Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12046

Метою діяльності Центру є проведення досліджень в галузі наукової комунікації, відкритого доступу, відкритої науки, наукометрії та бібліометрії, поширення інформації про наукові дослідження в НаУКМА та підвищення їх результативності шляхом створення відповідної інфраструктури та інноваційних застосунків цифрової комунікації. Центр створено рішенням Вченої ради НаУКМА від 26 червня 2017 р.

Browse

Now showing 1 - 20 of 46

Human Capital as a Development Factor for Cultural and Creative Industries
(2021) Horban, Yurii; Dolbenko, Tetiana; Yaroshenko, Tetiana; Sokol, Oleksandr; Miatenko, Nataliia
Human capital is the defining value of the national economy under market conditions. The manifestation of human capital is realized as an intellectual and creative capital, theoretically grounded and proven. The realization of intellectual capital is realized through the research creativity of scientists and researchers, and creative capital is manifested through artists and thinkers. Accordingly, creativity in market conditions forms a separate source of income and is an essential article in the formation of the GDP of the national economy. This research aims to analyze human capital from the perspective of cultural and creative industries. Research methods: systematization; comparative analysis of individual indicators of advanced countries of the world on the training system; statistical, taking into account macroeconomic indicators to assess the level of national creativity potential; system and logical analysis; method of information synthesis. Research results. The structural and quantitative composition of the factors of intellectual and creative capital formation has been systematized. The article proves that the unique properties of human capital, knowledge, creativity, experience and professional skills are the push factors of creativity development of the national economy and provide the priority development of creative and cultural industry that allows generating the added value on the national scale. The functions of creativity in the sphere of cultural industries are highlighted. It is noted that education and creativity of both intellectual and creative capital are the forming basis. The research of the world's advanced countries on the creativity index has pointed out the Netherlands as the leading country in the quantitative measurement of creativity. The economic development factors of the Netherlands were analyzed from the position of economic creativity, which allowed the formation of a two-factor model providing priority development of creativity in the cultural and creative industries.
Issues and Strategies in the Effectiveness of Research Data Stewardship: Perspectives from the U.S. and Florida State University.
(2017-10-09) Julian, Renaine
This presentation will cover current best practices and current issues in management of research data. It will also include an overview developments related to data management activities in the United States including: academ-ic institutions, academic libraries, and funding agencies. There will be a discus-sion of how to meet data management challenges and demands at the institu-tion level using Florida State University as a case study.
Scholarly Publishing: вчора, сьогодні, завтра: [презентація]
(2018-10-24) Ярошенко, Тетяна
Презентація про історію та основні тенденції у науковій комунікації, науковому виданні, моделі журналів, впливу Відкритого Доступу та Відкритої науки. Презентацію зроблено в межах заходів Міжнародного Тижня Відкритого Доступу - 2018 у НаУКМА
Ukrainian Libraries, museums, archives in the time of russian War against Ukraine
(2023-03-27) Yaroshenko, Tetyana
Презентація для викладачів та студентів Pratt Institute, New York, USA, 27 березня 2023. The main aim - to provide brief information about the state of Ukrainian cultural institutions (Libraries, Archives, Museums) in wartime extreme conditions and the preservation of cultural objects as a component of national memory. Since February 24, 2022, more than 1,200 objects of cultural infrastructure, including more than 550 different monuments and objects of cultural heritage, in Ukraine have been seriously damaged or destroyed by Russian troops. Russia's full-scale invasion of the territory of Ukraine causes serious destruction of civilian objects, including cultural institutions, churches and mosques, theaters and museums, and objects of cultural heritage, incl. UNESCO World Heritage sites. How to preserve potentially endangered data and technology of Ukraine's cultural institutions (projects and initiatives). The issue of damage of Ukrainian cultural heritage in the light of norms of international humanitarian law as cultural genocide.
Ukrainian Universities and Libraries during Russian military invasion in 2022
(2022-05-11) Yaroshenko, Tetiana
Conference paper thesis (Report at Charleston Conference, May, 11, 2022, USA (https://www.charleston-hub.com/the-charleston-conference)
Web of Science Core Collection: Structure and Journal Selection Criteria
(2019-06-03) Bogorov, Valentin
This presentation contains descriptions of the Web of Science Core Collection as separate systems. Ukrainian scientific journalism the Web of Science Core collection are also represented here. There is also a list of Ukraine publications, Ukraine journals 2015-2019 and predatory journals in this presentation.
Web of Science: New content and integrated tools to support the entire Research Ecosystem
(2019-06-03) Clovis, Jeff
This presentation contains descriptions of the new content and integrated tools to support the entire Research Ecosystem. In addition, there are information about innovators and leadership thinking, publishing system, new developments, new tools for the research ecosystem (Kopernio and Publons-getting credit). There are also practical tips for strategize your publication activities here.
Високоцитовані документи науковців України в базах даних цитувань: кореляція бібліометричних індикаторів
(2020) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра
Метою цієї роботи є огляд потенціалу використання наукометричних та бібліометричних показників для оцінювання результатів наукової діяльності та окреслення сучасних тенденції і кореляції даних та індикаторів високоцитованих публікацій українських авторів у провідних базах даних цитувань. На основі аналізу відібраних за визначеними критеріями публікацій та цитувань українських дослідників у трьох базах даних цитувань Dimensions, Scopus, Web of Science Core Collection, а також з урахуванням деяких показників Altmetrics і використанням таких індикаторів, як Scopus Citation benchmarking, Plum X Metrics за часовий проміжок 2017–2019 роки висвітлено особливості, тенденції та кореляції окремих показників щодо високоцитованих публікацій дослідників України. Наведено низку прикладів, що ілюструють дослідження. Виявлено, що перша десятка високо цитованих документів українських авторів є доробком великої кількості співавторів, зокрема зарубіжних, водночас трапляються документи, де науковці з українською афіліацією є головними авторами; журнали "топового" списку не є виданнями України, більшість документів авторів з українською афіліацією, отриманих за результатами пошуку в провідних базах даних цитувань, розмі- щені в журналах публікаційної моделі відкритого доступу, хоча відсутність повного тексту та згадування документа в Інтернеті не означає відсутність цитувань роботи, якщо вона є цікавою науковій спільноті; за сферою знань найбільше цитувань українських авторів здобули медичні, фізичні, математичні, комп’ютерні та хімічні науки. Автори підтверджують, зокрема, отриманими даними кореляцію між кількістю цитувань та міжнародним академічним партнерством, відкритим доступом, типом та видом публікації, джерелом та місцем публікації тощо.
Від відкритого доступу до відкритої науки: виклики часу
(2017-10-09) Ярошенко, Тетяна
Презентація до семінару "Цифрова підтримка наукових досліджень"
Відкрита наука, відкритий доступ, відкриті дані: вебінар 01 лютого 2023
(2023-02-01) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра
Презентація "Відкрита наука, відкритий доступ, відкриті дані" представлена на вебінарі в межах Днів Науки в НаУКМА 01 лютого 2023
Відкрита наука: роль університетів та бібліотек у сучасних змінах наукової комунікації
(КНУКіМ, 2022-12-27) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра; Сербін, Олег
The purpose of the article is to summarize the main concepts and trends in the field of open science, as well as the main relevant policies, services, and resources that can be useful for universities and academic libraries in their research and academic strategies
Відкритий доступ та відкрита наука
(2019-06-14) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра
Презентації доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції "Наукова еволюція досліджень бібліо-інформаційної ноосфери" (19 - 21 червня 2019 р, Одеський національний університет ім. І.І. Мечников, м.Одеса, Україна)
Відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу
(2019-06-03) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра
Презентація на Міжнародному семінарі "Open Access, Open Science, Open Publishing: як це впливає на оцінку результатів та стратегію розвитку наукової діяльності" (03 червня 2019 р., Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, Україна).
Відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу
(2021-09-23) Ярошенко, Тетяна
Презентація виступу на ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Єдиний освітній простір в умовах цифрової трансформації" 23 вересня 2021 року, Хорватія
Відкритий Доступ та Відкрита наука: Куди йдемо?
(2021-10-27) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра
Презентація на вебінарі "Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: сучасні виклики (до Міжнародного Тижня Відкритого Доступу)", 27 жовтня 2021. Запис вебінару - https://www.youtube.com/watch?v=CShHun9MXJw
Відкритий доступ та відкрита наука: сучасні виклики
(2017-10-25) Ярошенко, Тетяна
Презентація на семінарі в НаУКМА 24 жовтня 2017 р. (в межах Програми відзначення Міжнародного Тижня Відкритого Доступу - 2017
Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: як це було і куди йдемо (до 20-ліття Будапештської ініціативи Відкритого доступу)
(Київський національний університет культури і мистецтв, 2021-12-20) Ярошенко, Тетяна
Вільний доступ до наукової інформації, прозорість дослідницьких процесів та даних – одна із найважливіших умов прогресу науки та наукової комунікації, основа міжнародної колаборації дослідників у глобальному світі. Світова пандемія COVID-19 вкотре яскраво засвідчила необхідність відкритого, оперативного та рівного доступу до наукової інформації для дослідників, незалежно від географічних, гендерних, чи будь-яких інших обмежень, сприяння обміну науковими знаннями та даними, наукового співробітництва та прийняття рішень на основі наукових знань і відкритих даних. Інтернет докорінно змінив наукову комунікацію, зокрема щодо моделі рецензованих наукових журналів, а також спосіб пошуку і доступу читачів до наукової інформації. Цифровий доступ сьогодні є вже нормою завдяки моделі відкритого доступу. Хоча з часу оголошення Будапештської ініціативи відкритого доступу минуло вже 20 років, і, незважаючи на численні здобутки та переваги, все ще існують перешкоди впровадженню цієї моделі, тривають певний опір комерційних видавництв та інших провайдерів, а також дискусії і в академічному середовищі. Модель відкритого доступу вже підкріплена різними стратегіями, політиками, платформами, застосунками, але все ще не є усталеною. Досі триває випробовування різних бізнес-моделей для наукових журналів, формується культура препринтів, відбуваються дискусії щодо етики наукових публікацій, інтелектуальної власності, потреб фінансування поширення результатів досліджень тощо. Розвиваються різноманітні платформи та застосунки, які допомагають дослідникам "відкривати" результати досліджень. Але цього вже недостатньо: бажано відкрити не лише результати, але й дані, інструменти і методи досліджень, дозволити їх використовувати для наступних досліджень у глобальному світі. Отже, досить бурхливо розвиваються концепції та практики відкритої науки, відкритих даних, розвитку дослідницьких інфраструктур тощо. У статті розглянуто основні етапи цього 20-літнього шляху та окреслено основні складові і тенденції сучасного етапу. Акцентовано на необхідності формування культури відкритої науки та створення мотивацій до її впровадження, сприяння застосуванню інноваційних методів відкритої науки на різних етапах наукового процесу, потреб євроінтеграції України та розвитку е-інфраструктур, необхідності відповідних соціокультурних і технологічних змін. Розглянуто основні міжнародні і вітчизняні практики та проєкти в царині відкритого доступу і відкритої науки, зокрема Національний репозитарій академічних текстів і проєкт Національного плану відкритої науки. Наголошено на ролі бібліотек та бібліотекарів у впровадженні принципів відкритого доступу і відкритої науки.
Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані:як це було і куди йдемо (до 20-ліття Будапештської ініціативи Відкритого доступу)
(2022-10-26) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра
Презентація виступу на вебінарі 26 жовтня 2022 (До Міжнародного Тижня Відкритого доступу).
Відкритий доступ: переваги і перестороги : [розділ книги]
(2017) Ярошенко, Тетяна; Чуканова, Світлана
Представлено огляд сучасних наукових підходів до тлумачення та класифікації наукової інформації. Описано вітчизняний і зарубіжний досвід побудови наукової інфраструктури. Запропоновано оригінальну модель створення Національного репозитарію академічних текстів.
Дистанційне навчання в системі вищої освіти: сучасні тенденції
(2019) Ярошенко, Тетяна
Статтю присвячено актуальним питанням використання дистанційних технологій навчання в системі вищої освіти в Україні та світі. Докладно проаналізовано причини стрімкого зростання у світі кількості університетів, які здійснюють навчання студентів за дистанційною формою, внаслідок бурхливого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та популяризації освітніх інновацій, зокрема МВОК (масових відкритих онлайн-курсів, англ. MOOC - Massive Open Online Courses), а також інших електронних систем управління навчальним процесом. Авторка розглянула чотири основні етапи, що передували та сприяли появі дистанційного навчання, а саме: комунікація за посередництвом поштового сполучення, комунікація через радіо та телебачення, спілкування за допомогою комп'ютерної техніки та засобів, спілкування через масові онлайн-курси. Також розглянуто сучасний стан і перспективи подальшого розвитку дистанційної освіти в Україні. З-поміж іншого вказано основні нормативні положення, які визначають базові засади створення, організації та запровадження сучасного дистанційного навчання в Україні. У цій статті сформульовано основні принципи дистанційного навчання, обґрунтовано організаційні та методологічні умови й засади його впровадження в навчальний процес, висвітлено його основні переваги та недоліки. Авторка, зокрема, наголошує на важливості дистанційної освіти для втілення та реалізації концепції навчання протягом життя (Lifelong learning). У статті висвітлено важливий проект впровадження дистанційного (змішаного) навчання в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (зокрема платформи DistEdu) та способи залучення викладачів і студентів до роботи з цією навчальною онлайн-платформою. Визначено напрями подальшого розвитку дистанційної освіти в Україні та потенціал подібних проектів для її популяризації в українському освітньому середовищі та освітній спільноті.

Browse

Browsing Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА by Title

Results Per Page

Sort Options