Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА
Permanent URI for this collection
Метою діяльності Центру є проведення досліджень в галузі наукової комунікації, відкритого доступу, відкритої науки, наукометрії та бібліометрії, поширення інформації про наукові дослідження в НаУКМА та підвищення їх результативності шляхом створення відповідної інфраструктури та інноваційних застосунків цифрової комунікації. Центр створено рішенням Вченої ради НаУКМА від 26 червня 2017 р.
Browse
Recent Submissions
Item Чи є майбутнє в наукових журналів? Зміни, виклики й тенденції в академічному видавництві(2024) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, ОлександраСучасний ландшафт наукової комунікації повсякчас змінюється, створюючи як виклики, так і можливості для дослідників, видавців та установ. Перевірена століттями журнальна модель наукової комунікації, "золотим стандартом" якої є контроль за якістю через експертне рецензування, у нинішній час зазнає динамічної трансформації, спричиненої технологічним прогресом і викликами відкритої науки та відкритих досліджень, розвитком цифрового середовища та науково-орієнтованих пошукових систем (Google Scholar, Semantic Scholar, Dimensions, BASE, Open Alexa та ін.), застосуванням інструментів штучного інтелекту тощо. Метою статті є огляд основних недоліків традиційної моделі наукового видавництва та основних тенденцій, що становлять нову дослідницьку культуру поширення та відтворення нових знань у межах парадигми відкритого доступу та відкритої науки; узагальнення відповідного міжнародного досвіду та пропозиції його використання для трансформації академічного видавництва в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні сукупності загальнонаукових методів узагальнення й аналізу, синтезу й прогнозування та спеціальних бібліотекознавчих методів, що дало змогу досягти проголошеної мети. Основні результати й висновки стосуються основних тенденцій сучасної наукової комунікації та академічного видавництва, зокрема відкритого доступу та відкритої науки, зростання культури препринтів і "збагачених" даними публікацій, швидких і (або) мікропублікацій, відкритого і постпублікаційного рецензування, розвитку інноваційних платформ спільної дослідницької роботи, переходу від журнально- до статейно-орієнтованої моделі пошуку інформації, впливу технологій штучного інтелекту, врахування альтернативних метрик (на додаток до цитування) для вимірювання впливу дослідження тощо. Враховувати нові тенденції важливо для всіх зацікавлених сторін академічного видавництва: дослідників, видавців, редколегій журналів, наукових інституцій, бібліотек.Item Digital Curation: Opportunities and Challenges for Ukrainian Libraries(2024) Yaroshenko, Tetiana; Iaroshenko, OleksandraToday digital landscape continues to evolve rapidly, presenting libraries with the dual challenge of not only preserving digital content but also curating it. This is particularly pertinent given the needs of open science and open data, which emphasize searchability, accessibility, interoperability, and reuse (FAIR principles). Methods include a critical review of domestic and international publications on digital curation, official documents, and websites of Ukrainian libraries dedicated to open research data. Results. The current challenges necessitate the development of effective library strategies for digital curation and research data management and the enhancement of librarians' relevant skills through library education and lifelong learning. The paper examines key global trends in digital curation and explores the prospects for implementing these practices in Ukrainian libraries, especially in light of the National Open Science Plan and increased access to research data. The study argues that engagement in and leadership of digital curation practices could significantly transform the role, perception, and identity of academic libraries, thereby enhancing their ongoing relevance to research communities. Additionally, it emphasizes the necessity of advancing librarians' skills and competencies in digital curation and considers the complexities of collaborating with scholars in this context. Conclusions. The study's findings highlight the need to comprehensively consider digital curation as a new library function. It also underscores the role of university libraries in coordinating and advocating for these efforts at the institutional level. Additionally, it suggests the introduction of digital curation as a specialization within the library field, with roles such as data librarian (data curator) who could participate in research groups focused on data management.The article also concludes with an agenda for future research.Item Бібліотека як система: рецензія на книгу Greenwel, S., & Evans, G. E. (2023). Library programs and services: The fundamentals (9th ed.). Bloomsbury Libraries Unlimited.(КНУКіМ, 2024-12-24) Ярошенко, ТетянаРецензія на книгу Greenwel, S., & Evans, G. E. (2023). Library programs and services: The fundamentals (9th ed.). Bloomsbury Libraries Unlimited. Це вже 9-те видання фундаментальної праці «Бібліотечні програми та сервіси». Понад 40 років (перше видання вийшло у 1972-му) за цією книгою вчаться студенти бібліотечних шкіл США, а для професіоналів – це настільне видання для працівників як публічних, так і академічних бібліотек.Item Сервіси та застосунки штучного інтелекту для життєвого циклу наукового дослідження(2024-08-05) Ярошенко, ТетянаПрезентація виступу на Літній Школі Докторської школи НаУКМА 05 серпня 2024. Розглянуто основні сервіси та застосунки штучного інтелекту (ШІ), які можуть бути використані дослідниками на різних етапах життєвого циклу дослідження. Проведено аналіз основних переваг та ризиків такого використання, а також питання відповідального застосування з огляду на етичні проблеми.Item Актуальні питання оцінювання суспільного впливу наукових досліджень(ВД "Академперіодика", 2024-07) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, ОлександраПротягом останнього десятиліття об’єктивне оцінювання наукових досліджень набуває дедалі більшої актуальності з огляду на виклики відкритої науки, сприяння підвищенню продуктивності наукових досліджень, прозорості та неупередженості оцінки дослідників. Але визначення якості і суспільного впливу наукових досліджень ускладнюється через їх відмінності залежно від галузі досліджень чи країни. Численні ініціативи потребують нових підходів до вимірювання суспільно- го впливу наукових досліджень, які забезпечуватимуть баланс між кількісними та якісними показниками і використання нормалізованих за галуззю та альтернативних метрик, особливо з урахуванням викликів відкритої науки. У статті надано огляд сучасних методів визначення суспільного впливу наукових досліджень у різних країнах світу (на прикладі Великої Британії, Іспанії, США, Канади, Австралії) та альтернативних метрик й інструментарію для вимірювання такого впливу (Dimensions, The Lens, SciVal), зокрема для досліджень у галузі масмедіа та комунікацій. Використано загальні (абстрагування, аналіз і синтез, аналіз джерел тощо) і спеціальні методи (контент-аналіз, аналіз медіа-дискурсу), а також окремі показники альтметрики. Визначено топ-10 статей із найвищим показником Altmetric Attention Score (AAS) і найвищим показником цитування за даними Dimensions. Виявлено, що найвищі показники AAS належать статтям про COVID-19, що вказує на підвищену суспільну увагу до теми світової пандемії. Для вимірювання суспільного інтересу в альтметричних показниках впливу обрано тематику російсько-української війни та відповідні дослідження (публікації 2022—2023 рр.) у галузі масмедіа та комунікацій (за базою Dimensions). З-серед 514 статей визначено 10 із найвищим показником AAS і наведено кількість цитувань для них. Виявлено, що вплив досліджень у галузі масмедіа та комунікацій навіть на актуальну тему війни у XXI столітті в центрі Європи набагато менший ніж медичних досліджень, а також має суттєво нижчу оцінку показника цитування. Зазначено, що недоліки альтметрики пов’язані з не цілком прозорою методологію та прихованим алгоритмом підрахунку: альтметрика є показником онлайн-уваги до статті (не завжди позитивної), а не якості відповідного дослідження, вона не придатна для порівняння статей з різних галузей наук.Item Вимірювання впливу науки: за межі традицій. Порівняльний аналіз сучасних наукометричних інструментів та їх роль у визначенні наукового внеску(2024-01) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, ОлександраВимірювання якості та впливу академічних досліджень має важливе значення як для кожного окремого дослідника, так і для цілої інституції чи мережі, країни, регіону чи галузі. Для оцінки наукових досліджень найчастіше використовують баланс якісних (експертних) та кількісних (бібліометричних і наукометричних) показників, в основі останніх здебільшого лежить цитат-аналіз. Проте в останні десятиліття до традиційних уже інструментів наукометрії та бібліометрії додаються нові, які відповідають на виклики відкритої науки, зокрема щодо відкритого доступу та відтворюваності відкритих даних і відкритого рецензування. Значно змінився й технологічний ландшафт (стандарти DOI та ORCID, відкритого цитування, технології штучного інтелекту, графи наукових знань тощо). Сучасні хмарні інфраструктури та обчислювальні потужності роблять дані більш доступними, а їх аналіз більш ефективним, якщо дані (та метадані) підготовлені належним чином. До традиційних уже наукометричних платформ (Web of Science та Scopus) додалася низка не менш потужних інструментів і проєктів — Dimensions, Lens, Scilit, OpenAlex, Crossref, Google Scholar, Semantic Scholar, OpenCitations, ScientoPy та ін. Метою статті є короткий огляд та порівняння деяких із цих платформ та інструментів і їх відповідального застосування для потреб оцінки науки та впливу наукових досліджень.Висновки дослідження полягають у відповідальному ставленні до наукометричних показників, використання їх лише як доповнення до експертної оцінки та застосування різноманітних інструментів і сервісів, що дозволяють забезпечити надійність і багатоаспектність наукометричного аналізу та його використання для оцінки наукових досліджень і науковців та прогнозування дослідницьких стратегій. Використання відповідного досвіду, упевнені, сприятиме й подальшій розбудові Відкритого українського індексу наукового цитування (OUCI) та Національної електронної науково-інформаційної системи "URIS".Item Artificial Intelligence (AI) for Research Lifecycle: Challenges and Opportunities(2023) Yaroshenko, Tetiana; Iaroshenko, OleksandraThis article aims to review the progress of AI technologies concerning their potential impact on academia, research processes, scientific communication, and libraries. Methods. AI tools for research lifecycle and their potential impact on academia and libraries were identified from various sources, mostly from the most influential recent scientific publications. Results. AI has become a driving force nowadays, creating both opportunities and challenges. Transformative AI-powered tools, exemplified by advanced models like ChatGPT, Llama-2, Google Bard, Microsoft Bing, and Jasper Chat, among others, find versatile utility across a broad spectrum of contexts, extending their impact to research process and publishing, as well as to librarianship. The enthusiastic embrace of AI in research is tempered by a pervasive concern over the potential for data fabrication, which can significantly compromise ethical standards and academic integrity. There is an urgent need to understand corresponding opportunities, challenges, and dangers. Some aspects of the use of AI tools for different stages of the research lifecycle are considered, and the main advantages and risks are analyzed. Conclusions. AI has the potential to drive innovation and progress in a wide range of fields and possesses significant potential to propel academia and librarianship into both exhilarating and challenging new frontiers. While AI-powered tools represent major advancements and potential to significantly impact academia, scholarly research, publishing, and university libraries. Privacy and bias are just two examples of the ethical considerations that need to be made.Item Цифрова гуманітаристика: нова галузь знань чи "молоде вино в старих міхах"? (До питання концепції, методології, історії, основних центрів і проектів, дискусій довкола)(КНУКіМ, 2023-10-12) Ярошенко, ТетянаЦифрова гуманітаристика, або цифрові гуманітарні науки (Digital Humanities, DH), в Україні все ще є порівняно малодослідженою сферою. Доданою цінністю цифрової гуманітаристики є не лише новітні (цифрові) способи створення, аналізу та репрезентації текстів, артефактів, культурних і мистецьких об’єктів тощо, не лише застосування цифрових методів та інструментів у гуманітарних студіях, а й творення нових сенсів за допомогою багаторівневої взаємодії з "цифрою", розширення дослідницького простору, нові шляхи у проведенні мультидисциплінарних групових досліджень, критичного осмислення впливу технологій на гуманітарне знання, відповідного навчання, видавничих, бібліотечних, музейних проєктів тощо. В розділі узагальнено світовий досвід у царині цифрової гуманітаристики, етапи становлення та основні теоретичні засади нової галузі знань, її функції та місце в дослідницькій інфраструктурі, а також розглянуто відповідні вітчизняні проєкти та запропоновано аналіз основних викликів для вітчизняної гуманітарної сфери та бібліотечно-інформаційної галузі, зокрема.Item Наукове цитування: історичний і теоретичний ландшафт(ВД "Академперіодика" НАН України , 2023-09-30) Ярошенко, Тетяна; Жарінова, АллаThe role of the citation process as a form of scientific communication in the historical context and in the modern framework of the paradigm of open science is analyzed; the typology and classification of scientific citation are summarized; and the main shortcomings are indicated, in particular, in attempts to evaluate scholars and research based on quantitative indicators of citations. The scientific novelty of the obtained results lies in modern interpretation of the scientific citation theory, including considering the latest trends in contextual citation analysis, modern technologies and services of open science affecting citation analysis and its applications at the macro level. The implementation of the open science paradigm is a current global trend, which includes, in particular, prompt and convenient access to the results and reuse of research data, more active collaboration among researchers. In the process of scientific communication in the global world, an important place is occupied by scientific citation, which analysis allows for not only bibliometric evaluations of researchers, studies, institutions, or even countries or subject areas, but also for conducting comprehensive analysis of ideas, concepts, innovations, research on social systems of knowledge organization, and even forecasting the science development at the macro level. Modern technologies, tools, services, and standards allow these to be performed. However, citation rates should be treated responsibly in research assessment, maintaining a reasonable balance between qualitative (expert) and quantitative evaluation. The conducted research will allow for the development of the national theoretical base in the fields of bibliometrics and scientometrics and can also be applied to relevant projects, in particular the Open Ukrainian Scientific Citation Index (OUCI).Item Штучний інтелект - дослідникам: заборонити не можна використовувати(2023-10-05) Ярошенко, ТетянаПрезентація доповіді на конференції University Library at a New Stage of Social Communications Development (UniLibNSD-2023, Дніпро, Україна), 05 жовтня 2023 року. З появою сервісів та застосунків штучного інтелекту (ШІ), і особливо ChatGPT від OpenAI, точаться дискусії щодо неминучих змін в багатьох сферах, в тому числі впливах ШІ на наукову комунікацію. Основні ризики полягають не лише в етичних питаннях, але й потенційних порушеннях академічної доброчесності, зокрема, плагіату, фальсифікації та фабрикації наукових даних, створюваних за допомогою ШІ, негативного впливу на рівень критичного мислення дослідника тощо. І все ж розвиток технологій неминучий, а отже не помічати чи заборонити сервіси та застосунки ШІ вже неможливо. Дослідники вже використовують їх для певних завдань: написання, редагування та переклад текстів, конспектування літератури, ідентифікації джерел, статистичному аналізі, написанні кодів тощо. Без сумніву з часом з’являтимуться ще більш досконалі інструменти, спеціально розроблені для потреб вчених. Потенційні приклади включають вже Google Bard, Llama-2, Microsoft Bing, Jasper Chat, Consensus, SciFact, Elicit, SciSpace, Scite Assistant, WordAI, ChatPDF, Rytr, QuillBot, Grammarly та ін. Розглянуто окремі аспекти використання ШІ для різних етапів життєвого циклу дослідження, проаналізовано основні переваги та недоліки.Item Сервіси та застосунки цифрової науки для життєвого циклу наукового дослідження(2023-08-30) Ярошенко, ТетянаОсновні тенденції в царині цифрової та відкритої науки, відкритих даних, відкритого доступу, зміни наукової комунікації, а також відповідних сервісів, інструментів, застосунків, платформ, які можуть бути корисні дослідникам на всіх етапах життєвого циклу дослідження.Item 3D-ДАНІ В БІБЛІОТЕКАХ, МУЗЕЯХ, АРХІВАХ: ДО ПИТАННЯ ЦИФРОВОГО КУРАТОРСТВА (Рецензія на книгу: Moore, J., Rountrey, A. and Kettler, H.S. eds., 2022. 3D Data Creation to Curation: Community Standards for 3D Data Preservation. Chicago: Association of College and Research Libraries)(КНУКіМ, 2023-03-30) Ярошенко, ТетянаCучасні технології сприяли бурхливому розвиткові 3D-даних (від 3 Dimensions (англ.) – 3 виміри) – цифрового створення моделей у тривимірних просторових значеннях. Тривимірна комп’ютерна графіка та доповнена реальність, 3D-фільми та 3D-телебачення, 3D-моделі, 3D-мапи, 3D- дисплеї тощо – усе це реалії сучасного життя. Неможливо вже уявити креативну індустрію (архітектуру, фотографію, кіно, телебачення, музику, комп’ютерні ігри тощо) без моделювання та візуалізації 3D-об’єктів. Як систематизувати, гарантувати довготривале зберігання та збереження таких 3D-даних, створених, зокрема, у процесі освіти чи як результат академічних досліджень? У проєктах збереження культурної спадщини? Як створити якісні метадані? Як побудувати цифрову інфраструктуру для їх зберігання та повторного використання? Що робити бібліотекам, музеям, архівам, які мають це забезпечити? Адже все більше й більше тривимірних об’єктів потрапляють у бібліотечні чи музейні колекції, становлячи цінну їх частину. Як і де краще зберігати 3D-дані? Що означає цифрове кураторство (data curation) таким типом даних для бібліотек? Яку підтримку й управління на всіх етапах життєвого циклу даних (від їх створення, відбору, збереження, зберігання, забезпечення довготривалого та надійного доступу, використання та повторного використання) можуть і мають забезпечити, зокрема, бібліотеки? На ці й інші запитання спробували відповісти наші колеги зі США: у 2022 р. Асоціація університетських та дослідницьких бібліотек США (The Association of College and Research Libraries (ACRL)) презентувала видання «3D data creation to curation : community standards for 3d data preservation» («3D-дані: від створення до кураторства». Видання містить найкращі практики щодо збереження, керування, доступу тощо до 3D-даних; буде корисним бібліотекарям, архівістам, музейним працівникам – усім, хто працює з тривимірними об’єктами професійно.Item Сервіси та застосунки цифрової науки (в межах циклу авторських вебінарів "Цифрова наука" для науковців КНУКіМ)(2023-02-23) Yaroshenko, TetianaПрезентація для аспірантів та науковців КНУКіМ (в межах циклу авторських вебінарів "Цифрова наука" (лютий - квітень 2023)Item Депонування результатів інтелектуальної діяльності: виклики й можливості відкритого доступу та відкритої науки для України.(КНУКіМ, 2023-06-28) Жарінова, Алла; Ярошенко, ТетянаThe aim of the article is to study the place of the process of depositing the intellectual activity results within the paradigm of open science; to summarize relevant international developments; to offer their use for the transformation of the deposit system in Ukraine. Research methods. The article uses a set of general scientific methods of generalization and analysis, synthesis and forecasting, as well as special library science methods, which made it possible to achieve the declared goal. Scientific novelty of obtained results lies in grounding the need in modification of policies and procedures for depositing intellectual property results, and the creation of necessary infrastructure, taking into consideration the concepts of open access and open science, as well as the corresponding international practice. Main conclusions. The open science paradigm implementation is a current world trend, which enables immediate and constant access to the results of scientific research and data. Many challenges are brought about by this tendency for both scientists and those ones in charge of publishing, storing, and preserving data, such as libraries. The transformation of the system of intellectual property results depositing in Ukraine should take into account the best international experience in the development of research infrastructure, and the creation of repositories of publications and data; ensuring their compatibility and interoperability; more active introduction of the culture of preprints and open review; the development of public license and copyright policies; the needs of relevant research and practices in the field of digital curatorship. Especially, all the highlighted above should be viewed in the aspect of the National Open Science Plan which was approved in Ukraine in October, 2022, the need for integration with the European Open Science Cloud, and the new version of the Law of Ukraine “On Copyright and Related Rights”, which has entered into force since January 1, 2023.Item Цифрове кураторство: виклики та можливості для бібліотечно-інформаційної освіти(Харківська державна академія культури, 2023-06-28) Ярошенко, Тетяна; Сербін, ОлегДосліджено нові професійні кваліфікації і компетентності в галузі цифрового кураторства, відповідні виклики для бібліотечно-інформаційної освіти зокрема. Уточнено зміст поняття "цифрове кураторство", визначено історію його появи, окреслено основні компетентності бібліотечних фахівців, які можуть працювати в галузі цифрового кураторства, а також відповідні завдання бібліотечно-інформаційної освіти, у т. ч. безперервної.Item Депонування результатів інтелектуальної діяльності: виклики й можливості відкритого доступу та відкритої науки для України(2023) Жарінова, Алла; Ярошенко, ТетянаМета статті – дослідити місце процесу депонування результатів інтелектуальної діяльності в рамках парадигми відкритої науки; узагальнити відповідні міжнародні напрацювання; запропонувати їх використання для трансформації системи депонування в Україні.Item Депонування в епоху відкритої науки(Київський національний університет культури і мистецтв, 2023) Жарінова, Алла; Ярошенко, Тетяна; Жарінов, СергійМатеріали доповіді учасників Шостої міжнародної наукової конференції "Інформація, комунікація та управління знаннями в глобалізованому світі", м. Київ, 18-20 травня 2023 р.Item Цифрова гуманітаристика: бібліотекознавчий аспект(Київський національний університет культури і мистецтв, 2023) Ярошенко, Тетяна; Сербін, ОлегМатеріали доповіді учасників Шостої міжнародної наукової конференції "Інформація, комунікація та управління знаннями в глобалізованому світі", м. Київ, 18-20 травня 2023 р.Item Управління даними: виклики часу і потреби ринку праці. Чи готова бібліотечна освіта? (На прикладі i-Schools США)(2023) Ярошенко, Тетяна; Сербін, ОлегВиступ на ІІ Всеукраїнській науковій конференції "Філософія культурно-мистецької освіти", (м. Київ, Україна, 24 березня 2023).