У статті здійснено спробу наукової реконструкції життя і діяльності одного з найвидатніших представників київської богословської школи, випускника (1892-1896) і професора (1907-1919) Київської духовної академії М. М. Скабаллановича, чиї праці з біблієзнавства, літургіки та історії православного богослужіння досі не втратили науково-богословського, церковно-практичного та істори- ко-культурного значення. На підставі архівних джерел, уведених до наукового обігу переважно вперше, автор аналізує загальнопоширені відомості щодо біографії М. М. Скабаллановича, доводячи помилковість більшості усталених уявлень про віхи його життя і творчості. Значну увагу приділено аналізу матеріалів кримінальної справи М. М. Скабаллановича (1931), що проливають світло на фактично невивчений радянський період його життя і діяльності (1920-ті рр.), обставини арешту і засудження в 1931 р. у рамках сфабрикованої органами ОДПУ справи «Весна».