Том 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 4 by Title
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Cytological research of exophytic tumors of the bronchi and the growth pattern of lung cancer(2021) Bolgova, Lidiya; Tuganova, Tamara; Ponomarenko, AnnaThe study of the growth of lung cancer (LC) has an important clinical significance for morphological verification, the choice of the treatment method, and the determining of prognosis. Investigation of this question allows to clarify the histogenesis of LC. The aim of our study was to compare the results of cytological studies of the material obtained during flexible bronchoscopy (FBS) and scrapings from the operated tumors of the bronchi to clarify the nature of LC growth. Design. To study the growth of tumors in the bronchi in relation to the bronchial mucosa, the cytological examination of the material obtained by FBS and scrapings from the surface of the operated bronchial tumors of 31 patients has been performed. Results. In the preoperative period, in the material of FBS, tumor cells were found only in 1/3 of patients. To obtain the optimal material from exophytic tumors of the bronchus, scrapings were carried out from the entire surface surgical material of the same patients. Cytological preparations of the obtained scrapings confirmed the presence of cancer cells in more than 1/3 of patients. In the rest of the observations, scrapings from the tumor surface contained only cells of the cylindrical epithelium. Conclusions. The cytological investigations made it possible to state that in 2/3 scrapings from surfaces of exophytic tumors of the bronchus contained only cells of the cylindrical epithelium; therefore, the tumors grow under it.Item Formation of awns in wheat lines with introgressions from Aegilops spp. caused by novel regulatory genes(2021) Navalikhina, Anastasiia; Antonyuk, Maxym; Shpylchyn, Vitalii; Ternovska, TamaraAwns play a significant role in the plant physiology and are a well-known morphological marker in wheat. Awnedness in wheat is regulated by three inhibitors – Hd, B1, and B2, but awn promoters are still largely unknown. The present study is aimed at analysis of the expression level of awn development regulatory genes orthologs, TaDL, TaTOB1, TaETT2, and TaKNOX3, in Triticum aestivum, genome substitution amphidiploids AABBSshSsh and AABBUU, and derived lines with introgressions from Aegilops sharonensis and Ae. umbellulata. Expression of four mentioned genes was detected in the lemma of all strains studied, and the role of these genes in awn development was assumed. In awned introgression lines, expression of all studied genes differed from mid-parent value: it was present in parent genotypes and absent in derived lines. Non-additive expression of four studied genes in introgression lines is considered to be the possible reason that caused development of nonparental awned phenotype. The presence of two products resulting from TaTOB1 cDNA amplification, one of which contained fourth intron and another lacking it, is considered to be the result of two mRNA presence due to different TaTOB1 homoeoalleles expression.Item Вплив кліматичних факторів на енергетичний потенціал лісової підстилки широколистяного фітоценозу(2021) Вишенська, Ірина; Гінжалюк, АлінаДослідження енергетичного потенціалу лісової підстилки на ділянках широколистяного лісу заказника "Лісники" НПП "Голосіївський" виявило нелінійний характер його річної динаміки. Кореляційний аналіз підтвердив наявність взаємозв’язку між кліматичними факторами та енергетичним потенціалом лісової підстилки. Показано обернений середньої сили (R = -0,515) зв’язок між енергопотенціалом підстилки і середньомісячною температурою та високий по- казник прямої кореляції між енергопотенціалом і кількістю середньомісячних опадів (R = 0,755). Загалом, лісову підстилку можна розглядати важливим компонентом екосистеми, який швидко реагує на зовнішні фактори та характеризує стан лісової екосистеми, а її енергетичний по- тенціал може бути ефективним показником стабільності лісової екосистеми в системі моні- торингу наслідків зміни клімату.Item Здатність до утворення колоній клітин-попередників кісткового мозку в культурі ex vivo хворих на мієлодиспластичний синдром(2021) Білько, Денис; Пахаренко, Маргарита; Білько, НадіяРезультати досліджень кровотворення in vitro забезпечили протягом останніх трьох-чотирьох десятиліть більшу частину знань про організацію, регулювання та розвиток системи кровотворен- ня людини. Проте, через неможливість відповідної оцінки гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) на людині та через недоліки методологічних підходів, для визначення ролі гемопоетичних клітин-по- передників у патогенезі мієлодиспластичного синдрому і прогнозування перебігу патологічного про- цесу було використано напіврідкі агарові культури кісткового мозку пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом. Мієлодиспластичний синдром (МДС) належить до клінічно, морфологічно, генетично гетерогенної групи захворювань, що характеризується клональністю та виникає унаслідок мутації на рівні гемопоетичних клітин-попередників. Проліферація такого мутованого попередника стовбу- рової клітини призводить до неефективного дозрівання клітин мієлоїдного паростка та дисплас- тичних змін у кістковому мозку (КМ). Метою дослідження було встановлення взаємозв’язку функціональної активності гемопоетичних клітин-попередників у культурі ex vivo та активності патологічного процесу при мієлодиспластичному синдромі. Досліджували зразки кісткового мозку пацієнтів, хворих на мієлодиспластичний синдром, а саме рефрактерну анемію з надлишком блас- тів І (МДС РАНБ І) та рефрактерну анемію з надлишком бластів ІІ (МДС РАНБ ІІ) і ГМЛ за умов двотижневого культивування in vitro, а також їхні клініко-лабораторні дані. Було встановлено, що відсоток бластів і мієлобластів у зразках хворих на ГМЛ та МДС РАНБ ІІ збільшувався в порівнянні зі зразками хворих на МДС РАНБ І (63,5±39 %, 18,05±1,01 % та 9,49±1,53 % відповідно). Спостеріга- ли збільшення показників кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в групі пацієнтів з МДС РАНБ І у порівнянні з МДС РАНБ ІІ (2,9±1,4×1012/л і 105,04±3,6 г/л проти 9±0,8×1012/л і 84,5±4,8 г/л відповід- но). Аналіз результатів досліджень КМ хворих на МДС у культурі in vitro свідчив про значне відста- вання у формуванні клітинних агрегатів упродовж культивування і виражене пригнічення колонієутворюючої здатності клітин-попередників у порівнянні з контролем. Cпостерігали помітне зниження колонієутворюючої здатності у пацієнтів з МДС РАНБ І, МДС РАНБ ІІ та ГМЛ у такій послідовності: 4,1±1,2 на 1×105 експлантованих клітин, 3,2±0,9 на 1×105 експлантованих клітин та 2,0±0,6 на 1×105 експлантованих клітин відповідно. Проведений аналіз гематологічних показників та результатів культивування клітин КМ на різних етапах перебігу МДС свідчить, що здатність до колонієутворення клітин-попередників корелює з глибиною патологічного процесу.Item Картування біотопів в аспекті формування локальних екомереж на прикладі природного заповідника "Крейдова флора"(2021) Спінова, ЮліяУ статті наведено результати картування біотопів ПЗ "Крейдова флора", який є однією з клю- чових територій екомережі локального рівня новоствореного Краматорського району. Отримані карти і бази даних поширення різних типів біотопів на території заповідника стануть основою для його плану управління, а ця методика може застосовуватися і в межах інших структурних елемен- тів екомереж. За таким самим принципом вважається необхідним проведення досліджень на тери- торії усього досліджуваного району, а також інших районів Донецької області.Item Спорогенез у гібридів першого покоління від схрещування пшениці м’якої і ліній з інтрогресіями від Amblyopyrum muticum(2021) Плигун, Вікторія; Антонюк, Максим; Терновська, ТамараГібридизація пшеничних ліній з фрагментами чужинного генетичного матеріалу (інтрогресив- них) з сортами пшениці м’якої є ефективним засобом перенесення чужинних генів до геному сучас- них сортів пшениці. Успіх такого перенесення залежить від перебігу процесів споро- та гаметоге- незу гібридів F1, тому цитологічна оцінка цих процесів є обов’язковою для розуміння перспективності роботи з конкретними інтрогресивними лініями. Стадії мейозу та мікрогамето- генез вивчали на цитологічних препаратах, виготовлених з МКП та МКМ реципрокних гібридів F1 від схрещування сортів пшениці м’якої та пшеничних ліній інтрогресивного походження, геном яких містить чужинний генетичний матеріал від дикорослого родича пшениці Amblyopyrum muticum. Встановлено, що спорогенез у гібридів відбувається з порушеннями як у чоловічій, так і в жіночій статевих сферах. Замість 21 закритого бівалента хромосомні конфігурації за максимальної асоці- ації хромосом у М1 МКП можуть містити до 8 відкритих бівалентів, до 12 унівалентів, включати три- та квадриваленти. У А1 спостерігаються хроматиди, що відстають, у тетрадах реєстру- ється до 5 мікроядер на клітину. Кількісні характеристики асоціації хромосом у М1 МКП не відріз- няються для гібридів від реципрокних схрещувань, хоча гібриди від схрещувань, де інтрогресивні лінії є материнським компонентом схрещування, мають меншу частку клітин, позбавлених мікроядер, у порівнянні з альтернативним напрямком схрещування.Item Фітораритети Чернігівщини у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України(2021) Гнатюк, Алла; Рак, Олександр; Гриценко, Вікторія; Гапоненко, МиколаПосилення антропогенного тиску, глобальні зміни клімату, відсутність у Чернігівській області великих інтродукційних центрів робить актуальним збереження рідкісних видів флори ex situ за межами цього адміністративного регіону. У статті наведено результати вивчення таксономічно- го складу та оцінку успішності інтродукції раритетних видів Чернігівської області у Національно- му ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС). Встановлено, що в колекції вирощуєть- ся та охороняється 57 фітораритетів Чернігівщини, з них 29 видів занесено до Червоної книги України (ІІІ видання), а 28 видів – до Переліку регіонально рідкісних видів рослин Чернігівської об- ласті. Більша частина рослин успішно відновлюється ex situ за умови помірного догляду або без додаткового втручання людини. У біоморфологічному спектрі інтродукованих рослин переважа- ють криптофіти (50,88 %) та гемікриптофіти (42,11 %), частки фанерофітів, хамефітів і теро- фітів незначні. 17 видів фітораритетів сформували стійкі гомеостатичні популяції. Отже, виро- щування майже третини фітораритетів Чернігівщини у НБС свідчить про ефективність їх збереження ex situ.