Стаття присвячена дослідженню особливостей поезії М. Вінграновського, висвітленню кореляційного
співвідношення між смисловим та звуковим рівнями слова, що є ключовим для кожної окремої
поезії. Саме фонетичний рівень є тим чинником, що зумовлює вибір смислотворчої рими, формує
підтекст та створює сугестію вражень. Таким чином, звук у поезії Вінграновського виступає носієм
смислу.