Центр кінематографічних студій
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item В гущі екстремальних подій : документалістика про російсько-українську війну(2023) Брюховецька, Лариса2014 року, ризикуючи життям, українські кінооператори починають знімати війну на Донбасі. Хто на власні, а хто на зібрані благодійниками кошти. Як, наприклад, журналісти "Громадського телебачення" та оператори об'єднання "Вавилон'13". Останні, хоч і надавали фактам важливого значення, знімали не репортажі, а авторські нариси, з висловлюваннями героїв, розкриттям їхньої мотивації. Наприкінці червня того року журналісти "Громадського телебачення" Мустафа Найєм і Богдан Кутєпов розпочали проект "Схід" - серію нарисів замальовок, зроблених на блокпостах, яких на той час на лінії фронту вже було облаштовано чимало, та в землянках, де перебували бійці й командири. Вони фіксували руйнування мирних населених пунктів, згодом презентували фільм "Контакт", у якому були ті, хто домовляється про обмін полоненими та їхнє звільнення. Слово беруть і місцеві мешканці, аґресивно налаштовані до Української держави й армії та продовжують вірити Путіну. Від самих початків характерними ознаками документальних фільмів про війну на Донбасі була відсутність пафосу і максимум правди. Це була пора документалістики, оскільки, на думку режисера та оператора Ярослава Пілунського, постановочний кінематограф не дотягує до драматургії реального світу. Втім, із цим твердженням не можна погодитись - має бути диференційований підхід до постановочних фільмів: у кількох із них протягом останніх семи років все ж таки вдалося показати правду війни.Item У лещатах тоталітаризму. Документи спецслужб як привід для осмислення масштабу постаті Олександра Довженка(Ліра-К, 2022) Брюховецька, ЛарисаРецензія на книгу "Олександр Довженко. Документи і матеріали спецслужб: збірник архівних документів в 2-х т."Item Експонуючи спроможність людини. Образ героя у фільмах 2018 року(Редакція журналу "Кіно-Театр" : Освіта України, 2022) Брюховецька, ЛарисаРозділ з колективної монографії. Вдалий з художньої точки зору образ героя фільму, особливо в періоди, важкі для країни, має важливе значення. Не тільки для зарубіжного глядача, який за таким образом пізнає народ, а насамперед для глядача вітчизняного. Тому що з ним глядач може в уяві перевтілюватися в активно діючого персонажа, ідентифікуватися з ним. Відбувається феномен компенсації. У пропонованому огляді йтиметься про фільми різних жанрів, різних виробників, різної мистецької вартості та художнього рівня і суспільної ваги: "Таємний щоденник Симона Петлюри" Олеся Янчука, "Донбас" Сергія Лозниці, "Позивний "Бандерас"" Зази Буадзе, "Вулкан" Романа Бондарчука, "Шляхетні волоцюги" Олександра Березаня. Нас у цьому огляді цікавить постать героя - чим він цікавий як людина, його особливість, відповідь на запит глядачів тощо.Item Кіноверсії російсько-української війни на Донбасі(Редакція журналу "Кіно-Театр" : Освіта України, 2022) Брюховецька, ЛарисаРозділ з колективної монографії. Ставлення до війни на Донбасі, яка точиться вже восьмий рік, в Україні різне. Й так само різне ставлення до фільмів, темою яких стали ця війна і люди, які захищають Україну від російської агресії. 2020-го року мене як експерта запросили на радіо "Культура" назвати найкращі фільми 2010-х років. Коли я почала називати такі фільми, як "Хайтарма", "Кіборги", "Позивний "Бандерас"", "Іловайськ 2014", "Донбас", молоді ведучі з категорії "всезнаючих" спохмурніли, і один із них запитав - "А "Дзідзьо""? Я послалася на досвід зарубіжних країн - якщо країна воювала, виходили фільми, в яких через долю особистості показано трагедію збройного протистояння. Ніхто не заперечує розважального продукту, але робити вигляд, що війни не існує, не можна. Українцям довелося боронити свою землю зі зброєю в руках - і ми можемо пишатися, що кінематографісти не залишилися осторонь. Коли 20-хвилинний ефір завершився, ведучі навіть не подякували і не попрощалися - мої топ-фільми їх не надихнули.Item Травматичні моменти національної історії в сучасному ігровому українському кіно(Редакція журналу "Кіно-Театр" : Освіта України, 2022) Канівець, АнастасіяРозділ з колективної монографії. Історична травма та її відображення в кіно - проблема складна та багатогранна. Окремою її складовою є специфіка самого національного кінематографу. Зокрема, в українському виділимо два моменти: по-перше, тривале перебування під повним контролем влади, коли низка важливих тем або напряму витіснялася з простору культурної пам'яті, або подавалася у визначеному системою ключі. По-друге, скромні об'єми кіновиробництва, через які практично кожен новий фільм стає подією. Особливо стосується це повнометражного ігрового кіно, на якому і хотілося б зосередити увагу.Item Кіно і люди: український кінематограф та сучасне українське суспільство(Редакція журналу "Кіно-Театр" : Освіта України, 2022) Ямборко, ОльгаРозділ з колективної монографії. Кінематограф, як стверджує вікіпедія, - галузь культури та економіки, що об'єднує всі види професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, а також навчально-науковою роботою. Український кінематограф як галузь культури та економіки і соціальний модератор є об'єктом цієї доповіді. Відтак, ітиметься про феномен кіно як "наймасовішого з мистецтв". В сучасній Україні цей концепт нещодавно досяг кульмінаційного значення, у чому перевершив методичку "вождя світового пролетаріату", адже ефект кіно нині спрацював на випередження, а не як засіб для "виховання мас" пост-фактум.Item "Свободу Параджанову!": Німецький контекст міжнародної кампанії солідарності за звільнення Сергія Параджанова(2024) Брюховецька, ОльгаАрешт Параджанова в грудні 1973 року сколихнув громадську думку в демократичних країнах: почали з’являтись численні ініціативи, покликані чинити тиск на радянську владу і вимагати звільнення режисера. Це були публікації в пресі, відкриті листи, підписані діячами культури, кіно- покази та дискусії, зокрема, спеціальний семінар, присвячений Параджанову, на Венеційській Бієнале інакодумства 1977 року. Хоча багато з цих ініціатив не були скоординовані між собою, наявність спільної мети дозволяє розглядати їх як єдину міжнародну кампанію солідарності за звільнення Параджанова. Контури цієї кампанії окреслені в книзі Джеймса Стеффена, який зосередився на французькому та північноаме- риканському контекстах. По-справжньому інтригуючою ця тема стала після виходу у 2021 році статті італійського дослідника Стефано Пісу, який розкрив невідомі раніше факти і обставини італійського контексту цієї кампанії, зокрема роль, яку відіграв італійський рух за права геїв FUORI!, заснований в 1971 році в Туріні. У листопаді 1977 року Анджело Пiццана, один із засновників FUORI!, навіть приїхав до Москви, щоб публічно протестувати проти криміналізації гомосексуальності в СРСР, зосередивши свою увагу на справі Параджанова.Item Леонід Череватенко як довженкознавець(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022) Брюховецька, ЛарисаІнтерес до Довженка зрозумілий, адже є в ньому щось неймовірно притягальне – і в біографії, і в творчості. Є наступальна енергія - те, чого так часто бракує українцям. А тут жила людина в умовах сталінського тоталітаризму і не боялася чинити і говорити те, про що інші боялися навіть думати. Очевидно, інтелект, помножений на безстрашність та неймовірну творчу енергію, яка прагнула виходу, приваблював до нього багатьох. Хоча не менше було і заздрісників - досить прочитати доноси, які на нього писали і невідомі сексоти, і поважні люди з його кола. Текстів, присвячених Олександру Довженку, в Череватенка більше, ніж досить на одну книгу - і якщо їх зібрати, міг би бути збірник чи монографія. Не виключено, що він це планував, і важко зрозуміти - чому, будучи глибоко обізнаним з біографією і творчістю майстра, він не довершив цю справу? Перешкодив брак часу чи на заваді стала підвищена самовимогливість? Чи одне і друге разом? Охопити повністю його дослідницькі зусилля, присвячені особистості й творчості геніального кінорежисера XX століття, на разі неможливо, й не тільки тому, що вони написані в різні роки й розкидані по різних виданнях (зрозуміло, якби були зібрані в одну книгу, завдання значно полегшилося б), а й тому, що це не дозволяє обсяг статті. Тому зосередимося на двох, але суттєвих, аспектах — Довженко очима Заходу і полеміка з авторами фальшивих концепцій.Item Канн-2023: драматургія епохи(2023) Швець, МаргаритаКаннський кінофестиваль, попри традиційний шик і блиск, зазвичай насичений складною драматургією. Свято цивілізації й один із найяскравіших символів умовного Заходу точно відобразив основну сюжетну схему – якщо не всієї епохи, то, принаймні, ключових її пріоритетів.Item Лірика і драма генерації 1990-х(2023) Канівець, АнастасіяЦьогорічне, 73-тє Берлінале (16–26 лютого) проходило під синьо-жовтим прапором: російсько-українська війна й протести в Ірані стали центральними його темами. Безпрецедентною була й українська присутність на фестивалі. Епоха 90-х нині популярна в українських кінематографістів. "Носоріг" Олега Сенцова, "Я і Фелікс" Ірини Цілик, "Ля Палісіада" Філіпа Сотниченка... Кожен із них по-своєму успішний, кожен показує якусь грань цієї непростої доби. "Ти мене любиш?" пропонує свою: тут це час переходу, прощання з минулим і рух у майбутнє. І яким би не-простим майбутнє не було – воно неуникне. Бо це і є життя.Item У вирішальну мить без вагань узяв до рук зброю (Роман Мацюта)(2023) Іванишина, ЛарисаРоман Мацюта (н. 12. 02. 1976, Каховка) – український актор і співак. У 1995 році закінчив Херсонське державне музичне училище, 2000 року – Донецьку музичну академію ім. С. Прокоф’єва. З 2014 року знімається у кіно, спочатку у невеликих ролях ("Пес", "Нюхач"), а 2017 року – в головній ролі слідчого майора Віктора Тарана у детективі "Ментівські війни. Київ" (режисер Андрій Руденко), а також узяв участь у створенні саундтреку і виконав пісні, які звучать у серіалі. Інші ролі: Петро Болбочан ("Таємний щоденник Симона Петлюри" Олеся Янчука, 2018), Кирило (українсько-грузинський фільм "Вузький міст" Бориса Квашньова, 2020). Ролі у серіалах: білогвардієць Орловський ("Сувенір з Одеси" Олега Туранського), Грачов, бандит ("Дільничний з ДВРЗ" Романа Бровка, Романа Ткаченка та ін.), Скіф ("Доброволець" Ахтема Сеітаблаєва), Бубенцов ("Консультант" Олега Туранського). З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну вступив до Добровольчого українського корпусу.Item Луганські прикордонники: вірність Україні(2023) Іванишина, ЛарисаЩе з 2015 року в Україні почали з’являтися зразки воєнної драми: режисери ігрового кіно не могли залишитися осторонь подій, якими живе країна. Воєнна драма "Кіборги" Ахтема Сеітаблаєва (2017) високо підняла планку якості. Режисери, які працювали в цьому жанрі згодом – Заза Буадзе, Іван Тимченко, Тимур Ященко, Мар’ян Бушан, – долучилися до творення художнього літопису гарячих подій, виправдали очікування – і глядачів, і тих, про кого розповідалося у їхніх фільмах. Інакше й не могло бути, адже у зйомках виконавцями ролей і консультантами ставали воїни ЗСУ.Item Постать Григорія Сковороди в українському кіномистецтві(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2022) Брюховецька, ЛарисаТези доповіді учасника VIII Міжнародної науково-практичної конференції "Григорій Сковорода у сучасному багатовимірному світі", м. Львів, 16 листопада 2022 року.Item Леонід Череватенко як сценарист(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022) Брюховецька, ЛарисаМоя повага до Леоніда Васильовича викликана не тільки його глибокою обізнаністю й умінням донести власні думки до читача, а й моментом особистого плану. 1988 року він у видавництві "Радянський письменник" рецензував мою книжку "Література і кіно: проблеми взаємин". Що таке внутрішня рецензія? Видавництво доручає комусь із фахівців рукопис і рецензент письмово подає свою оцінку та зауваження. Автор і рецензент, якщо вони не знайомі, майже ніколи не зустрічаються. Але Леонід Васильович побажав висловити зауваження мені безпосередньо. Ми зустрілися в мене вдома й годин п’ять, якщо не більше, тривала його лекція з приводу рукопису. Але найбільше запам’яталися судження про людей кіно - тут моя обізнаність була на нулі; я розглядала фільми, до книжки увійшли також мої інтерв’ю з Валерієм Шевчуком, Іваном Драчем, Юрієм Щербаком. Він же був просвітителем і не шкодував свого часу на мене, не достатньо обізнану зі справами кіно, з професійними стосунками. Ще одна нагода поспілкуватися з ним випала наприкінці 1990-х, коли він пропонував редакції журналу "Кіно-Театр" свої статті — ми їх охоче друкували. Ми ніби помінялися ролями: тепер він був у ролі автора, проте в характері спілкування за 12 років нічого не змінилося, він так само небайдуже оцінював і ситуацію, і персон, з непорядними діями яких не міг змиритись. Я ж, як і раніше, залишалася уважним слухачем. Звісно, нічого у його текстах я не правила, та й не було жодної потреби в цьому.Item Анджеліна Джолі: шлях до львівської кав'ярні(2022) Канівець, АнастасіяЯк уже згадувалося, на початках Джолі була enfant terrible кіношного світу. Про цей період вона говорила: "... будучи дівчинкою, яка любила експериментувати, була зухвалою і трішки божевільною... Я була геть саморуйнівною […] Це як жити в якійсь викривленій реальності".Item Анджеліна Джолі: шлях до львівської кав'ярні(2022) Канівець, Анастасія30 квітня таблоїди облетіла новина: Анджеліна Джолі відвідала Львів. Світові видання із задоволенням цитували журналістку Майю Підгородецьку, якій пощастило в потрібний момент опинитися в кав’ярні на Сихові: "Нічого особливого. Просто Львів. Просто зайшла випити кави. Просто Анжеліна Джолі. Просто Україну підтримує весь світ". Правда, від доброзичливого, але сухуватого, мало не похапцем поданого переліку – зірка відвідала постраждалих від війни дітей, пофотографувалася з дітьми й волонтерами, мусила пересидіти повітряну тривогу в бомбосховищі – мимоволі стискається серце.Item Неприхована жіноча тілесність у фільмі Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"(2018) Наумова, ЛарисаУ статті проаналізовано образ жінки у фільмі Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" на прикладі головних жіночих персонажів - Марічки та Палагни.Item "Тіні забутих предків" у поетичному й політичному кіно 1960-х рр(2018) Канівець, АнастасіяУ статті проаналізовано фільм "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова у контексті світового поетичного й політичного кіно 1960-х рр.Item "Тіні забутих предків": новаторство, філософія, актуальність(2018) Брюховецька, ЛарисаСтаттю присвячено фільму "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова. 1964р.Item Операторське мистецтво Юрія Іллєнка в "Тінях"(2018) Брюховецька, ЛарисаСтаття присвячена операторській роботі Юрія Іллєнка над фільмом "Тіні забутих предків"