У статті як органічна складова київського тексту розглядаються путівники XIX – початку XX ст., зокрема умови і джерела їхньої появи, деякі структурні й стилістичні особливості, а також генетичний зв’язок цього жанру з такими частинами міського тексту Києва, як мемуаристика і наукова києвознавча література.