Книга Олени Левченко цінна тим, що поєднує в собі різні зарубіжні культурологічні теорії (дехто вважає, що вада цього наукового дослідження тільки в тому, що не всі теоретичні течії згадано), цінна в спробі застосувати їх щодо специфічно радянських соціально-політичних ситуацій у сфері культури. Те, що це автору не завжди вдається, викликає емоційний відгук. Адже сама щиро прагнеш зрозуміти потужну силу радянського мистецтва, яке змушувало мільйони людей вірити в створені ним образи як у реальність, брати за життєві ідеали героїв літературних творів та к інофільмів . Тексти політруків різного рангу не дають на це вичерпної відповіді. Можливо, ми ще довго не розгадаємо таємницю — чому радянські митці, всіляко обмежені цензурою ідеологів, були здатні на подібну духовну потугу.