Замість ідеалу споглядального чернечого життя, згідно з яким «благим ділом» вважалася відмова від власної волі та мирського життя, Інокентій Ґізель вводить ідеал активної участі у житті соціуму та працю на «спільне благо» як заслугу перед Богом. Вочевидь ця ідея знайшла свій початок в активній соціальній та церковній діяльності Петра Могили, але у православному моральному вченні відкрито і послідовно її вперше сформульовано у трактаті Інокентія Ґізеля «Мир з Богом чоловіку».