Статтю присвячено аналізу практики міжнародних судів щодо мирних зібрань, які призводять до блокування транспортних комунікацій. Розглянуто питання балансування прав учасників зібрання на використання частини публічного простору і суспільного інтересу щодо безперешкодного використання доріг. Досліджено та узагальнено практику Європейського суду з прав людини та Європейського суду справедливості щодо застосовування принципу пропорційності в цих справах. Автор доходить висновку, що за нормальних обставин, коли учасники мирного зібрання діють добросовісно, право на свободу мирних зібрань превалює над тимчасовими незручностями, викликаними блокуванням доріг.