У статті розглянуто формування символічної колективної автобіографії «покоління» в середовищі молодих інтелектуалів, переважно Львова. Досвід розпаду Радянського Союзу слугує відправною точкою цієї колективної самоідентифікації, яка є формою протиставлення себе іншим учасникам культурного поля у боротьбі за символічний капітал інтелектуала.