. Кассірера, увиразнює відмінність людини від тварини. Саме тому дослідження "символічних форм" таких, як Мова, Міф, Релігія, Наука і Мистецтво, водночас є дослідженням природи людини, її особливостей. Культура постає як основний предмет філософського дослідження, адже саме символічна реальність визначає людину як особливу істоту – Animal symbolicum.
Філософсько-антропологічні ідеї у творчості Василя Зеньковського
(2021) Ткаченко, Владислава; Пастушенко, Людмила
Короткий зміст праці: антропологічні дослідження В.В. Зеньковського - це результат його наукової діяльності та особистих духовних інтуїцій, в основі яких є християнська апологетика, глибокий антропоцентричний аналіз богословського матеріалу, багатий практичний досвід виховання. Його філософські думки про людину - це антропологічна теорія формування особистості, яка розглядає віруючу людину як предмет дослідження, метою соціального виховання такої людини є формування цілісної особистості з урахуванням релігійного компонента. Оригінальність філософсько-релігійної концепції В. В.Зеньковського полягає в переплетенні всіх його багаточисельних філософських, психологічних, педагогічних ідей. Він досліджував різні напрями: психології, педагогіки, християнської філософії, історії філософії, апологетики, літератури і культури. При цьому центральним був інтерес до проблем особистості. У побудові християнсько-православної антропології В. В.Зеньковський спирається на біблійну антропологію, особливості православної свідомості і традиції, глибоку власну релігійність та пізнання у філософській антропології і психології. Проблеми виховання людини Зеньковський розглядає через призму християнської антропології. В. В. Зеньковський хотів, щоб релігійне виховання стало найважливішою частиною педагогічної науки. Він був переконаний в досяжності такої мети і в тому, що це не призведе до знецінення наукового і виключно філософського досвіду чи до обмеження свободи педагогічної думки. Зеньковський вивчав природу духовної складової особистості, в якій присутні і образ Божий, і початкова гріховність, яка долається за допомогою виховання людини. Таким чином, у своїй антропології В. В. Зеньковський виходив з постулату глибокої цінності особистості, розглядаючи людину як істоту, що має можливість вдосконалення, здатну трансформуватися в особистість.
Проблема приватної мови у "Філософських дослідженнях" Людвіґа Вітґенштайна: аналіз реконструкцій
(2021) Стеценко, Ольга; Циба, В’ячеслав
У кваліфікаційній роботі розглянута тема інтерпретації проблеми приватної мови Людвіґа Вітґенштайна у його праці "Філософські дослідження". Висвітлюється історія виникнення цієї проблеми в контексті сучасної аналітичної філософії та акцентується увага на варіативності її подальшого розвитку. Привертається увага до найвідоміших реконструкцій таких дослідників як С. Кріпке, Г. Бейкера та П. Гекера, досліджується подібність та відмінність їх основних концепцій. У процесі дослідження розкривається низка концептів як "аргумент приватної мови", "скептичний парадокс", "точка зору спільноти" та "проблема дотримання правила". Також у роботі розглядаються питання стосовно проблеми існування приватної мови як соціальної практики.
Фрагменти діалектики інтелігенції у трактатах першого "восьмикнижжя" Олексія Лосєва
(2021) Селезньов, Іван; Сватко, Юрій
Дипломне дослідження має на меті дослідити феномен інтелігенції, його відтворення і розуміння у філософській спадщині видатного руського філософа О. Ф. Лосєвав рамках першого "восьмикнижжя".Під час дослідження було окреслено лосєвське розуміння діалектики як універсального методу філософії та сутність його використання в рамках аналізу категорії інтелігенції, а також образ діалектики інтелігенції (свідомості, в широкому сенсі – розуму). Дослідження складається зі Змісту, Вступу та двох розділів, у складі наступних найменувань: "Проблематика інтелігенції в трактатах першого "восьмикнижжя" О. Ф. Лосєва", "Діалектика інтелігенції як "вертикальна" складова загальної діалектики ейдосу в творчості О. Ф. Лосєва епохи першого "восьмикнижжя", Висновків та Списку літератури.
Нігілізм у Фрідріха Ніцше та його сучасні експлікації
(2021) Савченко, Олександра; Лютий, Тарас
В цій роботі було розглянуто проблему нігілізму ХІХ та ХХ століття. А саме, предметом дослідження є нігілізм у Фрідріха Ніцше та його сучасні експлікації. В роботі здійснений аналіз основних праць Фрідріха Ніцше з нігілізму, а також деякої критичної літератури. Також здійснено аналіз феномену людської деструктивності у психоаналізі, як вияву європейського нігілізму, спираючись на теорії З.Фрейда та Е. Фромма.
Феномен "Єдиного" у філософії Макса Штірнера
(2021) Реріх, Ірма; Лютий, Тарас
У цій роботі ми висвітлюємо центральні положення праці Макса Штірнера "Єдиний і його власність" у контексті 1) німецької класичної філософії, яка посутньо зумовила проблематику і вплинула на концептуальні розробки автора, а також 2) маґістральних течій критики німецького ідеалізму, передусім на прикладах Карла Маркса і Фридриха Ніцше. Ми маємо на меті увиразнити амбівалентне місце Штірнера в традиції, адже той протиставляв свою думку як будь-яким попереднім метафізичним системам (яскравий приклад становить ідеалізм Геґеля), так і спробам реінтерпретації цих систем у колі "младогеґельянців" (передусім на прикладі Фоєрбаха). Особливу увагу приділено тлумаченню центральних понять "Єдиний" і "власність" у контексті теоретичної (теорії пізнання як дослідження можливості мислення гранично конкретного) і практичної (етичних і політичних конотацій) філософії Штірнера. Окрім того, ми також досліджуємо можливі впливи філософа на подальшу традицію критики метафізики, політичну теорію анархізму і теоретичні засади аванґардних мистецьких рухів.

Browse

Recent Submissions