На противагу частим ототожненням ідеології з догматизмом, що протистоїть прагматичному
стратегічному підходу, автор цієї статті стверджує, що різний зміст ідеологічних вірувань
веде до різних результатів їх практичного втілення. У першій частині побудовано теоретичну
схему впливу ідеології на стратегічну діяльність через механізм артикуляції ідентичності та збереження
її автентичності. У другій частині на прикладі київських ліворадикальних груп продемонстровано,
як цілераціональна стратегія сприяла кращим результатам мобілізації ресурсів
троцькістської групи порівняно з анархістською групою, що орієнтувалася на цінніснораціональне
вирішення дилеми мети та засобів.