У статті розглянуто темпоральну організацію «карпатського тексту» Василя Герасим’юка.
Доведено, що основою моделі історії в цьому тексті є «родова пам’ять», яка постає певною віссю
світоустрою: події світової, державної чи регіональної історії промислені через стосунок до неї
поетового роду.