У статті проаналізовано еволюцію підходів до взаємозв’язків правознавства, науки і методології.
У зв’язку з цим простежено етапи розвитку поглядів на науку та її моделі (типи) – класичну,
некласичну та посткласичну (постмодерну) – і відповідні їм типи раціональності.
Виділено найістотніші методологічні ознаки і новації постнекласичної науки, серед яких
особливу увагу звернено на процес "олюднення" науки, посилення її зв’язків з цінностями. Спеціальне
місце відведено трансформації критеріїв науковості в постнекласичній моделі науки.