Browse
Recent Submissions
Item Фрейм як засіб формування у ЗМІ негативної суспільної думки про політика(2024) Демʼянчук, Олександр; Рошук, КатеринаУ статті викладено аналіз фрейму як інструменту маніпуляції суспільною думкою. Фрейм визначено як операційний конструкт для змінення уявлень споживачів медійного продукту залежно від потреб політичної сили. Як конкретний випадок розглянуто опубліковане журналістами "Слідство.Інфо" розслідування офшорів п’ятого Президента України Петра Порошенка. Автори цієї статті дійшли висновку, що ця історія негативно вплинула не лише на Порошенка, а й на репутацію України через негативний ефект у міжнародній спільноті: в країні внутрішня криза, а її президент нібито намагається заробити кошти для власних потреб, що за принципами моралі й демократії є ганебним. Встановлюючи інформаційні рамки, фреймінг водночас не визначає об’єктивної правдивості чи неправдивості самої інформації, але впливає на формування порядку денного першого і другого рівнів. Додатково до фреймінгу автори використали уявлення про політику "постправди" – політичні дії та думки, за яких об’єктивні факти є менш впливовими у формуванні громадської думки, ніж заклики до емоцій та особистих переконань – одну з теорій, завдяки якій дослідники намагалися пояснити вплив неточних та не завжди правдивих інформаційних повідомлень на цільову авдиторію, і як наслідок – ухвалення політичних рішень. В аналізованому кейсі сформований фрейм негативно вплинув на Петра Порошенка. Відповідно до теорії фреймінгу, розслідування "Слідство.Інфо" щодо Петра Порошенка можна розглядати як процес формування негативної громадської думки. Слід зазначити, що метою цього наукового дослідження є не "відбілювання" пʼятого Президента України, а лише доведення існування і пояснення формування фрейму, який може вплинути на ставлення виборців і через це – на результати виборів.Item Громадянська освіта: міждисциплінарність у становленні категорії(2024) Демчук, ТимурУ статті розглянуто історичні витоки та сучасні умови становлення й трансформації змісту категорії "громадянська освіта". Починаючи з XVIII ст. громадянську освіту було визнано важливим інструментом для формування громадянської свідомості та сприяння активній участі громадян у демократичних процесах. У статті наголошено на оновленій актуальності громадянської освіти в Україні, особливо після Революції Гідності, що зумовило прийняття державою Концепції розвитку громадянської освіти у 2018 р., основи якої було закладено в новому Законі України "Про освіту" 2017 року. Досліджено різні визначення громадянської освіти – від широких трактувань, що охоплюють процеси, які впливають на переконання, спроможності та дії людей, до вужчих, зосереджених на формальних освітніх програмах. Автор стверджує, що ефективна громадянська освіта не може існувати поза контекстом демократії, підкреслюючи її роль у формуванні громадян, здатних брати участь у політичних процесах, захищати демократичні цінності та сприяти національній безпеці. Також проаналізовано різні моделі демократії та їхній вплив на громадянську освіту, запропоновано збалансований підхід, згідно з яким важливі ролі відіграють як держава, так і громадянське суспільство. Цей комплексний аналіз має на меті надати рекомендації щодо поліпшення впровадження та впливу політики громадянської освіти в Україні, забезпечуючи виховання обізнаних, відповідальних та активних громадян.Item Громадянське суспільство, громадянська освіта та громадська думка в концепції корпоративного лібералізму Вільяма Лайона Макензі Кінга(2024) Єрємєєв, ОлександрСтаттю присвячено проблемі значення, місця й ролі громадянського суспільства, громадянської освіти та громадської думки в концепції корпоративного лібералізму канадського державного діяча та політичного мислителя Вільяма Лайона Макензі Кінга за й ого працею "Індустрія та людяність". Погляди В. Л. М. Кінга на місце і роль цих явищ випливали з поєднання в й ого праці базових засад лібералізму з органічним баченням природи суспільства та людства загалом. Відповідно до цього, держава та громадянське суспільство, різноманітні соціальні групи мають фундаментальний спільний інтерес, що полягає в забезпеченні їх збереження та сталого розвитку, а тому діалог і співпраця між ними є природним і необхідним явищем, що сприяє подоланню другорядних розбіжностей. Державі ж відводиться роль регулятора та модератора у відносинах між різними суспільними групами з розбіжними інтересами, який має сприяти встановленню довіри та співпраці між ними й уникати авторитарного втручання. Громадська думка, за В. Л. М. Кінгом, є тонким механізмом політичної влади, що інформує уряд і громадянське суспільство про суспільні проблеми, може сприяти ефективному їх розв’язанню передовсім через тиск і переконування. В умовах демократичного правління вона потребує значної кваліфікованості, а отже, освіти, що сприяє вихованню в громадян якостей та навичок, необхідних для формування кваліфікованої громадської думки та громадянської кооперації, тобто громадянської освіти. Таку освіту можуть впроваджувати як держава, так і недержавні організації. За В. Л. М. Кінгом, партнерські відносини та кооперація між громадянським суспільством, представниками бізнесу, місцевого самоврядування, держави та міжнародних інституцій є необхідними на локальному, національному та глобальному рівнях. Це сприяє формуванню довіри, публічності, подоланню антагоністичних відносин і зловживань, зростанню стандартів життя людей, розв’язанню гуманітарних проблем, які автор праці "Індустрія та людяність" вважав пріоритетними.Item Регламентація вищої освіти в період повномасштабної війни в Україні: відповідь держави на виклики(2024) Чабанна, МаргаритаУ статті окреслено виклики, з якими зіткнулися заклади вищої освіти від початку повномасштабної війни в Україні, і способи реагування на них як з боку держави, так і з боку навчальних закладів. Зроблено акцент на гарантуванні безпеки співробітників і студентів як пріоритеті у визначенні формату освітнього процесу. Наголошено на сталості потреби фінансування освітнього процесу, а також надання психологічної допомоги його учасникам. Основну увагу приділено способам пристосування до ситуації, що склалась, враховуючи міграцію викладачів і студентів, релокацію університетів, запровадження змішаного формату навчання. Авторка ставить запитання: на які виклики в умовах доволі обмежених ресурсів повинна реагувати держава і на які з них вона може знайти і знайшла відповіді? Зокрема, потреба розвитку і вдосконалення форматів дистанційного і змішаного навчання задля збереження кадрового потенціалу й основного контингенту студентів спричинила розвиток нових технологій, їх опанування учасниками освітнього процесу, а також зумовила подальшу цифровізацію системи освіти. Особливої актуальності набув такий напрям діяльності університетів, як інтернаціоналізація, яка є сприятливим чинником подальшого розвитку системи освіти в Україні в контексті європейської інтеграції. У статті зроблено висновок про те, що певне переструктурування навчального процесу, розвиток нових методів навчання і компетенцій, посилення зв’язків між університетами всередині країни і налагодження міжнародної співпраці знайдуть застосування і в повоєнний час. Система вищої освіти, безперечно, потребуватиме відновлення, проте такі наслідки її функціонування в умовах воєнного стану, як інтернаціоналізація, розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і компетенцій, матимуть позитивний ефект на подальший розвиток та інтеграцію в освітній простір ЄС.Item Вплив консервативного та ліберального фреймів на формування рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда"(2024) Демʼянчук, Олександр; Рибалко, БогданСтаттю присвячено проблемі впливу консервативних і ліберальних фреймів на рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Методологічною основою дослідження є фрейм-аналіз, який використано для реконструкції соціально-політичної позиції консервативного та ліберального таборів у висвітленні й інтерпретації рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Під час проведення дослідження використано класичні праці Роберта Бенфорда, Девіда Сноу, Джеймса Друкмана, Моніки Батлер та Мішеля Марешаля з теорії фрейм-аналізу. Для дослідження консервативної аргументації залучено статті професорів права Жан-Полетт Ельштайн та Джорджа Віла, які дотримувались позиції "за життя" (pro-life). Консервативна позиція використовує чотири засновки: немає морального консенсусу щодо абортів; право на аборт не є абсолютним; соціально-економічні обставини не є достатніми для проведення абортів; державні інститути культивують аборти. Критично розглянуто позиції консервативної аргументації, продемонстровано її історичні невідповідності. У дослідженні ліберальної аргументації автори спираються на праці професорок права Джулі Шек та Мері Зіглер. Автори дійшли висновку, що ліберальна аргументація у справі "Ро проти Вейда" має три частини: по-перше, центром ліберальної аргументації є принципи природного права; по-друге, використовується посилання на патріархат як систему інституційного пригнічення прав і свобод жінки; по-третє, право жінки на розпорядження своїм тілом захищається через ліберальну теорію про незалежність індивідуального вибору. Також у статті представлено широке історичне тло публічних дебатів між консерваторами та лібералами, для того щоб продемонструвати певні розбіжності між реальною соціальною історією та фрейм-стратегіями конкурентних політичних таборів.Item Вплив глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави(2024) Кравчук, НаталіяДослідження впливу глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави є важливим контекстом розуміння сучасних проблем глобального розвитку й актуальною проблематикою для міждисциплінарного дискурсу. Застосовуючи інтегрований підхід до дослідження цих аспектів глобального розвитку, можна краще зрозуміти взаємозв’язок між геополітикою, глобальними трендами та конкурентоспроможністю держави в геоекономічному просторі. У статті обґрунтовано вплив глобальних трендів на геостратегічне позиціонування держав у геоекономічному просторі, окреслено методологічні засади формування геостратегії конкурентоспроможності держави в глобальному просторі з урахуванням її геостратегічної локації та стратегічної зони присутності. Запропоновано під геостратегією конкурентоспроможності розуміти комплекс стратегічних заходів, спрямованих на визначення і забезпечення конкурентних переваг держави чи регіону в умовах поточної глобальної кон’юнктури та глобальних викликів і трендів. Виокремлено такі основні етапи розроблення геостратегії конкурентоспроможності держави: аналіз глобальних трендів; визначення геостратегічної локації держави та її стратегічної зони присутності в глобальному просторі; вибір стратегій; розроблення плану дій і використання ресурсів; моніторинг та оцінювання стратегій. Аргументовано, що розроблення геостратегії конкурентоспроможності передбачає визначення найкращих способів досягнення геостратегічних цілей держави, оцінювання загроз і можливостей, а також стратегічних векторів розвитку держави з урахуванням наявних ресурсів та обмежень. За результатами аналізу глобального ландшафту ризиків і карти взаємозв’язків між ними окреслено глобальні тренди, що створюють серйозні виклики для глобального розвитку загалом та значною мірою впливають на конкурентоспроможність держав в умовах «великого перезавантаження» в переважній більшості з них. На основі адаптованого варіанта матриці «Маккінсі» (McKinsey) побудовано матрицю геостратегічного позиціонування держав у геоекономічному просторі. На цій методологічній основі окреслено сценарії геостратегій конкурентоспроможності для різних держав у глобальному просторі з урахуванням їхньої геостратегічної локації (поточної позиції) та стратегічної зони присутності (геостратегічних пріоритетів). Виокремлено такі 3 основні стратегічні зони присутності держав у глобальному просторі: зона розвитку, зона адаптації та зона стиснення присутності – і запропоновано сценарний підхід до формування геостратегії конкурентоспроможності держави в геоекономічному просторі.Item Модель аналізу сучасних збройних конфліктів і політичні практики управління конфліктами(2024) Мовчан, Марія; Зайченко, Ірина; Бондаренко, Микола; Ковальчук, РоманНа основі досліджених політичних практик управління конфліктами в Хорватії, Північній Ірландії та Республіці Молдова запропоновано авторську модель аналізу сучасних збройних конфліктів у світі. Виокремлено критичні умови для вирішення збройних конфліктів, серед яких: вирішення безпекових питань, консенсус щодо мирного плану, залучення груп меншин до переговорів, створення інклюзивних політичних інститутів, сприяння сталому економічному розвитку, а також посилення ролі міжнародних організацій у посередництві та моніторингу мирних угод. Ця модель прагне інтегрувати політичні, економічні та соціальні аспекти з метою забезпечення комплексного розуміння чинників, які впливають на управління та вирішення збройних конфліктів. У порівнянні конфліктів у Хорватії, Північній Ірландії та Республіці Молдова було враховано унікальні історичні особливості кожного випадку та виявлений подібний об’єкт. Порівняння дало змогу виокремити основні етапи аналізу, які полягають у формуванні відповідної історичної довідки, поясненні особливостей конфлікту, проведенні івент-аналізу, дослідженні основних етапів ескалації та сучасного стану конфлікту, визначенні особливостей його врегулювання, а також характеристики політики управління постконфліктними територіями. Показано, як місцеві та міжнародні процеси взаємодіють для збереження або пом’якшення конфліктів, запропоновано порівняльний аналіз різних підходів та їхньої ефективності в різних контекстах. Отже, модель враховує унікальні особливості збройних конфліктів прикордонних територій та практик управління ними, поєднуючи безпекові, економічні, соціальні та політичні чинники, важливі для розуміння виникнення конфліктів, їхніх наслідків та шляхів урегулювання. Ця модель може бути використана для поглиблення вивчення та вдосконалення політики врегулювання конфліктів, а також створення стратегій запобігання та постконфліктного відновлення.Item Гармонізація податкової політики України в умовах євроінтеграції: виклики, можливості та перспективи(2024) Головай, Надія; Бей, СніжанаАктуальність інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) сьогодні не викликає сумнівів. Одним із ключових аспектів цього процесу є гармонізація податкової політики України відповідно до норм і стандартів ЄС. Статтю присвячено актуальній проблематиці гармонізації податкової системи України зі стандартами Європейського Союзу. Авторки зосереджують увагу на важливості податкової політики як інструменту регулювання економічної активності та фінансування державних витрат, а також на її ролі в макроекономічній стабільності. У контексті євроінтеграційних процесів стандартизація податкової політики є головним завданням, спрямованим на забезпечення справедливої конкуренції та вільного руху капіталу, товарів і послуг між країнами-членами ЄС. Попри уніфікаційні зусилля, досягти повної єдності в податковій системі складно через різноманітність економічних умов і національних пріоритетів країн-членів ЄС. Метою статті є дослідження особливостей розвитку податкової політики в контексті європейської інтеграції, ідентифікація викликів і можливостей для України та розроблення пропозицій щодо формування ефективної податкової політики, яка б відповідала як внутрішнім, так і зовнішнім вимогам євроінтеграційного курсу. Основну увагу приділено комплексному підходу до реформування податкової системи України, який охоплює вивчення досвіду країн ЄС, адаптацію законодавства та методів податкового адміністрування до європейських стандартів, а також розроблення стратегій для збалансування бюджетних потреб і стимулювання економічного зростання. Авторки зазначають, що Україна повинна не тільки виконати зовнішні вимоги євроінтеграції, а й забезпечити відповідність національної податкової політики внутрішнім економічним цілям та соціальним потребам. Окремо виділено напрями для подальших досліджень, які потрібно зосередити на аналізі досвіду європейських реформ та й ого застосуванні в українських умовах. Це передбачає вивчення змін у податковій базі, адмініструванні податків, методах боротьби з податковими зловживаннями та оптимізації податкового навантаження з метою забезпечення ефективного економічного зростання та соціальної справедливості. Зроблено висновок про важливість гармонізації податкової політики з ЄС для подальшого економічного розвитку України та забезпечення її фінансової стабільності як ключового елементу зовнішньополітичної стратегії.Item Проєктування експортно-імпортних операцій та міжнародної логістики в умовах воєнного стану(2024) Бойченко, Микола; Дудник, Алла; Бояркін, МиколаУ статті розглянуто особливості управління зовнішньоекономічними бізнес-операціями із застосуванням методів проєктного менеджменту. Визначено особливості управлінських рішень, що ухвалюються в умовах обмеженого доступу до зовнішніх ринків і зростання ризиків перевезень товарів всередині країни внаслідок воєнних дій, що тривають. Розглянуто особливості української та європейської транспортної інфраструктури, можливості її використання в мультимодальних перевезеннях, проаналізовано виклики, з якими стикаються експортери українських товарів під час переміщення вантажів через митний кордон країни. Розглянуто динаміку перевезень вантажів основними видами транспорту всередині країни, представлено структуру експорту та імпорту основних груп товарів у 2023 р., зіставлено переміщення товарів у 2022–2023 рр. через український кордон. З урахуванням ризиків, що постають перед українськими фірмами-експортерами та імпортерами, у статті запропоновано під час проєктування бізнес-операцій застосовувати модифіковану авторами методологію проєктного менеджменту, відому як модель зрілості процесу проєктного управління, яка дає змогу поєднати переваги основних підходів до проєктного менеджменту з можливостями оперативного реагування керівництва фірм на зміну умов доставки вантажів. Пропонована модель проєктування зовнішньоекономічних бізнес-операцій дає змогу контролювати рівень витрат на виконання операції, залученість необхідних людських ресурсів, дотримання часу поставок, рівень ризику під час виконання операцій.Item Особливості розроблення стратегії управління персоналом підприємства в умовах війни(2024) Дражнер, Данііл; Чала, НінаРосійське вторгнення в Україну значно вплинуло на управління персоналом, яке в надзвичайних умовах потребує особливої уваги, адже є важливим компонентом успішної роботи підприємства. Метою статті є виявлення та дослідження ступеня впливу наслідків російсько-української війни на стратегію управління персоналом підприємств, особливостей її розроблення та надання рекомендацій щодо управління персоналом у поточних умовах. У статті досліджено чинники, що з’явилися після повномасштабного російського вторгнення та впливають на розроблення стратегії управління персоналом підприємства. Стратегію управління персоналом розглянуто як перелік заходів і методів щодо управління людськими ресурсами для досягнення довгострокових цілей в управлінні персоналом. Результатом дослідження стало висвітлення основних викликів для бізнесу, що впливають на розроблення стратегії персоналу в умовах російсько-української війни. Автори виявили, що такі чинники можна умовно поділити на дві категорії: наслідки ведення воєнних дій та наслідки, спричинені зміною законодавства у зв’язку з дією правового режиму воєнного стану. Виокремлено такі чинники, що виникли внаслідок ведення воєнних дій: підвищена загроза життю та здоров’ю персоналу, часті переривання робочого процесу, погіршення психологічного стану персоналу та скорочення обсягу трудових ресурсів на ринку праці. Чинниками, що виникли внаслідок зміни законодавства, є такі: мобілізація працівників, розширення законодавчих можливостей щодо управління робочим часом і спрощення трудових відносин між працівниками та роботодавцем. Здебільшого чинники, що з’явилися внаслідок війни, негативно впливають на управління персоналом і мають бути враховані під час побудови або зміни стратегій управління персоналом. Однак також виявлено і позитивні чинники, що спрощують управління персоналом і дають змогу частково компенсувати вплив негативних чинників. На основі виявлених чинників досліджено особливості розроблення стратегії управління персоналом і запропоновано заходи, яких менеджмент підприємств може вжити для подолання негативних наслідків цих чинників, а саме: переведення персоналу на дистанційний формат роботи, облаштування робочих місць у безпечних місцях, релокація, забезпечення працівникам дотримання балансу між роботою та особистим життям, забезпечення психологічної підтримки персоналу, поліпшення заходів з утримання персоналу, поліпшення власного бренду роботодавця, бронювання працівників від мобілізації, закладання ризиків у плануванні персоналу та стратегії розвитку працівників. Окрім цього, висунуто припущення про те, що виклики щодо управління персоналом в умовах російсько-української війни можуть стати каталізатором змін, що в перспективі можуть принести позитивний ефект підприємствам.Item Технологічна трансформація HR-менеджменту: цифрові рішення і можливості(2024) Могилова, Марина; Голосенко, Дар’яСтаттю присвячено дослідженню ключових аспектів трансформації HR-менеджменту в умовах технологічного оновлення і прогресу соціально-економічних систем, розглянуто практичний аспект застосування цифрових рішень та можливостей сучасних технологій. Ідентифіковано основні підходи до розуміння економічної категорії HR-менеджменту в контексті стратегічного, комплексного, інноваційного та соціально орієнтованого управління. Розкрито потребу змін у HR-менеджменті з позицій цифровізації, а також переходу на новий технологічний рівень в управлінні підприємством. Окреслено основні функції HR-менеджменту, уточнено їхній зміст з позицій цільових завдань. Обґрунтовано, що сучасний HR-менеджмент базується на синергії можливостей людини і цифрових технологій. Розроблено схему поетапних процесів HR-менеджменту з відповідними їм сучасними технологіями цифровізації, уточнено перелік можливих комбінацій технологічних рішень у реалізації кожної з функцій. Охарактеризовано найактуальніші застосунки, які використовують проривні технології (штучний інтелект, доповнену реальність, віртуальну реальність), доведено можливості й напрями їх застосування в рекрутингу персоналу. Розглянуто практичний досвід використання сучасних технологій у HR-менеджменті компаній, зокрема в процесі рекрутингу й задля підвищення залученості персоналу, визначено ключові переваги й недоліки застосування цифрових технологій. Охарактеризовано сучасні технології цифровізації HR-процесів (HRM-системи, ATS-системи, ERP-системи, хмарні технології в HR, HR-аналітика тощо), які структуровано за основними етапами HR-менеджменту. Обґрунтовано висновки щодо необхідності застосування і постійної актуалізації підходів та інструментів HR-менеджменту підприємств та організацій у процесі здійснення цифрової трансформації управлінських систем, що сприятиме виваженості управлінських рішень.Item Рятівники цивілізованого світу ХХ століття: екстраполяція на сьогодення (Рецензія на книгу: Томас Рікс. Черчилль і Орвелл. Битва за свободу. Пер. з англ. Дарина Березіна. Київ: Лабораторія, 2020)(2024) Іваницька, ОльгаРятівники цивілізованого світу ХХ століття: екстраполяція на сьогодення (Рецензія на книгу: Томас Рікс. Черчилль і Орвелл. Битва за свободу. Пер. з англ. Дарина Березіна. Київ: Лабораторія, 2020)Item The "University and War" Project – Perspectives of Polish-Ukrainian Studies at the Jagiellonian University(2024) Nowak, Alicja ZofiaThis article focuses on the "University and War" project, which has been implemented since spring 2022, and its important element, i.e. an international interdisciplinary academic conference. The work involved scholars from Poland, Ukraine (online and onsite) and Austria. The main objective of the meeting was to discuss the role of the university in crisis situations and make a preliminary assessment of the state of Ukrainian universities and the situation of Ukrainian academics and students in Ukraine and abroad. The next thematic block concerned the reaction of Polish universities to the Russian aggression: scholarship and aid programmes implemented, volunteering activities of the university community. One of the current issues after Russia’s armed attack is the attitude of the academic community in Poland and worldwide to these events, i.e. an adequate evaluation of the aggressor’s policy, including in social media, and above all the institutional and conceptual reconstruction of Ukrainian studies, which is necessary to finally break with the remnants of the "Russian world" concept. An important objective of the project was to involve students (mostly from Ukraine). The students prepared exhibitions featuring photographs of the destroyed Kharkiv, warthemed posters, and poems inspired by the events, and took part in an international (with students from the Kyiv Academy of Fine Arts) scientific student seminar, during which they presented papers, analysed a questionnaire about their own situation after the outbreak of war and their involvement in aid and volunteering. The project was also an expression of solidarity, a form of support that Polish academics wanted to give to students and academics from Ukraine.