Статтю присвячено дослідженню функціонування конструкцій з прономінативно-інфінітивним
комплексом у художньому тексті на прикладі роману Ірини Вільде "Сестри Річинські". Описано
стилістичне навантаження зазначених побудов у авторській, невласне прямій мові та мовленні
персонажів. Аргументовано зарахування таких одиниць до засобів експресивного синтаксису.