Кафедра "Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича"
Permanent URI for this collection
У 2021 році за рішенням Вченої ради НаУКМА на факультеті правничих наук назву кафедри "Києво-Могилянська школа врядування" змінено на кафедру "Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича".
Browse
Recent Submissions
Item Rethinking Peace and Victory in Light of Russian Aggression in Ukraine(2025) Kyselova, Tetiana; Landau, Dana M.Russia’s full-scale invasion of Ukraine in February 2022 led to a crisis in the field of peacebuilding, and among scholars of peace and conflict. As an interstate war of aggression, Russia’s war in Ukraine is highly atypical for our times, which raises questions about whether the standard tools of peacebuilding, and established approaches to the study of peace, are applicable. This special issue aims to grapple with these questions from within the field of peace and conflict studies, in particular, to explore what avenues for negotiation, mediation, and peacebuilding there might be in light of Russian aggression against Ukraine. In this introduction, we highlight the need for the field of peace and conflict studies to engage critically with these challenges. We introduce and summarize the different contributions by Ukrainian and foreign scholars to this special issue, before concluding with a number of questions for the broader field of peacebuilding beyond Ukraine.Item Економічні концепції для належного врядування(ГО "Школа врядування", 2024) Кілієвич, ОлександрРозділ 3. з навчального посібника для ветеранів та ветеранок, які планують свою професійну кар'єру на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування "Урядування в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення".Item Нове регулювання громадської участі в ЄС: пріоритети на шляху євроінтеграції України(2024) Андрійчук, ТетянаЄвроінтеграційний процес в Україні, що пришвидшився після 2022 року, вимагає цілеспрямованої роботи з аналізу та імплементації законодавства й стандартів Європейського Союзу за різними сферами та галузями. Не менш значущим є фундаментальний кластер переговорного процесу (Fundamentals), що включає питання функціонування демократичних інститутів. Громадська участь – невід’ємний складник розвитку та захисту сучасних демократій, відповідно у межах євроінтеграційного процесу важливим є врахування відповідних вимог ЄС, які посилилися у 2023 році. Тож метою статті є проаналізувати нове регулювання з питань громадської участі для держав-членів ЄС та означити пріоритетні напрями його імплементації в процесі євроінтеграції в Україні. Застосовано низку методів, зокрема структурно-функціональний та порівняльний; метод аналізу документів (рішень інституцій ЄС); загальнонаукові методи аналізу і синтезу та ін. Як засвідчило дослідження, тривалий час питання застосування механізмів громадської участі державами-членами ЄС залишалися поза регулюванням європейських інституцій, визначалися здебільшого певні загальні пріоритети. Водночас, враховуючи зростання загроз для демократії, наприкінці 2023 року було прийнято Рекомендації щодо сприяння залученню й ефективній участі громадян та організацій громадянського суспільства в процесах формування державної політики, що конкретизували регулювання діяльності держав-членів у відповідній сфері. До основних заходів, які вони мають вживати, віднесено, зокрема, впровадження механізмів участі, що виходять за рамки мінімальних стандартів публічних консультацій та передбачають деліберацію, діалог, спільне творення рішень; забезпечення більшої інклюзивності громадської участі; посилення участі дітей та молоді та ін. Також звертає на себе увагу великий блок конкретизованих заходів із посилення захисту громадського простору як основи для забезпечення громадської участі. Враховуючи досвід України, у статті виокремлено низку пріоритетних напрямів імплементації Рекомендацій, що стосуються вдосконалення законодавства та практики проведення публічних консультацій, запровадження деліберативних форматів публічних обговорень, захисту організацій громадянського суспільства.Item Зовнішньополітичні підходи США та Китаю щодо глобального міжнародного порядку(2023) Пошедін, ОлегМетою статті є дослідження політики США і КНР у контексті їх ставлення до міжнародного порядку, який склався після Другої світової війни. Методологія статті. Використано метод аналізу офіційних документів, виступів представників органів державної влади Сполучених Штатів Америки і Китайської Народної Республіки на предмет визначення їх політики стосовно глобального міжнародного порядку. За допомогою методу порівняння виявляються відмінності обох держав у поглядах на майбутнє глобального міжнародного порядку. Застосування методу синтезу дозволило узагальнити отримані результати і сформувати рекомендації щодо перспективи співпраці України з Китайською Народною Республікою. Наукова новизна статті полягає у розгляді зовнішньої політики США та Китаю крізь призму їх ставлення до глобального міжнародного порядку. У статті зроблено висновок про те, що політика США і КНР стосовно глобального міжнародного порядку кардинально відрізняються. Пропонується з обережністю ставитися до пропозицій залучення Китаю до післявоєнної відбудови України. США можуть негативно поставитися до співпраці України з КНР. Така співпраця, з високою вірогідністю, буде використана у політичній боротьбі в США і, як результат, може призвести до зменшення американської фінансової і військової допомоги Україні.Item Написання і захист кваліфікаційної роботи : методичні настанови для здобувачів, які навчаються за освітньою програмою "Суспільне і приватне врядування"(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Рябцев, Геннадій; Малиш, НаталіяНаведений опис кваліфікаційної роботи, подання й прилюдний захист якої є обов’язковою компонентою освітньої програми "Суспільне і приватне врядування". Визначено мету, завдання, структуру, вимоги до організації підготовки і захисту, принципи й критерії оцінювання кваліфікаційної роботи. Наведені рекомендації до її змістового наповнення та оформлення. Для здобувачів, які навчаються за освітніми програмами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 281 "Публічне управління та адміністрування".Item Democratic control of the defence sector in Ukraine(2023) Poshedin, OlehUkraine has declared membership in the European Union and the North Atlantic Treaty Organization as its goal. One of the prerequisites for joining both organizations is the stability of institutions that guarantee, among other things, democracy and the rule of law. For Ukraine, exercising effective democratic control is a crucial issue of civil-military relations. The article analyzes individual words, phrases, and terms defining democratic control of the security and defence sector. Due to the method of synthesis, the elaborated material is generalized. The article’s results are also based on the author’s experience in the Ministry of Defence of Ukraine and cooperation with foreign advisers who provided advisory assistance to the Ministry of Defence of Ukraine. The article considers democratic control as a problem of democratic governance of the defence sector. It is concluded that democratic defence governance allows for responsive, transparent decision-making, policy development, and policy implementation in a manner, which reinforces democratic control.Item The influence of the decommunization policy on the formation of Ukrainian national identity(2023) Poshedin, Oleh; Kashchuk, KaterynaThe article examined the impact of the decommunization policy in Ukraine on national identity formation. The objectives of the article were to determine the main reasons and consequences of decommunization in Ukraine. A historical approach to determine the causes of decommunization and justify its necessity is applied in the article. Sociological studies and expert opinions on decommunization are analyzed. Based on synthesis, analogy, and abstraction methods, the elaborated material is summarised, and the article’s conclusions are formulated. As a result, the conclusion has been drawn that decommunization could not contribute to the formation of national identity in Ukraine. The outcomes of decommunization had a positive effect only in combination with other efforts (educational process, dialogue with society, language policy). However, given Ukraine’s regional characteristics, it took time to unite the population around a shared historical memory, common symbols, and traditions. The policy of decommunization primarily contributed to the strengthening of regional identity. Moreover, improving the material well-being of Ukrainians and creating favorable conditions for living and working in Ukraine will unite the residents of all regions of Ukraine. These actions will significantly enhance the effect of decommunization in forming national identity.Item Портрет ветерана : вересень – жовтень 2023 року(Український ветеранський фонд, 2023) Кіріллова, Юлія; Зновяк, Владислава; Доля, ІринаПоточне онлайн опитування ветеранів/ок та військовослужбовців/виць є логічним доповненням загальнонаціонального опитування та комплексних досліджень "Потреби та перешкоди при працевлаштуванні ветеранів", "Потреби ветерана 2023" та "Портрет ветерана 2022", проведених Українським ветеранським фондом за час повномасштабної війни.Метою онлайн-опитування є визначення думки безпосередньо ветеранів та діючих військовослужбовців/виць російсько-української війни щодо їхніх актуальних потреб, проблем та сприйняття у суспільстві.Item Потреби та перешкоди ветеранів при працевлаштуванні : червень – липень 2023 р. : соціологічне дослідження(Український ветеранський фонд, 2023) Кіріллова, Юлія; Зновяк, Владислава; Казанська, АльонаНа сьогодні питання забезпечення потреб ветеранів в Україні набуває нових масштабів та відповідно оголює досі незримі для суспільства та держави критичні теми. Повномасштабне вторгнення рф на територію України від 24.02.22 спровокувало пріоритезацію потреб учасників бойових дій на користь забезпечення потреб мобілізованих за умовами воєнного стану. За час воєнних дій та з появою перших демобілізованих за станом здоров’я військових досвід забезпечення потреб ветеранів актуалізувався в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Враховуючи вплив воєнного стану на економіку України – стрімкий ріст інфляції, відтік бізнесу, інвестицій та кадрового ресурсу з України – можливості держави фінансово підтримувати ветеранів в умовах незавершеної війни стали суттєво обмеженими.Item Потреби ветеранів 2023 : (січень – квітень 2023 року)(Український ветеранський фонд, 2023) Кіріллова, Юлія; Казанська, Альона; Ткалич, МаріаннаУ нашому дослідженні ми актуалізували існуючі потреби ветеранів станом на сьогодні, а також дослідили досвіди користування та ставлення ветеранів та ветеранок до пільг, як вони оцінюють існуючі можливості для ветеранів та перешкоди під час отримання різноманітних пільг та послуг. Дослідження “Потреби ветеранів” стало продовженням комплексного дослідження “Портрет ветерана”, проведеного Українським ветеранським фондом влітку 2022 року. Дослідження “Потреби ветеранів” проводилося з січня по квітень 2023 року, та складалося з кабінетної та емпіричної частини.Item Роль запобіжних клапанів в залученні громадян та активному партнерстві(Видавництво ЧНУ ім. Петра Могили, 2023) Халецька, Аліна; Квасова, В.Тези доповіді учасників ХХVI Всеукраїнської науково-практичної конференції "Могилянські читання – 2023: досвід та тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний, національний та регіональний аспекти", (Миколаїв, 6–10 листопада 2023 року).Item Energy sector transparency evaluation: case of Ukraine(NISPAcee Press, 2024) Riabtsev, HennadiiThe purpose of the study is to develop a policy tool – Energy Transparency Index – that allows monitoring and evaluation of energy sector transparency. To achieve this goal, the following tasks were set: enabling an in-depth analysis with a breakdown into categories, markets, and specific indicators; tracking changes both in time and in comparison with other countries; using only open sources for analysis; focusing on the energy sector performance along the value chain "producer-consumer". The methodology of the Index applies the statistical method of multidimensional weighted average, applied to assess complex objects. This methodology is based on the calculation of the average value of about 230 transparency indicators grouped into eight categories. It implies scores for five energy markets, as well as scores by sectoral categories – Balances, Natural monopolies, Supply, Reliability and security, and Consumption. Also, it implies scores by cross-sectoral categories – Reporting, Policy, and Public authorities – that relate to the whole sector. The score of every transparency indicator is calculated using a formula based on expert assessments of availability, accessibility, relevance, frequency, usability, and completeness. All calculated scores are converted into a 100-point scale. According to the assessment made in 2021, Ukraine’s final score – 63 out of 100 – indicates medium transparency in the sector. According to the 2022 assessment, Ukraine’s final score is 39 out of 100, the lowest in the last five years. The war and the introduction of martial law caused a sharp drop in the information openness of the sector – the indicator fell by 24 points. Despite this, the Index still helps consumers rationalize their economic behavior in the market. The Index is helpful to companies and potential investors seeking an open, competitive environment, a better relationship with the government and communities, and reducing business risks. The Index is helping public authorities improve their transparency and related regulations. Foreign partners get a deeper understanding of Ukraine’s energy policy and markets. In the future, it will be necessary to solve the following problems: determining the optimal number of experts to evaluate indicators; comparing energy sector transparency in different countries; and testing the reliability of the methodology in other sectors of the economy.Item Стратегічні комунікації в Україні: основні "пастки" й підходи до їхнього уникнення(2024) Рябцев, ГеннадійМатеріали доповіді учасника ІV Міжнародної науково-практичної конференції Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського до 106-ї річниці від заснування університету та Кримського форуму, 17–18 жовтня 2024 р., м. Київ.Item Спільні дії для деокупації та реінтеграції Криму: роль ОГС, державних інституцій та медіа(2024) Третьяков-Гродзевич, ОлексійЗа результатами експертного обговорення "Тимчасово окупований Крим: що ОГС може і має робити уже сьогодні", яке відбулося 23 липня 2024 року за участю представників державних органів, організацій громадянського суспільства, правозахисників та медіа Центр демократії та верховенства права підготував цей документ. В ньому прописані основні моменти обговорення які згруповані за 4 напрямами – що є сьогодні, що нам треба робити, які підходи є провальними та основні виклики в процесі деокупації та реінтеграції Криму. Цей документ підготовлений для окреслення основних напрямків діяльності ОГС, державних органів, медіа та правозахисників в питання деокупації та реінтеграції АР Крим. Напрацювання представлені тут будуть в подальшому використанні ЦЕДЕМ для планування і реалізації програм та заходів з тематики деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, в тому числі і АР Крим.Item Політика Австралії у сфері оборони (2020–2024 рр.)(2024) Пошедін, ОлегУ статті досліджується оборонна політика австралійського уряду протягом 2020-2024 р. З’ясовано, що в цей період політика Австралії у сфері оборони зазнала суттєвого перегляду. Визначено, що десятирічний термін стратегічного попередження про напад на Австралію вже не може бути основою для оборонного планування. Це має значні наслідки для управління стратегічними ризиками і потребує термінових дій, включно з підвищенням рівня військової готовності, прискореним розвитком спроможностей, збільшенням витрат на оборону, відмовою від звичайного підходу до розробки політики та управління ризиками. Негайні дії уряду щодо зміни пріоритетів спроможностей сил оборони включали: інвестування в атомні підводні човни зі звичайним озброєнням завдяки партнерству AUKUS; розвиток здатності сил оборони точно вражати цілі на великій відстані та виробляти боєприпаси в Австралії; покращення здатності сил оборони діяти з північних баз Австралії; збільшення спроможності швидко переводити нові революційні технології в можливості сил оборони у тісному партнерстві з австралійською промисловістю; інвестування у зростання та утримання висококваліфікованої робочої сили; поглиблення дипломатичного та оборонного партнерства з ключовими союзниками в Індо-Тихоокеанському регіоні. Встановлено, що тристороннє партнерство в галузі безпеки AUKUS має важливе значення для Австралії в контексті отримання асиметричних спроможностей. AUKUS надаватиме розширені можливості австралійським силам оборони в таких сферах як штучний інтелект, гіперзвукова техніка та обізнаність про ситуацію на морі. Партнерство AUKUS набуває особливого значення на тлі розробки Китаєм нового покоління атомних підводних човнів, які будуть тихішими і які буде важче виявляти. Запропоновано у наукових дослідженнях в Україні зосередити увагу на питаннях прискорення інтеграції нових революційних технологій в оборонні спроможності, інвестування у розвиток та утримання висококваліфікованої робочої сили в оборонній сфері, а також розробки оборонних промислових пріоритетів.З огляду на проблеми у сфері українських оборонних закупівель, особливу увагу варто звернути на дослідженнях досвіду реформування австралійської системи оборонних закупівель.Item Tackling the Constraints on EU Foreign Policy towards Ukraine: From Strategic Denial to Geopolitical Awakening(2023) Raik, Kristi; Blockmans, Steven; Dandashly, Assem; Noutcheva, Gergana; Osypchuk, Anna; Suslov, AntonThis report explores the evolution of EU policy towards Ukraine, with major turning points occurring in 2004, 2014 and February 2022 when Russia’s full-scale invasion of Ukraine started. The dominant constraining factor in the case of Ukraine was multipolar (or rather bipolar) competition between the EU and Russia over the European political, economic and security order, which gradually tightened since 2004. Up to 2022, the EU’s main mitigation tactics in response to such competition was actually a denial of it, but in 2022 this approach became untenable and the EU entered the competition as an emerging geopolitical actor, actively trying to shape the future of European order that was challenged by the war in Ukraine. EU–Ukraine relations were also complicated by regional fragmentation in the post-Soviet space and within Ukraine, but this factor was overshadowed by geopolitical competition. Intra-EU contestation was an important constraining factor in 2004–2014, but after 2014 and especially after 2022 the EU reached an unprecedented level of unity in the face of the most serious geopolitical conflict in post-WWII Europe.Item Підвищення кваліфікації публічних службовців у контексті розбудови національної системи стійкості(2024) Лихач, Юлія; Селіванов, Сергій; Москаленко, СвітланаСпроможність органів державної влади та органів місцевого самоврядування як учасників процесів запровадження і розбудови системи національної стійкості залежить від кадрового забезпечення. Наявність стратегічно мислячих управлінців і відповідальних службовців уможливлює здатність держави і суспільства протистояти загрозам, адаптуватися до змін безпекового середовища, підтримувати стале функціонування, відновлюватися після кризових ситуацій. У сучасних умовах посилюються вимоги до якості підвищення кваліфікації публічних службовців, що є однією з передумов посилення їхнього професіоналізму. Метою статті є обґрунтування діалектики взаємозв’язку підвищення кваліфікації публічних службовців та забезпечення національної стійкості. Наголошено на важливості виявлення оперативності та гнучкості у визначенні навчальних потреб, вдосконалення навчально-програмного забезпечення, оновлення змісту наявних та розроблення нових програм підвищення кваліфікації. Наведено приклад розроблення у Вищій школі публічного управління двох загальних короткострокових програм: для державних службовців категорії "А" – "Євроатлантична інтеграція і функціонування національної системи стійкості"; для державних службовців категорій "Б" та "В", а також посадових осіб місцевого самоврядування – "Розбудова національної стійкості". Обґрунтовано необхідність формування консолідованої національної стійкості, професійних цінностей, а також важливість інтелектуально-ресурсного розвитку публічних службовців, збалансованої взаємодії державних органів і організацій громадянського суспільства. Належне функціонування системи підвищення кваліфікації передбачає взаємодію нормативно-правових, організаційно-функціональних та навчально-організаційних механізмів. Зазначене сприятиме виконанню державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування завдань щодо розбудови національної системи стійкості у сферах зовнішньої політики, суспільних відносин, в економіці, екології, в соціальній, гуманітарній та інформаційній сферах, а також безпосередньо у межах управлінської системи.Item "Видворити не можна залишити" – доля осіб, які незаконно оселилися в окупованому Криму(2024) Мірошниченко, ВладиславУ 2014 році розпочалася окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі – Крим) російською федерацією. Із того моменту минуло понад 10 років і за цей час український півострів став територією страху. Порушення прав людини відбуваються на постійній основі. Із численних негативних явищ, які виникли внаслідок окупації, можна виділити низку тих, що впливають на різноманітні сектори, включаючи економіку, освіту, культуру, військову справу, екологію та інші. Демографія Криму також зазнала змін під впливом цих подій. Даний матеріал не має за мету всебічно аналізувати кожен аспект і виклики, асоційовані з демографічними змінами в окупованому Криму, що стосуються широкого діапазону економічних, соціальних, культурних та інших питань. Натомість головний фокус публікації спрямований на вивчення і розробку рекомендацій щодо принципів і напрямів української державної міграційної політики стосовно осіб, які з 2014 року неправомірно перетнули державний кордон України та оселилися в окупованому Криму.Item Проблема захисту культурної спадщини під час війни: державно-управлінський аспект(2024) Малиш, Наталія; Москаленко, СвітланаЗдійснено аналіз ключових засад державно-управлінського впливу на розв’язання проблем захисту культурної спадщини під час війни. Констатовано факт нарощування Росією культурного впливу на Україну, щоб не випустити її зі своєї цивілізаційної орбіти. Водночас російські окупанти безжально нищать культурні цінності в нашій країні: пошкоджують об’єкти культурної інфраструктури, руйнують пам’ятки культурної спадщини. Наголошено на необхідності активізації державно-управлінського чинника впливу на розв’язання проблем захисту культурної спадщини. Обґрунтовано важливість притягнення до відповідальності Росії як держави-агресора, а також конкретних фізичних осіб, винних у знищенні, пошкодженні та викраденні культурних цінностей України. Зазначено, що придатним для застосування на вітчизняних теренах є досвід формування та реалізації політики ЄС і Ради Європи щодо культурної спадщини, коли її охорону здійснюють у межах не лише культурної політики, а й у межах інших галузевих політик ЄС: стійкість, управління ризиками стихійних лих, охорона природи, цифрові політики, освіта. Важливим напрямом діяльності зі збереження культурної спадщини є оцифрування та інвентаризація архівних фондів, музейних колекцій, картографування. Наведено позитивні приклади діяльності неурядових організацій міжнародного рівня та вітчизняних організацій громадянського суспільства щодо захисту культурної спадщини. Дійшли висновку, що в Україні має бути удосконалено законодавство щодо захисту об’єктів культурної спадщини. Слід більше уваги приділяти превентивним заходам, зокрема освітнім програмам і просвітницькій роботі. Держава має опікуватися також інвентаризацією культурних цінностей та формуванням відповідних баз даних, аналізом загроз та управлінням ризиками. Таким чином, йдеться про системну роботу, здійснювану у співпраці з неурядовим сектором, із залученням міжнародних організацій та максимальним використанням можливостей міжурядового співробітництва.Item Актуальні потреби та бачення можливостей для кар'єрного і професійного зростання ветеранів : онлайн-опитування серед ветеранів та діючих військовослужбовців (15–25 січня 2024 року)(2024) Величко-Трифонюк, Руслана; Кіріллова, Юлія; Зновяк, Владислава; Доля, ІринаУкраїнський ветеранський фонд Мінветеранів провів щорічне анонімне онлайн-опитування серед ветеранів і ветеранок та діючих військовослужбовців і військовослужбовиць. Опитування було проведено в період з 15 по 25 січня 2024 року. Воно передбачало збір первинних даних з метою визначення думки безпосередньо ветеранів та діючих військовослужбовців щодо їхніх актуальних потреб та бачення можливостей для кар’єрного і професійного зростання в Україні. Воєнний стан, який триває в Україні на час збору даних, обмежує доступ до повних та достовірних офіційних статистичних даних щодо загальної кількості ветеранів, діючих військовослужбовців, їхнього розподілу відповідно до віку, статі, а також використання персоналізованих кількісних методів збору даних. Враховуючи важкодоступність респондентів, методом для збору даних було обрано анонімне онлайн-опитування, тому вибірка є "стихійною". В опитуванні взяли участь 1043 респонденти. Результати опитування не є репрезентативним, проте вони відображають актуальні настрої та певні тенденції серед цільової аудиторії.