Том 03
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 03 by Subject "cтаття"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Надприродне та чудесне в біблійному наративі: критичний досвід професорів Київської Духовної Академії (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)(2019) Головащенко, СергійАналізуючи твори низки професорів та вихованців Київської духовної академії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., автор висвітлює важливий етап актуалізації у київському православному біблієзнавстві загальноєвропейської полеміки щодо визнання історичності надприродного й чудесного в біблійному наративі. Означену проблему розглянуто в її догматично-богословському та герменевтичному аспектах. Встановлено, що в раціоналістичному дискурсі європейських біблієзнавчих студій критика ідеї надприродного поставала передусім як проблема співвідношення історичного та міфологічного елементів у старо- та новозавітній оповідях. Апологія надприродного ґрунтувалася, своєю чергою, на визнанні історичної реальності чуда в Біблії. Таке визнання ставало наріжним каменем біблійної апологетики незалежно від її конфесійного спрямування. Показано, що київські біблієзнавці-академісти у своїх бібліографічних публікаціях та авторських розвідках підтримали спільні європейські й світові тренди полеміки щодо проблеми надприродного в Біблії. Вони заперечували десакралізацію біблійного наративу, критикуючи як міфологічні, так і натуралістичні його інтерпретації. Київські апологети підтвердили сутнісний зв’язок віроповчального, догматичного та герменевтичного аспектів проблеми історичності надприродного в Біблії: визнання реальності чуда є підтвердженням достовірності самого Святого Письма, його істинності та надійності як образу священної історії, джерела віри та практик життя.Item Про суб'єкта історико-філософського пізнання(2019) Бондаревська, ІринаІсторія філософії як філософська дисципліна має двоїсте завдання. Історик філософії мусить шукати факти й опікуватися думками. Дискусії щодо поєднання цих завдань тривають. Мета цієї розвідки – прояснити поняття суб’єкта історико-філософського пізнання, функції та форми його присутності у дослідницьких текстах. Маємо прийняти як вихідний пункт декілька припущень. По-перше, тексти є тим місцем, у якому можна локалізувати такого суб’єкта, оскільки він не збігається з емпіричним суб’єктом. Навпаки, емпіричний суб’єкт здобуває свою ідентичність як дослідник у тексті й через текст. По-друге, дослідницький текст наводить мости між минулим і теперішнім, тобто зобов’язує дослідника не лише висловлювати свої думки, а й чути інші (з минулого). По-третє, існування інтерпретаторів як соціальної групи спростовує можливість прямого контакту тексту і читача та обіцяє реалізувати цей контакт у дослідницькому тексті. Отже, хоча текст сам по собі не становить винятковий інтерес для дослідника, суб’єкт історико-філософського пізнання може бути реконструйований саме на основі текстів. У процесі реалізації поставленої мети визначено, в чому полягає специфіка історико-філософського пізнання та які вимоги висуває текст до свого читача; з’ясовано значення настроїв і почуттів у історико-філософському пізнанні та особливості, що відрізняють суб’єкта історико-філософського пізнання від інших суб’єктів пізнання. В основу аналізу покладено деякі теоретичні пропозиції І. Ш. Зарка та Ф. Р. Анкерсміта. Свої висновки автор підтверджує коротким порівняльним аналізом двох досліджень філософії XVIII століття.Item Студії з історії протестантизму на сторінках журналу "Труды Киевской духовной академии" (1860-ті - початок 1900-х рр.)(2019) Пастушенко, ЛюдмилаУ статті представлено першу спробу цілісного аналізу досліджень викладачів і вихованців Київської духовної академії з історії протестантизму, розміщених у журналі "Труды Киевской духовной академии" у 1860-х – на початку 1900-х рр. Встановлено, що пріоритетними напрямами історичних студій київських духовно-академічних мислителів із цієї тематики були історико-критичний аналіз догматичних засад протестантських конфесій, вивчення історії протестантських напрямів і течій, дослідження передреформаційних рухів, біографічні нариси. Продемонстровано ефективність використання київськими істориками компаративних і герменевтичних методик при з’ясуванні специфіки релігійних феноменів. З’ясовано, що характерною особливістю історичних розвідок київських духовно-академічних мислителів стало вивчення релігійного явища у широкій історичній перспективі, шляхом прояснення передумов його становлення та розвитку. Здійснений аналіз оприявнює певні зміни в осмисленні київською духовно-академічною наукою теоретико-методологічних засад дослідження протестантизму.