Київська академія. Випуск 017

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19660

Browse

Browsing Київська академія. Випуск 017 by Subject "Free Economic Society"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Середовище творців та споживачів господарських знань Вільного економічного товариства на українських теренах (остання третина ХVIII - початок ХІХ ст.)
    (2020) Шандра, Валентина
    Вільне економічне товариство (ВЕТ), створене за Катерини ІІ, цілком відповідало просвітницьким намірам імператриці. Поштовхами до його заснування стала патерналістська потреба стимулювати поміщиків, аби ті облаштовували маєтки із врахуванням прогресу в аґрарній справі, а також необхідність пришвидшити колонізацію південних територій, де землю отримували чиновники й офіцери без господарських навичок. Товариство пропаґувало досвід іноземців і тих поміщиків, які досягнули успіхів у вирощуванні високих врожаїв, організації праці, застосуванні машин для обробітку ґрунтів, зведенні господарських споруд. Разом з тим воно прагнуло до освоєння місцевої специфіки через накопичення знань про демографічну ситуацію та господарський потенціал тих чи тих територій. Метою статті є з’ясувати ставлення місцевих поміщиків до ініціативи ВЕТ щодо їхнього залучення до власної діяльності та аналіз мотивів, які сприяли підтримці Товариства, зокрема запровадження нових технологій землеробства. Аби залучити до участі у Товаристві активних господарників, верховна влада мобілізувала місцеву адміністрацію, а та — дворянських станових посадовців. Однак далеко не всі поспішали ділитися власними здобутками, а друковані праці Товариства не набули масового поширення, отож рекомендаціями ВЕТ мало хто скористався попри те, що певна частина поміщиків надавала Товариству підтримку, пробувала використати його рекомендації та ділилася спостереженнями і здобутками. Незначними були успіхи і в описах місцевого природно-економічного та демографічного становища, що мали би посприяли продуктивності господарювання. Найповнішими стали описи Слобідсько-Української губернії, решта губерній або не долучилася до проекту, або обмежилась короткими відписками.