У статті запропоновано аналіз ключових інтуїцій "симетричної антропології" Брюно Латура
(нар. 1947). Передусім ми спробували реконструювати загальний контекст онтології французького
філософа. Засадничими тут є поняття акторності та мережевості, які, на наше переконання,
є відлунням традиційних метафізичних концептів сутності та існування. Ми показали схожість
та відмінність позиції Латура щодо класичної моделі європейської онтології. До певної міри акторно-мережевий підхід намагається поновити проблему індивідуального в межах сучасної онтології.
Латур відмовляється погодитись із розподілом на субстанцію та акциденцію, стверджуючи, що
актор – це повсякчас абсолютна унікальність, у якій відсутня будь-яка ієрархія. Однак як за такого стану справ можливе філософування щодо сутності техніки? У цій статті ми спробували запропонувати власну відповідь на поставлене питання. Оскільки вчення про техніку в межах мислення французького філософа не є однорідним, ми виокремили та проаналізували ключові етапи та підходи до цієї проблеми.