У статті на матеріалі фентезі-наративів «Відьмацька сага» Анджея Сапковського, «Пісня
Льоду й Полум’я» Джорджа Мартіна та «Зворотний бік» Дари Корній літературу фентезі
розглянуто як обнадійливу і здатну надихнути читачів непевного сьогодення.
Під час розгляду питання автор зосереджується на двох аспектах. Перший аспект –
дослідження міфологічного походження надії у творах фентезі. Другий аспект – аналіз різних
способів досягнення обнадійливого ефекту у фентезі: зображення у фентезі-наративах
персонажів, чиї якості та чесноти уподібнюють їх міфічним героям західного культурного
простору і відтак роблять носіями надії та взірцями для наслідування, та явища прикінцевої
евкатастрофи – остаточного обнадієння.