У статті розглядаються питання регламентації часу студентів Києво-Могилянської академії. Виходячи з обмеженості джерел, авторка намагалася знайти «спільні точки» для всього часу існування навчального закладу з метою виокремити більш-менш усталену традицію у процесі його розподілу для різних видів занять.