Київська академія. Випуск 017

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19660

Browse

Browsing Київська академія. Випуск 017 by Subject "Biblical interpretation"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    "Правди" Книги Вихід очима читача Острозької Біблії (за примірником Кир.4476п з фондів НБУВ)
    (2020) Бондар, Наталія; Вілкул, Тетяна
    Примірник Острозької Біблії з фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського Кир.4476п містить значну кількість рукописних марґіналій зі спробою котрогось із читачів коментувати й перекладати біблійні вислови з церковнослов’янської на "просту мову". Зокрема, привертають увагу записи до так званих "правд", або законів із Книги Вихід з інтерпретаціями юридичних формул. Власником цієї Острозької Біблії був Йоаникій Сенютович, настоятель Михайлівського монастиря (згаданий у 1710 і 1713 рр.), згодом архимандрит Києво-Печерської Лаври (1715–1729). Хоч інтелектуальна спадщина цього київського єрарха досі не досліджувалася, збереглася інформація про його власну збірку книг, серед яких чимало коментарів до Святого Письма. Менш відомо, що Сенютович особисто, або хтось із кола наближених до нього осіб опрацював текст Острозької Біблії, який містить різноманітні сліди його (або їх) вдумливого читання. Порівняння кириличних та рідкісніших латинськомовних записів на берегах з католицькими та протестантськими виданнями ХVІ ст. привело до несподіваної знахідки. В цілому паралелі демонструють вплив польських біблійних перекладів, а головним джерелом для читача й коментатора слугувала Краківська Біблія Якуба Вуєка 1599 р., яка містить найближчі відповідники до Острозької Біблії. Схоже, що читач поставив собі завдання зіставити давньослов’янський переклад грецької Септуаґінти з польським перекладом латинської Вульгати. Хоч, аналізуючи тексти, він припустився численних помилок, але зробив і чимало вірних умовиводів щодо семантики біблійних текстів. Таким чином, case study лише одного фрагмента цього надзвичайно вартісного примірника заторкує низку питань стосовно розуміння Святого Письма у Києві наприкінці ХVІІ — в перших десятиліттях ХVІІІ ст.