013: Теорія та історія культури

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 9 of 9
  • Item
    "Ісе моногатарі" в контексті традиції
    (1999) Капранов, Сергій
    Статтю присвячено проблемі розуміння тексту в традиції на прикладі пам 'ятки класичної японської літератури "Ice моноґатарі". Проаналізовано поняття традиції як діахронного контексту, розглянуто традицію " Ice моноґатарі" в японській культурі від часів створення до сьогодення в літературі, коментарях та візуальних мистецтвах. Виділено основні модуси інтерпретації зазначеного тексту.
  • Item
    Основні напрями розвитку абстрактного живопису: історичний огляд
    (1999) Рудик, Г.
    Засновуючись переважно на західних наукових джерелах, автор статті пропонує стислий огляд найзначпіших тенденцій розвитку абстрактного живопису Європи та США від початку - до 80-х років XX століття. Особлива увага приділяється основним етапам історії абстракціонізму - ранній свропейській абстракції, американському абстрактному експресіонізму 40-50-х років та розвитку західної абстракції у 60-ті роки.
  • Item
    Вплив іконопису на художній авангард першої третини XX ст.
    (1999) Шевчук, І.
    Дана стаття присвячена питанню використання характерних виражальних засобів іконопису в світському мистецтві початку XX століття. В статті дослідзісусться вплив ікони на творчість авангардистів, зокрема Михайла Бойчука, засновника напряму "неовізантинізму ". Також вивчаються і порівнюються типи використання іконної композиції в радянському агітмистецтві.
  • Item
    До специфіки побутування орнаментів у традиційній культурі
    (1999) Нікішенко, Юлія
    Статтю присвячено проблемі побутування орнаментів як окремого явища традиційної культури. Орнамент розглядається як повноцінне культурологічне джерело, що тісно пов'язане з етнічною історією та історією культури своїх творців. Основну увагу звернено на функції, які орнаменти, і зокрема, орнаменти вишивок, виконували у традиційному суспільстві. Насамперед автор зупиняється на світоглядному аспекті народної орнаментики, на походженні й знаковості окремих орнаментальних мотивів.
  • Item
    Ідея "Святої" Русі в архітектурному образі Києва
    (1999) Демчук, Руслана
    Розвиток ідеології Київської Русі значною мірою обумовлювався її християнським світоглядом. Протягом життя давньоруська людина переймалася баченням впорядкованого Універсуму крізь образ Храму і дійства, що здійснювалося у ньому. У статті досліджуються витоки та еволюція ідеї східнохристиянського храму від близькосхідної традиції до візантійських модифікацій. Незважаючи на запозичення східнохристиянської традиції саме від Візантійської імперії, у Київській Русі відбулася самостійна інтерпретація цієї традиції, що зумовлено різним типом ментальності народів двох країн. На думку автора, образ Небесного Града Єрусалима використовувався як культурний архетип Києва, репрезентантом якого був Софійський собор - храм Премудрості Божої.
  • Item
    Етапи та шляхи розвитку дохристиянських вірувань давнього населення України
    (1999) Павленко, Юрій
    У статті ставиться проблема цілісного розуміння розвитку релігійно-міфологічних уявлень давнього населення України та народів суміжних територій до прийняття ними релігій вищого типу: хазарами — іудаїзму, слов 'янами — християнства, тюрками — ісламу. Пропонується загальна концепція відповідного процесу через виділення його основних етапів та ліній розвитку, пов'язаних з природно-господарчими зонами (ліс - лісостеп - степ - морське узбережжя) та особливо етномовними спільнотами, які населяли південну частину Східної Європи за первісних і ранньодержавних часів.
  • Item
    Graecia Capta: соціокультурна специфіка еллінізму в епоху римського принципату
    (1999) Чумаченко, Борис
    У статті представлено римську Грецію як соціокультурний регіон (Педагогічна провінція) у період, відомий під назвою другої софістики або грецького Відродоісення (50- 250 pp.н.е.). Автор досліджує нову ситуацію еллінізму під римською владою, головним чином у Балканській Греції та Анатолії. Особливу увагу приділено питанню, як грецький соціум (насамперед його еліта) залишається традиціоналістським і "старомодним" на основі принципів полісного э/сиття, всупереч змінам, які приносить імперська античність і римський контроль. Ця стадія еволюції грецької культури з її наголошуванням на мовному пуризмі та історії (особливо V-IV ст. дон.е.) окреслюється як неокласицизм.
  • Item
    До реконструкції динаміки чисельності степового населення України за матеріалами курганних могильників : (енеоліт - пізні кочовики)
    (1999) Пустовалов, Сергій
    У статті подаються результати демографічного аналізу за матеріалами курганів півдня України. Автором розроблена оригінальна методика визначення загальної кількості курганів і обчислення на цій базі чисельності населення в різні епохи (енеоліт - пізнє середньовіччя). Визначено динаміку чисельності населення і його густоту по окремих епохах. Розрахунки показують, що в степу населення було відносно мало (від декількох тисяч в енеоліті до декількох десятків тисяч у катакомбний та скіфський час). Підвищена густота населення пов'язана з водними джерелами. Протягом усього часу існування курганів спостерігався біритуалізм (поряд із курганними практикувалися і безкурганні могильники). Визначити чисельність населення за грунтовими могильникам поки що не є можливо через їхню слабку вивченість.
  • Item
    Україна на цивілізаційному роздоріжжі
    (1999) Залізняк, Леонід
    На основі аналізу історичних фактів автор спростовує старий історичний міф про Україну, як споконвічну частину східнохристиянської цивілізації, серцем якої є Москва. Україна здавна була органічною складовою європейської спільноти і остаточно була поглинена Російською імперією тільки в середині XX cm. Всесвітня перемога європейських цінностей не лишає пострадянським країнам альтернативи трансформації у цивілізовані національні держави європейського типу. Орієнтація на Москву безперспективна тому, що "особливий шлях Росії" - це історично збанкрутілий азійський спосіб виробництва, який в принципі не може конкурувати з динамічною ринковою економікою Європи.