Мова ворожнечі як феномен і предмет наукової інтерпретації
Loading...
Date
2024
Authors
Сусська, Ольга
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Гельветика
Abstract
У статті наголошується на необхідності вивчення мови ворожнечі в рамках комплексного підходу, зокрема, включаючи розгляд цього феномену у фокусі його різнобічності, такими науками, як лінгвістика, психологія і соціологія. Новітня історія переповнена ситуаціями, коли гострі суперечності в поглядах, дотриманні традицій, ідеологічні розбіжності призводили до загострених конфліктів. Такі конфлікти мали різні масштаби – від місцевих зіткнень та протистоянь до світових воєн, але завжди мали серйозний негативний вплив на суспільство. Напочатку XXI ст. ситуація мало в чому змінилась: відбулись численні конфлікти, що були засновані на національних, етнічних та ідеологічних протиріччях, та ще й підсилилась розповсюдженням інформаційних технологій, які породили новий вид – гібридну війну, одним з інструментів якої є використання "мови ворожнечі", що є загрозою демократії, може обмежувати свободу слова і можливість вільного обміну ідеями та думками. Коли в соціумі люди відчувають себе об’єктом дискримінації, маніпуляцій чи образ, вони можуть уникати участі в політичних, зокрема, виборчих процесах, що із соціологічної точки зору може призвести до відчуження влади від громадян й підриву демократичних цінностей суспільства. Протидія розповсюдженню мови ворожнечі також потребує комплексного підходу на різних рівнях. Розвиток та підтримка незалежних та професійних ЗМІ, що здатні надавати перевірену, об’єктивну й достовірну інформацію, є запорукою можливості викорінення у суспільстві мови ворожнечі. Проте, це вимагає активної участі різних верств і груп суспільства у формуванні культури мови, засудження мови ворожнечі та підтримки якісної журналістики. Професійні та громадські організації (StopFake, Детектор медіа, ін.), які активно займаються викриттям маніпулятивних практик у ЗМІ, сприяють збереженню довіри до медіа та підвищенню рівня медіаграмотності серед різних верств суспільства.
Description
The article emphasizes the need to study the hate speech within the framework of a comprehensive approach, in particular, including consideration of this phenomenon in the focus of its versatility, such sciences as linguistics, psychology and sociology. Recent history is full of situations when sharp contradictions in views, observance of traditions, ideological differences led to aggravated conflicts. Such conflicts had different scales – from local clashes and confrontations to world wars, but always had a serious negative impact on society. At the beginning of the XXI century. the situation has not changed much: there have been numerous conflicts based on national, ethnic and ideological contradictions, and it has also been
intensified by the spread of information technologies, which have given rise to a new type – a hybrid war, one of the tools of which is the use of the "hate speech", which is a threat to democracy, can limit freedom of speech and the possibility of free exchange of ideas and opinions. When in society people feel that they are the object of discrimination, manipulation or insult, they may avoid participating in political, in particular, electoral processes, which from a sociological point of view can lead to the alienation of power from citizens and the undermining of democratic values of society. Countering the spread of hate speech also requires a comprehensive approach at various levels. The development and support of independent and professional mass media capable of providing verified, objective and reliable information is a guarantee of the possibility of eradicating hate speech in society. However, this requires the active participation of various layers and groups of society in the formation of language culture, condemnation of hate speech and support of quality journalism. Professional and public organizations (StopFake, Detektor media, etc.), which are actively engaged in exposing manipulative practices in the mass media, contribute to maintaining trust in the media and increasing the level of media literacy among various segments of society.
Keywords
інформаційний простір, мова ворожнечі, дезінформація, маніпуляції, гібридна війна, стаття, information space, hate speech, disinformation, manipulation, hybrid war
Citation
Сусська О. О. Мова ворожнечі як феномен і предмет наукової інтерпретації / О. О. Сусська // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики : збірник наукових праць / Класичний приватний університет. - Запоріжжя : Гельветика, 2024. - Вип. 102. - С. 76-87. - https://doi.org/10.32782/2707-9147.2024.102.8