Кафедра "Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича"
Permanent URI for this collection
У 2021 році за рішенням Вченої ради НаУКМА на факультеті правничих наук назву кафедри "Києво-Могилянська школа врядування" змінено на кафедру "Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича".
Browse
Recent Submissions
Item Гендерна рівність у вимірі публічної політики України в умовах євроінтеграції: реформи та зміни(Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2024) Халецька, АлінаМетою даної публікації є аналіз здатності публічної адміністрації України як держави-кандидата на вступ до ЄС виконувати публічні завдання (європейські, національні та на місцевому рівні), забезпечувати інституційні та організаційні реформи щодо забезпечення гендерної рівності.Item Policy-making in post-war recovery: procedures of stakeholder analysis vs/or "quick solutions"(Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2024) Tertychka, ValeriyPolicy analysis cycle: standardization and application practice. The policy analysis cycle is regulated by the regulations of the Cabinet of Ministers and other NPAs. Stakeholder analysis: normalization, training and implementation. Why are stakeholder analysis procedures approved but not fully implemented in direct practice? What hinders and prevents the implementation of innovations? For the practice of Ukraine’s integration into the EU, the implementation of stakeholder analysis procedures in the practice of government is important. This paradoxical situation is related to the “simplification” of policy analysis in general and stakeholder analysis in particular. In practice, this is manifested in: “playing in the procedure of policy makers” for the sake of populism and "unprofessionalism" of performers. That is, the situation is unfortunately getting worse… In the conditions of the post-war reconstruction of the country – will the policy-making procedures be followed or will there be "quick decisions"?Item Україна: від війни до миру та відновлення : аналітичні оцінки. Квітень 2024(2024) Якименко, Юрій; Биченко, Андрій; Мельник, О.; Міщенко, М.; Пашков, М.; Пищуліна, Ольга; Омельченко, Володимир; Рябцев, Геннадій; Стецюк, Петро; Сунгуровський, Микола; Юрчишин, ВасильАналітичне дослідження. Протягом квітня 2024 р. загальна ситуація на театрі бойових дій залишалася складною, характеризувалася динамічною зміною оперативно-тактичної обстановки та мала стійку тенденцію до подальшого загострення. Російська сторона намагалася максимально скористатися "вікном можливостей" (або ж "вікном вразливості" України), створеним відсутністю своєчасного вирішення проблем забезпечення Сил оборони України людськими та матеріальними ресурсами. Позитивне рішення Вашингтона стосовно надання американської військової допомоги та ухвалення Верховною Радою законодавчих змін з питань мобілізації, очевидно, не могли негайно вирішити накопичені проблеми, але, ймовірно, підштовхнули російське військово-політичне керівництво противника до активізації наступальних зусиль. Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг під час візиту до Києва заявив, що багато місяців, які знадобилися Конгресу для затвердження нової військової допомоги Україні, і нездатність Європи вчасно доставити боєприпаси призвели до "серйозних наслідків на полі бою". До переліку головних причин невдач на фронті слід додати нездатність Української держави вирішити протягом місяців проблему мобілізації. Водночас, попри всю складність ситуації на полі бою, Сили оборони України продемонстрували здатність "тримати удар". Анонсованого росіянами після захоплення Авдіївки "прориву фронту" не відбулося, хоча через зазначені вище причини, зберігається критична ситуація на кількох напрямках. Окрім людських і матеріальних ресурсів, на даний момент очевидно бракує оновленої української стратегії ведення війни (хоча б реалістичного, детального плану дій на 2024 р.) та досягнення перемоги — узгодженої з партнерами, яким — насамперед США — слід, своєю чергою, також більш чітко визначитися зі стратегією підтримки України та способом завершення війни.Item Розбудова спроможності держави здійснювати реформи: які міністерства мають бути в післявоєнній Україні?(Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2024) Рябцев, ГеннадійВироблення політики, базованої на доказах і цінностях, є основою діяльності органів влади держав-членів ЄС. Однією зі складових Рамкової політики Організації економічного співробітництва та розвитку щодо розвитку цифрового врядування є створення Data-driven public sector, тобто системи вироблення політики, базованої на даних. Уряд, що визнає докази "ключовим стратегічним активом у створенні спільних для суспільства цінностей, застосовує дані на всіх етапах вироблення політики, послуговується етичними принципами для надійного й безпечного використання доказів". У Настановах з якості суспільного врядування в ЄС зазначено: Міцність доказової бази є основою успішного вироблення політики. Державні службовці мають аналізувати потенційні джерела доказів, зокрема офіційну статистику; результати досліджень наукових організацій, асоціацій, аналітичних центрів; результати оцінювання політики; підсумки опитувань, інших досліджень […]; експертні висновки; докази, що надходять від стейкголдерів і груп інтересів. Одним із варіантів реалізації такого підходу є передача збирання, аналізу й оцінювання доказів спеціалізованому органу, що є компетентним у дослідженнях і функціонує незалежно. Такий орган створений, зокрема, в США. Згідно із Законом про основи вироблення доказової політики, в усіх установах американського держави функціонують офіси, відповідальні за ефективне використання даних, політику управління якими як стратегічним активом виробляє Data Governance Body. З огляду на вагу, що приділяють виробленню доказової політики в ЄС, США, Британській Співдружності, Організації економічного співробітництва та розвитку, неспроможність органів влади до цього можна класифікувати як загрозу національній безпеці. Адже успішність держави визначається не стільки здатністю її органів влади розробляти політики, проекти і плани, скільки спроможністю їх ефективно й результативно реалізовувати. Проте це є можливим лише в разі дотримання державними службовцями повного циклу аналізу політики під час вибору найкращих її альтернатив та інструментів їхньої реалізації.Item Україна: від війни до миру та відновлення : аналітичні оцінки. Травень 2024(2024) Якименко, Юрій; Биченко, Андрій; Мельник, О.; Міщенко, М.; Пашков, М.; Пищуліна, Ольга; Омельченко, Володимир; Рябцев, Геннадій; Стецюк, Петро; Сунгуровський, Микола; Юрчишин, ВасильАналітичне дослідження. Протягом травня 2024 р. зберігалася тенденція до ескалації збройного протистояння та розширення масштабів російсько-українського конфлікту. Затримки з надходженням західної військової допомоги та брак людських ресурсів (проблеми мобілізації) дозволили противнику утримати стратегічну ініціативу на всьому театрі бойових дій і розширити лінію фронту на північному кордоні. Наступ російських військ досяг обмежених тактичних результатів на Харківському напрямку, але спричинив потужний резонанс всередині України та за її межами. Попри загалом несприятливі для України події, загострення ситуації на фронті стимулювало ухвалення низки публічних заяв, політичних рішень та відповідних практичних кроків, спрямованих на посилення підтримки України, що можуть найближчим часом, якщо не змінити баланс сил на користь України, то переломити негативну тенденцію останніх місяців. Російське військово-політичне керівництво вдалося до низки небезпечних акцій на кордонах і на території країн-партнерів України, що свідчить про незмінність агресивної політики кремля. Росія відкрито демонструє готовність до подальшої ескалації та розширення масштабів конфлікту шляхом ядерного шантажу, актів саботажу на території європейських країн, провокацій на кордонах з використанням нелегальних мігрантів і спробами змінити власне лінії державних кордонів.Item Особливості викладання основ національної безпеки здобувачам вищої освіти в галузі знань "Публічне управління та адміністрування"(Liha-Pres, 2024) Рябцев, ГеннадійМатеріали доповіді учасника всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації "Національна безпека: загрози та виклики", 1 квітня – 12 травня 2024 року.Item Стратегування як запорука відновлення України(Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2024) Рябцев, ГеннадійМатеріали І-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції за міжнародною участю "Публічне управління та адміністрування в Україні: євроінтеграційний поступ", 31 травня 2024 р.Item Україна: від війни до миру та відновлення : аналітичні оцінки. Червень 2024(2024) Якименко, Юрій; Биченко, Андрій; Мельник, О.; Міщенко, М.; Пашков, М.; Пищуліна, Ольга; Омельченко, Володимир; Рябцев, Геннадій; Стецюк, Петро; Сунгуровський, Микола; Юрчишин, ВасильАналітичне дослідження. Протягом червня 2024 р. тривали бойові дії різної інтенсивності вздовж всієї лінії фронту. Найбільш напружена ситуація фіксувалася на північній та східній ділянках фронту, де російські війська зосередили основні наступальні зусилля, намагаючись реалізувати перевагу, отриману через затримки в постачанні Україні зовнішньої військової допомоги та проблеми з мобілізацією. Мобілізація залишається одним з найбільш актуальних питань, що отримало лише часткове вирішення після ухвалення відповідного закону. В результаті запроваджених нормативно-правових і технологічних нововведень суттєво покращилася ситуація з оновленням даних військовозобов’язаними. Червень 2024 р. характеризується також значною кількістю політико-дипломатичних заяв, подій і рішень на міжнародному рівні, що були спричинені розвитком ситуації в зоні бойових дій і матимуть вплив на подальший перебіг конфлікту та перспективи його завершення. Водночас слід констатувати, що позиції сторін конфлікту залишаються принципово незмінними і несумісними для початку переговорів, а міжнародні інструменти врегулювання та зусилля посередників — недостатньо ефективними.Item Енергетика України у червні 2024 р. : липень 2024(2024) Рябцев, Геннадій; Омельченко, ВолодимирАналітичне дослідження. У перший день місяця відбулася чергова масована атака на критичну інфраструктуру України. 20 і 22 червня було завдано шкоди окремим енергетичним об’єктам у чотирьох областях. Унаслідок цього сукупні втрати Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України перевищили 9 ГВт. Виведено з ладу 90% потужності ТЕС і 40% — ГЕС. Через це лише два дні в червні минули без запровадження обмежень в енергопостачанні. Графіки аварійних та/чи стабілізаційних вимкнень діяли впродовж 44% годин місяця. Пропускна спроможність міждержавних перетинів використовувалася в обсязі, близькому до максимальної (1,6-1,7 ГВт), десять разів. Унаслідок серйозної шкоди, нанесеної всім великим станціям, енергетикам не вдається скористатися паливом, що резервувалося для проходження літнього піку споживання. Через це запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ зросли до 2,6 млн т (+0,4 млн т порівняно з останнім днем травня), а запаси газу в підземних сховищах — до 5,2 млрд куб. м (без урахування 4,7 млрд куб. м ресурсу "довготривалого зберігання" і 0,5 млрд куб. м газу, що належить нерезидентам).Item Огляд роботи енергетичного сектору в липні 2024 р. : серпень 2024(2024) Рябцев, Геннадій; Омельченко, ВолодимирОгляд роботи енергетичного сектору в липні 2024 р. В липні в енергетичній системі України спостерігався значний дефіцит електричної енергії, спричинений шкодою, завданою масованими російськими атаками, та зростанням споживання через аномальну спеку. Лише три дні пройшли без енергетичних обмежень. Графіки аварійних та/чи погодинних вимкнень запроваджувалися впродовж 94% годин місяця. Через це НЕК "Укренерго" скасувала заплановані для кращого прогнозування режимів роботи системи виміри споживання енергії в регіонах. Польський, румунський і словацький оператори систем передачі 10 разів надавали НЕК "Укренерго" аварійну допомогу, а пропускну спроможність міждержавних перетинів, близьку до максимальної (1,6-1,7 ГВт), вдалося використати лише тричі через зростання споживання електричної енергії у Східній Європі.Item Україна: від війни до миру та відновлення : аналітичні оцінки. Липень 2024(2024) Якименко, Ю.; Биченко, А.; Мельник, О.; Міщенко, М.; Пашков, М.; Пищуліна, Ольга; Омельченко, Володимир; Рябцев, Геннадій; Стецюк, Петро; Сунгуровський, Микола; Юрчишин, ВасильАналітичне дослідження. Липень 2024 р. став третім місяцем поспіль найбільш запеклих боїв російської війни з огляду на повідомлення про втрати противника у живій силі та техніці. "Вікно можливостей", сприятливі погодні умови та політичні фактори очевидно підштовхували російське військове керівництво до форсування наступальних операцій, не звертаючи увагу на відповідність затрачених ресурсів та отриманих результатів. Українські Сили оборони спромоглися унеможливити реалізацію найгіршого сценарію, не допустивши прориву фронту, але й не зупинили постійного просування противника. На тлі "переможного поступу" росії та відсутності реалістичних і обґрунтованих планів (стратегій) перелому ходу війни на користь України, набирають популярності різні ініціативи переговорів про припинення вогню. При цьому, ультимативні вимоги росії залишаються незмінними і несумісними ні з Мирним планом України, ні з пропозиціями інших потенційних посередників, принциповим пунктом яких є виконання Статуту ООН, зокрема, стосовно відновлення територіальної цілісності України.Item Changes in the Political Discourse of Eastern European Countries in the Context of the Migration Crisis and Combating Human Rights Violation(2024) Durdynets, Myroslav; Poda, Tetiana; Kostetska, Lidiia; Svoboda, Ivo; Strelchenko, InnaThe aim of the study is the analysis of changes in political discourse in the Eastern European countries during the migration crisis and its impact on political decisions. A mixed approach, combining graphic methods, comparative methods, sociological method and content analysis of studies and political texts, was used. The results of the study indicate significant changes in the political discourse during the migration crisis, which are characterized by the formulation of migration as a security threat, the prioritization of national identity, and the rise of populism. The political leaders‘ favour of anti-immigration sentiments reflects the influence of public opinion on policy decisions, while the media have played a key role in strengthening the securitized discourse. The study determines the impact of these changes in discourse on policy decisions, including the adoption of restrictive immigration measures and their consequences for European integration, democratic values, socio-cultural dynamics, and security.Item Проблеми й напрями забезпечення стійкості й надійності роботи енергетики України під час дії воєнного стану(Associazione Italiana di Storia Urbana, UKRLOGOS Group, 2024) Рябцев, ГеннадійНаслідки російських атак на об’єкти критичної енергетичної інфраструктури України в березні-квітні 2024 року охарактеризовані як серйозні. Визначено основні уразливості енергетичної системи України, що полягають у нестачі маневрової потужності й неспроможності до ефективної передачі великої кількості енергії зі сходу на захід і південь. Попри це, ймовірність блекауту в енергетичній системі оцінено як низьку. Проаналізовано дії й розроблено практичні рекомендації органам влади із забезпечення стійкості й надійності роботи мереж і систем, що мають бути спрямовані на розосередження й розукрупнення об’єктів критичної енергетичної інфраструктури із забезпеченням їхнього захисту не нижче другого рівня.Item Процедури аналізу політики: методика визначення проблеми, придатної для аналізу(Baltija Publishing, 2024) Рябцев, ГеннадійУ рамках чинного в ЄС та Україні підходу доказову суспільну політику (evidence-based public policy) розглядають як базований на доказах і цінностях курс дій (road map) влади з вирішення проблем порядку денного [1, с. 22], підкреслюючи, що він "має впливати на "реальний" світ, спрямовуючи на це рішення, що приймаються" [2, с. 298]. За визначенням, політика в сенсі policy завжди має справу із суспільними (соцієтальними) проблемами, тобто перешкодами для бажаних дій чи досягнення спільних цілей. Вирішення цих проблем є предметом аналізу політики (policy analysis) – "комплексу процедур із вироблення поради про найкращий із-поміж можливих курсів дій влади, орієнтованого на клієнта і базованого на доказах і цінностях"[3, с. 38].Item Цифрові інструменти стратегічного управління(Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2024) Рябцев, ГеннадійМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Публічне управління в Україні: історичний досвід та перспективи розвитку", м. Київ, 20 лютого 2024 р. Потреба у вирішенні все складніших проблем, що постали внаслідок інтеграційних процесів в інформаційному суспільстві, спричинила виникнення стратегічного управління – процесу й технології, за допомогою яких суб’єкт управління впливає на об’єкт із метою досягнення їхніх спільних цілей, неперервно враховуючи зміни в зовнішньому середовищі. Стратегічне управління є застосовним за великої нестабільності й лише часткової прогнозованості змін та є виходом за традиційні рамки заради досягнення складних спільних цілей. Основними інструментами стратегічного управління є сценарне прогнозування, форсайтинг і керування ризиком. На відміну від інструментів планування, що передбачають обов’язкове визначення кількісних показників, такі інструменти дозволяють лише звузити поле невизначеності, мінімізувати несподіванки майбутнього і зменшити негативні наслідки від них.Item Наскрізна програма практики : методичні рекомендації для здобувачів, які навчаються за освітньою програмою "Суспільне і приватне врядування"(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Малиш, Наталія; Москаленко, СвітланаНаведено опис наскрізної програми практики – навчальної та переддипломної, подання й прилюдний захист яких є обов’язковими компонентами освітньої програми "Суспільне і приватне врядування". Визначено мету, завдання, структуру, вимоги до організації підготовки і захисту, принципи й критерії оцінювання робіт. Подано рекомендації до змістового наповнення та оформлення результатів практик. Для здобувачів, які навчаються за освітніми програмами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 281 "Публічне управління та адміністрування".Item Робоча програма науково-дослідницької практики : методичні рекомендації для здобувачів, які навчаються за освітньо-науковою програмою "Суспільна політика і врядування"(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Рябцев, Геннадій; Малиш, НаталіяНаведений опис робочої програми науково-дослідницької практики, подання й прилюдний захист звіту про яку є обов’язковим компонентом освітньо-наукової програми "Суспільна політика і врядування". Визначено мету, завдання, структуру, вимоги до організації практики, принципи оцінювання її проходження. Наведені рекомендації до змістового наповнення та оформлення звітної документації. Для здобувачів, які навчаються за освітніми програмами другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 281 "Публічне управління та адміністрування".Item Процедури аналізу політики: методика визначення варіантів (альтернатив) політики(Liha-Pres, 2023) Рябцев, ГеннадійМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції "ІІ Міжнародна науково-практична конференція Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського до 105-ї річниці від заснування університету", 17–18 жовтня 2023 р., м. Київ.Item Експертно-математичний метод оцінення впливу загроз енергетичній безпеці у безпековому вимірі(International Center of Scientific Research, 2024) Харазішвілі, Юрій; Суходоля, Олександр; Рябцев, ГеннадійРозроблено експертно-математичний метод кількісного оцінювання впливу зовнішніх і внутрішніх загроз на рівень енергетичної безпеки держави, який об'єднує експертні оцінки щодо зміни складових інтегрального індексу та формалізовані математичні розрахунки їхнього впливу на інтегральний індекс в цілому через модель енергетичної безпеки та на індикатори безпеки шляхом декомпозиції інтегральних індексів складових через застосування метода адаптивного регулювання з теорії управління.Item Adaptive Response Methodology For Sustainable Energy Systems Of The National Economy In The Security Dimension(2024) Kharazishvili, Yurii; Sukhodolia, Oleksandr; Riabtsev, Gennadii; Kalinin, Oleksandr; Us, Galyna; Lunov, YevhenThis article presents a methodology that combines expert assessments and mathematical calculations to quantify the impact of both external and internal threats on the energy security level of a state. The approach utilizes an energy security model to assess the overall impact of changes in integrated index components. Adaptive control methods are employed to decompose integrated indices and security indicators. The methodology incorporates indicators that determine safe existence limits within security gradations and uses normalization techniques and dynamic weighting coefficients. It also formalizes the impact of threats on the integral index, constructs a new trajectory for goal achievement, and decomposes the dynamics into components and energy security indicators. The developed methodology aids in formulating management decisions to mitigate and eliminate threats to energy security, ensuring adaptability within the energy system and maintaining a trajectory of sustainable development. This can be applied at various levels, from local to national, through the Energy Sustainability Plan of the Country.