У статті здійснено аналіз шести поетичних текстів: «пісня 212», «пісня 8», «пісня 7»,
«пісня 55», «пісня 43» та «пісня 3», яких між собою поєднує образ очерету, рослини, що багата
своєю символікою. Розглянуто процес творення авторського міфу. Обрані тексти входять до
першої частини збірки Олега Лишеги «Великий міст» – «Зима у Тисмениці» і складають єдину
історію, тобто взаємодоповнюють один одного. Основою дослідження є спроба показати
«історію» одного слова в її розвитку, прочитати «повідомлення» поета, повертаючись до первісних
витоків походження цього слова.