У статті розглядаються основні європейські традиції бібліології та біблеїстики, через книжковий фонд відомі та доступні у Київській академії кінця XVIII — початку XIX cm. Наголошено на суперечливості та обмеженому характері використання й засвоєння європейських книжкових джерел у цій галузі.