Кафедра "Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича"
Permanent URI for this collection
У 2021 році за рішенням Вченої ради НаУКМА на факультеті правничих наук назву кафедри "Києво-Могилянська школа врядування" змінено на кафедру "Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича".
Browse
Recent Submissions
Item Інституційне утвердження національної та громадянської ідентичності в сучасній Україні: роль державних службовців(Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2023) Бевз, Тетяна; Василевська, ТетянаМатеріали доповіді учасників міжнародного круглого столу до Дня державної служби "Професіоналізація державної служби: вітчизняні виклики та європейські орієнтири", (Київ, 20 червня 2023 р.).Item Посібник з формування організаційної культури на публічній службі, або Як скласти пазл вашої організаційної культури(Національне агентство України з питань державної служби, 2023) Алюшина, Наталія; Василевська, Тетяна; Ібрагімова, Іванна; Ахметович, Дамір; Кардона, Франциско; Кірєєва, Ольга; Маматова, Тетяна; Марушкевич, Юлія; Олійник, Алла; Прохоренко, Ольга; Панченко, Жанна; Проценко, Діана; Романишин, Оксана; Рукомеда, Роман; Свірі, Ірина; Суслова, Олена; Тимченко, Ірина; Пасічна, ВалентинаЦей посібник створений для того, щоб команда публічних службовців стала ще сильнішою. Для того, щоб в органі місцевого самоврядування маленького села і в органі центральної виконавчої влади службовці рухалися синхронно, розвиваючи організаційну культуру. Однозначно, щоб викувати дійсно сильну організаційну культуру доцільно розвивати усі її елементи. Це бренд роботодавця, робота щодо підтримки цінностей, якісні комунікації, лідерство, мотивація, розвиток персоналу та багато інших напрямків, про які ви дізнаєтесь з посібника. Цей посібник простий у використанні. Його мета — на прикладах розібрати буденні історії з життя публічних службовців та запропонувати алгоритми дій, які реально застосувати у кожному органі публічної влади. На сторінках цього посібника ви точно знайдете приклади реальних кейсів, багато порад та інструментів застосовуючи які зміните життя службовців вашого органу на краще.Item Сприятливий клімат – це не про погоду(Національне агентство України з питань державної служби, 2023) Василевська, ТетянаПідрозділ 2.5. із "Посібника з формування організаційної культури на публічній службі, або Як скласти пазл вашої організаційної культури", у якому йдеться про сприятливий клімат у колективі та як він впливає на продуктивність та ефективність праці.Item Базові засади оргкультури: місія, візія, цінності та принципи(Національне агентство України з питань державної служби, 2023) Василевська, ТетянаПідрозділ 2.1. із "Посібника з формування організаційної культури на публічній службі, або Як скласти пазл вашої організаційної культури", у якому йдеться про базові засади оргкультури.Item Monitoring and evaluation in the field of health care in the system of local self-government(2023) Korobchynska, Nataliia; Khaletska, AlinaThe process of managing the health care system at the level of local self-government bodies should include monitoring and evaluation of the health care system. Digital technologies expand the possibilities of effective monitoring and evaluation in the field of health care. At the level of local self-government bodies of the Vinnytsia urban territorial community (Ukraine), a system of monitoring and evaluation of the health care system using digital technologies has been developed, implemented and used. This system of monitoring and evaluation using digital technologies makes it possible to assess the needs of the population of a defined territory in the field of health care, helps local self-government managers to evaluate the results and performance indicators of the health care system, to forecast the results of the implementation of certain local programs and measures, determine their economic efficiency and expediency. The experience of using the monitoring and evaluation system of the health care system by the local self-government bodies of the Vinnytsia urban territorial community with the use of digital technologies has confirmed the effectiveness of the management and effectiveness of the proposed monitoring and evaluation system both in normal conditions and in conditions of new challenges and problems: the COVID-19 pandemic and military aggression against Ukraine.Item Адаптація державної політики з питань довголіття населення до умов воєнного часу(2023) Марова, Світлана; Халецька, Аліна; Павленко, ОленаВ статті розглядається старіння населення та соціалізація осіб похилого віку як частина завдань публічної влади серед кола питань що стосується гуманізації суспільного життя. Показано, що старіння населення сьогодні притаманне практично всім країнам світу, в т.ч. Україні. Розглянуто типи й фактори, що впливають на формування трендів демографічного розвитку. Зроблено акцент на впливі воєнних дій на демографічні зміни як додатковий чинник цього розвитку. Доведено, що в довоєнний період старіння населення було в центрі уваги органів публічної влади. Одним з головних державних документів в цьому напрямі названо Стратегію державної політики з питань здорового та активного довголіття населення.Визначено додаткові проблеми для осіб похилого віку, пов’язаних зі зміною соціально-політичного стану в країні. Проаналізовано можливість адаптації положень Стратегії до умов воєнного часу. Перелічено основні напрями функціонування органів публічної влади задля підтримки осіб похилого віку під час воєнних дій.Item Моніторинг та контроль в сфері охорони здоров'я на рівні місцевого самоврядування в сучасних умовах(2023) Коробчинська, Наталія; Халецька, АлінаПроцес управління системою охорони здоров’я на рівні органів місцевого самоврядування повинен включати моніторинг та контроль системи охорони здоров’я. Цифрові технології розширюють можливості ефективного моніторингу та контролю у сфері охорони здоров’я. На рівні органів місцевого самоврядування Вінницької міської територіальної громади розроблена, впроваджена та використовується система моніторингу та контролю системи охорони здоров’я з використанням цифрових технологій. Дана система моніторингу та контролю за допомогою цифрових технологій дає змогу оцінити потреби населення визначеної території у сфері охорони здоров’я, допомагає керівникам місцевого самоврядування оцінювати результати та показники діяльності системи охорони здоров’я територіальної громади, прогнозувати результати виконання окремих місцевих програм і заходів, визначати їх економічну ефективність і доцільність. Можливості цифрових технологій у сфері охорони здоров’я громади дають змогу об’єднувати медичні заклади на території громади з метою створення єдиного медичного інформаційного простору громади та налаштовувати ефективну і зручну систему моніторингу та контролю на рівні місцевого самоврядування. Метою статті є дослідження досвіду, корисних практик та проблематики моніторингу та контролю у сфері охорони здоров’я на рівні місцевого самоврядування у сучасних умовах як в Україні, так і за кордоном. Наукова новизна полягає у пропозиції налагодження процесу управління у сфері охорони здоров’я на основі алгоритмів моніторингу та контролю за допомогою цифрових технологій. Висновки. Досвід використання системи моніторингу та контролю системи охорони здоров’я з використанням цифрових технологій на рівні органів місцевого самоврядування Вінницької міської територіальної громади підтвердив ефективність управління та дієвість запропонованої системи моніторингу та контролю як у звичайних умовах, так і в умовах нових викликів і проблем: пандемії COVID-19 та військової агресії проти України.Item Відповідальне та глобальне лідерство для сталого розвитку(2023) Халецька, АлінаУ статті проведений аналіз умов і тенденцій розвитку відповідального та глобального лідерства для сталого розвитку у контексті міжнародної глобальної інтеграції в процесі формування знань та навичок у сфері управлінської роботи, зокрема в галузі науки "Публічне управління та адміністрування", розвитку нових моделей лідерства та команд в контексті глобальної інтеграції. Розглянуто концепції відповідального та глобального лідерства, передумови появи нових моделей лідерства в глобальному середовищі (глобальна пандемія; міграція населення; розвиток академічної та ділової мобільності тощо). Зроблено акцент на необхідності врахування соціальної відповідальності для сталого розвитку суспільства й важливості стратегічної міжнародної комунікації, компонентах людського активу, внутрішнього організаційного або бізнес-компоненту, зовнішніх зацікавлених сторін, акціонерного компоненту. Зроблено висновок, що еволюція концепцій лідерства, яка проходила від формування основних класичних теорій лідерства (теорії рис, поведінкового підходу, ситуаційного підходу, концепції людських відносин та ін.) до розвитку моделей трансакційного, соціального, трансформаційного, інноваційного лідерства. Коротко розглянуто концепції лідерства, побудованого на цінностях як відповідь на зміни ціннісних орієнтирів суспільства; об’єктивні передумови появи концепції лідерства служіння; становлення концепції емоційного лідерства як мистецтва управляти людьми на основі емоційного інтелекту, професійної майстерності, вміння надихати, вмотивовувати. Наголошується, що зміни у зовнішньому й внутрішньому середовищі на різних рівнях управління, посилення невизначеності та складності організаційного контексту, необхідність швидкої адаптації й реагування на мінливість середовища, розвиток комунікацій призводять до суттєвих змін у поглядах сучасних лідерів і сприяють формуванню у них глобального мислення. Сутність глобального лідерства розглядається в придатності такого лідера до бачення майбутнього та здатності змінювати життя на краще. Відповідальне лідерство орієнтовано на формування власного підходу до лідерства, готовності робити конкретні кроки на шляху до прогресивних змін в суспільстві, творення позитивних соціальних змін. Принципами відповідального лідерства стають побудова спільноти, повага до себе і до людей, служіння, справедливість, довіра та чесність.Item Патріотичне виховання у контексті забезпечення національної стійкості(2023) Дакал, Алла; Москаленко, СвітланаСтаття присвячена обґрунтуванню наукового підходу до розгляду патріотичного виховання як однієї з передумов забезпечення національної стійкості. Предмет дослідження розглядається з точки зору публічного управління та адміністрування, а не суто педагогіки, політології чи філософії, зважаючи на міждисциплінарність окресленої проблематики. Патріотизм трактується як компонент структури особистості, суспільна та індивідуальна цінність. Наголошується, що суспільно-політичні практики переконливо свідчать про стійкий взаємозв’язок і взаємовплив національної самосвідомості громадян, патріотичного виховання, внутрішньоукраїнської інтеграції та державотворчих процесів. Посилення патріотичного виховання потребує зусиль владних структур, залучення потенціалу громадянського суспільства, широкого використання релевантного зарубіжного досвіду. Акцентується увага на необхідності створення та розбудові мережі центрів патріотичного виховання, які б виконували низку функцій (комунікативно-соціалізаційну, стабілізаційну, адаптивну, культурно-дозвіллєву, профілактичну, освітню), а також формування потужної відкритої тематичної культурно-освітньої інтеграційної платформи в онлайн-форматі для популяризації української історії і національних традицій, належного інформування суспільства про чутливі теми (зокрема, історичні, які використовуються, або можуть бути використані агресором для досягнення своїх цілей), реалізації державної політики пам’яті, формування активної громадянської позиції. Виокремлено ключові блоки складових елементів публічної політики у сфері патріотичного виховання, перший із яких включає в себе визначення, формулювання, коригування та оприлюднення цілей такої політики, а другий – вироблення, узгодження зі стейкхолдерами, організацію виконання та оцінювання політичних рішень у царині патріотичного виховання громадян. Така політика має бути науково обґрунтованою, цілеспрямованою, послідовною і системною, її заходи мають бути забезпечені ресурсами та використовувати множинні можливості впливу на інформаційний простір.Item Культурна політика держави в контексті забезпечення національної стійкості(2023) Малиш, Наталія; Москаленко, Світлана; Халецька, АлінаСтаття присвячена обґрунтуванню наукового підходу до розгляду культури як одного із ресурсів забезпечення національної стійкості. Автори доводять, що таке обґрунтування необхідне для коригування державної культурної політики з метою виведення її на якісно новий рівень, який відповідав би завданням національної консолідації. Зауважується, що у Концепції забезпечення національної системи стійкості, затвердженій указом Президента України у 2021 році, слово "культура" згадується лише один раз: її віднесено до найбільш важливих сфер життєдіяльності суспільства і держави, що перебувають у загроженому стані, хоч і відводиться їй у переліку традиційно останнє місце. Наголошується на тому, що забезпечення національної стійкості передбачає партнерство держави, організацій громадянського суспільства, бізнесових структур та зарубіжних партнерів. При цьому роль держави в Україні має підсилюватися з огляду на необхідність вчасного виявлення і професійного запобігання негативним культурним, ідеологічним, політичним впливам країни-агресора. Наводиться як позитивний приклад, придатний для застосування в Україні, досвід Нової Зеландії, де відведено належну увагу культурі, що відображено у Національній стратегії протидії катастрофам і забезпечення стійкості. Зазначається, що актуальним питанням для України є пошук освітніх, наукових, інформаційних інструментів для розвитку культурної самобутності нації, подолання управлінцями інерційності мислення. Розвиваючи формат системних зусиль держави і суспільства у протидії сучасним загрозам національній безпеці, що носять гібридний характер, для посилення стійкості не слід обмежуватися розумінням культури лише як загроженої сфери життєдіяльності. Культура в усьому її різноманітті має розглядатися як ресурс, потенціал якого на даний час є недостатньо задіяним. Розвиваючи формат системних сил держави та переваги над актуальними загрозами національній безпеці, які мають гібридний характер, для посилення стійкості не можна змішуватися з розумною культурою як загрозливою сферою життя. Культуру в усьому її різноманітті можна розглядати як ресурс, потенціал такого часу є недостатньо задіяним. Спрямувати цей ресурс разом із посиленням інформаційної компоненти необхідно в конструктивне русло формування єдиного соціогуманітарного простору держави. А це, в свою чергу, сприятиме утвердженню моделі відповідальної поведінки громадян, що стане підґрунтям для зміцнення національної єдності.Item Інструменти деліберативної демократії: можливості застосування у воєнний та повоєнний час в Україні(2023) Андрійчук, ТетянаКонцепція деліберативної (дорадчої) демократії є однією зі спроб удосконалити та "розширити" межі сучасної представницької демократії. Вона покликана привнести додаткові механізми вдумливого, аргументованого і ширшого також використовувати консенсусний потенціал деліберації для залагодження конфліктів, розгляду чутливих питань. Враховуючи значну увагу до цієї концепції з боку інституцій Європейського Союзу та міжнародних організацій, а також суспільний запит на обговорення важливих питань функціонування держави навіть в умовах повномасштабної російської агресії, у статті досліджуються можливості й особливості застосування інструментів деліберативної демократії під час війни та очікуваного повоєнного відновлення. Автор аналізує результати досліджень досвіду інших країн, травмованих війнами чи насильницькими конфліктами, а також тенденції 2022 — початку 2023 років, які свідчать про формування в Україні ініціатив з обговорення засадничих питань розвитку держави, повоєнної відбудови, можливих змін суспільного договору. Це є основою для обґрунтування актуальності пошуку ефективних інструментів деліберації для підвищення результативності обговорень і залагодження можливих ресурсних й інших конфліктів. У статті також аналізуються особливості попереднього досвіду впровадження в Україні низки інструментів громадської участі, зокрема, проблеми організації публічних консультацій, роботи громадських рад, опитувань у мобільному додатку "Дія". За результатами відзначається потреба в удосконаленні цих інструментів та підвищенні їх деліберативного потенціалу. Крім того, проаналізовано позитивний досвід упровадження низки інших, відносно нових для України, деліберативних практик (зокрема, діалогу та публічних консультацій у діалоговому підході), який може стати основою для організації деліберативних обговорень під час війни та повоєнного відновлення.Item Гендерна рівність у вимірі публічної політики України в умовах євроінтеграції: реформи та зміни(Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2024) Халецька, АлінаМетою даної публікації є аналіз здатності публічної адміністрації України як держави-кандидата на вступ до ЄС виконувати публічні завдання (європейські, національні та на місцевому рівні), забезпечувати інституційні та організаційні реформи щодо забезпечення гендерної рівності.Item Policy-making in post-war recovery: procedures of stakeholder analysis vs/or "quick solutions"(Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2024) Tertychka, ValeriyPolicy analysis cycle: standardization and application practice. The policy analysis cycle is regulated by the regulations of the Cabinet of Ministers and other NPAs. Stakeholder analysis: normalization, training and implementation. Why are stakeholder analysis procedures approved but not fully implemented in direct practice? What hinders and prevents the implementation of innovations? For the practice of Ukraine’s integration into the EU, the implementation of stakeholder analysis procedures in the practice of government is important. This paradoxical situation is related to the “simplification” of policy analysis in general and stakeholder analysis in particular. In practice, this is manifested in: “playing in the procedure of policy makers” for the sake of populism and "unprofessionalism" of performers. That is, the situation is unfortunately getting worse… In the conditions of the post-war reconstruction of the country – will the policy-making procedures be followed or will there be "quick decisions"?Item Україна: від війни до миру та відновлення : аналітичні оцінки. Квітень 2024(2024) Якименко, Юрій; Биченко, Андрій; Мельник, О.; Міщенко, М.; Пашков, М.; Пищуліна, Ольга; Омельченко, Володимир; Рябцев, Геннадій; Стецюк, Петро; Сунгуровський, Микола; Юрчишин, ВасильАналітичне дослідження. Протягом квітня 2024 р. загальна ситуація на театрі бойових дій залишалася складною, характеризувалася динамічною зміною оперативно-тактичної обстановки та мала стійку тенденцію до подальшого загострення. Російська сторона намагалася максимально скористатися "вікном можливостей" (або ж "вікном вразливості" України), створеним відсутністю своєчасного вирішення проблем забезпечення Сил оборони України людськими та матеріальними ресурсами. Позитивне рішення Вашингтона стосовно надання американської військової допомоги та ухвалення Верховною Радою законодавчих змін з питань мобілізації, очевидно, не могли негайно вирішити накопичені проблеми, але, ймовірно, підштовхнули російське військово-політичне керівництво противника до активізації наступальних зусиль. Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг під час візиту до Києва заявив, що багато місяців, які знадобилися Конгресу для затвердження нової військової допомоги Україні, і нездатність Європи вчасно доставити боєприпаси призвели до "серйозних наслідків на полі бою". До переліку головних причин невдач на фронті слід додати нездатність Української держави вирішити протягом місяців проблему мобілізації. Водночас, попри всю складність ситуації на полі бою, Сили оборони України продемонстрували здатність "тримати удар". Анонсованого росіянами після захоплення Авдіївки "прориву фронту" не відбулося, хоча через зазначені вище причини, зберігається критична ситуація на кількох напрямках. Окрім людських і матеріальних ресурсів, на даний момент очевидно бракує оновленої української стратегії ведення війни (хоча б реалістичного, детального плану дій на 2024 р.) та досягнення перемоги — узгодженої з партнерами, яким — насамперед США — слід, своєю чергою, також більш чітко визначитися зі стратегією підтримки України та способом завершення війни.Item Розбудова спроможності держави здійснювати реформи: які міністерства мають бути в післявоєнній Україні?(Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2024) Рябцев, ГеннадійВироблення політики, базованої на доказах і цінностях, є основою діяльності органів влади держав-членів ЄС. Однією зі складових Рамкової політики Організації економічного співробітництва та розвитку щодо розвитку цифрового врядування є створення Data-driven public sector, тобто системи вироблення політики, базованої на даних. Уряд, що визнає докази "ключовим стратегічним активом у створенні спільних для суспільства цінностей, застосовує дані на всіх етапах вироблення політики, послуговується етичними принципами для надійного й безпечного використання доказів". У Настановах з якості суспільного врядування в ЄС зазначено: Міцність доказової бази є основою успішного вироблення політики. Державні службовці мають аналізувати потенційні джерела доказів, зокрема офіційну статистику; результати досліджень наукових організацій, асоціацій, аналітичних центрів; результати оцінювання політики; підсумки опитувань, інших досліджень […]; експертні висновки; докази, що надходять від стейкголдерів і груп інтересів. Одним із варіантів реалізації такого підходу є передача збирання, аналізу й оцінювання доказів спеціалізованому органу, що є компетентним у дослідженнях і функціонує незалежно. Такий орган створений, зокрема, в США. Згідно із Законом про основи вироблення доказової політики, в усіх установах американського держави функціонують офіси, відповідальні за ефективне використання даних, політику управління якими як стратегічним активом виробляє Data Governance Body. З огляду на вагу, що приділяють виробленню доказової політики в ЄС, США, Британській Співдружності, Організації економічного співробітництва та розвитку, неспроможність органів влади до цього можна класифікувати як загрозу національній безпеці. Адже успішність держави визначається не стільки здатністю її органів влади розробляти політики, проекти і плани, скільки спроможністю їх ефективно й результативно реалізовувати. Проте це є можливим лише в разі дотримання державними службовцями повного циклу аналізу політики під час вибору найкращих її альтернатив та інструментів їхньої реалізації.Item Україна: від війни до миру та відновлення : аналітичні оцінки. Травень 2024(2024) Якименко, Юрій; Биченко, Андрій; Мельник, О.; Міщенко, М.; Пашков, М.; Пищуліна, Ольга; Омельченко, Володимир; Рябцев, Геннадій; Стецюк, Петро; Сунгуровський, Микола; Юрчишин, ВасильАналітичне дослідження. Протягом травня 2024 р. зберігалася тенденція до ескалації збройного протистояння та розширення масштабів російсько-українського конфлікту. Затримки з надходженням західної військової допомоги та брак людських ресурсів (проблеми мобілізації) дозволили противнику утримати стратегічну ініціативу на всьому театрі бойових дій і розширити лінію фронту на північному кордоні. Наступ російських військ досяг обмежених тактичних результатів на Харківському напрямку, але спричинив потужний резонанс всередині України та за її межами. Попри загалом несприятливі для України події, загострення ситуації на фронті стимулювало ухвалення низки публічних заяв, політичних рішень та відповідних практичних кроків, спрямованих на посилення підтримки України, що можуть найближчим часом, якщо не змінити баланс сил на користь України, то переломити негативну тенденцію останніх місяців. Російське військово-політичне керівництво вдалося до низки небезпечних акцій на кордонах і на території країн-партнерів України, що свідчить про незмінність агресивної політики кремля. Росія відкрито демонструє готовність до подальшої ескалації та розширення масштабів конфлікту шляхом ядерного шантажу, актів саботажу на території європейських країн, провокацій на кордонах з використанням нелегальних мігрантів і спробами змінити власне лінії державних кордонів.Item Особливості викладання основ національної безпеки здобувачам вищої освіти в галузі знань "Публічне управління та адміністрування"(Liha-Pres, 2024) Рябцев, ГеннадійМатеріали доповіді учасника всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації "Національна безпека: загрози та виклики", 1 квітня – 12 травня 2024 року.Item Стратегування як запорука відновлення України(Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2024) Рябцев, ГеннадійМатеріали І-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції за міжнародною участю "Публічне управління та адміністрування в Україні: євроінтеграційний поступ", 31 травня 2024 р.Item Україна: від війни до миру та відновлення : аналітичні оцінки. Червень 2024(2024) Якименко, Юрій; Биченко, Андрій; Мельник, О.; Міщенко, М.; Пашков, М.; Пищуліна, Ольга; Омельченко, Володимир; Рябцев, Геннадій; Стецюк, Петро; Сунгуровський, Микола; Юрчишин, ВасильАналітичне дослідження. Протягом червня 2024 р. тривали бойові дії різної інтенсивності вздовж всієї лінії фронту. Найбільш напружена ситуація фіксувалася на північній та східній ділянках фронту, де російські війська зосередили основні наступальні зусилля, намагаючись реалізувати перевагу, отриману через затримки в постачанні Україні зовнішньої військової допомоги та проблеми з мобілізацією. Мобілізація залишається одним з найбільш актуальних питань, що отримало лише часткове вирішення після ухвалення відповідного закону. В результаті запроваджених нормативно-правових і технологічних нововведень суттєво покращилася ситуація з оновленням даних військовозобов’язаними. Червень 2024 р. характеризується також значною кількістю політико-дипломатичних заяв, подій і рішень на міжнародному рівні, що були спричинені розвитком ситуації в зоні бойових дій і матимуть вплив на подальший перебіг конфлікту та перспективи його завершення. Водночас слід констатувати, що позиції сторін конфлікту залишаються принципово незмінними і несумісними для початку переговорів, а міжнародні інструменти врегулювання та зусилля посередників — недостатньо ефективними.Item Енергетика України у червні 2024 р. : липень 2024(2024) Рябцев, Геннадій; Омельченко, ВолодимирАналітичне дослідження. У перший день місяця відбулася чергова масована атака на критичну інфраструктуру України. 20 і 22 червня було завдано шкоди окремим енергетичним об’єктам у чотирьох областях. Унаслідок цього сукупні втрати Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України перевищили 9 ГВт. Виведено з ладу 90% потужності ТЕС і 40% — ГЕС. Через це лише два дні в червні минули без запровадження обмежень в енергопостачанні. Графіки аварійних та/чи стабілізаційних вимкнень діяли впродовж 44% годин місяця. Пропускна спроможність міждержавних перетинів використовувалася в обсязі, близькому до максимальної (1,6-1,7 ГВт), десять разів. Унаслідок серйозної шкоди, нанесеної всім великим станціям, енергетикам не вдається скористатися паливом, що резервувалося для проходження літнього піку споживання. Через це запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ зросли до 2,6 млн т (+0,4 млн т порівняно з останнім днем травня), а запаси газу в підземних сховищах — до 5,2 млрд куб. м (без урахування 4,7 млрд куб. м ресурсу "довготривалого зберігання" і 0,5 млрд куб. м газу, що належить нерезидентам).