Том 3

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/23828

Browse

Browsing Том 3 by Subject ""total image""

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    "Щоб невимовність, велику, як вічність, передати словами...". Проблема поетичного та людського покликання у романі Г. Броха "Смерть Вергілія"
    (2022) Горідько, Юлія
    У статті йдеться про вічну й завжди актуальну проблему творця і творіння, порушену австрійським письменником першої половини ХХ століття Германом Брохом у романі "Смерть Вергілія". Брох дає власну інтерпретацію наміру античного поета наприкінці життя знищити свій найдовершеніший твір, один із вершинних зразків давньоримської літератури – "Енеїду", осмислюючи у такий спосіб його творчість (а також і свою) як прагнення до пізнання істини. Австрійський письменник, відповідно до власної теорії цінностей, акцентує на християнській складовій непростого рішення Вергілія, стверджуючи, що справжній обов’язок поета – не в служінні красі, а в тому, щоб "будити і йти на поміч". В одночасній присутності у творі античності, середньовіччя і сучасності народжуються нові сенси, пов’язані з проблемою поетичного та людського покликання. Також акцентовано увагу на творенні Брохом власного орфічного (вергіліївського) міфу, де через прагнення пізнання Вергілій прийшов до Бога-Спасителя, на процесі відмирання старих пріоритетів і народження нових у неосяжних глибинах душі античного поета, що болісно звільняється від орфізму й доєднується до найважливіших християнських цінностей – любові до людини, служіння, смирення, самозречення та милосердя.