Критика культуріндустрії не захищає культуру заради самої культури, естетична автономія
(негативний вимір) необхідний для соціальної боротьби. Поширення принципів індустріальної організації праці пізнього капіталізму на культурне виробництво перетворює його на позитивну реродукцію існуючого, разом з яким відтворюється консенсус.