Назва фільму "Сон" Володимира Денисенка (1964) концептуально пов’язана з творчістю поета, у якого є чотири твори під такою назвою. Це був смисловий ключ, взятий у Тараса Шевченка для зображення його життєпису й тлумачення української дійсності ХІХ століття. Онірична форма, обрана поетом, зумовлена потребою прорватися крізь цензурні заслони, хоча врешті-решт це не врятувало українського генія від жорстокої розправи каральних органів Російської імперії. Та й не могли сон чи діяльність уяви прикрити сарказму, гніву і зривання масок з імператора й тих, хто "в серебрі та златі", - сон був надто реалістично-пізнаваним, а такої правди про себе сильні світу цього поетам не пробачають.