У повідомленні, що супроводжується публікацією документа про вартість елементарної освіти у Києві станом на 1 7 6 0 -1 770-ті рр., наголошено на потребі
врахування економічної доступності рудиментарного навчання для населення
при вивченні тогочасних освітніх практик. На конкретному прикладі Києво- Печерська показано, що не всі жителі мали фінансову змогу стати письменними. Аналізується також, що приховує згадуване у документах окреслення «школьник
»; зазначається, що до цієї категорії потрапляли не всі учні парафіяльних шкіл, а їх мешканці.