Том 1

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14868

Пропонований том висвітлює низку актуальних проблем сучасної історичної науки. Зокрема, випуск відкриває блок статей, присвячених популярному в гуманітаристиці напряму дослідження подорожніх студій. Блок з історії України охоплює різноманітні історичні напрями, як-от соціальна та політична історія, історична демографія, історія повсякденного життя, гендерна історія, історія пам’яті. Автори пропонують застосування нових методологічних і теоретичних підходів та використовують як опубліковані, так і неопубліковані архівні джерела, а також джерела, зібрані методами усної історії. У рубриці "Історичні джерела" вперше опубліковано низку унікальних матеріалів до історії Києво-Могилянської академії XVIII ст. Закривають том рецензії на монографії, які стали подіями в українській та зарубіжній історіографії.

Browse

Now showing 1 - 5 of 13

(Не)повсякденне життя данського дипломата в Росії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля, 1709-1711)
(2018) Папа, Ірина
У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас. В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві "українські сюжети", які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої.
Поліетнічна структура Російської імперії на ментальних мапах британців XVIII ст. (за матеріалами подорожнього щоденника Едварда Деніела Кларка)
(2018) Холтобіна, Неллі
У цій статті вперше представлено джерело, яке досі не використовувалося в українських історичних студіях, – щоденник англійського дослідника Едварда Деніела Кларка. На зламі XVIII–XIX ст., незважаючи на напружені відносини між Британською та Російською імперіями, англієць Е. Д. Кларк зі своїм компаньйоном вирушає в подорож, під час якої, окрім інших країн, відвідує і Росію. У цій статті основну увагу звернено на те, як автор щоденника описав деякі народи, які мешкали на безмежних теренах цієї держави (зокрема росіян, малоросіян, козаків, черкесів, калмиків і татар). Розглянуто суб’єктивні оцінки Е. Д. Кларка, які є цікавими для аналізу того, як Російська імперія була репрезентована в Британії. Саме на основі цих даних реконструйовано певну етнічну картину населення.
Більше ніж путівник: емоційний відгук і особисті враження від мандрівок до Києва в подорожніх записках зламу XVIII-XIX ст.
(2018) Диса, Катерина
У статті на прикладі подорожніх записок трьох авторів: німецького лікаря Оттона фон Гуна, російського письменника-сентименталіста Владіміра Ізмайлова та російського князя Івана Михайловича Долгорукова, які відвідали Київ на початку ХІХ ст., розглянуто ті риси записок, що відрізняють їх від путівників, які з’являться трохи пізніше – в середині ХІХ ст. Попри деякі спільні аспекти, як-от місця, обов’язкові для відвідання, захоплення святинями і старовиною, ці два різновиди подорожньої літератури мали і значні відмінності. Адже кожен із мандрівників мав власний порядок денний, що визначав унікальність його маршруту. А найголовніше – подорожні записки, на відміну від путівників, фіксували живу реакцію людей на те, що вони бачили в місті. Ця реакція залежала від багатьох факторів: віку, характеру, особистих уподобань мандрівника. Окрім того, подорожні записки відображали повсякденні практики міста і містян, а також особисті спостереження і враження від них подорожнього.
Родини мешканців села Давидівка Пирятинської протопопії (за даними сповідного розпису 1765 р.)
(2018) Дудка, Світлана
Статтю присвячено проблемі демографічного розвитку козацької держави Гетьманщини наприкінці ранньомодерного часу, а точніше локальній історії родини тогочасного традиційного суспільства. У центрі дослідницької уваги – сім’я та мережа родинних зв’язків мешканців села Давидівка Яблунівської сотні Лубенського полку – одного з типових українських сіл Гетьманщини другої половини XVIII ст. У статті на основі облікових даних сповідного розпису 1765 р. проаналізовано показники загальної та середньої населеності домогосподарств і чисельності родин, поколінний склад, типологію і структуру сімейних утворень різних груп сільського соціуму Давидівки – духовенства, козаків і селян. В основу дослідження покладено найпоширенішу в сучасній історико-демографічній науці класифікацію родинних домогосподарств британського історика Пітера Ласлетта. Встановлено, що в Давидівці у 1765 р. прості нуклеарні сім’ї значно поступалися за чисельністю складним формам сімейної організації.
Уряд ката в Гетьманщині середини XVIII ст.
(2018) Сапронов, Андрій
У статті здійснено спробу окреслити основні засади роботи ката в Гетьманщині в середині XVIII ст. (принцип рекрутування, розмір плати, термін служби). Ката розглянуто насамперед як посадову особу, службовця, урядника, елемент системи правосуддя – виконавця тортур, тілесних покарань чи смертної кари. З огляду на те, що катівське ремесло було поширене на території всього Європейського континенту, спершу проаналізовано окремі аспекти функціонування професії в Європі: час та причини виникнення, службові та додаткові обов’язки ката, ставлення до нього, термін служби. Досліджено визначення становища ката, його адміністративно-правовий статус у правничих джерелах Гетьманщини: Литовських статутах, "Правах, по которымъ судится малороссійскій народъ". Останній документ врегульовував порядок проведення допитів, використання тортур, процедуру виконання смертної кари та розмір зарплатні містра. Також проаналізовано записи в актових книгах другої половини XVII – початку XVIII ст., в результаті зроблено висновок, що кат був не єдиною особою, котра здійснювала тортури над злодіями, у цих документах є неодноразові згадки про покарання порушників міськими слугами (осавульцем або сотським), проте смертну кару виконував лише кат.

Browse

Recent Submissions