Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА
Permanent URI for this collection
Метою діяльності Центру є проведення досліджень в галузі наукової комунікації, відкритого доступу, відкритої науки, наукометрії та бібліометрії, поширення інформації про наукові дослідження в НаУКМА та підвищення їх результативності шляхом створення відповідної інфраструктури та інноваційних застосунків цифрової комунікації. Центр створено рішенням Вченої ради НаУКМА від 26 червня 2017 р.
Browse
Browsing Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА by Title
Now showing 1 - 20 of 59
Results Per Page
Sort Options
Item 3D-ДАНІ В БІБЛІОТЕКАХ, МУЗЕЯХ, АРХІВАХ: ДО ПИТАННЯ ЦИФРОВОГО КУРАТОРСТВА (Рецензія на книгу: Moore, J., Rountrey, A. and Kettler, H.S. eds., 2022. 3D Data Creation to Curation: Community Standards for 3D Data Preservation. Chicago: Association of College and Research Libraries)(КНУКіМ, 2023-03-30) Ярошенко, ТетянаCучасні технології сприяли бурхливому розвиткові 3D-даних (від 3 Dimensions (англ.) – 3 виміри) – цифрового створення моделей у тривимірних просторових значеннях. Тривимірна комп’ютерна графіка та доповнена реальність, 3D-фільми та 3D-телебачення, 3D-моделі, 3D-мапи, 3D- дисплеї тощо – усе це реалії сучасного життя. Неможливо вже уявити креативну індустрію (архітектуру, фотографію, кіно, телебачення, музику, комп’ютерні ігри тощо) без моделювання та візуалізації 3D-об’єктів. Як систематизувати, гарантувати довготривале зберігання та збереження таких 3D-даних, створених, зокрема, у процесі освіти чи як результат академічних досліджень? У проєктах збереження культурної спадщини? Як створити якісні метадані? Як побудувати цифрову інфраструктуру для їх зберігання та повторного використання? Що робити бібліотекам, музеям, архівам, які мають це забезпечити? Адже все більше й більше тривимірних об’єктів потрапляють у бібліотечні чи музейні колекції, становлячи цінну їх частину. Як і де краще зберігати 3D-дані? Що означає цифрове кураторство (data curation) таким типом даних для бібліотек? Яку підтримку й управління на всіх етапах життєвого циклу даних (від їх створення, відбору, збереження, зберігання, забезпечення довготривалого та надійного доступу, використання та повторного використання) можуть і мають забезпечити, зокрема, бібліотеки? На ці й інші запитання спробували відповісти наші колеги зі США: у 2022 р. Асоціація університетських та дослідницьких бібліотек США (The Association of College and Research Libraries (ACRL)) презентувала видання «3D data creation to curation : community standards for 3d data preservation» («3D-дані: від створення до кураторства». Видання містить найкращі практики щодо збереження, керування, доступу тощо до 3D-даних; буде корисним бібліотекарям, архівістам, музейним працівникам – усім, хто працює з тривимірними об’єктами професійно.Item Artificial Intelligence (AI) for Research Lifecycle: Challenges and Opportunities(2023) Yaroshenko, Tetiana; Iaroshenko, OleksandraThis article aims to review the progress of AI technologies concerning their potential impact on academia, research processes, scientific communication, and libraries. Methods. AI tools for research lifecycle and their potential impact on academia and libraries were identified from various sources, mostly from the most influential recent scientific publications. Results. AI has become a driving force nowadays, creating both opportunities and challenges. Transformative AI-powered tools, exemplified by advanced models like ChatGPT, Llama-2, Google Bard, Microsoft Bing, and Jasper Chat, among others, find versatile utility across a broad spectrum of contexts, extending their impact to research process and publishing, as well as to librarianship. The enthusiastic embrace of AI in research is tempered by a pervasive concern over the potential for data fabrication, which can significantly compromise ethical standards and academic integrity. There is an urgent need to understand corresponding opportunities, challenges, and dangers. Some aspects of the use of AI tools for different stages of the research lifecycle are considered, and the main advantages and risks are analyzed. Conclusions. AI has the potential to drive innovation and progress in a wide range of fields and possesses significant potential to propel academia and librarianship into both exhilarating and challenging new frontiers. While AI-powered tools represent major advancements and potential to significantly impact academia, scholarly research, publishing, and university libraries. Privacy and bias are just two examples of the ethical considerations that need to be made.Item Human Capital as a Development Factor for Cultural and Creative Industries(2021) Horban, Yurii; Dolbenko, Tetiana; Yaroshenko, Tetiana; Sokol, Oleksandr; Miatenko, NataliiaHuman capital is the defining value of the national economy under market conditions. The manifestation of human capital is realized as an intellectual and creative capital, theoretically grounded and proven. The realization of intellectual capital is realized through the research creativity of scientists and researchers, and creative capital is manifested through artists and thinkers. Accordingly, creativity in market conditions forms a separate source of income and is an essential article in the formation of the GDP of the national economy. This research aims to analyze human capital from the perspective of cultural and creative industries. Research methods: systematization; comparative analysis of individual indicators of advanced countries of the world on the training system; statistical, taking into account macroeconomic indicators to assess the level of national creativity potential; system and logical analysis; method of information synthesis. Research results. The structural and quantitative composition of the factors of intellectual and creative capital formation has been systematized. The article proves that the unique properties of human capital, knowledge, creativity, experience and professional skills are the push factors of creativity development of the national economy and provide the priority development of creative and cultural industry that allows generating the added value on the national scale. The functions of creativity in the sphere of cultural industries are highlighted. It is noted that education and creativity of both intellectual and creative capital are the forming basis. The research of the world's advanced countries on the creativity index has pointed out the Netherlands as the leading country in the quantitative measurement of creativity. The economic development factors of the Netherlands were analyzed from the position of economic creativity, which allowed the formation of a two-factor model providing priority development of creativity in the cultural and creative industries.Item Issues and Strategies in the Effectiveness of Research Data Stewardship: Perspectives from the U.S. and Florida State University.(2017-10-09) Julian, RenaineThis presentation will cover current best practices and current issues in management of research data. It will also include an overview developments related to data management activities in the United States including: academ-ic institutions, academic libraries, and funding agencies. There will be a discus-sion of how to meet data management challenges and demands at the institu-tion level using Florida State University as a case study.Item Scholarly Publishing: вчора, сьогодні, завтра: [презентація](2018-10-24) Ярошенко, ТетянаПрезентація про історію та основні тенденції у науковій комунікації, науковому виданні, моделі журналів, впливу Відкритого Доступу та Відкритої науки. Презентацію зроблено в межах заходів Міжнародного Тижня Відкритого Доступу - 2018 у НаУКМАItem Ukrainian Libraries, museums, archives in the time of russian War against Ukraine(2023-03-27) Yaroshenko, TetyanaПрезентація для викладачів та студентів Pratt Institute, New York, USA, 27 березня 2023. The main aim - to provide brief information about the state of Ukrainian cultural institutions (Libraries, Archives, Museums) in wartime extreme conditions and the preservation of cultural objects as a component of national memory. Since February 24, 2022, more than 1,200 objects of cultural infrastructure, including more than 550 different monuments and objects of cultural heritage, in Ukraine have been seriously damaged or destroyed by Russian troops. Russia's full-scale invasion of the territory of Ukraine causes serious destruction of civilian objects, including cultural institutions, churches and mosques, theaters and museums, and objects of cultural heritage, incl. UNESCO World Heritage sites. How to preserve potentially endangered data and technology of Ukraine's cultural institutions (projects and initiatives). The issue of damage of Ukrainian cultural heritage in the light of norms of international humanitarian law as cultural genocide.Item Ukrainian Universities and Libraries during Russian military invasion in 2022(2022-05-11) Yaroshenko, TetianaConference paper thesis (Report at Charleston Conference, May, 11, 2022, USA (https://www.charleston-hub.com/the-charleston-conference)Item Web of Science Core Collection: Structure and Journal Selection Criteria(2019-06-03) Bogorov, ValentinThis presentation contains descriptions of the Web of Science Core Collection as separate systems. Ukrainian scientific journalism the Web of Science Core collection are also represented here. There is also a list of Ukraine publications, Ukraine journals 2015-2019 and predatory journals in this presentation.Item Web of Science: New content and integrated tools to support the entire Research Ecosystem(2019-06-03) Clovis, JeffThis presentation contains descriptions of the new content and integrated tools to support the entire Research Ecosystem. In addition, there are information about innovators and leadership thinking, publishing system, new developments, new tools for the research ecosystem (Kopernio and Publons-getting credit). There are also practical tips for strategize your publication activities here.Item Високоцитовані документи науковців України в базах даних цитувань: кореляція бібліометричних індикаторів(2020) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, ОлександраМетою цієї роботи є огляд потенціалу використання наукометричних та бібліометричних показників для оцінювання результатів наукової діяльності та окреслення сучасних тенденції і кореляції даних та індикаторів високоцитованих публікацій українських авторів у провідних базах даних цитувань. На основі аналізу відібраних за визначеними критеріями публікацій та цитувань українських дослідників у трьох базах даних цитувань Dimensions, Scopus, Web of Science Core Collection, а також з урахуванням деяких показників Altmetrics і використанням таких індикаторів, як Scopus Citation benchmarking, Plum X Metrics за часовий проміжок 2017–2019 роки висвітлено особливості, тенденції та кореляції окремих показників щодо високоцитованих публікацій дослідників України. Наведено низку прикладів, що ілюструють дослідження. Виявлено, що перша десятка високо цитованих документів українських авторів є доробком великої кількості співавторів, зокрема зарубіжних, водночас трапляються документи, де науковці з українською афіліацією є головними авторами; журнали "топового" списку не є виданнями України, більшість документів авторів з українською афіліацією, отриманих за результатами пошуку в провідних базах даних цитувань, розмі- щені в журналах публікаційної моделі відкритого доступу, хоча відсутність повного тексту та згадування документа в Інтернеті не означає відсутність цитувань роботи, якщо вона є цікавою науковій спільноті; за сферою знань найбільше цитувань українських авторів здобули медичні, фізичні, математичні, комп’ютерні та хімічні науки. Автори підтверджують, зокрема, отриманими даними кореляцію між кількістю цитувань та міжнародним академічним партнерством, відкритим доступом, типом та видом публікації, джерелом та місцем публікації тощо.Item Від відкритого доступу до відкритої науки: виклики часу(2017-10-09) Ярошенко, ТетянаПрезентація до семінару "Цифрова підтримка наукових досліджень"Item Відкрита наука, відкритий доступ, відкриті дані: вебінар 01 лютого 2023(2023-02-01) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, ОлександраПрезентація "Відкрита наука, відкритий доступ, відкриті дані" представлена на вебінарі в межах Днів Науки в НаУКМА 01 лютого 2023Item Відкрита наука: роль університетів та бібліотек у сучасних змінах наукової комунікації(КНУКіМ, 2022-12-27) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра; Сербін, ОлегThe purpose of the article is to summarize the main concepts and trends in the field of open science, as well as the main relevant policies, services, and resources that can be useful for universities and academic libraries in their research and academic strategiesItem Відкритий доступ та відкрита наука(2019-06-14) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, ОлександраПрезентації доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції "Наукова еволюція досліджень бібліо-інформаційної ноосфери" (19 - 21 червня 2019 р, Одеський національний університет ім. І.І. Мечников, м.Одеса, Україна)Item Відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу(2019-06-03) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, ОлександраПрезентація на Міжнародному семінарі "Open Access, Open Science, Open Publishing: як це впливає на оцінку результатів та стратегію розвитку наукової діяльності" (03 червня 2019 р., Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, Україна).Item Відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу(2021-09-23) Ярошенко, ТетянаПрезентація виступу на ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Єдиний освітній простір в умовах цифрової трансформації" 23 вересня 2021 року, ХорватіяItem Відкритий Доступ та Відкрита наука: Куди йдемо?(2021-10-27) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, ОлександраПрезентація на вебінарі "Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: сучасні виклики (до Міжнародного Тижня Відкритого Доступу)", 27 жовтня 2021. Запис вебінару - https://www.youtube.com/watch?v=CShHun9MXJwItem Відкритий доступ та відкрита наука: сучасні виклики(2017-10-25) Ярошенко, ТетянаПрезентація на семінарі в НаУКМА 24 жовтня 2017 р. (в межах Програми відзначення Міжнародного Тижня Відкритого Доступу - 2017Item Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: як це було і куди йдемо (до 20-ліття Будапештської ініціативи Відкритого доступу)(Київський національний університет культури і мистецтв, 2021-12-20) Ярошенко, ТетянаВільний доступ до наукової інформації, прозорість дослідницьких процесів та даних – одна із найважливіших умов прогресу науки та наукової комунікації, основа міжнародної колаборації дослідників у глобальному світі. Світова пандемія COVID-19 вкотре яскраво засвідчила необхідність відкритого, оперативного та рівного доступу до наукової інформації для дослідників, незалежно від географічних, гендерних, чи будь-яких інших обмежень, сприяння обміну науковими знаннями та даними, наукового співробітництва та прийняття рішень на основі наукових знань і відкритих даних. Інтернет докорінно змінив наукову комунікацію, зокрема щодо моделі рецензованих наукових журналів, а також спосіб пошуку і доступу читачів до наукової інформації. Цифровий доступ сьогодні є вже нормою завдяки моделі відкритого доступу. Хоча з часу оголошення Будапештської ініціативи відкритого доступу минуло вже 20 років, і, незважаючи на численні здобутки та переваги, все ще існують перешкоди впровадженню цієї моделі, тривають певний опір комерційних видавництв та інших провайдерів, а також дискусії і в академічному середовищі. Модель відкритого доступу вже підкріплена різними стратегіями, політиками, платформами, застосунками, але все ще не є усталеною. Досі триває випробовування різних бізнес-моделей для наукових журналів, формується культура препринтів, відбуваються дискусії щодо етики наукових публікацій, інтелектуальної власності, потреб фінансування поширення результатів досліджень тощо. Розвиваються різноманітні платформи та застосунки, які допомагають дослідникам "відкривати" результати досліджень. Але цього вже недостатньо: бажано відкрити не лише результати, але й дані, інструменти і методи досліджень, дозволити їх використовувати для наступних досліджень у глобальному світі. Отже, досить бурхливо розвиваються концепції та практики відкритої науки, відкритих даних, розвитку дослідницьких інфраструктур тощо. У статті розглянуто основні етапи цього 20-літнього шляху та окреслено основні складові і тенденції сучасного етапу. Акцентовано на необхідності формування культури відкритої науки та створення мотивацій до її впровадження, сприяння застосуванню інноваційних методів відкритої науки на різних етапах наукового процесу, потреб євроінтеграції України та розвитку е-інфраструктур, необхідності відповідних соціокультурних і технологічних змін. Розглянуто основні міжнародні і вітчизняні практики та проєкти в царині відкритого доступу і відкритої науки, зокрема Національний репозитарій академічних текстів і проєкт Національного плану відкритої науки. Наголошено на ролі бібліотек та бібліотекарів у впровадженні принципів відкритого доступу і відкритої науки.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »