Могилянська школа журналістики
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Дмитро Донцов : ідеологічний портрет(Галицька видавнича спілка, 2013) Квіт, СергійУ монографії Сергія Квіта "Дмитро Донцов: ідеологічний портрет" порушуються проблеми історії України ХХ ст. (міжвоєнна доба), також теорії та історії української літератури і журналістики. Розглядається постать Дмитра Донцова як інтелектуала, головного редактора журналів "Літературно-Науковий Вістник" (1922-1932), "Вістник" (1933-1939), есеїста, літературного критика, політичного мислителя та ідеолога українського націоналізму. Спеціальна увага приділяється сучасним публічним дискусіям, застосуванню герменевтичної стратегії в історичних дослідженнях, питанням естетики Донцова, феномену інтелектуального кола "вістниківців". Для дослідників з галузей гуманітарних і суспільно-політичних наук, викладачів та студентів вищих навчальних закладів.Item Помаранчева революція як комунікаційна проблема : (виступ 15 січня 2005 року на науковій конференції у Познаньському університеті (Польща, 15-16 січня 2005 р.)(2005) Квіт, СергійФеномен української т.зв. "помаранчевої" революції вже знаходить багато тлумачень у світі - згідно з різноманітними методологіями, смаками і традиціями. Я пропоную поглянути на нього передусім не за аналогіями, а із середини, допускаючи його ідейну неповторність та самоцінність. Досліджуючи той ґрунт, з якого він виріс, ми зможемо відповідно залучати різноманітну методологічну аргументацію. Чи є моя точка зору незаангажованою? В буквальному сенсі слова - ні. Не тому, що моя доповідь не є науковою. Навпаки, я намагався представити на ваш суд саме науковий виступ. І не тому, що між двома кандидатами на пост Президента України я вибрав Віктора Ющенка. Насправді, в певному розумінні, українці не мали жодного вибору, окрім Ющенка. Але до цього питання ми повернемося пізніше.Item Подолання бездержавності й актуальність націоналізму : (деякі ідеологічні тези до ювілейної сильветки Олега Багана)(Крила, 2023) Квіт, СергійТеперішня Україна, вперше від часів Київської Русі та, з певного погляду, від доби Богдана Хмельницького, набула справді міжнародної, чи навіть глобальної політичної ваги, спираючись на власну мільйонну армію. Однак ще більш важливо, що Україна повертає світові віру у справедливість, виступає речником і носієм тих суспільних цінностей, які дають людям права вибору, свободи слова та всіх інших можливих прав і свобод, щоб почувати себе вільними людьми у вільній країні.Item Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни : погляд від волонтера до науковця : монографія(Національна академія СБУ, 2021) Черняк, Андрій; Слухай, Наталія; Яворська, Галина; Гончарова, Тетяна; Соболева, Олена; Білявський, Максим; Маляр, Ганна; Юдко, Людмила; Дубов, Дмитро; Корецька, Ірина; Подибайло, Марія; Украінцев, Олег; Покальчук, Олег; Левченко, Катерина; Компанцева, Лариса; Суслова, Олена; Іванова, Наталя; Паливода, Ольга; Крапівіна, Наталія; Лапутіна, Юлія; Осьодло, Василь; Хайрулін, Олег; Романюк, Вікторія; Шнурко-Табакова, Елліна; Азарова, Вікторія; Пелепейченко, Людмила; Гридчина, Вікторія; Череватий, Сергій; Заруба, Олександр; Дзюба, Тарас; Коваленко, ОлександрМонографія продовжує цикл видань наукової школи Національної академії СБ України з питань стратегічних комунікацій. У цьому виданні узагальнюється досвід України у протидії гібридній агресії РФ, пропонуються технології аси-метричних відповідей на цю агресію, надаються практичні рекомендації фахівцям державних і безпекових інституцій щодо протидії деструктивним гібридних впли-вам на основі аналізу і оцінювання українського досвіду. Автори монографії – представники різних безпекових і державних інституцій, журналісти, волонтери – вирішують спільне науково-практичне завдання – створення системного підходу щодо розбудови стратегічних комунікацій у нашій державі. Цим виданням можуть користуватися представники сектору безпеки і оборони, державні службовці, здобувачі вищої освіти та наукових ступенів, а також усі фахівці, що працюють у сфері інформації та комунікації.Item Disinformation and fact-checking in contemporary society(Dykinson, 2023) Catalán Matamoros, Daniel; Romaniuk, Viktoriia; Carral, Uxía; Churanova, Olena; Yurkova, Olga; Arroyo, David; Valencia, Javier; Galan Cordero, Galán; Solovei, Galyna; Pugliese, Matteo; Fedchenko, Yevhen; Deynychenko, Ruslan; Cembellín Fernández, Miguel; Zamora Medina, Rocío; Pérez-Escolar, Marta; Cembellín Fernández, Miguel; Goikoetxea Bilbao, Udane; Peñafiel Saiz, Carmen; Zou, Mengfan; Cortés Gómez, Sara; García, Guillermo; Pina, Carla; Elías, Carlos; Kindelán, Cecilia; Gelado Marcos, Roberto; Navío Navarro, Mariché; Núñez, Felipe; Burdiak, Pavlo; Hidalgo, Pablo; López, Casandra; Puebla, Belén; Posadas Bermúdez, Alejandro; López Iñigo, Rocío; Philippe, Olivier; Buslón, Nataly; José Rementeria, MaríaCollective monograph. Disinformation and fact-checking in contemporary society [electronic resource] / Daniel Catalán Matamoros, Viktoriia Romaniuk, ... Galyna Solovei et al.] ; Catalán-Matamoros, Daniel, coordinador. - Madrid : Dykinson, 2023. - 431 p.Item Oklar strategi i ukrainska mediers krigsbevakning(Institutet för mediestudie, 2022) Taradai, DariaUnder krigets för dagar rådde ett fullständigt kaos kring vad som hände: etablerade kanaler för officiell kommunikation fungerade inte. Ett nytt system med officiella telegramkanaler infördes först runt den 1 mars 2022, men under de första timmarna – och till och med dagarna – av kriget fanns det ingen klar uppfattning om vad som pågick. Enligt många vittnesmål rådde en liknande situation inom regeringens och militärens strukturer. Före den 24 februari trodde inte majoriteten i Ukraina på ett fullskaligt krig, utan ville tro att även om det värsta skulle hända så skulle konflikten begränsas till östra Ukraina, och möjligen till de södra regionerna, för att Ryssland ville upprätta en landväg till Krim. Följaktligen var det inte många ukrainare som var redo för ett fullskaligt ingripande från Rysslands sida.Item Трансформація сфери медіаграмотності в умовах повномасштабної війни в Україні : аналітичний звіт(Український інститут медіа та комунікації, 2022) Дуцик, Діана; Орлова, Дарія; Будівська, ГалинаУ ніч з 23 на 24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, продовживши воєнну агресію, яку розпочала ще в 2014 році. В країні був введений воєнний стан. За даними Міжнародної організації з міграції, кількість внутрішньо переміщених осіб (станом на травень 2022 року) перевищила 8 млн. (Organization for Migration’s, 2022). Покинули країну і виїхали в країни Європи 6,5 млн. українців, повідомляє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, 2022). Зруйнована значна частина інфраструктури країни. Більше чотирьох місяців громадяни України знаходяться під постійним ризиком ракетних ударів з боку росії, і цей ризик не зменшується. Паралельно росія веде війну в кіберпросторі та продовжує агресивну дезінформацію та пропаганду, захоплює частоти українських теле- та радіоканалів, влаштовує інформаційну блокаду окупованих після 24 лютого територій. Так, за даними Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, починаючи з 24 лютого 2022 року, росія здійснила 796 кібератак на різні об’єкти: найбільше атакують уряд і місцеві органи влади, оборонний, фінансовий, енергетичний сектори, транспортну інфраструктуру та телекомунікаційну галузь. Кібератак зазнавали і низка українських медіа (Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, 2022). Також за цей же період було втрачено 284 частоти, 164 українські мовники припинили мовлення, а російські пропагандистські ЗМІ запустили мовлення з використанням українських частот. У той же час 13 регіональних та 51 місцева телекомпанія перебувають в окупації. Ці цифри зростають через війну, яка продовжується (Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України, 2022). Під час роботи над цим звітом збережено підхід, який був застосований у дослідженні з картування сфери медіаграмотності, зокрема підхід, який можна позначити абревіатурою А-А-А, що означає зосередження на акторах, аудиторії та активностях.Item Anti-EU narratives through the Russian-Ukrainian war in the light of StopFake.org’s debunks(Dykinson, 2023) Churanova, O.; Romaniuk, ViktoriiaDisinformation as a tool of warfare was actively used in the Soviet Union and then by the Russian Federation. The conduct of Russia's hybrid war in Ukraine since 2014 has been accompanied by various information operations whose aim is to introduce harmful malign ideas and views into collective and individual consciousness; to disorient and misinform the public; to undermine certain beliefs and stability; to instill fear about one's neighbor through the portrayal of an enemy (Horban, 2015). Russia constantly disseminated a series of disinformation narratives to distort Ukraine's image in the eyes of both Western allies and Ukrainians themselves. Russia actively employs reflexive control to influence the opinions of the majority and the decisions made by stakeholders (Fedchenko, 2016; Media Aijr & Vailliant, 2018). Reflexive control compels a stronger opponent to voluntarily choose a particular action to benefit Russia and shapes the necessary perception of the situation around the opponent (Makukhin, 2018; Snegovaya, 2015). To this end, Russia creates the necessary images, visualizations, fake statements, and fake studies, including fake and manipulative news, all of which work in concert and in one direction – to make the adversary think and make decisions in a way that benefits Russia.Item Recommendations on strengthening the capacity of fact-checkers to combat disinformation(Dykinson, 2023) Romaniuk, Viktoriia; Fedchenko, Yevhen; Deynychenko, RuslanIn 2018, the European Commission launched the EU Code of Practice on Disinformation, the first self-regulatory piece of legislation that intended to motivate companies to collaborate on solving the problem of disinformation. This updated Code makes 44 commitments and includes 128 detailed measures. Among the main measures mentioned in this document are the following "empowering researchers and fact-Checkers" (The Strengthened Code of Practice on Disinformation, 2022). This shows the growing role of fact-checking organisations in the EU and the US. Over the last few years, the number of fact-checking services in Europe has increased significantly, both as part of media outlets and independent factchecking organisations (Graves, Cherubini, 2016).Item Building resilience of Ukrainian fact-checkers in the fight against disinformation about the European Union(Dykinson, 2023) Catalán Matamoros, Daniel; Romaniuk, ViktoriiaThis book is being published under the project titled "Building resilience of Ukrainian fact-checkers in the fight against disinformation about the EU" which was funded by the European Media and Information Fund (EMIF). The project was led by the UC3M MediaLab Research Group in Madrid University Carlos III in collaboration with StopFake.org, the leading fact-checking organization in Ukraine. The aim was to strengthen the capacity of EU and Ukrainian factchecking organizations to combat disinformation, particularly around topics related to the European Union. The war in Ukraine has intensified disinformation, including Russian propaganda that actively discredits the EU and tries to undermine support for Ukraine from EU states and democratic values inside Ukrainian media space (European Commission, 2022). The project mapped the main disinformation narratives and actors to flag them to the wider fact-checking community in the European Union to help them identify malign narratives and mitigate their impact. This initiative is a set of research and educational activities aimed at improving fact-checking skills and awareness among fact-checkers. The project fosters positive transformations in the EU and Ukrainian media landscapes through information dissemination and knowledge exchange. The project strengthens the work of fact-checking organizations and reviews expertise and methodologies on information verification. Through this approach, it is expected to contribute significantly to the fight against disinformation in Europe. Therefore, this project is funded by EMIF and led by UC3M MediaLab and StopFake.org, key organizations in the field.Item Фактчекінг у структурі стратегічних комунікацій(7БЦ, 2023) Романюк, ВікторіяЧастина розділу практичного посібника "Рекомендації та кращі кейси реалізації стратегічних комунікацій в умовах війни". Фактчекінг та професійна верифікація інформації – процес перевіряння фактів на предмет правдивості й маніпулятивності – є дієвим інструментом протидії дезінформації. Проте ефективність впливу фактчекінгових організацій визначається не лише з позиції формулювання аргументації і якості спростування в цілому, а й у контексті взаємодії з аудиторіями та інтеграції в структуру стратегічних комунікацій. Діяльність проєктів з перевіряння фактів у комунікативному аспекті потребує регулярного інвестування різноманітних ресурсів та часу і може відігравати ключову роль у боротьбі з інформаційними загрозами й дезінформацією.Item Як функціонують та завойовують аудиторію неінституціоналізовані новинні телеграм-канали українського сегменту : аналітичний звіт(Український інститут медіа та комунікації, 2023) Дуцик, Діана; Плис, Анастасія; Сичова, Анастасія; Почапська, Оксана; Юркова, ОльгаДослідження має на меті: а) з’ясувати особливості функціонування та розвитку неінституціоналізованих новинних телеграм-каналів, їхніх маркетингових інструментів залучення багатомільйонної аудиторії, системи монетизації тощо; b) проаналізувати систему генерування контенту таких телеграм-каналів та особливості цього контенту (формат, лексика, достовірність, наявність/ відсутність проросійських меседжів); с) здійснити аналіз медіазв’язків між цими телеграм-каналами; d) здійснити порівняльний аналіз неінституціоналізованих новинних телеграм-каналів із телеграм-каналами традиційних медіа.Item Ефективність протидії російській дезінформації в Україні в умовах повномасштабної війни : аналітичний звіт(Український інститут медіа та комунікації, 2023) Горбик, Роман; Дуцик, Діана; Шалайський, СеверинДослідження має на меті здійснити аналіз та виявити прогалини в системі протидії дезінформації та пропаганди в Україні в умовах російського повномасштабного вторгнення.Item Weryfikacja faktów i obalanie fałszywych wiadomości: wyzwania i osiągnięcia(Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej, 2023) Romaniuk, ViktoriiaW ostatnim roku zagrożenie dezinformacją stało się jednym z najczęściej omawianych tematów. Rosyjska inwazja pełnoskalowa na Ukrainę pokazała niszczycielskie skutki długotrwałych kampanii dezinformacyjnych. Jednak podstawą tych procesów była rewolucja godności i rozpoczęcie działań zbrojnych na wschodzie Ukrainy w 2014 r. Pokojowy protest obywateli na rzecz integracji europejskiej Ukrainy pokazał, jak ważna dla Kremla jest ta kwestia. Stała się ona ideologicznym i światopoglądowym przełomem, który obnażył imperialistyczne zamiary rosyjskiego reżimu. Kreml wybrał drogę podbicia Ukrainy przez przestrzeń informacyjną. Ogrom nieprawdziwych wiadomości, zastraszanie i manipulacje w serwisach społecznościowych stały się wyzwaniem nie tylko dla zwykłych ukraińskich odbiorców, ale także dla zawodowych dziennikarzy.Item Фактчекінг та спростування фейкової інформації: виклики та досягнення(Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej, 2023) Романюк, ВікторіяВ останній рік загрози дезінформації стали однією з найбільш обговорюваних тем. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну продемонструвало руйнівні наслідки тривалих дезінформаційних компаній. Проте підґрунтям цих процесів стала Революція Гідності та початок воєнних дій на сході України у 2014 році. Мирний протест громадян на підтримку Європейської інтеграції України показав, наскільки суттєвим це питання є для Кремля. Воно стало ідеологічним та світоглядним криголамом, який оголив імперські наміри російського режиму. Шлях захоплення України Кремль обрав через інформаційний простір. Засилля неправдивих повідомлень, залякувань та маніпуляцій у соціальних мереж стало викликом не лише для звичайної української аудиторії, а й професійних журналістів.Item Główne narracje dezinformacji kształtujące wojnę i jej wpływ na wojnę kinetyczną(Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej, 2023) Fedchenko, YevhenRok po rozpoczęciu rosyjskiej agresji pełnoskalowej przeciw Ukrainie można wyciągnąć pośrednie wnioski z kolejnej, być może mniej widocznej wojny – wojny informacyjnej. Niektórzy są przekonani, że Ukraina już ostatecznie wygrała wojnę informacyjną – tak przynajmniej wynika z wielu tekstów badawczych i nagłówków czołowych mediów światowych ("Washington Post", BBC, NPR itd.). Inni, wręcz przeciwnie, twierdzą, że właśnie w tym gatunku wojny nie może być ostatecznego zwycięstwa i, jak zauważył Carl von Clausewitz, nigdy się ona nie kończy. Jest jednak jedno ważne osiągnięcie, które pozwoliło Ukrainie zdobyć strategiczną przewagę w komunikacji i następnie wykorzystać ją zarówno do budowy wewnętrznego systemu odporności (resilience), jak i do stworzenia międzynarodowej koalicji sojuszników i partnerów. To osiągnięcie to neutralizacja zawczasu rosyjskiego systemu dezinformacyjnego. Nastąpiła ona dzięki temu, że Ukraina skutecznie wykorzystała okres od 2014 r. (od początku rosyjskiej wojny z Ukrainą) do badania: rosyjskiej doktryny wojny informacyjnej, strategii jej prowadzenia, głównych aktorów, platform udostępniania, a także badania i neutralizowania głównych narracji, które miałyby usprawiedliwić rosyjską inwazję na Ukrainę. Nie mniej istotne było także to, że Ukrainie udało się zwrócić uwagę całego świata na problem rozprzestrzeniania się i wzrostu wpływów rosyjskiej dezinformacji, wyjaśnić jej skutki i zdyskredytować jej główne narracje. I zrobić to wszystko zawczasu – na długo przed rozpoczęciem agresji w lutym 2022 r.Item Основні наративи дезінформації, які формують війну та її вплив на кінетичну війну(Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej, 2023) Федченко, ЄвгенПісля року від початку повномасштабної агресії Росії проти України можна підвести проміжні підсумки ще однієї, можливо менш помітної війни – інформаційної. Дехто переконаний, що Україна вже остаточно перемогла в інформаційній війні – принаймні про це говорять багато дослідницьких текстів та заголовки в провідних світових медіа – Washington Post, BBC, NPR тощо. Інші ж навпаки говорять про те, що саме в цьому різновиді війни не може бути остаточної перемоги і вона, як зазначав Клаузевіц, ніколи не завершується. Але є одне важливе досягнення, яке дало Україні змогу здобути стратегічні переваги в комунікації та використати в подальшому ці переваги як для побудови внутрішньої системи стійкості (resilience), так і для створення міжнародної коаліції союзників та партнерів – це завчасна нейтралізація російської системи дезінформації завдяки тому, що Україна ефективно використала період із 2014 року – початку російської війни проти України – для вивчення російської доктрини ведення інформаційної війни, стратегії її ведення, основних акторів, платформ поширення, а також вивчення та нейтралізації основних наративів, які мали би виправдати російське вторгнення в Україну. Не найменшим чином це стосувалося і того, що Україні вдалося привернути увагу всього світу до проблеми поширення та зростання впливу російської дезінформації, пояснити її впливи та дискредитувати її основні наративи. І зробити все це передчасно – ще задовго до початку агресії в лютому 2022 року.Item The transformation of propaganda : the continuities and discontinuities of information operations, from Soviet to Russian active measures(2023) Horbyk, Roman; Prymachenko, Yana; Orlova, DariyaThis article focuses on the transformation of Soviet Cold War propaganda into the contemporary Russian information operations, bringing together two distinct periods characterised with the rise of new and sophisticated techniques. By comparing propaganda instructions in KGB manuals and the practices of the propagandists behind the 2014–2020 Secondary Infektion campaign, we find out what of the "analogue" Cold War propaganda remains in the present-day computational propaganda and how exactly Soviet propaganda techniques evolved into the new mediascape. This highlights both strong continuities of methods and techniques and certain discontinuities. Our analysis also contributes to the understanding of the very concept of propaganda, singling out such aspects as covertness, negativity, and inauthenticity as especially ingrained features of the Russian style of propaganda that are also regrettably often overlooked in generic definitions.Item Етика та журналістські стандарти – діючі норми та самообмеження медіа(Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej, 2023) Квіт, СергійПорушення професійної етики та стандартів журналістської діяльності у 2022-2023 роках має розглядатися у контексті повномасштабного військового вторгнення під час чергової російсько-української війни, що розпочалася у 2014 році і створила значні концептуальні передумови для розмивання узвичаєних норм. Іншими словами, зараз недостатньо брати до уваги окремо взяті кейси порушень журналістами професійної етики, ніби не помічаючи обставини глобальних трансформацій, спричинених цією війною. Тим більше, що існує все більше можливостей публічно ідентифікувати неетичну поведінку журналістів, які просувають російські наративи у Західних медіа і належать до т.зв "Duranty club". Так, у липні 2022 року під санкції Великої Британії потрапив скандальний проросійський журналіст Грем Філіпс. Він був помічений в одній компанії разом з Патріком Ланкастером і Крістелем Неантом на окупованих територіях Донецької і Луганської областей в умовах особливого сприяння з боку окупаційної російської адміністрації.У відповідь ці особи створювали проросійський, тобто викривлений і неправдивий, медіа контент.Item Etyka i standardy dziennikarskie - obowiązujące normy i samoograniczenia mediów(Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej, 2023) Kvit, SerhiyNaruszenie etyki zawodowej i standardów działalności dziennikarskiej w latach 2022––2023 należy rozpatrywać w kontekście pełnoskalowej inwazji zbrojnej podczas kolejnej wojny rosyjsko-ukraińskiej, która rozpoczęła się w 2014 r. i stworzyła istotne przesłanki koncepcyjne do zacierania norm zwyczajowych. Innymi słowy, obecnie nie wystarczy uwzględniać poszczególnych przypadków naruszeń etyki zawodowej przez dziennikarzy, jakby nie zauważając globalnych okoliczności przemian wywołanych tą wojną. Tym bardziej że istnieje coraz więcej możliwości do publicznego identyfikowania nieetycznych zachowań dziennikarzy promujących rosyjskie narracje w zachodnich mediach i należących do tzw. "Duranty club". W lipcu 2022 r. skandaliczny prorosyjski dziennikarz Graham Phillips trafił pod sankcje Wielkiej Brytanii. Widziano go w towarzystwie Patricka Lancastera i Christelle’a Neanta na okupowanych terytoriach obwodów donieckiego i ługańskiego w warunkach szczególnego sprzyjania okupacyjnej administracji rosyjskiej. W odpowiedzi osoby te tworzyły prorosyjskie, czyli zniekształcone i nieprawdziwe treści medialne.